Руслан КОСТИШИН: «Чому би років за п’ять не виступати в прем’єр-лізі?»
189 
У розпал літнього міжсезоння, «УФ» розпочинає серію матеріалів, присвячених клубам-новачкам другої ліги, які, вийшовши з аматорського футболу, вже з наступного сезону виступатимуть на професіональному рівні. Розпочинаємо знайомство з одним із найгучніших аматорських імен – «Колос» (Ковалівка). Команда під керівництвом Руслана Костишина, відомого вболівальникам за виступами у складі ЦСКА, «Дніпра» та «Кривбасу», є багаторазовим чемпіоном Київщини, володарем Кубка області, переможцем Суперкубка області. Про силу «Колоса» на аматорському рівні говорить яскравий факт: за півроку ковалівці не програли жодного матчу обласного турніру! І ось тепер клуб зазіхнув на вищий рівень — другу лігу…
— Пане Руслане, вас уже можна привітати з отриманням атестату, який дозволить виступати «Колосу» наступного сезону в другій лізі…
— Так, дуже дякую. Ми всі в команді дуже довго до цього йшли, й ось, нарешті, досягли поставленої мети. Тому переживаємо лише позитивні емоції із цього приводу.
— На вашу думку, «Колос» міг би ще раніше заявитись у другу лігу, зважаючи на солідні результати та відповідну інфраструктуру клубу?
— Ми вирішили так, що все потрібно робити поступово. Для початку піднятися на аматорському рівні, а не стрибати через одну сходинку. Щодо інфраструктури, то ми її трохи підтягнули, відповідно до певних вимог. Одне слово, намагаємося робити роботу досконало й поступово. Думаю, це правильна стратегія для досягнення поставлених цілей.
— До речі, щодо мети. У зв’язку з тим, що з наступного сезону команда гратиме вже серед професіоналів, які першочергові завдання нині стоять перед клубом?
— Найважливіше — добре відпочити футболістам після доволі виснажливого сезону. Ми зараз перебуваємо у відпустці, знявшись із усіх змагань, у яких брали участь. Нам, звичайно, це не дуже хотілося робити, але що поробиш, ми були змушені вдатися до такого кроку, бо без паузи футболістам буде дуже тяжко наступного сезону. Інший важливий нюанс — підготовка команди. Зрозуміло, що нікуди не можливо рухатися без мотивації — футболісти мають це чудово усвідомлювати й наступного сезону.
— Напевно, у вашій команді планується й вибіркове підсилення складу спеціально під другу лігу?
— Авжеж, буде підсилення, але лише вибіркове — на конкретні позиції. Великих змін у складі очікувати не варто. Грубо кажучи, буде дві-три нові людини в команді. Ось і все.
— Недавно зустрічав інформацію, що ваша команда підписала гравця першолігового «Гірника-Спорту» — Єгора Лугачова. Наскільки це відповідає дійсності?
— Ні, Єгора ми не підписували, він лише запрошений на перегляд у команду. У нас немає такого, щоби когось просто так підписували, бо переглядаємо всіх, без винятку. До слова, це стосувалося також Івана Кривошеєнка, який, у підсумку, став нашим гравцем. Тому Лугачов у нас зараз перебуває лише на перегляді.
— Важливе також питання щодо стадіону: домашні матчі другої ліги «Колос» проводитиме вдома на рідній арені?
— Звичайно, суперників у другій лізі прийматимемо на своїй домашній арені в Ковалівці.
— Певне, очільники ПФЛ залишилися задоволеними інфраструктурою вашої команди…
— Так, ми проходили відповідну атестацію, представники ПФЛ приїздили до нас у гості, усе оглянули. Звичайно, є деякі невеличкі недоліки, але зовсім незначні. Ми пообіцяли їх усунути.
— Мабуть, тепер і в президента клубу будуть інші вимоги до команди, зважаючи на її статус. Він щось обіцяв чи, принаймні, щось говорив із приводу майбутніх завдань?
— Ні, він нічого не обіцяв. Він щомісяця виконує свої обіцянки. І це дуже важливо. Єдина від нього вимога — щоб якісно виконували свою роботу.
— Як вважаєте, чи є принципова різниця в якості футболу між аматорським чемпіонатом і другою професіональною лігою України?
— Оскільки ми ще жодного разу не брали участі в другій лізі, щоби порівняти так одразу, мені складно відповісти однозначно на ваше запитання. Відповім іншим чином: якщо торік ми брали участь у фінальному матчі чемпіонату України серед аматорів у Винниках, то, думаю, рівень майже схожий. Це був фінальний раунд, де зібралися найсильніші команди. Тому, думаю, це, мабуть, і є рівень другої ліги.
— Когось із суперників можете виокремити в другій лізі? Можливо, ви з кимось знайомі?
— Ні, ні з ким не перетиналися. Навіть так одразу не можу когось виокремити, знаю лише по назвах суперників. Є клуби, в яких є ім’я, є група команд, які, як і ми, зайшли до другої ліги з аматорів.
— Забігаючи наперед, хочу запитати: чи здатен «Колос» одразу втрутитись у боротьбу за чемпіонство в другій лізі?
— Про це можна лише мріяти, а як воно буде насправді, покаже лише сам чемпіонат. Не потрібно бігти попереду потяга. Звичайно, нам би цього хотілось, але поспішати з прогнозами також не треба.
— У Всесвітній мережі також бачив заяву генерального директора «Колоса» Юрія Балашева: «Ми нічим не гірші за «Олімпік» і «Говерлу» вже зараз». Виходячи із цього, як гадаєте, можливо, клуб за кілька років зможе виступати вже й у еліті українського футболу?
— Думаю, що ми ще не готові там грати, нам туди ще зарано. Це все мрії. Із іншого боку, чому би ні? Чому би, наприклад, років за п’ять не виступати в прем’єр-лізі?
Володимир БОБИР.