Як стати лицарями гри «Монополія»?

Переглядів 397
UkrFootball.ua UkrFootball.ua
0 голосів
Суперкубковий двобій у львові має підказати, чи справді київсько-донецька інтрига повертає собі ранг основної?

Цей матч, навіть якщо через складність дороги для фанатів «гірників» обійдеться без аншлагу, він все одно буде найпершим офіційним поєдинком на вітчизняних полях після бразильського мундіалю. А відтак опиниться у фокусі уваги.

Те, що за трофеї з доточкою «супер» успішніше здатний битися власник другої за рангом чаші, ми знаємо як мінімум із 1975-го. Адже тоді динамівці Києва, вперше подужавши Кубок кубків, далі здолали й німецьку «Баварію» з її КЄЧ — аналогом сучасної Ліги чемпіонів. Суто формально, кияни й тепер підтискають чемпіонську команду, проти якої не впоралися в першості країни, зате поквиталися у фіналі КУ-2014.

Можна скільки завгодно згадувати, як ближче до літа Сергій Ребров, котрий біля штурвалу столичних змінив самого Олега Блохіна, став зіркою всіх соцмереж по YouTube включно. Й що його нинішній візаві Мірча Луческу почасти справляє враження Містера Втомлення металу. Однак, як воно буде на полі львівської арени, то є зовсім інша історія.

У лавах ДК особливих змін не відбулося, про що, до речі, попереджав їхній президент Ігор Суркіс. Ймовірну версію вівторка підказав заключний альпійський спаринг із грецьким «Олімпіакосом». Хоча там майже по третині ігрового часу відсурмили в півзахисті Андрій Цуріков, Владислав Калитвинцев і Віктор Циганков. Мій прогноз, що у «старті» на цій ділянці з’явиться син екс-капітана киян. Водночас, залежно від того, на чому зробить наголос Ребров — атаці чи обороні, варто передбачити появу з найперших хвилин Романа Безуса (як майже нападника) чи Сергія Сидорчука (як «зайвого» багнета в глибині).

Відомо, що суперкубкові опоненти разом із «Зорею» найшвидше пройшли процедуру сезонної заявки. Для довідки: луганцям не можна було, образно кажучи, заявитися «в Платіні» без того, щоб отримати перед цим відповідні ліцензії «в Конькова». Так ось, «Шахтар» сьогодні точно не скористається всіма кадрами, котрі зазначені на папері. На відміну від «синьо-білих», у яких де-факто збігається з де-юре, донеччани просто не прибули на Галичину повною обоймою. Мої колеги сьогодні перелічили тих підопічних Луческу, які відмовилися летіти українським повітряним простором.

Якщо донецький штаб уже знав цю обставину на момент передостанньої контрольної зустрічі з «Евіа­ном», то логічно, що в тому матчі (3:2) грали Іван Ордець, Олександр Гладкий, Богдан Бутко, Сергій Болбат. Проте, якщо врахувати, що гол престижу у ворота «Ліона» спорудив Дентіньо (а він — із «списку відмовників»), то ситуація стає заплутанішою. Утім, не хочеться прогнозувати якусь вимушену ротацію просто так. Диктор оголосить по стадіону — ми дізнаємося.

Попри все, оскільки ці двоє опонентів є одне одному найза-
пов­зятішими конкурентами, то слід очікувати гарного видовища навіть, коли когось із гравців-лідерів забракне. На 90 хвилин здатний налаштуватися й учорашній дуб­лер, якщо приборкає мандраж. Й за будь-якого підсумку львівського двобою, вболівальники продовжать вірити, що багаторічна монополія обох грандів може повернутися на порядок денний. За умови 32 чи 26 турів — байдуже. Дозволю собі аналогію з популярною настільною грою «Монополія», яка невдовзі відзначить 80-річчя від моменту появи проекту Чарльза Дерроу. Інша справа, чи зможуть капітали киян і донеччан (чи то пак «активи», як указано в правилах цієї розваги) звести нанівець турнірні статки інших? Безумовно, «Дніпро», «Металіст», «Зоря» та інші прискіпливо проаналізують картинку з натури 22 липня.

Прелюдією до свята стала презентація матчу. Мені спало на думку тільки одне нестандарне рішення: львівський міський голова Андрій Садовий «замінив себе» в отій залі на свого першого заступника Олега Синютку. Певне, невипадково. Адже зовсім недавно команда мера сперечалася за мандати… Київради, й одержала пристойний відсоток голосів. Мимоволі пан Садовий стає шанувальником усіх київських творчих починань. А наперед «порушувати нейтралітет» — це було би моветоном, далеким од політкоректності стосовно імперії Рината Ахметова. Хоча, можливо, автор перебільшує.

Об’єктивність футболу — субстанція бажана, але не гарантована. Отож, усупереч настільній «Монополії», львівсько-харківсько-черкаській бригаді арбітрів-асистентів найкраще здійс­нити «вкидання кубика» лише у центральному колі перед стартовим свистком. А потім нехай суперники мають однакові шанси на «прибуток» і реалізують їх за лицарськими законами.

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ.