Юрій ЯРОШЕНКО: «Наш бюджет — на торішньому рівні»

Переглядів 190
UkrFootball.ua UkrFootball.ua
0 голосів
Наставник «Сум» без гучних слів розповів про нинішню підготовку, іменитих потенційних новачків, незмінне фінансування та побажав успіху екс-підопічним у прем’єр-лізі

«Од Кубка Пожечевського хороші враження»

— Юрію Миколайовичу, як триває підготовка до сезону? Певне, заклали фізичний фундамент на першому зібранні?

— У першу чергу, збір був селекційним. За цей час переглядали футболістів, які потенційно можуть поповнити наші лави. Хоча даний процес продовжується. Скажу, що перегляд узагалі почав іще до старту підготовки головної команди. А відтепер стартував найважчий етап, адже нині відбуваються тренування в дворазовому режимі, а паралельно беремо участь у турнірі Пожечевського на тлі згаданих навантажень. Отож можу лише подякувати підлеглим за їхнє серйозне та професіональне ставлення до роботи.

— Зараз відбувається чи­мало зимових турнірів: у Киє­ві, Черкасах, Дніпропет­ровську та в Полтаві. Чому прий­няли пропозицію від останніх?

— Насамперед, нам це вигідно через близьке географічне розташування. Відтак важливу роль у цьому питанні відіграє бюджет, який не дозволяє розкидатися коштами. До того ж, у Полтаві чудові умови для цілеспрямованої підготовки до сезону. Окрім того, маємо можливість зіграти контрольні поєдинки з гідними суперниками. Загалом, організатори зуміли провести турнір на хорошому рівні.

— На яких умовах базуєтеся в Полтаві?

— Насправді ми проводимо тренувальний процес у Сумах, а на турнір приїжджаємо лише на матчі. За нас виступає два склади, бо хочеться перевірити найближчий резерв і, водночас, пересвідчитись у можливостях потенційних новачків або дати шанс тим, хто мало грав восени. У цьому плані тренерський штаб отримує багато інформації для роздумів. При тому, що попереду нас чекає ще три зустрічі в рамках турніру.

— Уже відбулося два двобої: з «Нафтовиком-Укрнафтою» (2:3) та «Шахтарем-3» (1:1). Ці матчі відрізнялися від звичайних товариських поєдинків? Відчувається змагальницький дух?

— Однозначно! Кубок Пожечевського сприймається як офіційний турнір, отож це додає мотивації гравцям. Завжди цікаво брати участь у подібних заходах. Хоча, водночас, цей етап — складний у процесі підготовки, позаяк потрібно набрати потрібних кондицій, визначитися з основною групою футболістів, які продовжать із нами рух уперед, і побачити в грі дотримання вимог, які стоять перед підопічними. Уже помітно, що за організацією гри ми провели два досить непоганих поєдинки.

Щодо результатів: позначилися помилки в захисній ланці. Додам, що арбітраж не дотягує до рівня турніру. Бувають інколи такі фрагменти, коли суддя просто зобов’язаний в них розбиратися та ухвалювати правильні рішення. Не хочу акцентувати на цьому увагу. Проте їхні рішення не завжди співпадали з духом гри. Вочевидь, працюють іще молоді хлопці, десь не встигають. Та, попри все, турнір залишає хороші враження.

«Нехай Каськов сам визначиться, що йому в житті потрібно»

— Отож конкретних зав­дань нині перед командою немає?

— У жодному разі! Із іншого боку, розумію, що футболіст спокійніше почувається, коли колектив здобуває позитивний результат. Нині наш пріоритет — поставити агресивну, комбінаційну манеру гри. Активний відбір, пресинг на дальніх підступах — елементи, без яких не обходиться сучасний футбол, і які потребують максимальних фізичних зусиль. Інша справа, чи готові ми до цього? Поки що суддівські помилки негативно впливали на нашу психологічну витримку та стійкість. Утім, говорив хлопцям, аби вони не опускали голови, адже їхніми діями я задоволений. Хоча, може, я зараз про Феміду говорю, щоби себе заспокоїти.

— Окрім квартету (Жичиков, Лучик, Дударенко й Троцько), котрий вже давно залишив Суми, ще хтось може піти з команди?

— Також, на жаль, попрощалися з Каськовим. Однак, знову ж таки, це сталося не з нашої вини. Нехай Артур сам визначиться, що йому в житті пот­рібно. Зараз дивимося не лише на тих, хто проходить перегляд, а й на тих, хто має з нами чинні договори. Кадрові висновки робитимемо вже після завершення Кубка Пожечевського.

— Повернення Жичикова та Лучика до «Іллічівця» сприймаєте як результат своєї роботи?

— У нашому колективі згадані виконавці були ключовими. Нині намагатимемося компенсувати їхню втрату. Повірте, я лише радий за них, адже вони матимуть шанс проявити себе в прем’єр-лізі. Думаю, для Жичикова та Лучика такий крок стане серйозним викликом у житті та, сподіваюся, розвитком кар’єри. Готові вони чи ні, покаже лише чемпіонат. «Сумам» потрібно якнайшвидше забути про них і знайти підсилення на їхні місця.

До того ж, це нам буде уроком: не варто розраховувати на орендованих. Насамперед, необхідно робити акцент на власних вихованців і давати їм можливість розвиватися. Тим паче, що виступаємо в першій лізі.

— Згадаю, що увагу тренерів молодіжної збірної привернув Гребенюк.

— Насправді, Ваня зробив великий крок у своєму поступі. Він не так давно грав на першість області. Проте, пройшовши через нашу селекційну службу, довів профпридатність у «Сумах», а згодом узагалі скористався шансом, коли його почали випускати у старті. Припускаю, що виклик у збірну — певним чином аванс. Сподіваюся, Гребенюка чекає хороше майбутнє. Видно, що він любить футбол, отож швидко навчається.

«Павленко — на перегляді, а з Піднебенним попередньо домовилися про підписання контакту»

— Скільки людей нині на перегляді? Із скількома з них справа може дійти до підписання угод?

— На сьогодні залишилося десять людей. Є навіть одне доволі відоме ім’я — Павленко, котрий пройшов школу прем’єр-ліги, виступаючи за «Таврію» та «Говерлу». Після цього він був у «Олександрії», звідки приїхав до нас. Владислав — цікавий молодий півзахисник. Маємо надію, що за ним — наше майбутнє. Не хочу називати прізвища, та мене тішить те, які люди приїхали на перегляд у Суми, вони справляють приємне враження. Думаю, незабаром укладемо чотири-п’ять нових контрактів. Хоча ще три гри... Подивимося, як вони себе реалізують. Голов­не, щоби вони продемонстрували ігрову стабільність.

— У пресі фігурувало лише одне прізвище людини, котра нині тренується з вами. Екс-«корабел» Піднебенний зараз у вас?

— В’ячеслав справді перебуває в розташуванні нашого клубу. Більше того, з ним уже попередньо домовилися про підписання контракту. Піднебенного дуже добре знаю, з ним працював іще в академії «Шахтаря». За своїм стилем і розумінням гри, він — справжній професіонал. Уважаю, що його потенціал іще не розкритий повністю, відтак спільними зусиллями працюватимемо над тим, аби він зробив наступний крок.

— Зважаючи на втрати та потенційні кадрові надбання, чи можна нині стверджувати, в якому напрямку зміниться потенціал команди?

— Яких би ми не зазнали втрат, «Суми» прагнуть розвиватися далі. Зрештою, лише час нас розсудить. Станом на сьогодні в плані побудови гри та організації командних дій формується хороший колектив. Згаданий турнір мене радує, бо я дуже задоволений діями на полі, а не цифрами на табло. Побачимо, як ми це перенесемо на чемпіонат. Тим паче, що старт у нас серйозний — зустрінемося з лідерами: з «Геліосом», «Олександрією» та «Нафтовиком-Укр­нафтою». Думаю, вже після цих матчів можна буде оцінювати, в якій зоні ми фінішуємо.

— Який зараз фінансовий стан ФК? Знаємо, що клуб фінансує завод, який активно працює на російському ринку.

— Якраз недавно зустрічалися з керівництвом заводу «Фрунзе». Потрібно дякувати їм, адже в такий складний час вони утримують клуб, а наш бюджет залишили на торішньому рівні — це дорогого варте. Як на мене, нам потрібно зробити все від себе залежне, щоби їх не підвести.

— Із огляду на те, що в команди є міцний фінансовий тил, а серйозних кадрових проблем не повинно виникнути, чи витікає, що навесні «містяни» боротимуться за значно вищі місця, ніж нинішнє десяте?

— У футболі нецікаво просто брати участь. Звичайно, в мене є бажання, щоби ми прогресували всі разом. Отож, як ми будемо ставитися до своїх обов’язків, таким і буде результат — усе взаємопов’язано. Повірте, «Су-
ми» не хочуть стояти на одному місці, відтак дивимося в майбутнє лише з оптимізмом.

Євген ДЕМЯН.

X