«Уемблі» не зацінив: матч Англія – Україна залишив багато питань, і ось основні з них

Переглядів 58780
Артур Валерко Артур Валерко
6 голосів
«Уемблі» не зацінив: матч Англія – Україна залишив багато питань, і ось основні з них
Ротань зіграв 100 матчів за національну збірну України в якості футболіста, а зараз провів 101-й – як тимчасово виконуючий обов’язки головного тренера. Намагаємося зрозуміти основні рішення Руслана Петровича та пояснити, чому були саме вони.

Дива бувають у футболі, проте їх теж треба заслужити. Збірна ж України не завдала жодного удару в площину воріт англійців, тому програла шостий із дев’яти матчів проти родоначальників футболу. Другий дебют Ротаня в національній команді виявився прогнозовано програним. Але було дещо, що важко було спрогнозувати та ще важче – зрозуміти. До слова, не всі рішення зміг пояснити і сам тренер. 

Чому Ротань вчинив так, а не інакше? Чи була цьому альтернатива? Розбираємо ключові рішення відбіркового матчу чемпіонату Європи 2024 року, нашого невдалого старту в кваліфікації на континентальну першість. 

Отже, чому?

Чому Ротань вибрав саме таку тактику?

Судячи з підбору гравців, збірна України сподівалася якомога довше стримувати англійців, нав’язати їм боротьбу, а далі сподіватися, що в суперника не вистачить сил після Італії. План Ротаня спрацював у першій третині матчу, проте ближче до перерви неспішні багатоходівки господарів забезпечили їм перевагу. Вперше за час протистоянь Англія – Україна наша збірна пропустила більше одного м’яча за перший тайм. 

Це й визначило підсумок протистояння – «плану Б» у наших не виявилося. Точніше, не знайшлося резервів, щоб дійсно спробувати перевернути гру. 

• Ротань міг зробити інакше?

Ні. Варіанти з іншою тактичною схемою відкидаємо – вони потребують тривалого награвання, можливо, навіть окремого збору. Так що зіграти в три центрбеки чи з іншим форматом опорної зони було б авантюрою. 

Чому Ротань не випустив у стартовому складі Циганкова?

У Циганкова дійсно сильний сезон за індивідуальними показниками – 21 результативна дія в 30 матчах за Динамо та Жирону (12 голів і 9 асистів). Але при цьому тренерський штаб, напевно, враховував, що Віктор уміє вдало вийти на заміну. Чотири із семи своїх голів за збірну він забив з лавки запасних. У Довбика, який теж вийшов на заміну, статистика джокера ще переконливіша ‒ п'ять із шести своїх голів за Україну він забив після виходів на заміну.

Тренерський штаб покладав великі надії на другий тайм. В плановому варіанті гри Україна на «Уемблі» мала якомога довше втримувати нулі, в ідеалі – навіть забити після стандарту чи дальнім, скажімо, ударом. А тоді, коли суперник би виснажився, Ротань запускав Циганкова, Буяльського та Довбика, щоб дограти по рахунку (в кращому випадку) чи спробувати переламати гру (в гіршому). Можливо, якісь шанси на це й були б, але збірна України явно запізнилася з замінами. 

• Ротань міг зробити інакше?

Так, Циганкова можна було спокійно випускати з перших хвилин. Якщо боятися, що під ним Караваєв отримував би більшу кількість атак суперників, то треба визнати, що Малиновський теж не дуже допоміг Олександру в грі в захисті. 

Чому Ротань залишив Довбика в запасі, тоді як у Яремчука повний провал у цьому сезоні?

Особисті показники Довбика в цьому сезоні дійсно кращі. Проте у Яремчука більший міжнародний досвід, зокрема, він уже шостий рік грає в європейських чемпіонатах. У випадку з форвардом тренерський штаб явно покладався на чистий клас і досвід зарубіжних матчів. Перевіривши функціонал Романа в змішаному спарингу з Брентфордом, Ротань все ж довірився йому – і помилився. 

Причина, чому з перших хвилин вийшов саме Яремчук, а не Довбик, на поверхні. Україна збиралася пресингувати та нав’язувати боротьбу, в цьому плані Роман більш в’язкий і, на думку тренерського штабу, навіть у цій грі виконав свої функції у боротьбі за м’яч (пряма цитата: «Яремчук дуже добре працював на оборону, у нього це гарно виходить»). Артем однозначно вийшов би у старті, відбувайся матч восени, проте зараз він також не в формі, пережив пошкодження. Це був його п’ятий матч навесні, і за цей час Довбик відзначився тільки одним голом – забив якраз Олександрії Ротаня. 

• Ротань міг зробити інакше?

Так. Довбик теж уміє боротися за м’яч, а його особиста результативність значно вища за Яремчукову. Вихід Довбика на 74-й хвилині – запізнілий, це визнав на прес-конференції і сам Ротань: «Дійсно, можливо, трішки раніше можна було випустити Довбика». 

Чому Ротань довірився саме парі Сваток-Матвієнко?

По-перше, відразу ж проговоримо очевидне: будь здоровим Забарний, грав би саме він, а не представник Дніпра-1. Також у більш оптимальній формі мав би більше шансів на стартовий склад і Попов. Раніше ми б говорили про Бондаря та Сироту, проте перший напомилявся в Шахтарі, другий поступається місцем в основі Динамо навіть необстріляному Дячуку. Ракицького викликати не ризикнули – хоча після останніх матчів це рішення й не здається настільки абсурдним, як раніше. Інша справа, що кондиції Ярослава ще теж потрібно втягувати, а на чистому класі матчі з Англією виграють гранди, а не середняки, як ми. 

• Ротань міг зробити інакше?

Так. У нього була призабута, проте перспективна опція – Миколенко. Він дійсно не грає системно центрального захисника, більше того, його досвід на цій позиції більше пов’язаний із тактичними схемами в три центрбеки. Проте необхідні навики в Віталія є, і це був би не більший ризик, аніж довгоочікуваний дебют Сватка відразу на «Уемблі» з Англією. Місце лівого захисника за таких обставин могли займати Соболь чи навіть Зінченко. 

Проте впевнена ігрова практика за Дніпро-1 та переконливий спаринг із Брентфордом (навіть з голом!), очевидно, переконали тренерський штаб на користь саме Сватка. Справедливості заради, не він став першопричиною поразки (WhoScored навпаки вважає його найкращим із польових гравців України – оцінка 7,0). 

Чому Ротань не ризикнув використати Зінченка як лівого захисника?

Перший аргумент – невже наші тренери вважають себе розумнішими за Гвардіолу та Артету? Якщо Манчестер Сіті та Арсенал використовують Зінченка зліва в захисті, чому ми не слідуємо їхньому прикладу? Тут дуже просто. Англійські гранди – домінуючі команди, які довго володіють м’ячем і проводять атаки великими силами з багатоходівками. От тут Зінченко як лівий захисник дійсно органічний – багато часу проводить на половині поля суперника, охоче зміщується в стилістиці Філіппа Лама та видає багато проникаючих передач. 

У збірній України ситуація зовсім інша. Нам, по-перше, потрібні саме класичні фулбеки з краще прокачаним умінням відбирати (інша справа, що їх просто нема – недарма ж Караваєв основний вибір на місці правого захисника, при тому, що не підходить для цієї позиції за кількома ключовими критеріями). По-друге, дуже справедливо відзначив в інтерв’ю FanDay експерт Циткін: це в інших збірних «Зінченків» по три на позицію, в збірній України гравця з такою тактико-технічною виучкою ставити лівим захисником просто недоречно. «Все одно, що забивати цвяхи калькулятором».

Пізніше, після серії перестановок, Зінченко дійсно догравав із контролем флангу та напівфлангу. Сказати, що він досяг у цьому успіху, теж не можна – ні гостроти на чужі ворота, ні надійності на свої. Англія контролювала матч від початку до кінця.

• Ротань міг зробити інакше?

Міг, але, більшою мірою, під схему з трьома центрбеками (5-4-1 чи навіть 3-4-3). За інших обставин ми втрачали висококласного гравця в півзахисті, проте не здобували більшої надійності в обороні. Ось як пояснює сам Ротань проблеми на краях і переведення Олександра: «Коли ми заходили у фланг, то губили багато м’ячів. Тому я розраховував, що буде менше втрат і більше контролю гри».

Гаразд, Ротань приберіг Циганкова та Коноплянку на другий тайм. Чому ж у нас не було яскраво вираженого правого півзахисника?

В якійсь мірі наш тренерський штаб намагався переосмислити досвід Гасперіні – тобто, інвертований вінгер зміщується в центр, вивільняючи простір для швидкого флангового захисника та завдаючи разючих дальніх ударів. Але проблема в тому, що англійці добре обізнані з сильною стороною гри Малиновського. Відповідно, він, як правий півзахисник з ударною лівою ногою, просто не мав шансів прицільно пробити. Всі спроби блокувалися на корені. 

Добре б, якби це компенсувалося допомогою Караваєву на правому фланзі – насправді ж колега Руслана Букайо Сака переважив його не тільки в гостроті (кількість ударів, гол, асист), а й у відбираннях і перехопленнях. 

• Ротань міг зробити інакше?

Однозначно. Перша ж опція – Циганков (про це ми говорили вище) чи Зубков, інший варіант – прямолінійна зв’язка Мірошниченко/Караваєв. Її очевидний мінус – дебютант Мірошниченко просто не має досвіду матчів такого рівня. За інших обставин такий правий фланг міг би мати сенс у протидії Меддісону та Чіллвелу. І знаєте, що? Пригадуючи, який сезон Решфорд видає в МЮ, і як Шоу розривав Україну на Євро-2020/21, нам ще пощастило, що вони не зіграли й рахунок саме такий, а не зовсім інший. 

Інші питання – дрібніші. 

Чому Ротань перші заміни провів лише на 61-й хвилині, а Коноплянку взагалі випустив на компенсований час?

Мала місце пересторога, щоб не вляпатися в історію. Будемо відвертими, Англія домінувала та повністю контролювала перебіг подій. За ударами в матчі – 18:3, за влученнями в площину воріт – 8:0. Володіння м’ячем теж з тотальною перевагою суперника: 57/43 за підрахунками Футбольної асоціації Англії, 62/38 за незалежними джерелами. За таких обставин тренерський штаб боявся, щоб не програти з розгромом. 

Чому ворота зайняв Трубін, а не Лунін?

Причина очевидна – стабільна постійна ігрова практика в клубі. В цьому матчі вимагалося постійно рятувати, як це робив Трубін у Шахтарі в єврокубках, це на спокійніших матчах міг грати воротар Реалу, звичний до домінації своєї команди.

Чому півзахист виглядав саме так?

Окрім Циганкова та Судакова, в інших випадках тренерський штаб явно намагався йти від класу та досвіду. Коноплянка не міг вийти зі старту через ненайкращу форму та проблему витримати 2/3 гри. Буяльський хронічно невдалий у збірній. Піхальонок необкатаний у матчах такого рівня. Дует Степаненко-Сидорчук не вирішував проблеми мобільності середньої лінії. Ігнатенко в останніх матчах Бордо втратив місце в основі. В випадку Судакова розраховували на його ударну міць і вільну діяльність поруч із досвідченими товаришами. 

Чи має Ротань майбутнє в національній збірній?

Ви здивуєтеся, проте так. Однозначно. У Реброва контракт, як виявилося, чинний контракт до 30 червня. І хоча Аль-Айн не має лідерства й ризикує втратити титул, не видно, що в ОАЕ готові достроково припинити співпрацю з українським фахівцем. Наступні матчі збірної - в червні. Причому, 16-го з Північною Македонією та 19-го з Мальтою Україна зобов’язана вигравати.

А тим часом Молодіжний чемпіонат Європи з футболу 2023 року відбуватиметься від 21 червня до 8 липня. Тому є досить серйозна ймовірність, що і в червні безвідмовного Ротаня можуть попросити допомогти національній команді. Те, що ми побачили на «Уемблі», не було футболом Ротаня й не мало особливих шансів ним бути. Він – кертейкер, тимчасово виконуючий обов’язки. В нього не було особливого часу на постановку свого футболу, та й не було для цього повноважень. 

Імовірний спільний збір молодіжної та національної команд залишає опцію з Ротанем на червень, якщо Ребров не буде доступним навіть на той час. Але в групі такої складності, при останньому відборі для низки ветеранів збірної, Україна заслужила визначеності. Скажімо так, на другу половину 2023 року національна команда просто повинна, зобов’язана визначитися з головним тренером. Інакше наша мета перенесеться кудись подалі. Знову.

X