Олег ПРОТАСОВ: «Для нас матчі Ліги Європи — це як вишенька на торті»

Останнім часом одразу двоє вітчизняних тренерів прийняли клуби з європейських чемпіонатів. Та якщо Віктор Скрипник у Німеччині вже вважається своїм, то Олегу Протасову тільки належить завоювати любов румунських уболівальників. Однак перший місяць роботи на чолі скромної «Астри» обнадіює, й джурджинці під керівництвом нашого тренера програли лише одного разу — на виїзді «Селтику» — 2:1. Отож «УФ» зв’язався з Олегом Валерійовичем, аби з перших уст дізнатися, як же насправді складаються його справи на чолі віце-чемпіона Румунії.

— Олеже Валерійовичу, ви вже місяць працюєте в «Астрі», тож призвичаїтися до команди вже встигли?

— Потроху освоюємося, багато чого цікавого відбулося за цей місяць. Чесно кажучи, був дещо здивований організаційними проб­лемами в команді. Та й із фінансуванням тут є певні негаразди. Але нічого, наразі ситуація просувається в позитивному напрямі. Змінилося в клубі керівництво, прийшли заможні молоді амбіційні люди, відтак намагаємося змінити становище «Астри» на краще. Однак існують суттєві проблеми зі складом. У кожному матчі обходимося мінімальною кількістю виконавців, глибина лави запасних також залишає бажати кращого. Необхідно до зими потерпіти, дограти решту матчів, а під час міжсезоння будемо підсилюватися.

— Можна сказати, що взимку на «Астру» чекає серйозна робота на трансферному ринку?

— Не хочеться кидатися якимись голосними заявами із цього приводу. Скажу так — ми просто хочемо підсилитися. Наразі в нас навіть не вистачає людей на єврокубки! Замість потрібних 18 ми можемо взяти лише 17. Отож намагаємося виходити із цієї ситуації, й вижимати максимум. Зрозумійте мене правильно, в деяких матчах граємо без нападників, а в деяких і захисників не вистачало. Латали дірки півзахисниками, причому вони закривали обидві проблемні позиції. Тому, мабуть, і результат отримуємо не такий, який би хотілося.

«можливо, у складі
«Астри» з’являться
й українці»

— Через брак у «Астри» нових виконавців, українців, часом, запрошувати не збираєтеся?

— Я ніколи не дивлюся на паспорт. Головне, щоби підходив під наші вимоги. Себто, якщо гравець влаштовує нас, ми його обов’язково підпишемо. Якщо людина вміє грати у футбол, в паспорт точно не заглядатимемо (сміється). Хоча, насправді, чим чорт не жартує, можливо, у складі «Астри» з’являться й українці.

— Певне, саме із-за цього команда часто грає внічию, адже на рахунку «біло-чорних» під вашою орудою вже чотири «мирових»?

— Звісно, проблеми зі складом болісно позначаються на команді. Якщо би мали більш-менш збалансований склад, гадаю, в тих матчах, де ми вели в рахунку, а потім дозволяли супернику відіграватися, цього би не трапилося. А так іноді доводиться просто «вигризати» залікові бали.

— Що собою взагалі представляє чемпіонат Румунії?

— Це достатньо рівна першість. На сьогодні тільки «Стяуа» зміг трохи відірватися від суперників. А в решті учасників є свої проблеми, в тому числі фінансового характеру. Але щодо загального рівня футболу, то він тут достатньо високий. За призові місця постійно ведуть боротьбу п’ять-шість клубів, проти аутсайдерів також дуже непросто грати. Особисто мені чемпіонат Румунії симпатичний.

— Якось, після вашого призначення, в одному інтерв’ю довелося прочитати, що ви намагатиметеся вивести команду з тяжкого психологічного становища, в якому джурджинці опинилися після серії невдач. Зважаючи на результат, чи можна сказати, що вам удалося це зробити?

— Можу сказати, що наразі ми перебуваємо на правильному
шляху, й, як уже казав, відбулися зміни в керівництві самої команди. Поступово починає виплачуватися заборгованість по заробітній платні перед гравцями. У психологічному плані — це позитивний момент, що також додає нашим футболістам упевненості та більшої мотивації. Робитимемо крок за кроком, і, сподіваюся, все має вийти. Тут три матчі залишилося зіграти у чемпіонаті, ще два — в Лізі Європи. Отож якось маємо дотягнути.

— Як гадаєте, в європейській лізі вдасться голосно грюкнути дверима, й здобути першу перемогу в турнірі?

— У нас залишилося зіграти із загребським «Динамо» вдома та «Зальцбургом» на виїзді. Певна річ, намагатимемося взяти у цих матчах максимум очок, хоча, зважаю­чи на втрату будь-яких шансів пройти далі, в пріоритеті стоятиме внутрішня першість. Для нас матчі Ліги Європи — це як вишенька на торті. У них є, за що грати, що доводити футболістам.

— Коли приходили до «Аст-
ри», які цілі перед вами ставили очільники команди?

— Найпершою вимогою було те, що потрібно підтягуватися до лідерів і боротися за чемпіонство зі «Стяуа». У цьому плані, відверто кажучи, я й сам інших цілей для «Астри» не представляв. Минулоріч команда здобула срібні нагороди, тож планку нижче опускати точно не потрібно.

— Румунія завжди славилася імпульсивними вболівальниками. Наскільки в «Астри» вимогливі фани? Чи вам уже доводилося з ними зустрічатися?

— Насправді, в «Астри» доволі непроста історія, й якщо її всю переказувати, то для цього потрібно багато часу. Раніше «чорні дияволи» базувалися в місті Плоешті, а два роки тому переїхали до Джурджу. Певна річ, звідки в новому місті в «Астри» візьмуться вболівальники? Тому клуб поступово завойовує прихильність місцевих мешканців, спонукає їх приходити на стадіон, підтримувати команду. Насправді, роботи у цьому напрямку дуже багато, бо сторонньому клубу завоювати любов тамтешніх уболівальників неабияк складно.

— Недавній матч Ліги Єропи «Астра» — «Селтик» обслуговувала українська бригада арбітрів на чолі із Сергієм Бойко. Й тоді погода в Джурджу була далеко не футбольною, адже тамтешній стадіон практично повністю був укритий густим туманом, і грати в таких умовах доволі складно. Однак Бойко ухвалив рішення розпочати поєдинок, який, у підсумку, закінчився результативною нічиєю — 1:1. Як гадаєте, суддя зробив правильно, що дозволив командам провести зустріч?

— Із рефері ми не розмовляли, а лише чекали на його рішення. Із Сергієм перед матчем і після тільки потиснули один одному руки, та й годі. Ніякого особливого спілкування в нас не було. А щодо рішення? Так, туман справді вніс певні корективи, однак загалом рішення вважаю правильним. Ми провели матч, тепер не потрібно вносити якійсь корективи до календаря, тим паче наприкінці сезону.

«Я не чарівник, однак у мене є хороша команда, й вона
здатна на більше»

— Якщо реально дивитися на речі, на яке місце можуть розраховувати «біло-чорні» по закінченні першості?

— Мені це питання в Румунії часто задають, на що відповідаю: «Я не чарівник, однак у мене є хороша команда, й вона здатна на більше». Були допущені певні помилки під час формування складу та в підготовчому процесі. Їх потрібно лише трохи підправити, й вести боротьбу за найвищі місця. Також непотрібно забувати, що попереду ще все друге коло, тож так далеко наперед забігати не варто. Повторюся, але на сьогодні наші цілі — це вижати максимум із тих трьох матчів, що залишилися до кінця осінньої частини.

— Якщо не секрет, на який термін ви уклали угоду з румунським клубом?

— Та який секрет! Для мене взагалі ці терміни ніякого значення не мають. Із очільниками «Астри» домовилися попрацювати до кінця сезону. Після чого вже будемо сідати, щось думати, й вирішувати про подальшу співпрацю. Зараз цим термінам не надто приділяють уваги, якщо, звісно, ці клуби не з топ-чемпіонатів. Лише в заможних лігах контракти мають вагу, ситуація ж у середніх чемпіо­натах дещо інша. Тут економічна ситуація настільки складна, що голов­не знайти «золоту середину» в контакті з керівництвом, футболістами, і самому добре себе почувати. Адже якщо в тебе щось не виходить, якщо немає належного контакту з очільниками, робота навряд чи матиме успіх. Скажу більше, наразі в таких чемпіонатах, як, наприклад, Румунії (думаю, зараз і в Україні ситуація не краща) зарплатні не такі високі, щоби підписувати довгострокові контракти.

— Наразі у чемпіонаті Румунії, як, власне, й у більшості європейських країн, настала вимушена пауза, пов’язана з матчами націо­нальних збірних. Як збираєтеся заповнювати цю паузу?

— Треба розуміти, що наприкінці сезону хлопці втомилися, адже проводять матчі в режимі два дні на третій. Тому після поєдинку з «Оцелулом» надали футболістам три дні вихідних. Після чого знову зберемося, й розпочнемо тижневий цикл підготовки до наступної зустрічі. Поки заплановано спаринг із нашою молодіжною командою, проведемо таку собі двосторонку. Зрештою, вже кінець чемпіонату, й додати в якомусь компоненті практично немає можливості, бо хлопці реально втомилися. Отой стрижень, який фактично тягне на собі ігровий тягар, уже його потрібно більше берегти, ніж тренувати.

— Олеже Валерійовичу, з мовним бар’єром проблем ніяких не виникає? Якою мовою спілкуєтеся із футболістами?

— Більше спілкуюся англійською, практично всі підопічні розуміють. Також у мене є перекладач Степан Стойко, разом із яким ми працювали ще у «Стяуа». Коли пот­рібно, він перекладає з англійської на румунську. У цьому плані проб­лем немає, ми розуміємо один одного.

Роман КИРІЄНКО.