Сергій МАКАРОВ: «Із нового сезону готові делегувати прем’єр-лізі п’ять клубів»
260 
За роботу — тверда «4»
— Сергію Дмитровичу, перша частина чемпіонату в минулому. Всі ми добре пам’ятаємо, як перед стартом змагань була певна невизначеність, адже до останнього невідомим залишався склад учасників прем’єр-ліги. Доречно тут згадати й про клуби із зони АТО, бо сама ідея допустити їх до змагань була все ж трохи ризикованою. У підсумку, осінню частину змагань вдалося благополучно провести. Яку оцінку поставите за роботу ПФЛ?
— Будемо самокритичними, й від «5» поки втримаємося. Та все ж, на тверду «4», гадаю, роботу можемо оцінити. Перше, що варто відзначити: всі команди благополучно, головне — впевнено, змогли завершити першу частину змагань. Упродовж чемпіонату не відбувся лише один матч «Геліос» — «Нива», через невиїзд тернополян на гру.
Цього сезону побоювань щодо проведення самого чемпіонату в нас було вже набагато менше, ніж минулого, коли в тій же другій лізі було лише десять колективів. Відзначив би також, що в нас з’являється повний запас міцності. Аналізуючи матчі осінньої частини сезону, прийшли до висновку, що своєрідне «дно» ми пройшли в сезоні-2014/2015. Цієї першості всі показники, починаючи з кількості учасників у другій лізі, середньої відвідуваності матчів, кількості відвідувачів нашого офіційного сайту, кращі, ніж минулого чемпіонату. Звісно, завжди хочеться, щоби ці показники були ще кращими, але, як я вже сказав, порівняно із сезоном- 2014/2015, прогрес очевидний.
Окремо хочеться сказати про клуби із зони АТО. Усі матчі пройшли спокійно. Організація поєдинків була на найвищому рівні як в Маріуполі, так і в Краматорську. Якщо пригадуєте, влітку рішення дозволити «Іллічівцю» й «Авангарду» проводити свої матчі вдома приймалося непросто. Деякі клуби утрималися під час голосування… Час показав, що ми зробили все правильно, запропонована схема підготовки і проведення матчів в цих містах працює. Сподіваємося, навесні ситуація в Донецькій області принаймні не погіршиться.
Готуючись до підсумкового засідання Ради ліг, ми проаналізували осінню частину змагань із точки зору боротьби та інтриги в турнірній таблиці. Кількість набраних очок лідером першої ліги — мінімальна за останні п’ять років. Настільки мінімальної відстані у турнірній таблиці між першим і п’ятим місцем також давно не було. Натомість відсоток очок, набраних останньою командою — один з найбільших за п’ять сезонів. Схожа ситуація спостерігається й у другій лізі. Усі фактори говорять про щільність результатів, непередбачуваність, рівність серед колективів, відсутність яскраво виражених лідерів та аутсайдерів. Такі показники, звісно, не можуть не радувати. Вони, зрештою, лише підвищують інтерес до змагань.
Приємно, що в цьому сезоні зникла тема боргів за заявковими внесками. Всі клуби виконали свої зобов’язання перед ПФЛ, борги минулих сезонів також погашені, тож нам залишається стабільно і спокійно працювати, не маючі цього головного болю.
Як ніколи високий рівень взаємодії і взаєморозуміння ПФЛ з ФФУ. Президент Федерації Андрій Павелко, який завітав на Раду ліг, також високо оцінив нашу роботу і підтвердив плідність нашого співробітництва. Звичайно, ми дуже вдячні ФФУ за підтримку і допомогу. Сподіваємось, такою конструктивною наша спільна робота буде і надалі.
— Чому тоді не «5» за роботу?
— Як уже згадував: один із матчів не відбувся. Були також скарги й нарікання на тур, який змушені були перенести через проведення місцевих виборів. Матчі відбулися того ж тижня, лише в будні, оскільки не хотіли робити двотижневої паузи в чемпіонаті. Звісно, команди не дорахувалися глядачів у робочі дні, відповідно, звідси й невдоволення. Якби ж перенесли його на кінець листопада-грудень, як це зробила прем’єр-ліга, то ще запитання, чи не відлякала би погода публіку? Але, звісно, ці фактори дрібні порівняно з тим, що вдалося зробити за цей час.
— Невиїзд «Ниви» на матч із «Геліосом» — факт відомий. А, крім цього поєдинку, чи мали місце критичні ситуації, коли ФК міг не виїхати на матч, чи, гірше того, йшла мова про можливе зняття зі змагань?
— Найнестабільніша ситуація наразі в «Ниви». Чимось вона схожа з тим, що коїться в харківському «Металісті». Немає діалогу між власниками клубу й менеджментом. Побоювання щодо майбутнього «Ниви» все ж залишаються, але маємо надію, що ситуацію вдасться стабілізувати.
П’ять кандидатів для прем’єр-ліги
— Загалом, як бачимо, попри ситуацію в країні, в професіональній лізі спостерігається позитивна тенденція, я би навіть сказав — парадоксальна. Не пригадую, чи було таке взагалі, щоб деякі клуби прем’єр-ліги почувалися скрутніше, ніж представники нижчих дивізіонів…
— Пояснити це дуже просто. Наші клуби не влаштовували між собою «гонку озброєнь», не роздували свої бюджети. Лише в незначного відсотка клубів зарплати гравців вимірювалися в умовних одиницях. Це загалом і дозволило безболісно пережити різкий стрибок валютного курсу й втриматися у ці непрості часи.
— Хоч і не суттєво, але допомогло клубам, мабуть, і зменшення заявкового внеску?
— Звичайно. Але, незважаючи на те, що ситуація в наших клубах досить стабільна, ми знов і знов закликаємо їх бути економними, підтримувати адекватний рівень витрат, особливо зарплат футболістів.
— Як ви вже згадували в нашій розмові, цього сезону немає яскраво вираженого лідера. Та й із тих представників, котрі зараз у лідерах, про серйозні наміри говорять лише в «Зірці». Чи не повториться в нас ситуація, коли сезон завершиться, а охочих піти на підвищення, в підсумку, не знайдеться?
— У першу чергу, потрібно сказати, що ситуація нині не та, яка була минулого року. Тоді, нагадую, процедуру атестації за нормами ПЛ проходив лише один клуб першої ліги, а зараз своє бажання висловили зразу п’ять колективів: «Зірка», «Черкаський Дніпро», «Геліос», «Оболонь-Бровар» та «Іллічівець». Отож, ці колективи й варто вважати головними кандидатами на підвищення в класі. Нагадаю, щоби претендувати на прем’єр-лігу, потрібно не лише посісти одне із чотирьох перших місць, а й отримати відповідний атестат.
Можливо, поки ці колективи гучно й не заявляють про свої прем’єр-лігові амбіції, але бажання й можливості в них є, рівень інфраструктури також прийнятний.
— Серед згаданого вами квінтету немає «Гірника», який наразі посідає друге місце…
— На цю тему вже спілкувалися з керівництвом клубу. Криворіжці зважено розцінюють свої шанси й можливості, та вважають, що поки не готові до прем’єр-ліги. Це їхній свідомий вибір. Можливо, наступного сезону перед командою стоятиме чіткіше завдання.
— Доводилося чути думку, що своєрідна пасивність клубів, які допоки утримуються від амбітних завдань на цей сезон, була пов’язана з місцевими виборами. Уже понад місяць минуло з того часу, люди обрали місцевих керівників. А яких змін нам тепер чекати у футболі: покращення чи ?..
— Не думаю, що місцеві вибори мали серйозний вплив на рішення п’ятірки претендентів. Обговорюючи це питання, потрібно говорити не стільки про вибори, скільки про децентралізацію. Перші кроки вже зроблені: в місцевих бюджетах залишається більше коштів. Ось цей фактор може позитивно впливати на подальші плани клубів, оскільки буде змога отримувати, можливо, й невелику, та все ж допомогу від області, яку вони представляють. Ця підтримка не обов’язково повинна виражатися у прямих фінансових дотаціях. Виділення коштів на модернізацію міської спортивної інфраструктури — це, зрештою, теж своєрідна допомога футбольним клубам. Тобто, переважно вплив має не стільки політичний фактор, а економічний.
— Чи вже відомо, яка кількість учасників першої ліги з нового чемпіонату зможе поповнити прем’єр-лігу?
— Наразі обмін прописаний у регламенті змагань. Отож поки відштовхуємося від норми, яка була прописана на початку нового сезону: обмін між першою лігою й ПЛ — 1–1, між першою й другою лігами: дві напряму, третя з кінця гратиме перехідний матч із бронзовим призером другої ліги. Наразі немає підстав говорити про інший формат.
Та всі прекрасно усвідомлюють, що взимку можуть втрутитися різні форс-мажорні обставини. У низки клубів ПЛ добігають завершення терміни дії меморандумів з ФФУ. Деякі ФК і без того мають чимало проблем. Отож формат наступного сезону залежатиме й від того, як ці колективи перезимують. Ми ж, зі свого боку, заявляємо, що з нового сезону готові делегувати на підвищення всі п’ять ФК, які зголосилися пройти процедуру атестації за нормами ПЛ. Можливо, ця своєрідна «свіжа кров» дозволить повернутися до формату ПЛ, який всі клуби вважають оптимальним — 16 команд. Але останнє слово, звичайно, за Загальними зборами ПЛ і Виконкому ФФУ.
— Хотілося би почути й про аутсайдерів. За «Ниву» ви вже згадували… Поруч розташувався інший місцевий клуб — «Тернопіль», згадаймо «Суми», котрі минулої першості були середняками ліги. Чи лише фінанси є причиною їхнього невдалого виступу цієї першості?
— Якщо говорити про «Тернопіль», то одна з головних причин все-таки фінанси. Хоча, знову ж таки: вибори минули, й почесний президент клубу Сергій Надал був переобраний на посаду мера Тернополя. Отож, сподіваємося, ситуація тут стабілізується. Щодо колективу «Сум», то головною причиною є омолодження команди, бо ж явних фінансових проблем у цього клубу не спостерігається. Головне для городян — за період зимового антракту стабілізувати гру команди.
Новачки-фаворити другої ліги
— Про другу лігу. 14 команд — оптимальна кількість учасників?
— Звичайно ж, ні. Порівняно з минулим сезоном прогрес очевидний, але, все ж цієї кількості недостатньо. Нас просять як уболівальники, так і представники клубів, аби другий дивізіон усе ж був представлений двома групами, розділеними за територіальним принципом. Іще свіжі в пам’яті часи, коли друга ліга була поділена й на три групи. Ми цього, звісно, прагнемо. Але йдемо шляхом не революцій, а еволюцій. Намагаємося діяти в рамках регламентних норм, не роздувати дивізіон штучно, адже дбаємо, в першу чергу, про якість змагань.
Гадаю, ми рухаємося в правильному напрямку. На чергове поповнення очікуємо вже наступної першості. Можливо, й не з сезону-2016/2017, але прийдемо до ситуації, коли зможемо розділити другу лігу на дві групи.
— Цікаву тенденцію в останні кілька сезонів спостерігаємо й у другій лізі. Новачки дивізіону з першого ж сезону гучно заявляють про себе. Ось і цього чемпіонату «Колос» уже йде фаворитом і претендує на підвищення в класі. Не приховує амбіцій інший дебютант — «Інгулець»…
— Цю тенденцію ми помітили ще минулого року, коли згадані вами новачки вперше проходили процедуру атестації. Найкраще нині почуваються ті клуби, де власники та спонсори займаються аграрним бізнесом. Коли стан промисловості в країні залишає бажати кращого, аграрний сектор відзначається особливою стабільністю, що дозволяє клубам навіть із невеликих міст відчувати себе впевненіше за інших, ставити на сезон серйозні завдання й успішно їх виконувати.
— Нагадаю, що ще 2010 року на Конференції ПФЛ Валерій Валерко (віце-президент ФФ Київської області) запропонував реорганізувати другу лігу та створити таку собі буферну зону, де команди були би розділені за регіональним принципом, як у Німеччині. За ці п’ять років подібний варіант бодай розглядався?
— Такий варіант реорганізації другої ліги розглядався. Але тут варто зразу зазначити, що в нас немає змоги знічев’я набрати велику кількість команд, оскільки процедуру проходження атестації поки ніхто не відміняв. По-друге, розподіл клубів на невеликі групи за регіональним принципом суттєво знизить інтерес до самих змагань. ФК не мають особливого бажання грати лише із сусідами. Для них це не так цікаво, як спробувати сили з представниками інших регіонів. Але це не означає, що в цьому питанні вже поставили крапку.
Ідея створення подібного турніру нині активно обговорюється в аматорській лізі. ААФУ нині активно розглядає варіанти регіональної ліги. Як на мене, проект цікавий, і заслуговує на життя. Єдине, треба докласти максимум зусиль, аби в новоствореному турнірні брали участь колективи з усіх, без винятку, областей. А формулу змагань доцільно прописати таким чином, аби чемпіон області автоматично брав у них участь, без усіляких відмов. Погодьтеся, що й клуби лише прогресуватимуть, оскільки не будуть вічними чемпіонами області, а рухатимуться вперед. Такий турнір, впевнений, користуватиметься популярністю й викличе неабиякий інтерес у вболівальників. Та й ми би мали більше інформації про клуби, відбираючи представників для другої ліги. Для більш чіткої координації між аматорським і професіональним рівнями вітчизняної футбольної піраміди потрібно буде також вирішити питання синхронізації календаря другої й аматорської ліг.
— Не так давно ми з вами обговорювали імена ймовірних новачків, які вже з нового чемпіонату зможуть поповнити склад учасників другої ліги. Мовилося про 13 клубів. Скажіть, за останні два тижні кількість охочих не зменшилася?
— Кількість охочих не зменшилася. Ці клуби проходять процедуру атестації. На даний момент вона на стадії подачі офіційної заявки. Не всі претенденти поки надали цей документ. Особливу увагу атестаційний орган ФФУ приділяє колективам, які не брали участі у всеукраїнських аматорських змаганнях, оскільки їхні можливості менш відомі. Отож, доводиться просити клопотання обласних федерацій, які виступлять їхніми поручителями. Хоча новачки й перебувають на різних етапах проходження вже згаданої процедури, поки всі рухаються в правильному напрямку.
— Коли буде відома остаточна кількість нових учасників другої ліги в новому сезоні?
— Про це поки що рано говорити. Перший семінар атестаційного органу з клубами, які з нового сезону гратимуть у професіональних турнірах, зазвичай проводять у грудні. Після нього вже матимемо більше конкретики. А остаточно крапки над «і» буде розставлено весною.
— Очевидно, що після такого вливання варто очікувати й на зміну формату друголігових змагань?
— Як уже мовилося, все в нашому футболі взаємопов’язано. Та ж ситуація в прем’єр-лізі з нового сезону напряму може впливати й на формат змагань у другій лізі. Зараз ми не можемо сказати, який вигляд матиме друга ліга з нової першості. Коли вже знатимемо, скільки клубів представлятимуть вищий дивізіон, скільки ФК із першої ліги піде на підвищення, скільки клубів поповнить першу лігу, щоби кількісний склад її учасників був принаймні 16, тоді говоритимемо й про клуби другої ліги. Якщо охочих вистачатиме, не виключаю, що розглядатимемо варіант розподілу колективів на дві групи вже з наступного сезону.
— На останньому засіданні Ради ліг ПФЛ розглядався варіант створення нових турнірів U-18 і U-20, куди представники першої й другої ліг могли би делегувати свої команди. На якому етапі перебуває нині ця пропозиція?
— Із цією ідеєю до нас звернулося керівництво ДЮФЛ, оскільки досі зберігається прірва між випуском із спортивних шкіл і вступом у дорослий футбол. На цьому етапі багато гравців не можуть закріпитися в певному клубі, через що вони або завершують свої кар’єри, або залишаються на аматорському рівні. У прем’єр-лізі створили турнір U-19, який прижився й отримав позитивні відгуки від самих клубів. Ідея справді хороша, але вона не вирішує питання повністю, 16 команд U-19 замало для тієї кількості молодих футболістів, яка є в нашій країні. За інформацією ДЮФЛ, є дитячі школи, аматорські клуби, які готові брати участь у новостворених турнірах. Групи будуть розділені за територіальним принципом із максимальною економією витрат. Низка клубів першої та другої ліг, які мають команди, що виступають на першість області, також готові розглянути цю ідею. Колективи нас попрохали підготувати детальний проект турніру з розрахунком усіх витрат і варіантами формату. Важливо, що бачимо бажання як ДЮФЛ, так і клубів, тож, гадаю, такий турнір нам удасться реалізувати. Скоріше за все, це буде змагання команд U-20. Іще один момент, на який звернули увагу ФК: було прохання створити єдину заявку, щоби колективи першої та другої ліг навіть упродовж сезону могли залучати цих гравців для матчів у перших командах.
Гра на тоталізаторі: винних — за ґрати
— Попри всі позитивні тенденції в професіональному футболі, без ложки дьогтю не обійшлося. Проблема з грою команд на тоталізаторі набула нечуваних масштабів. Як вважаєте, після того, як Верховна Рада ухвалила Закон «Про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень» і встановила сувору адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконний вплив на результати офіційних спортивних змагань, а Президент, у свою чергу, його підписав, і закон вступив у дію, чи зміниться ситуація на краще?
— Звісно, хотілося б вірити, що зміниться. Як засвідчує практика, успішно із цим злом борються в тих країнах, де прийняті відповідні закони, і цим питанням займається не лише Федерація зі своїми дисциплінарними органами, а й правоохоронні органи, які мають більше можливостей для боротьби з порушниками. Сподіваємося, що співробітники правоохоронних органів із ентузіазмом візьмуться за роботу з нагляду за дотриманням цього Закону, що, в підсумку, дозволить навести лад у нашому футболі.
— Тобто, якщо доведуть, що команда зіграла на контору, всіх — за ґрати?
— Доречно, мабуть, говорити не про команду в цілому, а про конкретних гравців. Якщо буде вдосталь доказів і відповідне рішення суду, то тепер уже все можливо.
— Наразі виникають сумніви, що когось реально можуть посадити. Допоки не буде конкретного випадку й винуватець опиниться за ґратами, навряд чи ті ж гравці й організатори всерйоз сприйматимуть цей Закон…
— Погоджуюся, що потрібно дочекатися першого прецеденту. Отож маємо надію, наголошую на цьому, що Закон реально діятиме. Зрушення вже є, один із клубів надав зізнання 11 гравців, які грали на тоталізаторі (мова по гравців юнацького складу «Зорі». — О.Т.) …
— До речі, КДК ФФУ одне рішення уже ухвалив, визнавши два матчі «Миколаєва» як такі, де команда грала на фіксований рахунок. Як покарання — 200 тис. гривень й зняття трьох очок…
— Таке рішення прийнято. У зв’язку з цим хотілося б, щоби Комітет з етики і чесної гри швидше закінчив «розгрібати завали» і перейшов до розгляду «свіжих» випадків фіксованих матчів. Адже специфіка ПФЛ полягає в тому, що навіть за один сезон у клубах встигають змінитися не тільки футболісти і тренерські штаби, а й керівники й основні інвестори. У підсумку маємо ситуацію з ФК «Миколаїв», коли покарання КДК ФФУ б’є зовсім по іншим людям, через що нівелюється ефект такого рішення, відповідальність лягає не на тих, хто скоїв порушення. Наскільки нам відомо, саме з цих причин клуб збирається подавати апеляцію на вердикт КДК.
— Чи планується створення комітету чи відповідного органу, який би слідкував за такими матчами?
— Такі підрозділи мають бути створені при МВС, Генпрокуратурі чи СБУ, тобто в тому органі, до чиєї компетенції буде віднесено питання боротьби проти матчів з фіксованими результатами. Із цими людьми вже й співпрацюватимуть ФФУ, ПФЛ. Раді такій співпраці будуть і букмекери. У цьому колі й потрібно буде налагоджувати систему інформування, збору доказів та їх подальшої реалізації.
— Доводилося чути й думку, що одним із факторів, які підштовху-
ють гравців до гри на контору, є відсутність контролю у вигляді телевізійних трансляцій. Усі розуміємо, що телекартинка — дороге задоволення, втім, чи не планується з другої частини чемпіонату трансляція бодай центральних матчів туру?
— Зараз тяжко говорити про перспективи трансляції на національних каналах. У телевізійників нині також вистачає своїх проблем. Твердих домовленостей поки немає. Можливо, інтрига на фініші змагань та боротьба за призові місця в першій лізі викличе інтерес і в телебачення. Поки ж продовжуємо працювати над поліпшенням інтернет-трансляцій.
На тлі проблеми тоталізатора відсутність ТВ-трансляцій — не головна проблема. Сильний вплив має фінансова ситуація. У першу чергу, під вплив підпадають ті гравці, яким зарплату не виплачують узагалі чи дають якийсь мізер. Такі клуби — це зона ризику, й до них має бути прикута особлива увага.
— Віритимемо, що цю та інші проблеми нашого футболу все ж удасться спільними зусиллями подолати. Відтак запитаю, завершуючи нашу розмову: на зимову перерву йдемо з оптимізмом?
— Оптимізму більше, ніж рік тому. Його додає й 20-річчя ліги, що наближається. Сподіваємося, що позитивна тенденція, яка зараз спостерігається в розвитку ПФЛ, триватиме. Очікуємо, що наші клуби вдало перезимують, а потенційні новачки виконають усі атестаційні вимоги, тож стануть гідним поповненням для другої ліги. Маємо надію, що ситуація в країні дозволить уникнути стресів і сприятиме розвитку українського футболу.
Олександр ТРАВЯНКА.