Яків КРІПАК: «У Краматорськ відмовляються їхати, мовляв, у нас війна йде»

Вакцина, пульс, Маріуполь

— Якове Вікторовичу, середина січня, а про підготовку «машинобудівників» нічого не чути.

— Значить так: збираємося 23 числа. Хоча попередньо планували 17-го. Чому перенесли? У Краматорську зараз епідемія грипу. Щоби хлопці нічого не підхопили, щоби були живі-здорові, вирішили зібратися трішки пізніше. Спершу стартує домашній втягувальний збір, який триватиме 13 днів. Потім 6–7 січня беремо курс на Маріуполь, де невдовзі стартує турнір. Хочемо тиждень потренуватися там у дворазовому режимі. Після турніру пару-трійку вихідних дам підопічним, затим почнемо третє зібрання. Правда, поки не вирішили, де, що й коли.

— Між чим обираєте?

— Чесно, на даний момент нічого конкретно сказати не можу. Варіанти є, проте все у стадії визначення.

— Чи маєте можливості поїхати за кордон?

— Цьогоріч навряд чи. Хоча зараз якраз очікуємо прибуття нашого головного спонсора (найімовірніше, мова про Максима Єфимова, депутата БПП. — Є.Д.), з яким зустрічатиметься наш президент. Вирішуватимуться актуальні питання. Отож усе може бути, нічого не виключаю.

— Які заходи будуть, аби гравцям уникнути місцевої епідемії, котра, за офіційною інформацією, забрала життя 18 людей?

— Найперше — перенесли старт підготовки. По-друге, наші лікарі займаються тим, аби підготувати всі ліки, щоби зробити щеплення футболістам, аби вони не підхопили інфекцію. Усе тримаємо на пульсі, щоби, не приведи Господи, чогось не сталося. Зараз я в Харкові, спілкувався з головним лікарем у залізничній сфері, він розповідав, що вони просто не афішують усі дані. У Харкові насправді також велика епідемія. Більше того: зараз так по всій Україні. Не знаю, чи правда, але казали, що й мер Києва Віталій Кличко закриває всі школи на карантин. Тобто це не лише так у нас, а повсюдно.

— Остання інформація про «Авангард»: сім гравців залишити колектив. Чому?

— Хлопцям, які пішли, ми подякували (весь тренерський штаб, зокрема, я, наш віце- та президент) за допомогу на першому етапі становлення, побажали успіхів. Однак подальша співпраця… якщо сказати чесно, щоби їх не образити, в майбутньому вони нам не помічники, тож не зможуть підсилити команду. Уже знайшли гравців, домовилися, що приїдуть на перший збір перед турніром, отож матимемо кого переглядати. Чому, власне, вирішили поїхати в Маріуполь? Бо там критий манеж. Зараз самі бачите, яка погода. Хотіли поїхати в Полтаву на Кубок Пожечевського і в Київ на Меморіал Макарова, але там уже все було «забито». Відтак беремо участь у маріупольському турнірі.

Без боргів, вісім нових облич, Моуриньо та ван Гал

— Улітку багато часу пішло на те, щоби зігратися. Зараз, схоже, доведеться починати все з чистого аркуша.

— Євгене, подивіться уважніше, хто нас залишив: ті люди, котрі мало грали. Приміром, Чаус, Алексанов і Фатій. Наш капітан Колінс сам виявив бажання змінити команду, тож потиснули руки. Сказав, що йому хочеться бути поближче до сім’ї, крім того, вже має можливість працевлаштування. Розповідав, що вже почав навчання на тренерську ліцензію категорії «С». Без питань і проблем розійшлися. Тим паче, ні перед ким у нас немає заборгованостей. Усе нормально та стабільно.

— Скільки потенційних новачків чекаєте на першому зібранні?

— Буде зразу вісім нових облич. Приїдуть двоє воротарів, бо ми ж залишилися взагалі без голкіперів, і шість польових виконавців. Думаю, до нас іще під’їжджатимуть. На першому етапі підготовки буде кілька контрольних матчів, подивимося на них у справі. Буде два-три спаринги: якщо підійдуть нам, залишаться й поїдуть на турнір, ні — шукатимемо інших. Самі розумієте, як побудовані збори: люди приїхали й поїхали.

— Улітку команда формувалася з футболістів, які до цього грали й у другій лізі, й на обласних змаганнях. Який рівень запрошених нині?

— До прикладу, буде три людини з дубля «Металурга». Команда розпалася, а хлопці молоді й перспективні. Особисто їх побачив на зимовій першості Запоріжжя. Мені найголовніше, щоби було бажання грати. Гроші їх не цікавлять, адже останній рік зарплатні й так не було. Кажуть: «Вікторовичу, хочемо грати, й усе». Запевнив, якщо все буде нормально, з першої ліги за певний час підуть у вищу.

— Отож трішки омолоджуватимете команду?

— Та в нас лише Колінс і Довбиш були віковими. Решті — трішки більше 20-ти. Старичків практично не було.

— А не хочете, щоби були?

— Та я не проти. Головне, щоби вони «тягнули» й відповідали рівню. Ніколи не дивився в паспорт. Якщо гравець підходить під мої вимоги й командний стиль, то мені більше нічого не треба.

— До речі, чи заходите на офіційний сайт «Авангарду», щоби починати коментарі? Бачив, як уболівальники «вибирали» нового тренера. Визначалися між Калиниченком і Максимовим.

— Авжеж, читаю й прислухаюся, але не виходжу з ним на зв’язок і не спілкуюся. Уважаю, в кожного є своя думка. Вам подобається Моуриньо, а мені — ван Гал. І це нормально. До того ж, адекватно сприймаю критику. Тільки п’ять-шість поразок, усе — новий наставник. Це такі робочі моменти. Вони ж не знають усю внутрішню кухню. Якщо кожному все повідати, незабаром прийдуть на тренування й «призначать» себе тренером. Уболівальники ж не знають, які в нас проблеми з полями. Принаймні керівники все розуміють. Маємо, що маємо. Буває, приїжджає до нас футболіст, я йому розповідаю, які в нас умови, а він мені: «Я не тренуватимусь на такому полі». Насильно ж людину не змушуватиму.

Позалаштункові ігри, дурня, «ліпити»

— Що в такій ситуації керівництво ФК хоче побачити від команди надалі?

— Ми пропустили сезон, тому наше головне завдання — залишитися в лізі. Хоча тренерський штаб прагне посісти якнайвище місце. Та треба відштовхуватися від можливостей. Не всі ж футболісти хочуть сюди їхати. По-перше, через ситуацію на Сході, по-друге, через скромні умови, які можемо запропонувати. Гравці, які побували в «Зірці» чи «Олександрії», сюди в принципі не приїдуть. Отож шукаємо таких гравців, як із «Металурга», котрі готові виступати без того, щоби поцікавитися умовами. Вони вже відчули прем’єр-лігу, коли їх «пачками» ставили в основний склад, а за це нічого не отримували. Чули ж, що там одразу почалися позалаштункові ігри щодо матчів «на контору». Спілкувався з Дімою Колодіним, який допомагав Чанцеву, з яким у хороших стосунках, так і казав йому: «Діма, мені потрібні футболісти, котрі не брали участь у тій дурні». Коли агенти пропонують гравців, завжди дізнаюся про їхню кар’єру. Доводилося телефонувати своєму товаришу Сергію Щищенку, він мені розповідав: «Знаєш, чому його відрахували? Бо брав участь у «оцих» матчах». Дякував йому, бо мені такі гравці не потрібні. Уважаю, нехай краще мати своє й поступово.

Кажу правду: в Краматорськ відмовляються їхати. Говорять, мовляв, у нас війна йде. А в нас тихіше, ніж у Харкові чи Києві, бо тут стоїть армія.

— «Машинобудівники» в першій частині змагань чергували невдалі серії з успішними. Зараз команда виступатиме стабільніше?

— Думаю, так. Прагнемо цього. Пам’ятаєте: почали погано, потім налагодили виступи, а кінець «змазали». Якби вдома не програли «Нафтовику-Укрнафті», були би на дві позиції вище. Коротше, якби не втрачали «свої» очки, посідали би місце в десятці. Та потрібно раху-
вати очки після сезону. Зараз «ліпитимемо» команду з тих, хто приїде в Краматорськ. Улітку теж подіб­на ситуація була: лише Собко грав у «Кремені», Фатій — в Херсоні, а всі інші прийшли з обласних змагань. Приміром, Колінс на Вінницьку область виступав, Дов­биш — на Запорізьку. Ніхто не був влаштований, бовталися туди-сюди, щоби заробити. Основне, щоби в гравців було бажання, а все інше з часом буде.

Євген ДЕМЯН.