Андрій ГІТЧЕНКО: «Передостаннє місце не личить «Карпатам»

— Андрію, що найбільше запам’яталося впродовж цьогорічної підготовки?

— Та збори, як збори. Нічого особ­ливого. Потерпіли, відгарували. Зараз лише приїхали до Львова, готуватимемося безпосередньо до першого офіційного матчу проти донецького «Металурга».

— Хіба нинішній вишкіл не відрізнявся від попередніх у вашій кар’єрі?

— Звичайно, тренування в кожного тренера по-різному відбуваються, адже кожен бачить роботу по-своєму. У нас це було за таким графіком: перший збір — уранці бігаємо, ввечері займаємося з м’ячами, другий — лише працювали над технікою та налагодженням ігрових зв’язків. Сподобалося, що було багато цікавих вправ.

— Якою була найголовніша вимога Йовичевича до команди на турецьких зборах?

— Особливу увагу приділяли тактичному навчанню. Містер прагне, щоби всі гравці чітко усвідомлювали, що потрібно робити у фазі захисту чи нападу. Відтак чимало часу сиділи за конспектами.

— У розмові зі мною ваш партнер Пластун зізнався, що за хорватського наставника набігався стільки, скільки ще в житті не бігав. Чи схожі у вас відчуття з Ігорем?

— Скажу, що в моїй практиці вже зустрічалися подібні бігові навантаження, тому для мене такий об’єм не став новинкою. Тим паче, з тренером із фізпідготовки не вперше працюю. Таким чином, на першому зібранні добряче попрацювали над функціональним станом, намотавши значний кілометраж.

— Чи цікаво працювати, коли до роботи з головною командою долучають чимало молодих вихованців?

— Принаймні не бачу в цьому нічого поганого. Навпаки, це добре, що їм дають такий шанс займатися з основою, набувати досвіду. На жаль, можу їм лише позаздрити, бо в моїй молодості такий підхід не практикували.

— Чи відчуваєте належну конкуренцію з боку юних гравців?

— Іще б пак! Помітно, що з нами вони працюють не просто так. Сам помічаю, що серед нашої молоді вистачає непоганих і обдарованих виконавців. Думаю, із часом вони зможуть скласти серйозну конкуренцію й підвищити попит не лише в «Карпатах».

— У восьми спарингах «Карпати» перемогли лише двічі. Чи не насторожує в психологічному плані така скупа результативність?

— А якщо поглянути з іншого боку: ми жодного разу не програли! Зрозумійте, що в оцих контрольних матчах ми втілювали в життя те, що відпрацьовували на тренуваннях. Зокрема, те, що ви побачите на наступних вихідних у грі з МетаДоном.

— Один гол із 11 командних — на вашому рахунку. Намагаєтеся нівелювати втрату Балажица, котрий любив підключатися до атак?

— Хіба під час стандартних положень іду до протилежних воріт, а взагалі — як карта ляже.

— Чи оминули львів’ян травми та ушкодження, які часто виникають у процесі підготовки?

— Слава Богу, всі живі-здорові. Лише після останньої зустрічі випало кілька людей (зокрема я). Утім оці травми несерйозні, тож до першого календарного поєдинку «Карпати» підійдуть без кадрових утрат.

— Розумію, що кадрові питання — не ваша компетенція. Утім, чи прилетів до Львова Манце — єдиний гравець, який був на перегляді?

— Чесно, не можу відповісти, чи буде він у команді. Цим питанням займається керівництво ФК. Єдине повідаю: на першому тренуванні після турецьких зборів Манце не було.

— На вашу думку, «Карпатам» під силу поліпшити турнірне становище навесні?

— У іншому випадку, який сенс нам було їхати до Туреччини й готуватися? Звичайно, хочемо вибратися з підвалин, адже передостаннє місце не личить «Карпатам».

— Невдовзі відбудеться перший цьогоріч календарний матч, у якому вам доведеться протидіяти донецькому «Металургу». МетаДон — який грає у схожій манері — зручний суперник для входження у сезон?

— У донеччан, безперечно, сформована хороша команда, з якою нам буде нелегко сперечатися за максимальний результат. Однак на всі питання відповість лише гра.

— Учора (бесідували 21 лютого. — Є.Д.) Худоб’як розміняв третій десяток. Якось відсвяткували? І як узагалі в «Карпатах» відзначають іменини?

— Так, Ігор зібрав усіх гравців, які були на той момент у Львові: посиділи, відпочили. Зазвичай, на свій день народження в нас прийнято збиратися колективом і разом святкувати.

— До слова, у складі галичан із вікових гравців є лише двоє виконавців — Ігор і ви. Як, попри існуючий курс на омолодження, вдається залишатися гравцем, на якого всерйоз розраховують? Маєте якийсь секрет?

— Чесно, немає в мене секретів, еліксирів молодості я не п’ю. Просто завжди віддаюся роботі сповна. Тим паче, не вважаю, що в моєму віці мають бути проблеми з виступами на хорошому рівні.

Євген ДЕМЯН.