Аргентину шкода, Німеччині — хвала!

14 июля 2014 г., 13:51
Распечатать

Трохи шкода Аргентину. Нехай команда не показувала якоїсь видовищної гри, проте вразила своєю заповзятістю, порядком, неначе це не південноамериканська, а справж­ня європейська збірна, непоступлива в боротьбі. Може, аргентинцям дещо поталанило, як у груповому турнірі з Іраном, коли Ліонель Мессі забив уже на компенсованих до основного часу хвилинах, чи зі Швейцарією, коли Анхель ді Марія за дві хвилини до завершення вже додаткового часу провів переможний гол, при цьому Аргентину ще й врятувала стійка. Зате з Бельгією підопічні Алехандро Са­бельї не дозволили супернику створити бодай один голевий момент біля своїх воріт, хоч і здолали «червоних дияволів» із мінімальною перевагою. Із нідерландцями, які показали на цьому турнірі доволі потужну гру, крупно здолали Іспанію й Бразилію, в Аргентини вийшов напружений поєдинок, і нехай перемогли по пенальті, але не можна сказати, що не заслужили виходу у фінал, де також гідно боролися і створили кілька прекрасних моментів для взяття воріт. Чого лише варті можливості у Гонсало Ігуаіна, Ліо­неля Мессі чи Родріго Паласіо, в німців був шанс, коли наприкінці першого тайму Хьоведес після подачі кутового поцілив у стійку. А в додатковий час одна помилка в захисті кош­тувала «небесно-блакитним» дуже дорого. Німеччина вчетверте стала чемпіоном світу, відтак Аргентина залишилася двічі чемпіоном.

Водночас треба віддати належне Німеччині, яка на цьому турнірі показала, напевне, найкращу командну гру. Уже в першому турі з Португалією (4:0) німці продемонстрували свою міць, і хоча були на шляху такі тяжкі матчі, як із Алжиром (2:1) і Францією (1:0), але в півфіналі підопічні Йоахіма Льова аж надто переконливо довели свою силу. Це, безумовно, додало емоцій, німецьке видання Bild після цього дуже звеличувало Самі Хедіру, але на розминці перед вирішальним матчем цей півзахисник отримав ушкодження, тож його замінив Крістоф Крамер, який ще в першому таймі травмувався, тому поступився місцем на полі іншому виконавцю. Але ці проблеми деякою мірою зіграли на користь «бундестіму»: Анд­ре Шюрле, який замінив Крамера, зробив результативний пас, а ще один «джокер» Льова Маріо Гетце у чудовому стилі вперше в історії дозволив європейській збірній завоювати титул чемпіона світу в Південній Америці.

ПІСЛЯМОВА

Йоахім ЛЬОВ, тренер збірної Німеччини:

— Ми розпочали свій шлях десять років тому, й те, що відбулося сьогодні, це — результат багатьох років роботи, ще із часів Юргена Клінсмана. Ми пос­тійно прогресували, вірили у цей проект, і якщо яка-небудь команда цього заслуговує, то це саме ця команда. Ми завжди грали у хороший футбол, і я вважаю, що за цей турнір, за сім матчів, ми були найкращі за будь-яку збірну тут, у Бразилії. Наш командний дух був неймовірний. Хлопці мають прекрасні технічні можливості, а ще вони мають силу волі. Я сказав підопічним, що вони можуть досягти чогось нового. Ми стали першою європейською командою, котра виграла титул у Південній Америці, і це робить нас дуже гордими. Кожен гравець у цій команді дав усе, що мав. Ми завжди знали, що нам буде потрібно 14 гравців під час матчу, тож усі гравці повинні були бути готові, щоби віддати все, без залишку, на полі. Гетце — це диво-хлопчик. Я завж­ди знав, що він може вирішити долю матчу.

Алехандро САБЕЛЬЯ, тренер збірної Аргентини:

— Ми грали з великою командою. Німеччина більше володіла м’ячем. Ми шукали свої шанси в контргрі, мої гравці були воїнами, тож я привітав їх після цього. Мені прикро за результат, але тренер повинен завжди оцінювати виступ своєї команди, і я вірю, що це було досить доб­ре. Вони залишили на полі всі сили. Ми мали кілька чудових нагод забити, повинні були ефективніше цим скористатися. Коли ви робите помилку, знаєте, що це може повернутися. Але, у цілому, я дуже пишаюся — мої хлопчики грали чудово! Було дуже приємно бачити, як вони б’ються, й вочевидь, вони віддавали всі сили, захищаючи честь Аргентини. Вони можуть сміливо дивитися на себе в дзеркало й знати, що вони виклалися повністю. Я вітаю своїх гравців за їхню чудову роботу, а також хочу привітати збірну Німеччини із завойованим титулом. На даний момент у мене подвійне відчуття: розчарування від того, що не домоглися мрії виграти фінал, але гордий за команду, яка також стрибнула доволі високо. Що стосується мого майбутнього, то я ще не визначився. Планую присвятити час сім’ї й трохи відпочити, а щодо кар’єри, ще точно не знаю.

Сергій ТАЛИМОНЧИК.

Patrick-Україна

 

Подписка электронной версии газеты

ИТОГОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ КОМАНД