Денис КУЛАКОВ: «Перемога над «Металургом» — відправна точка»

— Денисе, харків’яни не вигравали з 28 серпня («Рух» — 1:0). Напевне, далі вже не було куди відтягувати?

— Авжеж, після гри з запоріжцями залишилися лише позитивні емоції. Усі раді, що вдалося завершити таку безуспішну серію, порадувавши нарешті вболівальників. Удвічі приємно, що перемога була вольовою.

— Під завісу поєдинку ще вірили, що залишите поле переможцем?

— Звісно. Хоча не можу ручатися за інших. Уже стільки часу минуло без належного результату, що гіршого сценарію й не придумаєш. Отож боролися до останнього, щоби набрати три очки. Коли зрівняли рахунок, був переконаний, що перемога — не за горами.

— Вочевидь, робота над помилками дала свої плоди.

— Так, було багато факторів, які впливали на підсумок нашої роботи. Зокрема, проблема з психологією — зневіра у своїх силах. Тяжко було, адже давно не перемагали, відтак потрібно було вибратись із цієї «ями». Слава Богу, що вже все завершилося. Думаю, що перемога над «Металургом» — відправна точка до позитивних результатів «Металіста» в подальшому.

— Як почувався у цій ситуації Рахаєв?

— Постійно спілкувався з колективом, намагаючись повернути нашу віру у себе. Загалом, спокійно до цього поставився, хоча помічалося, що він хвилювався. Додавав, що кожна неприємна серія має свій кінець, головне — повернути впевненість у своїх силах.

— Перша перемога за півтора місяця перед паузою у чемпіонаті — не на руку хар-
ків’янам? Лише відчули смак перемог, а тут доведеться два тижні бути поза футболом.

— Не можу про це судити. Усе пізнається в порівнянні. Якщо демонструватимемо хороший результат після перерви, то хіба в когось язик повернеться сказати, що це було не на руку нам? Отож лише час нас розсудить. Сподіваюся, що все буде добре.

— Чим займатиметеся впродовж цього часу?

— Дали кілька днів відпочинку, а потім почнуться дворазові тренування. На вихідних же, скоріше за все, зіграємо товариський поєдинок у Харкові. Відтак у домашніх умовах готуватимемося до двобою з «Ворсклою».

— Із «Металіста» лише Едмара викликали в збірну. Устигли побажати успіху?

— Так, розмовляли з Едмаром: сказав, аби повернувся з двома перемогами та без травми.

— Бачив, ходили з колективом на пейнтбол. Іще якісь схожі заходи заплановані?

— Не знаю, лише коли зберуть нас усіх разом, дізнаємось, який у нас розпорядок.

— Які думки зараз переважають: матчі збірних, гра з полтавцями чи відпочинок?

— Останнє зразу відкидаю. Цьогоріч лише половину матчів зіграли, тому про відпочинок мови бути не може. Найперше, налаштовуватимемося на найближчий матч, і не важливо, який він — у Кубку, чемпіонаті чи в єврокубках.

— До слова, про Лігу Європи. Як у команді оцінюють шанси після того, як двічі поступилися — «Трабзонспору» та «Локерену»?

— Насамперед, не чекали, що так розпочнемо виступи на євроарені. Проте ЛЄ — специфічний турнір: якщо далі два поєдинки поспіль виграємо, наше становище суттєво покращиться. Важливо тепер наше налаштування перенести на Лігу Європи, де раніше пропускали на останніх хвилинах, утрачаючи залікові пункти. Якщо не допускатимемо поперед­ніх помилок, далі будуть лише перемоги.

— Уже минуло вдосталь часу, щоби зрозуміти, що перехід до харківського ФК — правильне рішення? Судячи з усього, вам довірять місце ключового виконавця.

— Так, маєте слушність. У житті, в принципі, ніколи не шкодував про свої вчинки. Зараз, тим паче, немає для цього підстав. Я всім задоволений у «Металісті», тепер іще результати поліпшити — й узагалі все буде супер.

— До речі, як вас зустрічали в Дніпропетровську?

— Нормально. У «Дніпрі» в ме-
не залишилося чимало друзів, отож зустрічався з ними напередодні гри, згадували минулі часи.

— Обов’язкове запитання: яка ситуація з виплатою зарплатні?

— У цьому плані немає жодних проблем. Можу це з упевненістю сказати. До того ж, певен, що будь-який інший партнер підтвердить мої слова.

Євген ДЕМЯН.