21 ноября 2013 г., 16:22
Распечатать
Стали відомі всі учасники майбутнього мундіалю

У ніч із середи на четвер, коли став відомий останній учасник майбутнього мундіалю 2014 року в Бразилії — збірна Уругваю (здолавши у стикових матчах Йорданію), автору цих рядків одразу згадалася пісня «Going to Brazil» легендарної та однієї з найулюбленіших англійських груп — «Motorhead». І справді, тепер маємо повний склад учасників світової першості — 32 найдостойніші збірні, які й розіграють між собою омріяний Кубок. «УФ» підбиває підсумки відбіркового раунду та аналізує, яким шляхом до Бразилії йшли європейські та інші збірні.

ЄВРОПА

Збірна Бельгії — переможець відбіркової групи «А» продемонструвала впродовж усього відбіркового циклу футбол найвищої якості, заслужено перемігши у своїй відбірній групі у 8 з 10 поєдинків. Лише дві нічиї та жодної поразки — погодьтеся, результат, який заслуговує на повагу. Узагалі, якщо говорити про нинішню команду «червоних дияволів», можна з упевненістю сказати, що підопічні Марка Вільмотса можуть стати одним із головних відкриттів майбутнього чемпіонату світу. Саме так, адже у своєму розпорядженні головний наставник має просто шалене покоління талантів — Азар, Феллаіні, Міньоле, Вертонген, Вітсель, Лукаку. І це далеко не повний список зірок, які здатні зчинити галас у Бразилії. Єдине, що може зіграти не на користь бельгійців — брак досвіду. Також додамо, що востаннє Бельгія брала участь у світовій першості ще 2002 року.

Другою у цій групі фінішувала команда Хорватії. На відміну від бельгійців, хорвати провели цю кампанію не досить упевнено — п’ять перемог, дві нічиї та три поразки. Чемпіон стикових зустрічей — саме так називають «картатих», адже вже чотири рази із чотирьох спроб хорвати долали цей раунд, залишавши за собою не одного достойного суперника. Здолавши нині непоступливу збірну Ісландії (2:0), вони цілком заслужено їдуть до Бразилії. Маючи у своєму складі досвідчених гравців і визнаних зірок, команда новоспеченого тренера Ніко Ковача не буде приємним опонентом ні для кого. І якщо збірна України не потрапила на мундіаль, то представників українських клубів на світовій першості вистачатиме, особливо — у складі Хорватії.

Який же це чемпіонат світу без славнозвісної збірної Італії? «Скуадра адзура», ставши найсильнішою командою відбіркової групи «В», напряму потрапила на мундіаль. Примітно, що підопічні Чезаре Пранделлі також не зазнали жодної поразки впродовж усього циклу кваліфікації. Натомість доволі часто грали внічию — чотири поєдинки, хоча й здобули п’ять перемог. Вихід до фінальної частини мундіалю став уже вісімнадцятим за ліком для Італії — один із рекордних показників із-поміж усіх збірних світу.

Щодо рекордів. Збірна Німеччини також вирішила не відставати від своїх одвічних суперників і з великою перевагою змітала всіх на своєму шляху в групі «С» — дев’ять перемог і лише одна нічия. 36 забитих м’ячів — найкращий показних серед усіх збірних, які брали участь у відбірковому циклі. Хоча, відверто кажучи, й група в команди Йоахіма Льова була не з найсильніших — Фарерські острови, Казахстан, Ірландія, Австрія. Лише збірна Швеції з незрівнянним Златаном Ібрагімовичем намагалася бодай якось протистояти бундестіму, відігравши з ними один із найяскравіших матчів відбору — 4:4. Фінішувавши в такій ситуації другими, подолати раунд плей-оф підопічним Еріка Хамрена все ж не вдалось, але про це трохи згодом…

Не помітила суперників на своєму шляху до Бразилії й збірна Нідерландів, легко взявши гору в групі «D». Майже ідентичний показник із німцями — дев’ять перемог і одна нічия, проте м’ячів забито на два менше — 34. Як завжди, на перших ролях у «помаранчевих» — нападник «Манчестер Юнайтед» Робін ван Персі, баварець Ар’єн Роббен і Рафаель ван дер Варт із «Гамбурга». Доволі позитивно у відбірковому раунді проявив себе динамівець Джермейн Ленс, який регулярно відзначався забитими м’ячами. Власне, команда ван Гааля­ пройшлася асфальтовим катком по своїх опонентам, залишивши позаду Туреччину, Угорщину та Румунію. Саме команда Віктора Піцурке змогла зачепитися за другу сходинку у цій групі, проте в двоматчевій стиковій дуелі з командою Греції була значно слабкішою, дозволивши саме еллінам поїхати до Бразилії.

Доволі рівною за складом учасників була група «Е», проте саме Швейцарія продемонструвала найстабільнішу гру, не поступившись у жодному матчі та вигравши у семи зустрічах. Ще три завершилися нічиїми. Відтак здобули перше місце та квитки до Бразилії. Головна заслуга у цьому, безперечно, наставника «червоних» — «генерала» Оттмара Хітцфельда. Тренер зумів побудувати дуже потужну команду з досвідчених і талановитих молодих футболістів, головна сила якої — організація та дисципліна на полі. Отож, поза всяким сумнівом, наступного літа на першості світу ця команда піднесе чимало сюрпризів.

Доволі нерівним за силами був склад учасників у групі «F», де визнаними лідерами були команди Росії та Португалії. Як не намагались їхні опоненти (Північна Ірландія, Ізраїль, Азейбарджан і Люксембург) протистояти двом фаворитам, уся боротьба, по суті, точилася між збірними Фабіо Капелло та Паулу Бенту. Проте слід сказати, що жодна з обох команд не показала стабільної гри, втрачаючи очки навіть у матчах із аутсайдерами. У підсумку, росіяни таки фінішували першими, а португальці змушені були пробиватися на мундіаль крізь горнило матчів із Швецією. Проте в «європейських бразильців» є свій джокер, стримати якого не спроможні були шведські захисники — неперевершений Кріштіану Роналду, який фактично особисто вивів свою команду на чемпіонат світу, забивши чотири м’ячі в двох зустрічах. На суб’єктивну думку автора, Кріштіану можна нагородити «Золотим м’ячем» уже зараз, лише за ці два поєдинки. Хочеться лише побажати, щоби хавбек «Реала» зберіг таку ж феноменальну форму й на час проведення самого чемпіонату світу. Додамо, що одним із головних асистентів Роналду в матчах із збірною Швеції був динамівець Мігель Велозу.

Якби існувала нагорода «команда-відкриття» відбіркового циклу, автор неодмінно проголосував би у цій номінації за самобутню та, водночас, пристрасну збірну Босніі і Герцеговини. Перемігши у відбірковій групі «G», команда Сафета Сушича вперше у своїй історії стала учасником чемпіонату світу. І перемогла у своїй групі абсолютно заслужено, продемонструвавши яскравий і динамічний футбол. Головна ударна сила команди — тріо футболістів преміум-класу — Едін Джеко, Ведад Ібішевич та Міралем П’яніч. Саме вони багато у чому є архітекторами гри боснійців. З іншого боку, збірна також запам’яталася, насамперед, як єдиний колектив, який по-справжньому об’єднаний однією метою — гідно представляти свою невеличку країну на міжнародній арені. За це вони заслуговують особливої поваги.

Збірна Англії, яка здобула перше місце у відбірковій групі «Н», українському вболівальнику знайома якнайкраще. Напевне, багато хто з вас досі згадує той матч збірної України проти англійців у Києві, який команді Фоменка потрібно було би виграти… Та англійці холоднокровно вирахували свою турнірну ходу, здобувши саме стільки очок, скільки було потрібно для поїздки до Бразилії. Не програвши жодного матчу та зігравши майже половину внічию, команда Роя Ходжсона, без сумніву, мріє повторити тріумф 1966 року. Тим паче, що для багатьох нинішніх досвідчених гравців Англії це може бути остання нагода в кар’єрі виграти завітний трофей.

Чинний чемпіон світу — збірна Іспаніі — доволі спокійно пройшов всю дистанцію відбіркової групи «I». Не зустрівши серйозного опору ні з боку команди Дідьє Дешама, ні Фінляндії чи Білорусі, підопічні дель Боске закономірно зайняли перше місце. Статистика «червоної фурії» говорить сама за себе: шість перемог, дві нічиї та лише три пропущені м’ячі. Серед лідерів команди — знайомі обличчя, проте на майбутній першості може з’явитись і нова значуща фігура — форвард мадридського «Атлетико» Дієго Коста, який проводить феноменальний сезон у ла лізі.

Друге місце у цій групі посіла збірна Франції, продемонструвавши доволі посередню гру. Подальші результати команди Дешама у стикових матчах українському вболівальнику чомусь нагадувати зайвий раз не хочеться…

АЗІЯ

Учетверте у фінальній частині мундіалю гратиме Іран — переможець відбіркової групи «А», другою тут фінішувала Південна Корея. Помітний і вихід Японії, яка, вигравши групу «В», стала першою національною збірною-учасницею чемпіонату світу (не рахуючи Бразилію). Другою командою цієї ж групи стала Австралія.

ПІВДЕННА АМЕРИКА

Досить очікувано переможцем відбіркового циклу у своєму регіоні стала грізна збірна Аргентини. Мессі та компанія виграли більше половини матчів, залишивши позаду Колумбію (друге місце), Чилі (третє місце) та Еквадор (четверте місце), які також потрапили на мундіаль. Серед головних відкриттів відзначу саме непередбачувану команду Колумбії на чолі з Радамелем Фалькао, який неодмінно буде серед головних зірок світової першості.

ПІВНІЧНА АМЕРИКА

Доволі прогнозованими результатами відбірковий раунд закінчився й у Північній Америці, де США стали переможцями, Коста-Рика зайняла другу сходинку, а третю — непоступливий Гондурас. До них доєдналась і Мексика, яка, змінивши трьох тренерів і назначивши четвертого впродовж відбіркового раунду, зуміла подолати у стикових матчах Нову Зеландію.

АФРИКА

У Африці, через стикові поєдинки, визначалися п’ять збірних, які поїдуть на чемпіонат світу. Ними стали Нігерія, яка здолала Ефіопію, Кот-д’Івуар був сильнішим за Сенегал, Камерун подужав Туніс, Алжир переміг Буркіна-Фасо, а Гана взяла гору над Єгиптом.

Володимир БОБИР.

фото з uefa.com

Patrick-Україна

 

Подписка электронной версии газеты

ИТОГОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ КОМАНД