Іван ГЕЦКО: «У нас не настільки великий вибір виконавців, аби розкидатися наявними»

01 апреля 2016 г., 12:21
Распечатать
Нападник національної команди 1990-х скептично оцінює побачене в Одесі та Києві, втім, зазначає, що маємо час для покращення стану справ

… Якщо чесно, враження від двох березневих матчів національної команди більше песимістичні, ніж життєствердні. М’яко кажучи, багато проблем. Розумію, що є об’єктивні причини: приїхали не всі, кого хотіли бачити, є травмовані, дехто явно не у формі. До Євро маємо час, втім, чи встигнемо щось виправити — ще те запитання…

… У другій зустрічі Фоменко випустив основний на сьогодні склад, у першій спробував «синтезувати» молодь і ветеранів — що з того вийшло, всі бачили. Саме тому, думаю, на НСК він зробив лиш одну заміну. Висловлю свою думку: ветерани — корисне явище за деяких обставин, часом такі гравці можуть стати в нагоді, проте, як мені видається, треба бути самокритичним і мати силу зважитися на вольовий учинок. Кажучи простіше — деяким збірникам треба «зав’язувати» з оцим етапом кар’єри й звільнити шлях молодшим колегам. Розумію, що перспектива взяти участь у Євро дуже заманлива, проте якщо тобі за 35, до того ж, ти вже брав участь у великому форумі для збірних, варто тверезо оцінювати себе. Не називатиму імен — усім зрозуміло, кого маю на увазі…

… Я би сказав, що у нас проблеми в усіх ланках, окрім воротарської. Візьмемо першу гру в Одесі, на якій я був: за відсутності Ракицького та Хачериді ми мали просто-таки жахливі провали в центрі захисту, тож якби не чудові дії Бойка, поступилися б із розгромним рахунком. У середній ланці також є труднощі: сподобалися молоді Коваленко та Малишев, але все ж травма Рибалки давалася взнаки. Ну, а в нападі майже катастрофа! Розумію, що Зозуля — корисний гравець, який багато працює, бореться, «кусається», відпрацьовує в обороні, проте він же форвард, однак не забиває. А що робив Ярмоленко? Грав сам із собою: тягнув м’яч, підігравав собі, проте користі майже не приносив. Що парадоксально, маємо вибір у цій ланці: у чудовій формі Девич, забиває Селезньов. Утім, їх не викликають під стяги національної команди через те, що виступають у чемпіонаті РФ. У кожного може бути свій погляд на це питання, я ж схиляюся до думки, що у нас не настільки великий вибір виконавців, аби розкидатися наявними. Самі себе підставляємо, звужуємо простір для маневрів. Із огляду на побачене в Одесі та Києві, нам не завадили би не тільки згадані Селезньов із Девичем, а й Пилявський із Бутком. Знаєте, наведу, можливо, не зовсім правильну аналогію: чимало моїх земляків-закарпатців виїжджають на тривалі заробітки в Москву, так вони це роблять не тому, що «зрадники», а тому, що не можуть знайти гідну роботу на Батьківщині. Те ж саме стосується наших повпредів у російському чемпіонаті: вони ж не прийняли громадянство, вони там на конт-
ракті відпрацьовують гроші й горять бажанням виступати за збірну своєї країни. А ми ставимо перед ними шлагбаум…

… Іще спаринги з Кіпром та Уельсом продемонстрували, яку вагу для нашої команди мають лідери: не було, приміром, Коноплянки, не було половини атакувального потенціалу. Лячно уявити, що під час Євро не зможемо розраховувати на хавбека «Севільї» або, припустімо, того ж Ярмоленка…

… Мене здивувало ігнорування ще кількох виконавців, які, вважаю, могли би допомогти. Насамперед Малиновського та Пластуна. Особ­ливо шокував невиклик «бельгійця»: він там і м’ячі забиває, й асистує, виступає за одну з найсильніших команд хорошого чемпіонату, втім, запрошення приїхати не отримав…

… Знову стали свідками того, що товариський матч національної команди для деяких її гравців є повинністю. Багатьох дивує, чому ж так, і чому не граємо із колективами топ-рівня. Тут, на мій погляд, замкнуте коло: в Україну не хочуть їхати, адже на частині території війна; на Захід самі не хочемо їхати, бо це вимагає серйозних фінансових затрат (якщо, наприклад, хочеш зустрітись із бразильцями, маєш викласти кілька мільйонів доларів); коли ж наші гравці виходять на спаринг із Молдовою, Кіпром, Вірменією й т. д., для них це несерйозний подразник, аби викладатись. Я не знаю, як із цим боротися…

Володимир БАНЯС.

Patrick-Україна

 

Подписка электронной версии газеты

ИТОГОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ КОМАНД

№ 

Команда

І

В

Н

П

М

О

1.

Динамо

21

19

1

1

47–7

58

2.

Шахтар

21

17

2

2

65–20

53

3.

Зоря

21

12

5

4

42–19

41

4.

Дніпро

21

12

4

5

35–19

40

5.

Ворскла

21

8

9

4

25–23

33

6.

Олександрія

21

7

7

7

25–25

28

7.

Карпати

21

6

5

10

22–32

23

8.

Сталь

21

5

7

9

20–28

22

9.

Олімпік

21

5

6

10

21–28

21

10.

Металіст

21

3

8

10

16–37

17

11.

Говерла

21

3

7

11

12–30

16

12.

Чорноморець

21

2

9

10

18–35

15

13.

Волинь

21

9

5

7

29–31

14

14.

Металург

21

0

3

18

7–50

3

№ 

Команда

I

В

Н

П

М

О

1.

Зірка

21

13

4

4

38–17

43

2.

Гірник

21

10

7

4

31–20

37

3.

Оболонь-Бровар

21

11

4

6

34–27

37

4.

Черкаський Дніпро

21

9

7

5

30–21

34

5.

Геліос

21

8

9

4

24–18

33

6.

Іллічівець

21

7

10

4

19–18

31

7.

Полтава

21

8

6

7

23–20

30

8.

Десна

21

8

4

9

18–21

28

9.

Миколаїв

21

8

6

7

24–20

27

10.

Нафтовик-Укрнафта

21

7

6

8

22–25

27

11.

Динамо-2

21

7

6

8

19–22

27

12.

Авангард

21

7

5

9

24–29

26

13.

Гірник-Спорт

21

6

6

9

20–22

24

14.

Тернопіль

21

6

4

11

13–32

19

15.

Суми

21

4

6

11

24–35

18

16.

Нива

21

2

4

15

10–26

7

№ 

Команда

I

В

Н

П

М

О

1.

Колос

18

13

2

3

42–15

41

2.

Скала

18

10

5

3

28–14

35

3.

Інгулець

18

9

6

3

23–10

33

4.

Верес

18

10

3

5

24–17

33

5.

Буковина

18

9

5

4

28–16

32

6.

Кремінь

18

8

5

5

28–21

29

7.

Арсенал-Київ

18

9

2

7

27–22

29

8.

Реал Фарма

18

8

3

7

20–19

27

9.

Мир

18

6

3

9

30–31

21

10.

Кристал

18

7

0

11

21–28

21

11.

Енергія

18

5

3

10

14–28

18

12.

Барса

18

4

3

11

9–32

15

13.

Арсенал-Київщина

18

4

2

12

15–31

14

14.

Нікополь-НПГУ

18

1

4

13

11–36

7