Іван ОРДЕЦЬ: «Коли раніше дивився на гру «Баварії», здавалося, що її нереально обіграти»

Бразилія

— Іване, які почуття перепов­нюють після бразильського збору?

— Найбільше сподобалося, що зіграли багато матчів, які можна прирівняти до Ліги чемпіонів. Зрозуміло, на такі поєдинки в Бразилії приходило чимало вболівальників, заповнюючи вщерть місцеві стадіони. Приємно, що за океаном знають «Шахтар» і те, на якому рівні ми виступаємо. Загалом, нам дуже сподобалося. Хоча й було складно на першій порі, бо повсюдно було дуже спекотно. Коли вилітали туди, в Києві було –10º, а коли прилетіли — стовпчик термометра зупинився на позначці +36º. Природно, що перші дні паморочилося в голові, не могли нормально виспатися. Поступово адаптувалися, почали легше переносити високу температуру, пробіжки по пляжах. Здається, нам усе вдалося виконати.

— Чи відчувалося, що протидіяли командам із іншим баченням футболу?

— Авжеж! Помітно, що тамтешні колективи проповідують відкритий футбол, отож у них утворюються великі розриви між лініями. До того ж, манера гри в захисті суттєво відрізняється від європейської практики. Водночас, яскраво виокремлювалися гравці атакувального плану, насамперед, технічним арсеналом і тим, що люблять брати ініціативу у свої руки. Як на мене, їм бракує гармонії та командних дій. У нас, зазвичай, усі футболісти колективно захищаються й атакують, а в них же існує поділ, через який виникає дисбаланс.

— Як проводили вільний час? Удалося спробувати їхню кухню, пізнати культуру?

— Чесно кажучи, в нас був серйозний графік: підйом, пробіжка, тренувальний зал тощо. Після всіх занять був обід, а далі всім хотілося відпочити. Повірте, навіть часу не було вийти на вулицю, прогулятися. Практично весь збір провели в підготовці, товариських матчах і відпочинку в готелях. Командою нікуди не виїжджали на екскурсії.

— Як бразильці бачать ситуацію в Україні, на сході якої триває війна?

— Усі люди прекрасно розуміють, що відбувається на наших теренах. Бачив, що всі співпереживають, усі бажають нам мирного неба. Тісно поспілкуватися не було можливості, бо не знаю їхньої мови. Утім, роблю висновок із вражень: коли відповідав бразильцям, що ми прилетіли з України, вони дивилися на мене зі співчуттям. Також усі з розумінням поставилися до нашої акції, коли на одному з матчів вийшли з банером «Stop war!» і попросили хвилину мовчання.

— Разом із вами працювали Малишев і Малиновський, які потенційно можуть повторити ваш шлях, здобувши своєю грою в оренді місце в донецькій команді. Чи питали хлопці, як заслужити довіру Мірчи Луческу?

— Максим і Руслан усвідомлюють, що займалися разом із командою, котра значно вищого рівня, ніж «Зоря». Це ж не секрет. Видно, що вони на славу попрацювали, сповна віддавалися роботі. Як на мене, вони зуміли проявити себе. Містер побачив, що обидва — толкові гравці, кот­рі мали гідний вигляд у прем’єр-лізі та єврокубках. Утім, у них іще все попереду. Майбутнє у складі «гірників» для них цілком реальне.

«Баварія»

— Наступний іспанський збір справедливо розцінювати як цілеспрямовану підготовку до матчів із «Баварією»?

— Звичайно, бо це був останній етап підготовки напередодні такої важливої зустрічі. Уважаю, що цей збір провели непогано, перевіряли свої сили на тлі потужних візаві. Сподіваюся, нашу гру зможемо перенес­ти на Лігу чемпіонів.

— Певне, вже з різних ракурсів проаналізували суперника та його слабкі сторони?

— Справді, на зборах переглядали їхні матчі у чемпіонаті. Думаю, кожен індивідуально вже оцінив свого опонента на полі, його манеру гри, вивів формулу протидії. Отож потрібно зробити висновки з побаченого та застосувати їх уже під час протистояння. Хоча ближче до матчу ще будуть детальніші аналізи й теорія. Дай, Боже, щоби все в нас склалося.

— Тобто вже знаєте, як протидіяти умовному Левандовскі чи Мюллеру?

— У нашого майбутнього суперника взагалі немає слабких виконавців. Необхідно ретельно підійти до питання вивчення супротивника. Мені, як захиснику, найперше пот­рібно перекрити кисень нападникам, не дати їм розігратися — це найголовніше. У названих гравців виокремлю боротьбу за м’яч, їхню наполегливість на полі. Із такими зав­жди потрібно бути на сторожі. Головне — вийти на поєдинок із максимальним налаштуванням.

— Повертаючись до Іспанії, ваш капітан розповідав, що сильно набридали погодні умови. Попри це, вдалося награти бажане?

— Погоджуся, що часом був шквальний вітер. Якщо м’яч перебував на рівні грудної клітини чи голови, він дуже сильно змінював траєкторію руху. Реально подекуди нам це заважало. Коли вже акліматизувалися на екваторі зібрання, розуміли, що, попри все, потрібно плідно готуватися. Звичайно, не щодня погода нам шкодила, проте свій слід залишила. Останні ж дні взагалі були ідеальними у цьому плані.

— Підсумовуючи тему зборів, на якому рівні готовності «гірники» до старту в Лізі чемпіонів?

— Не візьмусь оцінювати готовність у відсотках. На мій погляд, усі відповіді на це запитання отримаємо вже після першого поєдинку з баварцями. Скажу, що весь зимовий антракт ми сповна викладалися. А наскільки «Шахтар» готовий, продемонструє лише результат єврокубків.

— Отож нині немає відчуття, що тиждень-другий вам би не завадив?

— Як на мене, ні. Містер організував удосталь спарингів, упродовж яких кожен отримав ігрову практику. Усе було в міру. Думаю, зараз усі жадають проявити себе в першій же офіційній грі цьогоріч.

— За час підготовки змінилося ставлення до «Баварії»? Можливо, проаналізувавши візаві, «пивовари» не здаються уже такими потужними й недосяжними?

— Усім відомо, якого рівня чинний чемпіон Німеччини, та які виконавці (зі світовим ім’ям) виступають за баварців. Коли раніше дивився на гру німців, здавалося, що їх нереально обіграти. Проте зараз, уважно придивившись, можна вивести формулу, дотримавшись якої, реально досягнути позитивного результату.

— Зважаючи на статус опонента й відсутність можливості грати вдома, якими бачите ваші шанси?

— Безумовно, набагато приємніше виступати в рідному Донецьку, та потрібно виходити з реального становища. Хоча у Львові нас також палко підтримують. Маю надію, атмосфера на «Арені Львів» допоможе нам повірити у свої сили та гідно виступити проти титулованого ФК.

Чигринський

— Наостанок, про Чигринського. Як поставилися до прощання з Дмитром і його кроку перейти до «Дніпра»?

— Щиро кажучи, не сумніваюся в можливостях Чигринського — він гравець високого рівня. Дай, Боже, йому оминути травм і отримувати ігрову практику, за таких умов, упевнений, він повернеться на колишній рівень.

Чесно, не встигли навіть попрощатися з ним. Думаю, зустрінемося вже на футбольному полі чи в Києві, де дніпряни гратимуть єврокубкові матчі. Зрештою, футбол така річ, що сьогодні ти тут, а завтра можеш повернутися.

Євген ДЕМЯН.