Кубок річниці Незалежності України в… Москві

ПОВІТРЯ СВОБОДИ 1992-го

Сьогодні в таке дуже складно повірити, втім… Як сказав голлівудський герой: «Це — історичний факт!»

…Чверть століття тому, 25 серпня 1992 року, в Москві (!) був організований масштабний захід (!!) на честь першої річниці державної Незалежності України!!! По суті, мала місце невеличка «виставка досягнень» молодої держави-сусідки, а головною подією святкувань став футбольний матч, переможець якого отримав спеціальний приз.

Ота нагорода (срібного відливу) мала назву «Кубок річниці Незалежності України». Попервах планувалось і проведення цілого турніру з ідентичною «титулкою», однак у підсумку все обмежилось однією зустріччю.

…Така історія: 25 років тому наші північно-східні сусіди на якийсь час змінились — ось як на них уплинуло повітря свободи! Їм самим ніби захотілося побути іншими — без імперських амбіцій, азіатчини та сприйняття українців за «хохлів», «молодших братів» і «нєдорусскіх». Тому спокійно пережили політичне «розлучення» двох народів.

Уже незабаром усе повернулося «на круги своя». А за дві декади сталося те, чого, зваживши на міжнародний досвід, неможливо було уникнути…

ДИНАМО (МОСКВА, РОСІЯ) — ДИНАМО (КИЇВ, УКРАЇНА) — 0:1 (0:0).

25 серпня 1992 року. Москва. 19.00. +18С. Стадіон «Динамо». 2000 глядачів. Кубок річниці Незалежності України.

Арбітр Жук (Білорусь).

«Динамо» (Москва): Клейменов, Кривощоков (Спандерашвілі, 46), Скляров (Деркач, 46), Селезов, Кучин (Калитвинцев, 46), Оганесян, Бородкін, Смоляников, Костюк (Гаврилін, 46), Ковардаєв, Савченко (Касумов, 46). Тренер Газзаєв.

«Динамо» (Київ): Кутєпов, Лужний (Алексаненков, 46), Панкратьєв (Волотьок, 46), Дем’яненко (Шкапенко, 46), Зуєнко, Ковалець, Яковенко (Беца, 46), Заєць, Шаран (Мороз В., 46), Грицина, Мінтенко (Мороз Ю., 46). Тренер Пузач.

Гол: Беца (82).

Попередження: Шкапенко (78).

«УСЕ ТЕЧЕ, ВСЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ…»

«<…> Спасибо руководителям московского и киевского «Динамо», которые договорились сыграть благотворительный матч в конце августа, когда в России отмечается победа над путчистами, а на Украине день провозглашения независимости. Не случайно на игре присутствовали послы братских стран Владимир Крыжанивский (Украина) и Леонид Смоляков (Россия), которые и ввели мяч в игру. К сожалению, по разным причинам обе команды не смогли выставить сильнейших игроков. В киевском «Динамо», например, отсутствовали Цвейба, Анненков, Леоненко и Шматоваленко, которые в составе сборной Украины готовятся к матчу со сборной Венгрии. У хозяев не играли находящиеся в первой и молодежной сборных России Тетрадзе, Кобелев, Бут, Дроздов, Варламов и Симутенков. Кроме того, несколько москвичей были травмированы… То, что в матче основных составов зрители увидели только один гол, сполна компенсировали ветераны, которые в перерыве продемонстрировали умение реализовывать пенальти. И в этом споре со счетом 4:2 победили гости, у которых безупречно пробили 11-метровые Сабо, Бессонов, Войнов и Колотов. У хозяев не промахнулись Гусаров и Козлов. В перерыве состоялась приятная церемония. Президент московского акционерного общества «Динамо» В.Сысоев и генеральный директор Н.Толстых вручили тридцати московским динамовцам-ветеранам и трем семьям умерших футболистов именные акции своего общества. Не остались без наград и лучшие игроки матча. Спонсоры киевского и московского «Динамо» вручили Ковальцу, Демьяненко, Касумову и Клейменову ценные подарки <…>» [газета «Советский спорт» за 27.08.1992].

«<…> Усе тече, все змінюється. Звичайні ще кілька років тому матчі динамівських команд Москви і Києва уже мають примітку — міжнародна зустріч. Саме такий поєдинок одвічних суперників відбувся минулого вівторка на московському стадіоні «Динамо»… Ця зустріч була присвячена річниці незалежності України. Чи не вперше на футбольних аренах країн СНД замайорів синьо-жовтий стяг, лунали, українські пісні. Незважаючи на прохолодну і дощову погоду, на трибунах можна було зустріти чимало відомих широкому загалу фахівців — Костянтина Бескова. Едуарда Малофєєва, Миколу Озерова, Михайла Якушина… Благодійність — найліпший підсумок цього матчу. Всі виручені кошти підуть на підтримку ветеранів команд. Приємно, що навіть у такий важкий час ми не забуваємо про тих людей, котрі віртуозною грою дарували нам щасливі хвилини. І вони відразу віддячили за шану. У перерві матчу основних складів під щирі оплески трибун відбувся цікавий двобій ветеранів… Суддя з Бєларусі Вадим Жук вивів на поле і молоде покоління динамівських команд. Глядачі за відсутності кількох провідних гравців, які захищали кольори національних і молодіжних збірних, мали змогу переглянути у ділі молодь. У киян хотілося б відзначити дебютанта команди Павла Шкапенка, котрий вирізнявся постійною націленістю на ворота суперника. Саме з його допомогою Степан Беца під завісу гри забив переможний гол <…>» [«Спортивна газета» за 28.08.1992].

«<…> На первый взгляд, то обстоятельство, что именно эти команды стали первопроходцами, удивляет. Свежи еще в памяти перепалки между руководителями клубов и тренерами по поводу внезапного отъезда из Москвы в Киев лучшего форварда столичных динамовцев Виктора Леоненко. Казалось, — вражда, «всерьез и надолго». Нет, однако. Время наше такое, что, как выяснилось, любой вопрос можно решить самим, без привлечения в помощники могущественных партийных руководителей… Насколько мне известно, инициаторами подобного матча выступили дипломаты обеих стран — день Независимости Украины, годовщина провала попытки переворота в Москве… Праздники, одним словом, которые неплохо было бы «начинить» и звучным — по именам участников — футболом. Остановились поначалу на варианте «Спартак» — «Динамо» (Киев). Спартаковцы было согласились, но затем отказались: какая игра, если все футболисты — в сборной, а она в эти дни на турнире в Италии? Вот тогда-то, в ходе заключительных переговоров по Леоненко, руководители обоих клубов и спросили друг друга: а почему бы не сыграть динамовским командам? И матч этот состоялся в Петровском парке… В первом тайме преимущество киевлян было безоговорочным. В этот игровой отрезок в их составе выступали все оставшиеся сильнейшие. У москвичей же, напротив, — ближайший резерв. В перерыве замены произвели, словно сговорились: киевляне поменяли ведущих, а москвичи ведущих выпустили. И чаще стали благодаря этому атаковать и угрожать воротам соперников. Гол, однако, забили гости: Степан Беца пробил точно в угол… «Не собираетесь ли вы менять название команды? — спросили на пресс-конференции президента киевского «Динамо» Виктора Безверхого. — Ведь «Динамо» имеет отношение к МВД и КГБ, а на Украине сейчас свои службы безопасности». «Нет, — ответил Безверхий, похоже, мы этим — разговорами о замене названия команды — уже переболели. Клуб под таким именем знают в футбольном мире. Потребовалось бы очень много времени для того, чтобы его узнали под новым!» <…>» [газета «Футбольный курьер» за 27.08.1992].

Володимир Баняс.