Микола ПАВЛОВ: «Ми навіть 18 гравців у заявку не можемо назбирати»

— Миколо Петровичу, найближчими вихідними у вас кубковий двобій з «Ворсклою». Які відчуття вас переповнюють, коли знову доводиться грати проти колись рідного вам колективу, після роботи з яким у багатьох прихильників «біло-зелених» залишилися двозначні враження?

— Щодо полтавських уболівальників хотів би сказати, що завжди, коли приїжджаю на матчі з «Ворсклою», мене зустрічають дуже тепло. Востаннє у Полтаві біля нашого автобусу зібралася чимала кількість фанатів, які подякували мені за все, що зробив для їхнього клубу. Із усіма співробітниками «біло-зелених» у мене залишилися приємні, товариські стосунки, тож про двозначність говорити, мабуть, не зовсім правильно. Зрештою, не можу всім подобатися. Є люди, які досі цінять і пам’ятають мій внесок у розвиток «Ворскли», а є ті, хто вважає мене зрадником. Це абсолютно нормальне й природне явище. Більшість людей знає мої істинні причини переїзду до Маріуполя, відтак ставляться до цього з розумінням. А щодо емоцій від зустрічі з полтавським колективом, то вони завжди в мене тільки позитивні. Єдине, що засмучує, це передчасна втрата Олега Мейдановича. Цю людину справді можна вважати видатною, адже її внесок у розвиток українського футболу є неоціненним.

— Якось в інтерв’ю «УФ» ви говорили, що маєте певний документ, який з трагічною загибеллю Олега Бабаєва більше немає сенсу приховувати, й тепер, щоби нарешті завершити судову тяганину з полтавським клубом, можете його оприлюднити. Про який документ ідеться?

— Уже показав цей документ людям у Києві, від яких, власне, й залежить вирішення судової тяганини з «Ворсклою». А зміст даного документа не хотів би розголошувати.

— Останнім часом «Іллічівець» залишило сім основних виконавців, що, судячи з останнього матчу чемпіонату, дуже боляче позначається на грі вашої команди. Ким збираєтеся заповнювати втрати?

— Сім — це тільки за останні два тижні. До цього наш клуб залишило загалом 18 виконавців — всі ті, хто вважався гравцями основного складу. Можу їх навіть поіменно назвати.

— Якщо не складно — пере-
рахуйте!

— Лупашко, Пуканич, Майкон, Фомін, Ємельянов, Полянський, Гречишкін, Худжамов, Ордець, Чижов, Іщенко, Довгий, Федотов, Путівцев, Віценець, Калінін, Кравченко й Таргамадзе. А за цей час до команди прийшли тільки Аксьонов і Гринь. Окрім того, з дублюючого складу також пішли деякі футболісти. Ураховуючи наше становище, з тими, хто не підходив за віковою категорією, були вимушені припинити співпрацю. Хоча у перспективі ці хлопці цілком могли підсилити першу команду.

— І які шляхи виходу з такої ситуації?

— Поки що обходимося власними резервами. Доводиться долучати до основного складу молодь.

— Багато вітчизняних клубів за нинішніх обставин не цураються підписувати вільних агентів. Чому би й «Іллічівцю» не вдатися до такої політики, принаймні на певний час?

— Гадаю, ті виконавці, котрі пограли, приміром, у «Говерлі», до нас би не перейшли, враховуючи наш рівень платоспроможності. Повірте, за копійки в Ужгороді би ніхто не грав. А те, що футболістам обіцяють в Ужгороді, таких окладів в «Іллічівця» вже давно немає. Тому потрібно запрошувати виконавців, виходячи з наших можливостей. Тим паче, через воєнні події до нас узагалі не дуже хочуть їхати. Якщо вже навіть нинішні гравці нас залишають, то що можна говорити про новачків! Усі ж довіряють чуткам, керуються неперевіреною інформацією…

— Останні два матчі маріупольці провели фактично оновленим складом. Якщо з «Говерлою» ваші підопічні проявили характер і змогли вирвати на останніх хвилинах нічию, то донецькому «Металургу» поступилися за всіма статтями. Оцініть готовність молодих футболістів виступати на рівні прем’єр-ліги.

— Проти донеччан по перерві ми пропустили два швидких м’ячі, котрі й вибили нас із колії. Для наших молодих хлопців то був справжній нокаут, від якого відійти так і не змогли. А змінити ситуацію впродовж матчу в нас просто нікому. На заміну ж виходили футболісти, для яких цей матч був дебютний в УПЛ. На додачу — в нас ще й троє травмованих — Шевчук, Чурко та Бутко. Гадаю, картина надто показова. Як показали ці два поєдинки, наша молодь ще не готова до серйозної боротьби на такому рівні.

— За останній рік «Ворскла» під керівництвом Сачка стала доволі міцним горішком, й наразі є одним із фаворитів у боротьбі за путівку до єврокубків. Як гадаєте, чи зумів Василь Сачко за короткий час роботи на посаді головного тренера адаптуватися в новому амплуа?

— Про його роботу говорять результати. Сачку вдалося прищепити «Ворсклі» привабливий футбол, і тепер із цим колективом рахуються всі, в тому числі й гранди. У Васі робота в Полтаві складається, тож я радий за нього, а також за тих футболістів, котрі прогресують разом із командою.

— Зважаючи на непросте кадрове та турнірне становище, наскільки актуальним для маріупольців залишаються виступи в національному Кубку?

— Справа в тому, що ми взагалі не можемо провести ротацію зі складом. Отож гратимуть ті, хто виходив у останніх матчах чемпіонату. Ми навіть 18 гравців у заявку не можемо назбирати. Буде гра, спробуємо дати бій «Ворсклі».

Роман КИРІЄНКО.