27 марта 2015 г., 16:36
Распечатать
«УФ» представляє сьогоднішнього суперника збірної України — команду Іспанії

Шлях у турнірі. Хто сказав, що матч проти Іспанії — однозначно програний двобій? Абсолютно ні. Із піренейцями можна й потрібно зіграти вдало. Як? Давайте подивимося на прикладі їхнього виступу в нинішній кампанії до Євро-2016.

Перший матч відбору проти збірної Македонії, в принципі, не може слугувати гарним прикладом, адже команда дель Боске просто переїхала катком балканців — 5:1. Важливо, що півзахист «фурії рохи» користувався будь-якими провалами у центрі поля суперника, із чого, власне, атаки на ворота гостей і розпочиналися. Гра на флангах — окрема тема для розмови. За абсолютного домінування іспанців, «крайки» команди Давід Сілва та Педро просто створювали момент за моментом біля воріт Пачовскі, що й вилилось у такий розгром… Прикметно, що один із тодішніх героїв матчу — нападник «Валенсії» Пако Алькасер — не отримав зараз запрошення на поєдинок із Україною.

Уже наступна зустріч, яку Іспанія сенсаційно програла команді Словаччини, нині має стати ледь не інструкцією для дій підопічним Михайла Фоменка. Колектив Яна Козака запропонував своєму опоненту доволі «в’язкий» футбол, із мінімальним дозволом на тривалий контроль м’яча у середині поля, що так полюбляють іспанці. Організована командна гра та несамовита самовіддача стали, власне, запорукою успіху словаків. Звичайно, їм трохи щастило: іспанці кілька разів марнували свої нагоди, крім того ж таки Алькасера, якому вдалось одного разу відзначитись у воротах Козачека. Особливо примітною в тому протистоянні була невдала гра центру оборони Жерара Піке та Рауля Альбіоля. Окрім цього, вже вкотре цього сезону допускав одверті ляпи Ікер Касільяс. Можливо, хтось скаже, що словаки тоді виграли лише завдяки диву, але вони, щонайменше, на це диво заслужили.

Наступні два поєдинки в групі для команди дель Боске були легкою прогулянкою. Матч із Люксембургом узагалі не може бути показовим для нас, адже іспанці в тренувальному темпі розібрали свого суперника на маленькі деталі — 4:0. Далі був складніший суперник — збірна Білорусі, та в тій зустрічі все було вирішено вже на 19-й хвилині після другого гола Бускетса…

Також окремо потрібно згадати ще один матч. Після матчів відбіркового турніру чинні чемпіони Європи провели товариську зустріч із тріумфатором бразильського мундіалю — командою Німеччини. І тут іспанці наступили знову на «старі граблі» — організовану оборону суперника, яку так і не змогли пройти. Більше того, піренейці пропустили під завісу зустрічі від Крооса, що зайвий раз засвідчило, що захист колишніх чемпіонів світу небезгрішний.

Що ми маємо в підсумку? Збірна Іспанії не любить «закритого», організованого, особливо — жорсткого футболу. Гравці на кшталт Педро, Рамоса чи Бускетса зразу починають нер­вувати й влаштовувати різноманітні провокації, виклянчуючи в арбіт­ра жовті картки для суперника. Саме в площині психології й криється одна зі слабких сторін піренейців. Інша сторона — захист, який після мундіалю в Бразилії не сильно змінився. Хто би не діяв у центрі оборони у зв’язці з Піке, ця пара неодмінно дає своїм опонентам можливості створювати небезпечні моменти, що під час стандартів, що під час позиційних атак. До речі, не бездоганна «фурія роха» й у момент пробиття кутових — той же Піке часто програє верхову дуель своїм опонентам.

А ось чого точно не можна з іспанцями, так це грати у відритий футбол. Півзахист піренейців обожнює такі гойдалки, й миттю карає суперника за зональні провали, бо віддати швидкий пас на п’ять чи двадцять метрів для Іньєсти чи Фабрегаса не складає жодних труднощів. Але про це, думаю, Михайло Іванович знає краще за нас.

Кадри. Назвавши склад збірної Іспанії наприкінці минулого тижня, Вісенте дель Боске відверто здивував, адже в заявці не знайшлося місця найкращому нападнику команди нинішнього відбору Пако Алькасеру, який продовжує, до слова, штампувати голи у внутрішньому чемпіонаті. Складно пояснити таке рішення наставника, особливо на тлі травми Дієго Кости, який пропустить матч із Україною. Замість форварда «Челсі» викликаний нападник «Малаги» Хуанмі. Окрім вище зазначених футболістів, незрозуміла присутність нападника «Барселони» Педро, який нині лише інколи виходить на заміну у складі каталонського гранда.

У інших ланках збірної все більш-менш прогнозовано. Якщо дель Боске, будучи консерватором, не зрадить собі, то сьогодні у старті на воротах побачимо Касільяса, а не де Хеа. І це відвертий «плюс» для нас, адже Ікер уже давно не нагадує того чудового кіпера кількарічної давнини, тоді як Давід проводить просто феноменальний сезон у складі «Манчестер Юнайтед».

У захисті очікуємо на появу Хуанфрана (праворуч), Рамоса та Піке (у центрі) та Альби (ліворуч). Півзахист піренейців буде найконцентрованішим, адже тут, ризикнемо припустити, з’явиться зразу п’ятеро виконавців — Коке (у центрі), Давід Сілва (праворуч), Фабрегас (під нападником), Бускетс (у центрі) та Іньєста (ліворуч).

Єдиного ж нападника, скоріше за все, зіграє Альваро Моратта, який досить добре себе зарекомендував у «Ювентусі» в останніх матчах.

Слова. Напередодні зустрічі з командою України головний наставник «фурії рохи» Вісенте дель Боске дав доволі розлогий коментар щодо свого суперника: «Я дивився останні матчі «Динамо» та «Дніпра» в Лізі Європи, бо знаю, що саме гравці цих клубів, а також «Шахтаря», складають стрижень української збірної. У них хороший вибір виконавців, про що засвідчили повторні матчі проти «Евертона» й «Аякса», які є не останніми командами в Європі. Із огляду на це, на нас чекає важкий матч із сильним і гідним опонентом. Було би здорово заробити троє очок і відірватися від переслідувачів, зробити крок уперед у турнірній таблиці.

Можу сказати, що ми добре вивчили нашого суперника. Українці недавно відновили матчі внутрішньої першості, що, звичайно, може зіграти нам на руку. Водночас, на відміну від українців, наші футболісти проводять напружений клубний сезон. Це також важливий момент у контексті майбутнього протистояння. Сподіваюся, ми зіграє­мо з Україною на найвищому рівні. Повторюся, у складі української команди є багато гравців екстра-класу, таких, наприклад, як Андрій Ярмоленко. Із Україною нам потрібно бути дуже обережними. Це страшенно незручний суперник!

Якщо говорити у цілому, то фініш відбіркового турніру буде дуже тяжким, але ми завжди з оптимізмом дивимося в майбутнє, й намагаємося тішити наших уболівальників. У мене немає жодних сумнівів, що в п’ятницю у Севільї ви побачите справжню збірну Іспанії, яка кувала славу на різних стадіонах світу».

Володимир БОБИР.

Patrick-Україна

.