Олег ФЕДОРЧУК: «Рівень Маркевича набагато вищий, аніж Рамоса»

Передбачуваність. Усе абсолютно логічно. Я, щойно почувши, мовляв, Рамос хоче піти, зразу дав інтерв’ю якомусь сайту, де сказав: не сумніваюся, хто стане наступником іспанця. Більше того: посперечався з відомим у нашому футболі діячем, і виграв із цього приводу пляшку коньяку! Переконаний: сеньйора Хуанде не потрібно було тримати в Дніпропетровську: як через те, що, маючи потужне фінансування, він лише останнього моменту дав результат, так і тому, що той самий результат — «срібло» чемпіонату — є не стільки його заслугою, скільки наслідком ослаблення «Динамо» та «Металіста». Скільки «Дніпро» за часів Рамоса купив гравців, скільки трансферів виявилися невдалими… Зрештою, рівень Маркевича набагато вищий, він неодноразово це доводив. А ще є важлива закономірність: у сезоні, що минув, у нас проявили себе майже винятково вітчизняні тренери — Григорчук, Сачко, Ребров, Рахаєв, Севидов наприкінці турніру. Треба робити висновки… Іще варто висновки зробити з такого: за інсайдерськими даними, іспанець мав у Дніпропетровську зарплатню майже чотири мільйони доларів на рік, а в українця вона буде вдвічі нижча. Отож кажіть опісля цього, що ми не переплачуємо іноземцям, переплачуємо, та ще й як, і часто!.. Тобто я обома руками за Богдановича: він — тренер із амбіціями, котрий прагне нарешті виграти чемпіонат України. До слова, про нашу лігу: гадаю, наступний сезон буде найцікавішим в історії.

Кілька слів про альтернативу. Кажуть, ніби головним конкурентом Маркевича був швейцарський турок Мурат Якін. Однак давайте поміркуємо зі знанням справи: успіхи «Базеля» останніх сезонів — то, радше, не плоди роботи наставника, то результат надзвичайно успішної праці клубного менеджменту (ось у кого треба вчитися столичному «Динамо»!). Там уся структура вибудована таким чином, аби: вирощувати своїх, повертати своїх же зірок із-за кордону, раціонально використовувати власні фінансові ресурси, вміти заробляти тощо. Недарма базельці не забажали продовжувати контракт із, здавалося би, настільки успішним фахівцем… Ні, Коломойський усе вчинив правильно!

Про прийдешні зміни. Якщо взяти персоналії, то можна впевнено пророкувати, що невдов­зі на Дніпропетровщині з’являться бразильці, креативні хави з Аргентини: Мирон Богданович неод­норазово доводив свою здатність працювати з ними. Утім, головні зміни відбудуться в тактиці, все-таки в Рамоса та Маркевича, попри певні спільності, доволі різне сприйняття гри. Рамос був і залишається прихильником іспанської манери — з широкими флангами, конт­ролем м’яча у центрі поля, атакувальним почерком. За великим рахунком, тому він, власне, чемпіонат і програв… Богданович, як справжній представник нашої тренерської школи, набагато раціональніший, він будує дії підопічних од оборони, практикує швидкий вертикальний футбол на дов­гих пасах. Кажучи метафорично, вітчизняний фахівець формує правильну ялинку із шістьма виконавцями в захисті (чотири оборонці плюс пара опорників), тоді як іспанці — перевернуту: чотири гравці в задній лінії, що їх доповнює умовний опорник Ротань, а перед ними розміщуються три (іноді навіть більше!) атакувальні футболісти… Звісно, така реформа вимагатиме нових кад­рів: дніпряни потребують потужних виконавців як у центральній ланці, так і у центрі захисту. Перебудова точно буде, можна й не сумніватися.

Відходячи вбік: про Сосу. Відчутний резонанс в Україні мала гра у фіналі Ліги чемпіонів колишнього вихованця Маркевича: аргентинець явно розчарував, а багатьох глядачів особливо вразило те, що він, вийшовши на заміну, не витримав і 15 хвилин. Тож уже лунають «вироки», мовляв, ось вам істинний рівень Ернесто, це в нашій лізі він був королем, а Європа показала, що король голий! Насправді ж усе не так: претензії треба висувати не гравцеві, а вітчизняному чемпіонатові, ось що ми маємо переосмислити… Розумієте, коли виконавець, який у сезоні мало грав, виходить на заміну в матчі з настільки божевільним пресингом і швидкостями, він, маючи пульс 120, вливається в «контекст», де поруч із ним люди, котрі розбігалися, в яких пульс 180 і вище; якщо цей конкретний футболіст не готовий (а Соса, через брак ігрової практики в Іспанії та відсутність подібних екстраординарних умов у нас, був явно не готовий), у нього стається окиснення ніг, брак кисню в головному мозку. Відтак сили дуже швидко залишають його… Тому, якщо чесно, я не уявляю собі на Заході — принаймні в топ-клубах — Ярмоленка чи Коноплянку, про що всі говорять із упевненістю. Є велика ймовірність, що лідер «дніпрян» залишиться вдома.

Недорахувалися Рахаєва… Це дуже велика, болісна втрата для Мирона Богдановича. Не знаю, ким він зможе замінити свого найближчого помічника.

Володимир БАНЯС.