Олег ЛУТКОВ: «Маю досвід знову запустити успішний проект, як це було з «Вересом»

03 ноября 2016 г., 09:47
Распечатать
«УФ» вирішив нагадати футбольному світу про відомого тренера, котрий зник з радару

«Поки я сконцентрований на нинішній роботі. Всі можливі розмови й переговори будуть потім»

— Олеже Анатолійовичу, як у вас справи? Давно не спілкувалися.

— Зараз працюю в дитячо-юнацькій Академії «Скали». Сюди мене запросив президент ФК Микола Іванович Кміть, аби наладити роботу в структурі. Очолюють команду U-17, яка виступає в чемпіонаті України. Поки так.

— Неочікувано, що почали працювати з 17-літніми.

— Команди інших вікових категорій мали своїх наставників. Я добре знаю Миколу Івановича, тому відгукнувся на пропозицію. Вирішив спробувати щось нове, бо було цікаво. Це мій перший досвід роботи з юними футболістами.

— З-поміж інших тренерів Академії у вас найбільше досьє.

— Може, й побільше. Проте ключовим фактором було те, що чимало чув про цю Академію та президента клубу, котрий розвиває дитячо-юнацький футбол. Уся структура чітко вибудувана. Було бажання приєднатися і допомогти цьому проекту.

— Окрім цього, були інші пропозиції чи розмови?

— Пропозиції були, проте без конкретики. Запрошували в клуби першої ліги, проте поки не склалося. Зараз триває чемпіонат ДЮФЛ, де гідно виступають мої підопічні, йдуть на другому місці. Відтак поки я сконцентрований на нинішній роботі. Всі можливі розмови й переговори будуть потім. Якщо виникне гідне запрошення, звичайно, розглядатиму його.

— Лишитися у «Скалі», але з просуванням вище — такий варіант не цікавить?

— На даний момент цю тему не обговорювали. Президент мене запрошував конкретно в дитячу Академію. Навіть мови не було про те, щоби в подальшому працювати в першій команді. Оминаю це питання боком, аби не було незручно перед тренерами головного колективу.

— Стрийський клуб відомий свою інфраструктурою. Вочевидь, комфортно працювати?

— Так, маємо хороші умови. Хлопці мають чудове проживання, триразове харчування, повне екіпірування, хороші поля (зі штучним та трав’яним покриттям) для тренувань. Є всі умови для роботи. Помітно, що президент вкладає великі гроші в ФК.

— Продовжуєте стежити за першою та другою лігою?

— Авжеж, і про прем’єр-лігу не забуваю. За можливості, намагаюся подивитися якнайбільше матчів, аби зібрати чимало інформації. Звичайно, хочеться повернутися в найсильніші першості. Та подивимося, як усе вийде.

— Як справи у відродженого «Металурга» з вашого рідного Запоріжжя?

— Маю інформацію про цей клуб. Радий, що там люди у будь-якому випадку відродити один із найіменитіших ФК України. Проте наскільки я знаю, існують серйозні проблеми з фінансуванням. Отож говорити про відродження передчасно. Одна назва — це ще не клуб. Повинна працювати вся структура, проте поки цього немає.

— Не могли там опинитися? Не кликали?

— Не контактував з керівниками, тому не спілкувалися на цю тему.

«Прагну очолити клуб, в якому працюватиме президент-ентузіаст»

Чи можемо поговорити про «Верес»?

— А чому ні? Я радий, що зараз у Рівному сформувалася боєздатна команда, яка йде на другому місці в чемпіонаті. Так, я приклав руку, тренерське вміння та талант до становлення цього клубу. Проте так побудований футбол. Сьогодні там працюють інші тренери та футболісти, котрі здобувають результат. Тішуся за вболівальників цього міста, котрі заповнюють стадіон, і «Верес», який продовжив своє життя. Думаю, є всі шанси, щоби вийти на вищий рівень.

— Прощання було не з приємних. Вас звинувачували в роботі з суддями, проте далі слів справа не просунулася.

— Скажу так: це було емоції. Не хочу порушувати цю тему, вона в минулому. В мене не залишилося образ. Таке життя тренера: сьогодні ти працюєш, завтра тебе можуть звільнити. Нічого особливого в тій ситуації не було.

— Зважаючи, який рівень футболу та умови для роботи, зараз важко працювати наставником.

— Погоджуюсь. Позначається економічна складова. Якщо навіть «Дніпро» (славетний український клуб) ледве зводить кінці з кінцями, що зараз говорити про інших. Утім, у Рівному вдалося створити ФК на рівному місці, де зараз відбувається повноцінне функціонування. Це вам приклад, як у нинішніх реаліях займатися і розвивати футбол. Не все так безнадійно. Усе залежить від бажання власників вибудовувати піраміду функціонування команди.

— Це єдиний вихід — перезапускати клуби, як зараз це відбувається, приміром, у «Металісті» та «Таврії»?

— Звичайно! Не можна, щоби такі клуби безслідно зникали. Зараз вони грають у аматорській першості, можливо, через рік гратимуть у другій лізі. Такі процеси потрібно лише вітати.

— Коли вдасться повернутися до того, що було принаймні п’ять років тому?

— Складно оцінити. Не всі клуби можуть повноцінно забезпечувати свою життєдіяльність. Вочевидь, найближчі два-три роки, коли має налагодитися ситуація в країні, говорити про повернення футболу на минулий рівень не варто.

— Зате зараз більше довіряють молодим українським футболістам.

— Безумовно! Стежу за «Динамо». Навіть Ребров не боїться поставити юних гравців і довіряти їм. «Дніпро» оновив склав, як «Чорноморець» і «Волинь». Через три-чотири роки ці хлопчики набудуть досвіду й зроблять крок уперед для чемпіонату та збірної країни.

— У «Скалі» зараз бачите футболістів із значним потенціалом?

— У першій команді є такі гравці. Вже говорив на цю тему з президентом, що низка наших футболістів гідно би виступали в прем’єр-лізі. Не називатиму прізвища, проте вони є. Навіть попри те, що «Скала» поки не найкращим чином виступає у першому дивізіоні. Талановитих хлопців тут вистачає у всіх вікових категоріях.

— Які плекаєте амбіції на майбутнє? Тренувати 17-літніх навряд чи входить у плани всього вашого життя.

— Безперечно, прагну очолити клуб, в якому працюватиме президент-ентузіаст. Як це було, до прикладу, у «Вересі», де я бачив, як люди хочуть виводити свою команду все вище. Всі працювали на результат. Маю досвід знову запустити успішний проект, як це було з «Вересом».

Євген ДЕМЯН.

Patrick-Україна

 

Подписка электронной версии газеты

ИТОГОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ КОМАНД