Олександр КАРАВАЄВ: «Показую закривавлену руку, а суддя каже: «Давай, грай»

— Раді, що посіли четверту сходинку, — зазначив Олександр. — Тим паче, після того, як відчули рівень євротурніру: тепер щороку хочеться виступати на континентальних змаганнях. Це не­бувалий досвід і надзвичайні емоції.

— Перед матчем стало відомо, що команди, що посядуть четверте й п’яте місця, розпочинатимуть кваліфікацію до ЛЄ з однакової стадії — третього раунду. У чому знаходили мотивацію напередодні поєдинку?

— Очевидно, що хотіли втримати нинішню позицію, бо четверте місце — зразу за призерами. Уважаю, що такий результат — престижне досягнення.

— Чи відчувався кадровий дефіцит, зважаючи на те, що зразу троє гравців півзахисту пропускали тур через дискваліфікацію (Малишев, Малиновський і Чайковський)?

— Ні, позаяк на їхніх позиціях — дуже серйозна конкуренція: на місце претендують навіть не два, а три виконавці. Відтак шанс отримали хлопці, котрі рідше виходять на поле. Проте, на мою думку, вони щоразу надійно підмінюють травмованих або дискваліфікованих. Отож у «Зорі» є потрібний набір гравців, аби, попри все, гідно виступати.

— Чи було бажання реваншуватися за результат першого кола, коли «Ворскла» перемогла — 2:0?

— Авжеж! Та зустріч проходила в рівній боротьбі. Утім, під завісу тайму пропустили курйозний автогол, після якого команда знітилася. Було складно переломити хід поєдинку в Полтаві. Відтак удома, безумовно, хотіли взяти реванш.

— Після першого тайму луганці вели в рахунку. Після вашої подачі з правого флангу та скидки головою Любеновичем Будківський з очевидного офсайду забив м’яч…

— Коли перебуваєш у грі, особ­ливо не звертаєш на це уваги. Хоча для мене було теж помітно, що в момент моєї передачі на Любеновича Пилип був ближчим до воріт. Однак потім я чітко не бачив, чи Будківський перебував у положенні поза грою. У мене були двозначні відчуття, бо не був упевнений, чи все відбулося в межах правил. Далі я подивився на бокового арбітра, котрий не підняв прапорець. Не відкидаю можливості, що він не встежив за моментом. Зрештою, талан був на нашому боці.

— На початку другої частини зустрічі був неприємний інцидент: Даллку розбив вам голову, а Будківський, який вступився за вас, отримав друге попередження й залишив поле…

— Більше того, впродовж матчу регулярно відбувалися провокації. Відтак замість гри було більше боротьби. Не розумію рішення рефері: я грав у м’яч, а Даллку мені «заїхав» ліктем у голову. Я показую закривавлену руку, бо голова розбита, а суддя каже: «Давай, грай». Було дуже неприємно, тим паче арбітр перебував од нас на відстані трьох метрів. Уважаю, що це — неприпустимо.

— Як, до речі, зараз почуваєтеся? Що кажуть лікарі?

— Усе добре. Швів не накладали. Просто розсічення шкіри.

— На вашу думку, саме вилучення дозволило полтавцям перехопити ініціативу, а згодом і встановити статус-кво?

— Так. Мене якраз замінили, а хлопці розповідали, що гра в меншості повністю проходила на нашій половині. Коли зміг стежити за матчем, уже були рівні склади і шанси на успіх.

— Про що подумали, коли Шиндер також залишив своїх партнерів удесятьох?

— Я зразу подивився на таб­ло: хто відзначався? Цікавий день видався: хто забив, отримував червону картку. Як на мене, це був наслідок напруженого протистояння та того, що суддя не вписався у стиль поєдинку.

— Як відсвяткуєте клубний рекорд — четверте місце? Чи не обіцяли, до слова, підвищені преміальні за такий підсумок чемпіонату?

— Зразу після двобою Юрій Вернидуб зібрав колектив у ресторані, де відсвяткували здобутий результат і згадали всі перипетії пережитого сезону. Щодо преміальних нам іще нічого не говорили.

— А яка взагалі нині фінансова ситуація в «Зорі»?

— Коли більшість ФК переживають схожі проблеми, з розумінням ставишся до затримок. Очевидно, що клубу складно ліквідувати всі заборгованості, втім, найголовніше — ми бачимо, що керівництво намагається вирішити це питання та поступово виплачує кревні.

— Незабаром у низки гравців (Будківського, Малиновського, Малишева, Тотовицького та у вас) завершується орендний договір із луганським ФК. Уже відомо, де ви розпочнете сезон?

— У мене орендний контракт до 30 червня. Зараз відпочиваю, а після 15 червня відбудеться зустріч із керівниками «Шахтаря» та «Зорі». Поки конкретики мало, бо всі пішли у відпустку. Розмовляв із названими партнерами, вони казали, що в них усе відбуватиметься за аналогічним сценарієм. Бажання? Дуже хочеться залишитися після здобуття таких результатів. Тим паче, впродовж останнього року наш колектив дуже згуртувався, ми стали сім’єю.

Євген ДЕМЯН.