Олександр СЕВИДОВ: «Уперше таке чую: дитячий будинок, вишиванки…»

20 июня 2014 г., 15:27
Распечатать
Екс-наставник «Карпат» дав перше детальне інтерв’ю після звільнення, розповівши про дорогу зі Львова, роботу з «левами», долю колишніх підопічних, ДНР і багато іншого

«Доводилось створювати команду навіть не на руїнах, а на згарищі»

— Олександре Володимировичу, вчора (розмова відбувалась у вівторок, 17 червня. — Є.Д.) пізно ввечері з’явилась офіційна інформація, що віднині ви більше не обіймаєте посаду головного тренера «зелено-білих». Які наразі у вас емоції?

— Хоча офіційно про це стало відомо лише вчора, таке рішення ухвалили давно. Відтак емоції вже дещо вщухли до цього часу, адже нічого неочікуваного для мене не відбулось. Як до цього поставився? Добре. Повірте, все нормально.

— Отож обійшлось без образ?

— Авжеж! Як казав, для мене це не було, як грім серед ясного неба. Жодних негативних емоцій до керівництва львів’ян у мене немає, позаяк вважаю, що провів чудовий рік у цьому місті. Ті люди, котрі знають, із чого доводилось починати роботу, мене зрозуміють. Решта, яким нічого не відомо, здебільшого мене тупо критикують. А я, в свою чергу, нічого нікому не хочу доводити чи виправдовуватись. Тим паче, що за цей час виконали величезний обсяг роботи, роблячи ставку, насамперед, на якість. Хоча турнірне становище не відображає нашої сили, індивідуальні якості моїх екс-підопічних доводять, що ми добряче попрацювали.

Згідно з офіційним сайтом, рішення було обопільним. Чи розкажете, хто став ініціатором?

— Давайте я теж скажу, що рішення приймалося за згодою двох сторін. Знаєте, у мене ще вчора був чинний контракт на два роки, тому й мови бути не могло про силовий тиск. На той момент, коли гравці виходили з відпустки, я був у Львові, тому вважав за необхідне попрощатись із гравцями, подякувавши за співпрацю та виконану роботу. На мою думку, вони зуміли показати себе з найкращого боку в чемпіонаті.

— Зважаючи на дострокове розірвання контракту, чи не виникало проблем фінансового характеру?

— Абсолютно! Учора, прощаючись із генеральним директором галичан Ігорем Дедишиним, ми потиснули руки, тож — жодних питань, жодних непорозумінь.

— Щодо карпатівського етапу. Чи залишились задоволені виконаною роботою?

— Хоча перепони все ж виникали на нашому шляху, зрештою, я дуже задоволений своєю працею в «Карпатах». Єдине, що пригнічує, — місце в турнірній таблиці та, відповідно, кількість набраних очок. Це насправді дуже довга розмова, котра вміщуватиме як суб’єктивні, так і об’єктивні причини. Однак головне завдання, що стояло переді мною та моїм тренерським штабом, виконали.

— Напередодні сезону ви заявляли, що попереду — надскладний чемпіонат. Чи відповідало, зреш­тою, все вашим очікуванням?

— Як говорив на початку, так відповім і зараз: ми пройшли дуже складний сезон. Усі ж пам’ятають, як усе починалось, яку команду відправляли в першу лігу, а когось — у відставку. Залишається лише вчергове подякувати футболістам, що витримали навантаження та виконали всі, часом завищені, вимоги, котрі стояли перед ними. Вони з честю відіграли першість.

Чия заслуга, що команда, попри зовнішній психологічний тиск, усе ж зуміла набути впевненості?

— Передусім, говорячи про заслуги, потрібно відзначати гравців, адже саме вони виходять на поле, саме від їхніх дій залежить історія клубу.

— Чи дало свій негативний поштовх прощання на початку сезону з низкою визначальних виконавців?

— Переконаний, що, ставлячи питання, ви знаєте на нього відповідь. Коли з колективу йдуть лідери та взагалі 80 % стартового складу, то говорити про отриману спадковість дуже складно. Усі розуміли та, зокрема я, що доведеться створювати команду навіть не на руїнах, а на згарищі. Проте ті гравці, котрі залишились, та ті, котрі приєднались, — великі професіонали. Якби не певні причини, підсумковий результат був би значно кращим. До того ж, я не збираюсь усе звалювати на футболістів, оскільки визнаю, що з мого боку теж були прорахунки.

«Навіть ціною вильоту з прем’єр-ліги мав створити боєздатний колектив»

— У контексті обмеженого фінансування, напевне, варто більше уваги акцентувати на тому, що за цей рік «Карпати» виховали чимало молодих талантів.

— Погоджусь, адже потрібно виходити з можливостей. Сподіваюсь, що наші хлопці з часом зуміють заявити про себе на повен голос. Не забувайте й про досвідчених гравців. До прикладу, Балажиц почав отримувати запрошення до збірної Словенії, Федорчук — до України, Костевич — до нашої молодіжки, а Даушвілі повернули до лав націоналки грузинів. Не можу не згадати про Гладкого, котрий чотири роки не міг удосталь забивати, а в нашому клубі відзначився десятьма результативними ударами, та Зеньова, котрий відзначився дев’ять разів — найкращий показник Сергія за один сезон.

Дуже радий, що Зеньов зараз на перегляді в хорошому клубі, а Гладкий уже підписав контракт із найкращим ФК України — «Шахтарем». Покладаю надії на Федорчука, що він зможе закріпитись у «Дніпрі».

— Скажіть, яким був найбільший гальмівний важіль у роботі з «Карпатами»?

— Основна проблема, що виникла впродовж сезону, — незіграність команди. Це сталося після того, як колектив поповнила велика кількість нових, а головне молодих гравців, із якими було складно в плані організації гри.

— У чому львів’яни зробили найбільший крок, що ви можете віднести до своїх заслуг?

— Зараз розмова не про мене, а про клуб. Зрозуміло, що команда, котра формується за два тижні до поновлення змагань, апріорі не могла демонструвати якісний футбол. Через взаємодію на полі, відчуття плеча товариша, вони починали краще розуміти вимоги сучасного футболу (підкреслюю, не футболу Севидова, а сучасного), відповідно, результати покращувалися. Хочу наголосити, що у всіх гравців величезний потенціал, отож головне нині — не зупинятись на досягнутому.

— Колись говорили, що самого футболу у грі львів’ян мало. Чи виправилася ситуація до завершення першості?

— Банально кажучи, з кожним туром наша гра покращувалась, але ми не вийшли на пік своїх можливостей. Для цього просто не вистачило часу. Те, що прогрес «зелено-білих» був очевидним, гадаю, погодитесь.

— Чи потягнули би карпатівці за своїм потенціалом зону єврокубків?

— Куди відправляють «Карпати» вже другий рік поспіль? Правильно, в першу лігу. Яке місце посів львівський ФК торік? Часом, не 14-те?! Отож, говорити про пониження в класі могли тільки дилетанти (хоча з-поміж них бували й відомі люди). Вже мовчу про їхні експертні думки щодо наших можливостей. Лише головний тренер може давати цьому оцінку. Зрештою, за один сезон команда європейського рівня не створюється.

— Вочевидь, ви би хотіли продов­жити роботу з галицьким колективом?

— Я ще раз повторюсь: переді мною стояло завдання — створити боєздатну та конкурентоспроможну команду за два роки. Я вам скажу навіть більше: президент ФК Петро Димінський говорив, що навіть ціною цього може бути виліт з прем’єр-ліги. Ймовірно, я поспішив, зробивши за рік те, що просили за два. Це якщо з гумором підійти до цього питання.

«Пашаєв, Льопа та Бартулович —  у розташуванні запорізького «Металурга»

— Відтак лише більше незрозуміло, чому наразі ви їдете зі Львова, а не готуєте команду.

— На жаль, я не можу продовжити цю тему. Я, звичайно, знаю причину, проте розповідати вам усе — не коректно. У «Карпатах» у мене залишились люди, з якими дуже хороші стосунки та які заслуговують лише похвали на свою ад-
ресу. Отож, у мене немає бажання говорити щось погане в бік львівського клубу.

— Повертаючись до теми кадрів. Хто із молодих гравців найбільше виріс під вашою орудою, а хто, навпаки, розчарував?

— Розчарування, як такого, в мене не було. Вони молоді футболісти, тому потрібно з розумінням ставитись до їхніх помилок. Стосовно гравців, які прогресували найбільше: відзначу обох воротарів — Підківку та Ільющенкова. Перший впевнено виступає в рамці юніорської збірної, а інший визнаний кращим гравцем сезону за результатами опитування вболівальників. Я задоволений грою Костевича, хоча, на мою думку, він не показує й половини того, на що спроможний. У кінці першості своїм шансом скористався Чачуа, котрий став гравцем основи, хоча в моєму розпорядженні були й інші, досвідченіші, гравці на його позицію. Натомість на початку чемпіонату непогано себе зарекомендував Страшкевич, але далі чомусь «загубився». Думаю, що за такими футболістами — майбутнє українського футболу.

Чи зможете виокремити найкращого гравця «Карпат»?

— Говоримо здебільшого про молодих гравців, а в цьому питанні не обійдеться без згадування про досвідчених. Якби не Гітченко, Бартулович, Зеньов, Федорчук, Гладкий, Голодюк, Пашаєв, Льопа, нинішнього результату ми ніколи би не досягли. Саме завдяки їм молоді партнери змогли розкутіше почуватися на полі.

— Принаймні в половини названих гравців добігають кінця контракти. Яка їхня доля?

— Як знаєте, Гладкий підписав договір із «гірниками». Зеньов на перегляді в хорошому клубі (не називатиму де, щоби не наврочити) — він заслужив на підвищення. За моєю інформацією, Пашаєв, Льопа та Бартулович — у розташуванні запорізького «Металурга». Навряд чи вони повернуться до Львова. Стосовно Федорчука, сумніваюсь, що він захоче сам повертатись до «Карпат». Хоча пред’являти якісь претензії цим гравцям ніхто не буде, адже вони й так допомогли галичанам у непростий для них час.

— Їхня відсутність залишить негативний відбиток чи вчорашній молоді до снаги стати новими лідерами?

— Я позитивна людина, тому слово «негатив» не хочу застосовувати. Попри всі ймовірні втрати, у колективі залишились Гітченко, Балажиц, Пластун, Даушвілі, Голодюк, Мартинюк. Іще повернувся Худоб’як.

— А Ксьонз?

— Повернення Паши малоймовірне. Він зараз користується високим попитом на українському трансферному ринку. Не забувайте також Кополовця, який досі перебуває на контракті. Не кажу, що їм далі буде просто, але там вистачає кваліфікованих гравців. Тим паче, що всі молоді точно залишаться: Мірошниченко, Костевич, Ільющенков, Підківка та інші.

— А самі готові повернутись до «Карпат», якщо колись така пропозиція надійде?

— Ніколи не говори ніколи.

— Насамкінець, перепитаю щодо чуток. Подейкували, у вас виник конфлікт із президентом ФК Петром Димінським після того, як ви відмовились одягнути вишиванку під час візиту до дитячого будинку.

— Конфлікт? Уперше таке чую: дитячий будинок, вишиванки…

— Які у вас зараз плани?

— Лише вчора забрав свою трудову книжку з львівського клубу. Зараз іще точно не скажу. Скоріше за все, прийму пропозицію від ТК «Футбол». Запропонували коментувати та аналізувати матчі нинішнього чемпіонату світу. Будуть інші пропозиції — розглядатиму. Зараз їду додому.

— Додому — в Донецьк?

— Не в Донецьк, бо я там не живу. Хоча в мене там батьки, сестра, діти. Попри напружену ситуацію, я обов’язково згодом завітаю в Донецьк, бо це моя мала батьківщина. Нині чомусь багато виливають негативу на Донбас, місцевих мешканців, ДНР … Я в будь-якому випадку нікого не хочу захищати. Скажу лише, що народився і виріс у Донецьку.

Євген ДЕМЯН.

Patrick-Україна

 

Подписка электронной версии газеты

ИТОГОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ КОМАНД

№ 

Команда

І

В

Н

П

М

О

1.

Динамо

21

19

1

1

47–7

58

2.

Шахтар

21

17

2

2

65–20

53

3.

Зоря

21

12

5

4

42–19

41

4.

Дніпро

21

12

4

5

35–19

40

5.

Ворскла

21

8

9

4

25–23

33

6.

Олександрія

21

7

7

7

25–25

28

7.

Карпати

21

6

5

10

22–32

23

8.

Сталь

21

5

7

9

20–28

22

9.

Олімпік

21

5

6

10

21–28

21

10.

Металіст

21

3

8

10

16–37

17

11.

Говерла

21

3

7

11

12–30

16

12.

Чорноморець

21

2

9

10

18–35

15

13.

Волинь

21

9

5

7

29–31

14

14.

Металург

21

0

3

18

7–50

3

№ 

Команда

I

В

Н

П

М

О

1.

Зірка

21

13

4

4

38–17

43

2.

Гірник

21

10

7

4

31–20

37

3.

Оболонь-Бровар

21

11

4

6

34–27

37

4.

Черкаський Дніпро

21

9

7

5

30–21

34

5.

Геліос

21

8

9

4

24–18

33

6.

Іллічівець

21

7

10

4

19–18

31

7.

Полтава

21

8

6

7

23–20

30

8.

Десна

21

8

4

9

18–21

28

9.

Миколаїв

21

8

6

7

24–20

27

10.

Нафтовик-Укрнафта

21

7

6

8

22–25

27

11.

Динамо-2

21

7

6

8

19–22

27

12.

Авангард

21

7

5

9

24–29

26

13.

Гірник-Спорт

21

6

6

9

20–22

24

14.

Тернопіль

21

6

4

11

13–32

19

15.

Суми

21

4

6

11

24–35

18

16.

Нива

21

2

4

15

10–26

7

№ 

Команда

I

В

Н

П

М

О

1.

Колос

18

13

2

3

42–15

41

2.

Скала

18

10

5

3

28–14

35

3.

Інгулець

18

9

6

3

23–10

33

4.

Верес

18

10

3

5

24–17

33

5.

Буковина

18

9

5

4

28–16

32

6.

Кремінь

18

8

5

5

28–21

29

7.

Арсенал-Київ

18

9

2

7

27–22

29

8.

Реал Фарма

18

8

3

7

20–19

27

9.

Мир

18

6

3

9

30–31

21

10.

Кристал

18

7

0

11

21–28

21

11.

Енергія

18

5

3

10

14–28

18

12.

Барса

18

4

3

11

9–32

15

13.

Арсенал-Київщина

18

4

2

12

15–31

14

14.

Нікополь-НПГУ

18

1

4

13

11–36

7