«Перспективи не райдужні й продовжують погіршуватися»

03 февраля 2016 г., 10:13
Распечатать
«УФ» намагається проаналізувати вітчизняний трансферний січень

Тема часових періодів, коли в європейському футболі дозволено продавати й купувати гравців, тим специфічна, що будь-який читач навіть із мінімальним моніторингом стану справ здатен зробити висновки, котрі не набагато поступатимуться коментарям фахівців. Так було завжди, втім, цьогорічна зима (зрештою, як і літо 2015-го) по-особливому відверто розкрила карти, тож більшість із вас нижченаведені оцінки відомого фахівця навряд чи здивують. Хіба що деталями…

Починаємо із загального огляду на тему «Як минув другий зимовий місяць». Агент ФІФА й наш постійний співрозмовник Ігор Кривенко ділиться враженнями:

— Все можна висловити трьома словами: триває відтік футболістів. Якщо впродовж усього 2014-го ми з вами констатували таке: з України виїжджають (тікають, інакше кажучи) іноземці, перелякані хто економічними проблемами, хто війною на Донбасі, то нині залишити вітчизняну першість хочуть майже всі. Якщо взимку 2015 року було помітно, що прем’єр-лігу залишають переважно виконавці середньої руки, тепер констатуємо: на жаль, од торішнього літа чемпіонат почав позбуватися найсильніших кад­рів. Півроку тому поїхали Луїс Адріано, Дуглас Коста, Джермейн Ленс, у січні 2016-го — Денис Бойко, Руслан Малиновський. Це триватиме доти, поки в Україні не стабілізується фінансова ситуація, отже, йдеться не про рік і, може, навіть не про два. Тобто перспективи національного футболу не райдужні й продовжують погіршуватися. Уявіть собі: на тижні спілкуюся з багатьма молодими гравцями, й усі найперше, прохають знайти варіант за кордоном. Будь-де: в Казахстані, Азербайджані, Польщі, Хорватії, Бельгії… Зрозумійте: навіть молодь готова будь-якої миті податися за тридев’ять земель!..

Як сприймати відхід (нехай поки у формі оренди) з «Динамо» Артема Кравця й марокканця Юнеса Беланди? Ось у чім річ, на думку п. Кривенка:

— Коли всі економлять, кияни не стануть винятком: вони розуміють, що в нинішніх умовах тримати в запасі футболістів із такими зарплатами, м’яко кажучи, нерозумно, тому й «позбавляються баласту»…

Чим іще характерне поточне трансферне вікно, чим воно надовго запам’ятається?

— Друга важлива тенденція — велика кількість виконавців, причому хороших і майстровитих, які сидять без клубів і ризикують перебувати в такому стані мінімум до літа. Максим Фещук, Руслан Фомін… — раніше таких, як мовиться, відірвали б із руками й ногами, нині ж їм майже не надходять пропозиції, доводиться самим шукати. Як гадаєте, в усіх буде успішний пошук?..

Про ситуацію в окремих клубах:

— «Динамо» ми більш-менш розібрали. Із «Дніпром» теж, здається, очевидна колізія: звільняються від дорогих гравців із іменем, яким, окрім іншого, складно миритись із великими зарплатними боргами; натомість росте кількість українців, подекуди зі своєї школи. Цікава обстановка в «Зорі», адже багатьох здивувало, що клуб, попри життя за межами рідного міста й інформацію про фінансові труднощі, підписав двох бразильців: насправді все логічно, бо луганці усвідомлюють, що мають реальні шанси на «бронзу», котра дасть пряму перепустку в групу Ліги Європи й три мільйони доларів, тому комплектуються з огляду на літо; тим паче, Юрій Вернидуб — майстер своєї справи, зокрема як селекціонер. Щодо «Ворскли»: придбали кількох людей, чим поглибили лавку запасних, отже полтавці мають серйозні наміри на весну, де, вважаю, здатні відсунути «Дніпро» з четвертого місця. Останній клуб, вартий уваги, — «Карпати»: із львів’ян зняли заборону на трансфери, вони нікого не втратили, а головне — поз­бавлені тягаря боргів, тому, за умови хорошої роботи на зборах і вчасної «акліматизації» нового наставника, мають шанс стати одним із відкриттів другої частини чемпіонату. Щодо решти — суцільний морок: у найкращому випадку — запрошення вихованців своєї школи чи вільних агентів, часто — думки про те, як бодай дожити до завершення змагань…

Звичайно, «УФ» не міг не поцікавитися «справою Алекса Тейшейри»:

— Складно коментувати, оскільки правда на боці як клубу, так і гравця. Все залежало від нервів, у кого вони швидше не витримають. Ось і…

Якщо в Європі вікно переходів уже зачинилося, ми маємо ще місяць для залагодження справ. Утім, здається, це той випадок, коли чим більше часу, тим гірше: не полишає побоювання, що до 1 березня й без того знекровлена українська прем’єр-ліга позбудеться ще кількох ключових фігур.

Володимир БАНЯС.

Patrick-Україна

.