Сергій КОНОВАЛОВ: «За такого розвитку подій нічия — хороший результат»

Переглядів 133
UkrFootball.ua UkrFootball.ua
0 голосів
Найрезультативніший форвард «Дніпра» 1990-х ділиться думками про старт рідної команди на континентальній арені

Прогнозована гра. У принципі, зустріч видалась очікуваною, прогнозованою. Жаль, що відбулася за порожніх трибун, що трохи «змазало» телевізійну картинку, формат трансляції. Увесь поєдинок був зіграний на акуратних засадах: ніхто не хотів ризикувати, йти вперед, тому моментів було обмаль. У першому таймі гості діяли цікавіше, в них більше й краще виходило поблизу наших воріт, натомість у дніпрян майже нічого не клеїлося. По перерві, маючи гандикап у вигляді забитого м’яча, італійці взагалі зачинилися на своїй половині поля, тож у наших із креативом стало ще сутужніше. По суті справи, ми звели внічию поєдинок, не створивши жодного небезпечного моменту! Навіть забитий Селезньовим м’яч став, можна сказати, посмішкою Фортуни. Маркевич знову обрав тактику від оборони, його підопічні намагалися швидко переводити кулю в напад довгими пасами. Проте ККД таких дій був невисокий. Як і наші потуги пробитися до чужих воріт за допомогою флангів. За такого розвитку подій нічия — хороший результат.

Брак напрацьованих ігрових зв’язків. Чи не після кожного матчу дніпрян журналісти й деякі фахівці нагнітають обстановку з приводу того, що команда грає не яскраво. Часто порівнюючи нинішній «Дніпро» з «Металістом» епохи Маркевича. Я би не хотів дивитися на ситуацію під таким кутом. По-перше, будь-якому тренеру потрібен час на будівництво команди. По-друге, будь-який тренер залежить од наявних футболістів. По-третє, в окремих матчах минулого сезону, особливо весняних, підопічні Маркевича, як на мене, демонстрували цілком симпатичну гру. Інша справа, що влітку дніпряни втратили трьох ключових виконавців. Найбільша пробоїна — Коноплянка, котрий містив у собі чи не половину загальнокомандного потенціалу. Принаймні атакувального. Адже він завжди міг щось вигадати, придумати, загострити ситуацію, створити — і все це, зауважте, самостійно! Нині Євгена немає, як і заміни йому. Також згадаймо, що пішов Калинич. Іще пам’ятаймо про продаж Канкави, котрий свої функції опорника виконував бездоганно, до того ж, умів починати атаки. Окрім того, не забуваймо, що є кілька травмованих гравців (зокрема Зозуля) плюс тих (наприклад, Безус), хто пропускав матч із «Лаціо» внаслідок різних причин. Для мене очевидно, що сьогоднішньому «Дніпру» явно бракує напрацьованих ігрових зв’язків. Цьому, повторюю, «сприяє» те, що хтось постійно випадає. А це — велика проблема. Придбали нових виконавців, здається, хороших, але їм потрібно те, чого завжди бракує, — часу.

Пошесть на воротарів. Цікава ситуація: у вівторок підвів П’ятов, у середу — Рибка, в четвер — Бойко. Три із чотирьох найкращих вітчизняних голкіперів сучасності (четвертий — Шовковський). Дехто вже сказав про пошесть на українських воротарів. Мені ж бачиться збіг обставин. Неприємний збіг. Кіпер «Шахтаря» справді зіграв нев­дало, хоча кажуть, що він щось гукав Ракицькому, а той, стоячи спиною до воріт, не почув. Олександр із «Динамо» нормально відстояв цілу гру, крім епізоду з другим пропущеним м’ячем. Зрештою, Денис: справді, помилився в ситуації на 34-й хвилині, й узагалі всю зустріч помітно нервував. Я би списав його дії на старт сезону: це зав­жди хвилювання, котре в декого проходить із стартовим свистком, у декого — за кілька хвилин, а в когось узагалі не минає.

Проблеми і заколот. Читав украй емоційне висловлювання Селезньова зразу після фінального свистка. Чув новину про фінансові проблеми в «Дніпрі» й намір гравців бойкотувати тренування. Зрозумійте, я зав­жди на боці футболістів, бо знаю, наскільки це нелегкий хліб. Зарплата ж для того існує, щоби віддячувати людям за гру й підготовку до неї. Інша справа — преміальні, це особливий додатковий момент. Але, з другого боку, я не підтримую такі бойкоти: гравці повинні тренуватись. І паралельно шукати шляхи порозуміння, компромісів із власниками. Бо якщо не тренуєшся, значить, простоюєш. А до чого це може призвести, показала торішня колізія з Ротанем: у нього теж був бойкот, певний час він не тренувався, навіть пішов із команди, котра за цей час устигла вилетіти з Ліги чемпіонів.

Станіслав КОРОЛЕНКО.