Тимофій ШЕРЕМЕТА: «Гвилія й Журахівський заварили кашу, а потім узяли й втекли»

05 декабря 2015 г., 12:34
Распечатать
Голкіпер «Металурга» й нашої молодіжної збірної — ексклюзивно для «УФ» про ситуацію в запорізькому клубі

Не хотіли їхати в Луцьк

— Кому хочеться соромити своє ім’я? — перепитав 20-річний воротар запоріжців. — Але напередодні в нас була зустріч із міською владою, яка попросила зіграти з «Волинню», щоби до клубу не застосували штрафні санкції. Не знаю, як з нами, але за це пообіцяли розрахуватися з кухарями, персоналом бази. Із розумінням до цього поставилися, щоби людям повернулися зароблені гроші. На жаль, гру з лучанами повністю провалили, не показали самовіддачі, характеру. Фанати закидали поле фаєрами, пацани хотіли завчасно припинити гру, але ми все ж дограли. У футбольних телепередачах деякі експерти казали, що треба було в груди стрибати, але не діяти так безвольно, без злості. Нас і так поїхало 13 хлопців, а кому потім виходити, якщо хтось отримає червону картку? У нашому молодіжному складі уже воротаря випускають на заміну в поле. У першій команді половина футболістів не старші 18 років. Тренери збирають кого тільки можна, щоби лише дотягнути до зимової перерви.

Але після Луцька вже нічого не хотілося, поговорили з нашим наставником Анатолієм Чанцевим, що не збираємося їхати в Київ до «Динамо». У вівторок багато хлопців приїхали, хотіли збирати речі й рушити кудись подалі з міста. Проте нас знову попросили дограти цей заключний тур, аби була можливість зберегти клуб. Кажуть, є спонсор, готовий підставити плече «Металургу». Але поки ніяких зрушень: із липня не отримали жодної копійки. Міська влада лише забезпечує транспорт, проживання і харчування на виїзних матчах. Багато пацанів живуть на базі, для приїжджих організоване харчування в одному з кафе. Минулого тижня на базі не було ні світла, ні опалення, ні води, не можна було попрати форму, замість п’яти тренувань займалися лише тричі. На щастя, цього тижня з’явилося і світло, і вода.

— Мають місце якісь позитивні моменти в усій цій ситуації?

— Що молодь може показати себе на рівні прем’єр-ліги. Як казали старші, коли в тебе такий шанс, треба його використати й робити все можливе, щоби про себе заявити. На запорізькому «Металурзі» життя не закінчується.

Четвертий пенальті — смішний

— У матчі з «Волинню» був зафіксований рекорд — чотири пенальті в одному матчі у ворота однієї команди. Уважаєте, всі 11-метрові справедливі?

— Дивилися повтори, і четвертий пенальті зовсім не обов’язковий. Мені вдалося зреагувати на удар із-за меж штрафного, зразу підвівся, випередив гравця «Волині» й вибив м’яч у нього з-під ніг, а той просто перечепився за мене. При цьому захисник нашої команди вів звичайне єдиноборство із суперником, не робив ніякого порушення. На жаль, арбітр не розібрався в моменті й призначив смішний 11-мет­ровий. Мені було би цікаво, щоби суддя сам прокоментував це рішення. Чому він так розсудив? Щодо самої гри, то тяжко про щось говорити, коли нам за сім стартових хвилин забили три м’ячі. Це вплинуло психологічно, тож після цього, за великим рахунком, все стало зрозумілим.

— Перед матчем із «Волинню» вашу команду залишили Валеріане Гвилія та Ігор Журахівський. Це позначилося на грі?

— Звичайно. Іще й Орелесі травмувався. Але мені складно пояснити вчинок Гвилії та Журахівського, які на кожному кроці заявляли, що в жодному разі не залишать «Металург» і обов’язково дограють до зимової паузи. Знаєте, як вони пояснили, чому вирішили піти за два тури до завершення першої частини сезону? Не були впевнені, що їм потім віддадуть документи. Навіщо тоді було кричати на всю країну, що безмежно поважаєш клуб і битимешся до кінця за його честь? А потім зібрали речі, й тільки їх і бачили. Ми всі в однаковій ситуації, граємо до кінця, а там подивимося, віддадуть документи чи ні. Усі пливемо в одному човні, а в людей, які залишили команду, ніякої поваги ні до тренера, ні до партнерів.

— Мабуть, найкращу гру за останні кілька місяців «Металург» провів із «Олександрією».

— Добре налаштувалися на цей поєдинок, хотіли добитися позитивного результату, до перерви зуміли втримати свої ворота на «замку». Але якщо загадати гру, то скільки разів олександрійці нас пробачили. Якби вони реалізували всі свої моменти, рахунок був би непристойним. Усе вирішив 11-метровий, який арбітр міг і не призначати. М’яч потрапив у руку нашому захиснику випадково — рикошетом від коліна. Він не мав жодної можливості прибрати руку, тим більше, все це було з невеликої відстані. Там були питання й до асистента: спочатку арбітр показав, що порушення було за штрафним майданчиком, але потім пішов проконсультуватися з помічником і підкоригував своє рішення. Якийсь дитячий садок.

Як можна когось звинуватити, не маючи на руках доказів?

Ви захищали ворота «Металурга» в матчі з «Чорноморцем» (2:5), який завершився звинуваченнями Віталія Лисицького в недотриманні принципів чесної гри.

— Після матчу в мене запитали з приводу ставок у букмекерських конторах. Це було для мене шоком. Який у цьому сенс, якщо в нас вся кар’єра попереду? Ми хочемо далі грати на хорошому рівні, а одним матчем перекреслити собі все майбутнє? Я цього не розумію й зовсім не сприймаю.

Коли Гвилія та Журахівський звинуватили Лисицького в нечесній грі в матчі з «Чорноморцем», старався бути в стороні, бо для мене дивно, як можна когось звинуватити, не маючи на руках доказів. У підсумку, Лисицького підтримали, й перестали готуватися до матчів інші досвідчені футболісти — Руслан Платон, Максим Старцев і Павло Пашаєв. А Гвилія та Журахівський, які заварили кашу, потім взяли й утекли.

Щодо самої гри з «Чорноморцем», то велику роль зіграв м’яч, пропущений на перших хвилинах. Він деморалізував команду, одесити рушили вперед і просто нас зім’яли. Усі казали, не вистачило досвіду. Та досить уже на цьому акцентувати увагу, ми ж не за день до матчу зібралися, провели разом достатньо часу, просто «Чорноморець» здобув перемогу за рахунок бажання. Хотіли більше, ніж ми, через те й виграли.

— Лисицький, Платон, Старцев і Пашаєв одразу після скандалу перестали займатися з командою?

— А як інакше, якщо їм висловили недовіру? Після матчу з «моряками» хлопці стали тренуватися окремо. Якось уболівальники приїхали до нас на базу й закликали, щоби ці старожили повернулися у склад. Але якщо вони місяць не тренувалися, яку користь могли принести колективу? Аби набрати форму, треба тиждень-другий потренуватися в загальній групі. Якби досвідчені футболісти поїхали з нами в Луцьк, не впевнений, що це якось суттєво вплинуло би на результат.

Немає страху перед «Динамо»

— Не боїтеся, що з «Динамо», яке вище рівнем за «Волинь», вас чекає розгромніша поразка?

— Ні, немає страху перед «Динамо». Лучани не дають грати, летять як скажені, б’ють уперед той м’яч, наче востаннє, нав’язують серйозну боротьбу. Іще й Віталій Кварцяний недолюблює «Металург»: коли залишав запорізьку команду, з ним не дуже гарно обійшлися. Тому ми знали, що в господарів буде величезна мотивація. Не думаю, що «Динамо» буде себе калічити перед вирішальним матчем Ліги чемпіонів. Кияни самі грають й іншим дають.

Вас викликають у нашу молодіжку, яка поступилася в перших трьох матчах відбору до чемпіонату Європи 2017 року, але в останніх двох потроху знаходить свою гру.

— Коли приїжджав в молодіжну збірну, хоч на якийсь час відволікався від всієї цієї ситуації в «Металурзі», переключав увагу на інші задачі, спілкувався із знайомими хлопцями з інших команд. У Запоріжжі весь час думаєш, що далі, як бути. А в молодіжці така приємна атмосфера, що жодними проб­лемами не хочеться забивати голову. Хоча, як ви правильно помітили, в перших трьох матчах зіграли не зов­сім вдало. Але зі Шотландією — хороший матч із високим напруженням, не поступалися в боротьбі, очі горять, іскри з-під ніг, створили мільйон голевих можливостей, і 100 відсотків повинні були вигравати, якби не реалізація. У підсумку — нічия. Із Північною Ірландією, якщо чесно, було легше, першими пропустили, але цей гол допоміг завестися команді й виграти — 2:1. Шанси? Попереду ще п’ять матчів, і ми однозначно не будемо опускати руки, а битимемося до кінця.

— Маєте варіанти продовження кар’єри?

— Поки в мене чинний контракт із «Металургом», але в усій цій ситуації навколо клубу тяжко не думати про інше місце роботи. Агент працює над цим питанням. Є варіант, але не хочу озвучувати, щоби не наврочити.

Сергій ТАЛИМОНЧИК.

Patrick-Україна

.