У діях команд майже зник раціоналізм, з’явилася справжня пристрасть

17 июня 2014 г., 15:46
Распечатать
Олег ФЕДОРЧУК, футбольний експерт:
Олег ФЕДОРЧУК, футбольний експерт:

— Якщо говорити про перші тенденції мундіалю, я вважаю, що це один із найяскравіших стартів за останні кілька років, навіть враховуючи і чемпіонати Європи. Що особливо подобається: майже зник раціоналізм у діях команд, з’явилася справжня пристрасть до гри. У багатьох матчах ми бачимо, що команди, які пропустили першими, все ж виграють свої протистояння. І найголовніше, що показали, приміром, матчі Бразилія — Хорватія та Аргентина — Боснія та Герцеговина, що «карликів» уже немає. Усі борються до останнього, і приємно, що ці команди-аутсайдери інколи мають навіть кращий вигляд, ніж головні фаворити. У підсумку, ми бачимо той футбол, яким він має бути насправді. У групах поєдинки нагадують матчі плей-оф. Ми бачимо, що команди одразу увімкнули п’яту швидкість, і це дуже тішить.

Не можна, звичайно, оминути увагою матч між Іспанією та Нідерландами. Для себе я виокремив одну з голов­них причин такого провального старту команди дель Боске: ще на чемпіонаті Європи в Україні іспанці не були переконливими. До того ж, усі гравці, які виступають у ла лізі (і не тільки самі іспанці), зараз відверто «попливли». Тож цей марафон вони просто не можуть витримати. Тому я вважаю, що втома далася взнаки. Це по-перше. Друге — іспанці зі своїми експериментами в грі без акценту на атаку залишились без яскравого «наконечника», який здатен сам вирішувати долю матчу. Зараз у футболі вже немає такого поняття, як «середня лінія», є група захисту та група атаки. Тому в іспанців, як не дивно, група атаки залишає бажати кращого. Ось це і є головними закономірностями такого результату.

Інший поєдинок, який сильно запам’ятався, це зустріч між італійцями та англійцями. Ми вже говорили, що раціональний футбол поступово зникає, але ж Італія не була б Італією, якби вона не була дуже організованою. Ми бачимо, що кожен крок в італійців розписаний заздалегідь. Мені доводилось бувати в Італії та знайомитись із їхнім юнацьким футболом, так от, вони ще на дитячому рівні дуже освічені у футболі. У них чудово відпрацьовані схеми і тактика. Італійці вміють перебудовуватись під час гри, і це єдина команда, яка грає на чемпіонаті у три центральних захисники. Але вони вміють експериментувати. До речі, на нашому домашньому Євро вони не зіграли жодного матчу за однією і тією ж схемою. Тому тут дивуватись немає чому. Під час матчу я піймав себе на думці, що італійці поводилися, як досвідчені військові, а анг­лійці були молодими курсантами — такі собі швидкі, різкі, але було помітно, що саме італійці контролюють хід гри. Їхні комбінації, схеми дуже вразили. Єдине, що непокоїть, — у Пранделлі в атаці практично один Балотеллі. Він непередбачувана людина, тому як воно буде далі, складно спрогнозувати. До речі, найкращим гравцем того матчу я би назвав правого півзахисника Кандреву.

Patrick-Україна

 

Подписка электронной версии газеты

ИТОГОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ КОМАНД