Владлен ЮРЧЕНКО: «Усі просять, щоби я забив Лено»

10 октября 2014 г., 10:56
Распечатать
Півзахисник «Байєра» оцінив шанси української «молодіжки» потрапити в основний раунд ЧЄ-2015, а також поділився враженнями від перебування у складі «фармацевтів»
Владлен ЮРЧЕНКО

— Якщо об’єктивно оцінити шанси, вашій команді до снаги переграти німецьких однолітків і потрапити на Євро?

— Можу сказати, що шанси дуже великі. Суперника боятися не потрібно, в німецькій команді грають такі ж люди, як і скрізь. Так, ця команда добре організована, але з нею можна суперничати. Потрібно виходити й грати у свій футбол.

— Ви суперника знаєте ізсере­дини, адже виступаєте в тамтешньому чемпіонаті. Які його сильні сторони могли би виокремити?

— Найперше, це — дисципліна, боротьба, чудові фізичні дані кожного гравця. Як на мене, найголовніше — не дати німцям зіграти так, як вони вміють. Інакше нам буде дуже й дуже складно. Якщо брати в загальному, не думаю, що ми їм чимось поступаємося.

— Чи знайомі з кимось із німецької «молодіжки»?

— Так, Берд Лено мій одноклубник. Розмовляв з ним і після жеребкування, й перед відльотом. Берд сказав, подивимося, що буде на полі.

— Певне, проти свого одноклубника гратимете з подвійною мотивацією та великим бажанням забити йому?

— Так, є таке бажання. Ми й у клубі із цього приводу розмовляли, й у збірній хлопці казали, що повинен відзначитися у воротах Лено. Сам же Берд сказав, що жодних проблем, головне, щоби далі пройшла саме його команда. Так узагалі жартуємо з цього приводу, однак усі просять, щоби я забив йому.

— Чи на користь те, що перший поєдинок українці гратимуть удома? Чи, може, навпаки?

— Мені здається, що все ж таки перший матч краще було би зіграти на виїзді, а вже потім помірятися силами у Черкасах. Проте календар уже сформований, і тут нічого не зміниш.

— Наскільки важливо для вас особисто успішно зіграти проти Німеччини? Адже, певне, тренерський штаб «фармацевтів» також слідкуватиме за цим протистоянням?

— Особисто для себе не бачу жодної вигоди. Я — частина команди, граю за збірну, тож хочу, щоби наша команда пройшла далі. Який би суперник нам не потрапив у плей-оф, усе одно потрібно було би максимально налаштовуватися й перемагати його. Єдине, що підливає масла у вогонь у цьому протистоянні, — мої виступи за команду бундесліги. Отож у цьому плані справді є певний підтекст.

— Як фізично почуваєтеся?

— Чудово. Там тренування проходять на високому рівні, всі гравці підтримують форму. Я зіграв за «Байєр», в психологічному плані стало легше. Свій стан оцінюю як хороший.

— Те, що матчі проходитимуть у Черкасах, це — на фарт? Можливо, статус і рівень суперника міг би зібрати повний стадіон і в Києві…

— Не думаю, що фарт. Адже скільки ми матчів провели в Києві, та жодного разу столичні вболівальники не заповнювали стадіон повністю. А у Черкасах люди приходять, і не просто, щоби посидіти, а активно нас підтримують. Тамтешні фани створюють хорошу атмосферу, що, безперечно, допомагає нам перемагати.

— Як гадаєте, за відсутності головної ударної сили «синьо-жовтих» Пилипа Будківського, хто може його замінити?

— Сергій Ковалець викликав 24-х футболістів, отож хтось таки повинен замінити Пилипа. Зрештою, в нас хороша команда, загрозу воротам суперника може створити кожний футболіст. Хоча, звичайно, робота нападників — забивати, відтак Кулач, Тотовицький, Юсов мають робити свою справу.

— У другому турі Ліги чемпіонів ви потрапили до заявки «Байєра» на матч проти «Бенфіки». Чи ще рік тому могли повірити, що гратимете в найпрестижнішому клубному турнірі Європи у складі сильної команди німецької першості?

— Чесно кажучи, про те, що за «Байєр» гратиму в Лізі чемпіонів, справді подумати не міг. Але вірив у свої сили, багато працював і чекав свого шансу. Це була моя мрія, тепер головне — ще й зіграти у цьому турнірі.

— Із адаптацією в німецькій команді проблем не було? Узагалі, чи вам хтось допомагає в побуті, в оволодінні тамтешньою мовою?

— Останній місяць поряд зі мною була моя дівчина. Разом із нею якось простіше, а перші місяці були дуже складними. Щодо мови, в мене є репетитор, постійно з ним займаюся вивченням німецької. Окрім того, допомагає також і те, що в побуті постійно доводиться спілкуватися німецькою. Отож, сподіваюся, незабаром повністю облаштуюся в «Байєрі».

Patrick-Україна

 

Подписка электронной версии газеты

ИТОГОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ КОМАНД