В’ячеслав ШЕВЧУК: «Жодної ночі нормально не спав»

— В’ячеславе, перший тренувальний збір «Шахтаря» завершено. Поділіться враженнями від турне команди Бразилією.

— Для нас це був перший такий збір у Бразилії. Мушу сказати, що це був досить незвичний тур — було дуже багато переїздів, перельотів, зіграли п’ять матчів, фактично за десять днів. До того ж, це були матчі з одними з найкращих команд Бразилії, які проходили за чудової атмосфери та підтримки вболівальників на дуже хороших стадіонах. Саме тому, думаю, ми провели досить вдалі збори й, мені здається, наступного року знову поїдемо у цей тур.

— Мабуть, із звичайними зборами це навіть порівняти не можна…

— Безперечно! Тут і мотивація зов-
сім інша, й уболівальники грають у цьому плані величезну роль. Дуже приємно виступати, коли на стадіоні тридцять тисяч уболівальників і така несамовита атмосфера. Це зовсім інші відчуття, такі матчі значно ближчі до офіційних зустрічей.

— Як узагалі вам бразильська публіка? Як на мене, довкола «Шахтаря» спостерігався серйозний ажіотаж із боку місцевих фанів…

— Так, у Бразилії футбол — найкраща річ у житті. Усі місцеві мешканці — жінки, діти й люди похилого віку — всі люблять футбол. Вони ходять на стадіон сім’ями й просто божеволіють од футболу. Футболістам вони ніде на дають проходу й готові їх просто носити на руках. Одне слово, футбол у Бразилії — це релігія.

— Куштували щось із тамтешньої кухні? Що найбільше сподобалось?

— Так, із радістю спробував кілька бразильських страв. Звичайно, найбільше запам’яталася їхня квасоля та смажене м’ясо на грилі. Бразильці його роблять дуже смачно, просто неперевершено. У цілому, дуже смачна кухня, тим паче, що у цьому плані я не вибагливий.

— «Шахтар» провів п’ять ігор у Бразилії. Який матч запам’ятався вам найбільше?

— Якщо відверто, то із цих п’яти зіграних матчів, які проводили й проти чемпіона, й проти представника середини турнірної таблиці чи клубу, який розташовується нижче, то, в принципі, всі команди були хорошого рівня. Досить рівні. Вони всі грають в атакувальний футбол, доб­ре підготовлені в технічному плані. Якби хтось займався прогнозами на такі матчі, то дуже складно визначити, хто саме може перемогти у цих зустрічах. Кожна гра має свій непередбачуваний характер, де кожен може взяти гору, попри статус суперника.

— У матчі проти «Атлетико Мінейро» був епізод, коли Мірча Луческу вибіг на поле. Що він сказав гравцям після гри? Можливо, до когось були претензії?

— Давайте це ми залишимо усередині нашої команди. Просто Містер є дуже великим мотиватором, а тому не любить, коли ми програємо або навіть граємо внічию. Тому, думаю, своїм вчинком він хотів нас змусити грати краще. До того ж, ми цю гру наприкінці могли й виграти.

— Можна сказати, що пан Луческу хотів вас просто зарядити енергією…

— Саме так.

— На цих зборах із «Шахтарем» були двоє новачків — Руслан Малиновський та Максим Малишев. Як вони почувалися? Що спостерігали в їхній поведінці?

— Одразу видно, що це два дуже хороших і обдарованих футболісти. Вони себе чудово проявили у складі луганської «Зорі» як у чемпіонаті України, так і на європейській арені. Переконаний, у майбутньому вони стануть гравцями національної збірної України, але для цього їм потрібно й надалі серйозно прогресувати та зростати. Думаю, на цих футболістів чекає чудове майбутнє.

— Скажіть, за нинішньої ситуації в державі, чи було тривожно повертатися до України?

— Справа не в тому, тривожно чи ні. Хочеться, щоби скоріше керівники нашої держави почали домовлятись і щоби був мир. Так не може продовжуватись далі… Дуже страшно, скажу вам одверто. Я щодня дивлюся новини, і за цей місяць, що ми були на зборах, я жодної ночі нормально не спав. Постійно снились якісь жахіття…

— Гаразд, давайте про більш приємне. Під час зборів пильно стежили за тим, як готується «Баварія» в міжсезонні?

— Звичайно, ми цілеспрямовано готуємося до цих матчів у Лізі чемпіонів. Дивилися за їхніми зборами в Катарі, також переглядали їхні товариські матчі, наприклад, проти «Майнца». Словом, триває плідна підготовка до зустрічей із мюнхенцями.

— Незабаром «Шахтар» вирушає на другий збір. Цього разу до Іспанії. Якби умовно був вибір: їхати на звичайні збори чи знову поїхати до Бразилії — ви би що обрали?

— На мою думку, не можна проводити всі збори в одному місці. До Бразилії досить складний переліт, через увесь океан. Ми більше двадцяти годин були в дорозі, коли поверталися додому. Тому ви можете самі уявити, наскільки це тяжкий переліт. Зараз ми приїхали (інтерв’ю відбувалось у середу. — В. Б.), і в нас фактично два дні відпочинку. Сьогодні медогляд, а ще потрібно присвятити час сім’ї, адже незабаром знову вирушаємо на збори. Однак ми знаємо, що в нас є мета, й ми повинні до неї йти. Але головне, щоби в нашій країні було все спокійно.

Володимир БОБИР.