Юрій БАКАЛОВ: «Перемога, нічия і… хтозна»

«Динамо» — «Порту». Після матчів збірної чимало фахівців, журналістів, уболівальників зацик­лилися на уявному спаді форми лідера киян — Ярмоленка. Я нічого такого не побачив. Справді, у Словаччині Андрій одіграв не найкращий свій матч, але, мені здається, тут більшою мірою позначилася катавасія з його уявним переходом на Захід. Сам динамівець у інтерв’ю говорив, мовляв, це не вибило його з колії, проте він — жива людина… Щодо «фізики» не бачу проблем. Усе в нього на місці: мобільність, функціональність, техніка. Не треба на цьому зациклюватися. Окрім того, не забуваймо: «Динамо» й національна збірна — різні команди, тому Ярмоленко в них різний. По-перше, кадри. По-друге, те, що в клубі тренер може зіграти підопічних, чого, по суті справи, позбавлений наставник збірної. По-третє, манера гри: на жаль, ми вже остаточно переконалися, що Фоменко спові­дує надзвичайно обережний футбол, натомість «Динамо» діє сміливіше…

Тепер безпосередньо до матчу з «Порту». Старт будь-якого турніру для будь-якої команди важливий тим, що початок — це передусім нерви. Однак я вірю в перемогу наших. Головна причина — та ж зіграність. Справді, «Порту» — то бренд, ім’я, величина у світовому футболі. Проте ця команда щороку оновлюється, ось і тепер її керівництво продало футболістів на понад 100 млн євро. Натомість кияни майже не зазнали кадрових змін (єдина серйозна втрата — Ленс), вони стабільно грають майже одним і тим же складом. А ще — наш чемпіонат почався раніше за португальський. Нинішнє «Динамо» дотримується дуже гнучкої тактики, «блакитно-білі» вміють грати по-різному, окремо готуючись на кожного суперника. Вірю, що Ребров підготується належним чином, отож його команда почне груповий турнір перемогою. Також хотів би відзначити, що, за моїм відчуттям, поєдинок із «Порту» покаже напрям, яким «Динамо» має намір рухатися поточного сезону. Принаймні в континентальних турнірах.

«Реал» — «Шахтар». У нашій інформаційній, зокрема медійній, сфері домінує песимізм. Хоча, на мою думку, «Шахтар» має шанси на нічию. Навіть більше: якби я робив ставки в букмекерських конторах, поставив би саме на мирову! Так, «Реал» — завжди «Реал», хоч би в якому стані перебувала мадридська команда. Проте існують цілком очевидні, як на мене, фактори, котрі свідчать, що становище «Шахтаря» передчасно називати безнадійним. Отже, перший фактор: тренер. Улітку мадридці не продовжили угоду з Анчелотті, що, як на мене, є помилкою. Італієць — дуже сильний фахівець, який, окрім усього іншого, підходив саме «Реалу». Зокрема тим, що будував красиву гру плюс забезпечував результат. Що вийде в Бенітеса — ніхто не знає. Тим паче останніми роками в Рафаеля мало що виходило. До того ж, він фахівець-радикал: усюди, куди приходить, кардинально все змінює, вибудовуючи команду під своє бачення. Нині та «ломка» має місце в Мадриді, стартові матчі «вершкових» показують, що команда досі не пристосувалася до вимог нового коуча й не відомо, коли пристосується. Й ось на цьому тлі — «Шахтар» Луческу, котрий багато років грає складом із стабільною основою й у якого багато років налагоджений один стиль. Де — супердосвідчений тренер, який належним чином підготує підопічних до битви. Я переконаний, що буде дуже красива зустріч, бо обидві команди належать до тих, хто сам грає й дає грати іншому. У цій зустрічі, на мою думку, срібний призер попереднього чемпіонату України цілком може зачепитися за очки. Тим більше, королівська команда вже встигла втратити очки у своїй першості, причому заслужено втратити.

«Дніпро» — «Лаціо». Отут я поки не відчуваю, з яким підсумком завершиться матч. Шанси традиційні — 50х50, але хто виграє й чи буде взагалі нічия… Хтозна. Як на мене, головний фактор, що свідчить на користь наших, — «прозріння» клубного керівництва. Видно, що демарш Мирона Богдановича подіяв, отож боси дніпрян зарухалися, погасили заборгованість, а найголов­ніше — купили нових футболістів, із яких, на мій погляд, усі знадобляться. Основний фактор, який свідчить не на користь команди, — відсутність у її складі атакувального наконечника. Калинич пішов, Зозуля ще мінімум місяць не гратиме, дивна ситуація із Селезньовим, котрого недаремно визнали найкращим футболістом УПЛ серпня. Я навіть не знаю, ким можна заповнити цю дірку, бо, приміром, Данило є виконавцем не зовсім того плану. Загалом, наші нічим не поступаються італійцям у нинішньому вигляді. Так, українські колективи в усі часи складно грали з представниками Апеннінського півострова. Очевидно тому, що ми традиційно сповідуємо обережний, раціональний контратакувальний футбол, але вони — теж, причому вони в цьому майстерніші за нас, тактично гнучкіші… І я відкидаю думку, мовляв, для «Лаціо», як і для всіх італійських команд, Ліга Європи — мало приваб­ливий турнір. Зрозумійте: римляни не борються за скудетто, не грають в іншій Лізі — чемпіонів, отже другий за рангом єврокубок — серйозний подразник для них. Вірю в наших, але з італійцями все може статися, тому…

Станіслав КОРОЛЕНКО.