Коефіцієнти помилилися. Полісся змусило Копенгаген нервувати: репортаж «УФ» з Кошиць

Сайт «Український футбол» розпочав свій новий єврокубковий сезон у словацьких Кошицях – разом із Поліссям. Наша кореспондентка Крістіна Пастухова вирушила в Словаччину, щоб побачити, як житомирська команда підготувалася до першого офіційного матчу сезону, оцінити атмосферу навколо гри та зрозуміти, чи справді дорожчий за складом Копенгаген матиме настільки відчутну перевагу на полі. До Словаччини ми прибули за два дні до матчу, враховуючи непросту логістику, з якою сьогодні стикаються українські журналісти та команди.

За день до гри: медіа активності

22 липня – день медіа-активностей. Саме тоді я вперше побувала на стадіоні в Кошицях. Це сучасна, реконструйована арена: не найбільша за розмірами, зате дуже затишна, компактна й комфортна для роботи. Мені провели невелику екскурсію, показали робочі зони для журналістів. Особливо сподобалася медіа-трибуна – вона розташована просто над тунелем, звідки виходять футболісти. Для зйомок і роботи під час матчу – ідеальне місце. А коли виходиш на трибуну, перед тобою відкривається чудова панорама всього стадіону.

Об 11:00 Полісся провело відкрите тренування. Сонячна погода, гарний настрій, багато позитиву – саме з такими емоціями команда вийшла на поле. Було видно, що футболісти налаштовані максимально серйозно, але водночас залишаються впевненими й розкутими. О 12:30 відбулася передматчева прес-конференція за участю головного тренера Руслана Ротаня та віце-капітана Едуарда Сарапія. Едуард, як завжди, був у чудовому гуморі. На моє запитання, у чому буде сила Полісся в завтрашньому матчі, він із посмішкою відповів коротко й символічно: Сила – у зграї. Руслан Ротань традиційно був спокійним, упевненим і виваженим. Він відповів на всі запитання журналістів, після чого ми завершили медіа-день із розумінням, що вже завтра настане момент істини – матч, який відкриє для Полісся новий єврокубковий сезон.

Руслан Ротань. Фото: Крістіна Пастухова

На цьому робота не завершилася. Після прес-конференції я записала ексклюзивне інтерв’ю з віце-президентом клубу Олександром Хацкевичем. Ми поговорили про те, як зробити бренд Полісся ще більш упізнаваним у Європі, обговорили відхід Олексія Гуцуляка, амбіції клубу, а також головні цілі команди в новому сезоні – як у внутрішніх турнірах, так і в єврокубках. Потім була ще одна цікава зйомка – легкий і веселий бліц із Владиславом Велетнем. Ми дізналися, хто в команді найкраще вгадує прізвиська партнерів, а також звідки взялося його власне прізвисько – Гелік.

Атмосфера Кошиць, контрастні вболівальники та випадкова зустріч з президентом

А вже після завершення всіх робочих справ я вирушила на прогулянку Кошицями. Хоча це місто для мене вже не нове, хотілося ще раз відчути його атмосферу та передати її вам – напередодні великого єврокубкового вечора. Під час прогулянки центром Кошиць я одразу помітила вболівальників Копенгагена. Їх було важко сплутати з місцевими. І справа навіть не стільки у клубних футболках, скільки в тому, що чимало данських фанатів прогулювалися містом… із голим торсом. Можливо, вирішили скористатися нагодою трохи позасмагати, адже вдома, в Копенгагені, така погода трапляється не так вже й часто.

Їх було багато й у місцевих пабах. Гучні, емоційні, з кухлями пива в руках – вони створювали справжню передматчеву атмосферу. Але що особливо сподобалося – жодних провокацій чи неповаги до суперника. Просто люди, які щиро приїхали підтримати свою команду.

Фото: Крістіна Пастухова

Водночас у Кошицях було дуже багато українців. І це цілком логічно, адже місто розташоване приблизно за 80 кілометрів від українського кордону, тому після початку повномасштабної війни тут оселилося  ще більше наших співвітчизників. 

Звісно, у місті було й чимало уболівальників Полісся. Хтось приїхав із Житомира, хтось – із різних куточків України та Європи. Серед них були і друзі футболістів, і рідні, і просто люди, які хотіли підтримати команду в її першому єврокубковому матчі сезону.

Сам центр Кошиць дуже компактний. Якщо любиш ходити пішки, як я, то буквально за день можна обійти його кілька разів. Мені здається, що за ці дні я побачила всіх, і всі побачили мене. Постійно зустрічала знайомі обличчя: журналістів, уболівальників, представників клубу.

Найкумедніший момент стався вже в день матчу. Я йшла у своїх справах центром міста, і раптом назустріч – практично все керівництво Полісся. На чолі з президентом клубу Геннадієм Буткевичем вони прямували пішки на офіційний обід із представниками Копенгагена. Довелося буквально пройти крізь увесь цей коридор із керівництва клубу. Кошиці – місто настільки компактне, що протягом дня ти можеш кілька разів несподівано перетнутися з одними й тими самими людьми.

Фото: Крістіна Пастухова

Цікаві факти про Kosicka futbalova arena

1.Український слід

Цікаво, що ще не так давно українські вболівальники вже знайомилися з цією ареною завдяки домашнім єврокубковим матчам Дніпра-1 – 8 матчів, Кривбас – 2 гри. Тепер свою європейську історію тут починає писати й Полісся.  Поєдинок із Копенгагеном стане 11-м домашнім єврокубковим матчем українського клубу на цій словацькій арені.

2. Це один із найновіших стадіонів Центральної Європи

Арена відкрилася у 2022 році, а повністю завершили її вже у 2024-му. Це фактично абсолютно новий футбольний дім, збудований відповідно до стандартів UEFA четвертої категорії. Саме тому тут можна проводити матчі єврокубків і міжнародні зустрічі найвищого рівня. 

Крістіна Пастухова на стадіоні у Кошицях. Фото: Крістіна Пастухова

3. Стадіон побудували на легендарному місці

На цьому місці колись стояв знаменитий Všešportový areál – стадіон, який відкрили ще у 1976 році. Там грала збірна Чехословаччини; після розпаду країни свої матчі проводила збірна Словаччини; домашні матчі проводив легендарний клуб VSS Košice.

Старий стадіон вміщував понад 30 тисяч уболівальників, але був знесений у 2011 році. Нова арена стала його сучасним спадкоємцем. 

4. Це фактично муніципальний стадіон

Майже вся арена належить місту Кошиці. Для словаків це не просто домашній стадіон FC Košice, а великий міський проєкт, який фінансували місто та держава. Місткість стадіону – 12 555 глядачів. Усі трибуни накриті; поле має натуральний газон із підігрівом. Це один із найкомфортніших футбольних стадіонів Словаччини. 

5. Тут уже грали фінал Кубка Словаччини

Ще до того, як арена встигла постаріти, їй довірили провести фінал Кубка Словаччини.

Крім того, стадіон приймав матчі молодіжного чемпіонату Європи UEFA U-21.  

6. Атмосфера

FC Košice – клуб із дуже непростою історією

Колись Кошиці були одним із футбольних центрів Словаччини.

Саме місцевий клуб двічі поспіль ставав чемпіоном країни та у 1997 році першим серед словацьких клубів вийшов до групового етапу Ліги чемпіонів. Потім були банкрутство, зникнення клубу та довгі роки відродження. Саме тому повернення великого футболу на новий стадіон місцеві сприймають дуже емоційно. 

Фото: Крістіна Пастухова

7. Вболівальники

У Кошицях дуже люблять футбол, але атмосфера тут більше нагадує австрійські чи чеські стадіони, ніж балканські. Ультрас FC Košice розташовуються переважно за воротами (сектор B), звідти йде основна підтримка команди. Перед матчами вони активно використовують прапори, барабани та переклички з іншими трибунами. 

Коли Полісся вийде на газон Košická futbalová aréna, воно гратиме не просто на новому стадіоні. Це арена, яка постала на місці легендарного Všešportový areál – колишнього 30-тисячника, де свого часу виступали збірні Чехословаччини та Словаччини. Сьогодні ж його спадкоємець є одним із найсучасніших футбольних стадіонів країни. Цікаво, що ще не так давно українські вболівальники вже знайомилися з цією ареною завдяки домашнім єврокубковим матчам Дніпра-1. Тепер свою європейську історію тут починає писати й Полісся.

Фото: Крістіна Пастухова

День, після якого Полісся точно запам’ятають

У день матчу погода в Кошицях була мінливою. До обіду світило сонце, але вже після обіду, як і прогнозували синоптики, місто накрила гроза. Коли близько шостої вечора я приїхала на стадіон, дощ уже майже припинився, крізь хмари знову пробивалося сонце, а над ареною світили потужні прожектори. Саме вони трохи ускладнили мою роботу, адже потрібно було записати підводку для нового випуску нашої рубрики Fan News на YouTube-каналі Fanday_football. Через освітлення довелося знімати багато дублів і шукати найкращі ракурси. Але чого не зробиш заради глядачів.

Ще до стартового свистка дуже приємно здивували вболівальники Копенгагена. На своєму секторі вони розгорнули банер із написом «Stay strong Ukraine. Fighter nation» – Тримайся, Україно. Нація бійців. Це був красивий і дуже важливий жест підтримки нашої країни. На трибунах того вечора зібралися 2268 глядачів. Були й ультрас Полісся, які вивісили банер #Free Azovstal Defenders, нагадуючи всьому світу про українських захисників. Незважаючи на те, що матч проходив далеко від Житомира, підтримка української команди відчувалася протягом усіх 90+ хвилин. Вболівальники щиро переживали кожен епізод, гнали команду вперед і раділи кожному небезпечному моменту. 

Фанати ФК Копенгаген. Фото: Крістіна Пастухова

Матч розпочався для Полісся максимально непросто. Уже на 4-й хвилині Копенгаген відкрив рахунок: після передачі Мадса Еміля Мадсена відзначився Роберт Сілва – 0:1. Втім, відповідь житомирян була миттєвою. Уже на 6-й хвилині Олександр Назаренко виконав результативну передачу, а Ігор Краснопір головою переправив м’яч у сітку, зрівнявши рахунок – 1:1.

Фото: Крістіна Пастухова

Після швидкого обміну голами гра дещо заспокоїлася, але перевага поступово перейшла до Полісся. На 36-й хвилині Олександр Андрієвський віддав чудову передачу на Олега Федора, який влучним ударом вивів українську команду вперед – 2:1. Саме з таким рахунком суперники пішли на перерву. Ще до відпочинку, на 42-й хвилині, перше попередження в матчі серед гравців отримав захисник Копенгагена Дзюнносуке Судзукі.  На початку другого тайму данці знову відновили рівновагу. На 54-й хвилині Мохамед Ельюнуссі асистував Роберту Сілві, який оформив дубль – 2:2. Згодом арбітр показав жовту картку Олегу Федору (59-та хвилина), ще одне попередження отримав Вільям Клем на 67-й хвилині, а на 74-й хвилині – Борель Томандзото. 

Кінцівка зустрічі видалася по-справжньому драматичною. На 83-й хвилині Андреас Корнеліус асистував Мадсу Емілю Мадсену, який повернув перевагу Копенгагену – 2:3. Здавалося, перемога вислизає від Полісся, однак команда Руслана Ротаня проявила характер. На 88-й хвилині Владислав Велетень віддав результативну передачу на Олександра Філіппова, а той холоднокровно реалізував свій момент і встановив остаточний рахунок – 3:3. Саме цей гол дозволив житомирському клубу зберегти інтригу перед матчем-відповіддю в Данії. 

На трибунах був практично весь менеджмент Полісся, зокрема президент клубу Геннадій Буткевич та перший віце-президент Олександр Усик. Усик приєднався до команди ще напередодні гри – саме в той момент, коли я записувала інтерв’ю з Олександром Хацкевичем. Під час матчу його було чудово чути. Наша медіа-трибуна розташовувалася просто під президентською ложею, тому вигуки Полісся, вперед! та підтримку футболістів я чула практично весь матч. Не виключено, що її чули й самі гравці на полі. Але найголовніше – ця енергетика справді відчувалася. 

Не менш цікаво було спостерігати й за емоціями керівництва клубу після кожного забитого м’яча. А коли на 88-й хвилині Олександр Філіппов зрівняв рахунок – 3:3, президентська ложа буквально вибухнула емоціями. Особливо мені запам’яталася щира реакція Олександра Хацкевича.

Олександр Хацкевич. Фото: Крістіна Пастухова

Коефіцієнти, які не спрацювали

І ще один цікавий штрих до цієї історії. Перед стартовим свистком букмекери не надто вірили в успіх житомирян. Перемога Полісся оцінювалася коефіцієнтом близько 3.70–3.95, тоді як на перемогу Копенгагена давали лише 1.77–1.85, фактично віддаючи статус беззаперечного фаворита данському клубу. Нічийний результат оцінювався приблизно в 3.40–3.65.  Уже по ходу зустрічі, коли Полісся не лише нав’язало боротьбу, а й кілька разів виходило вперед, live-коефіцієнти суттєво змінювалися на користь української команди. Це ще раз показало, наскільки перебіг матчу розходився з передматчевими прогнозами: те, що до гри виглядало майже сенсацією, на полі перетворилося на абсолютно реальний сценарій.   

Футболісти Полісся та Копенгагена. Фото: Крістіна Пастухова

Післяматчеві заяви  та очікування гри відповіді

Після фінального свистка всі погодилися в одному: нічия залишила відкритими всі питання перед матчем-відповіддю. І це підтвердив головний тренер Копенгагена Бо Свенссон. Він визнав, що його команді пощастило не пропустити більше, адже Полісся створило достатньо моментів, щоб забити ще. 

На прес-конференції Руслана Ротаня мені випала нагода поставити перше запитання. Я попросила оцінити гру, якщо на мить забути про рахунок. Відповідь наставника була дуже показовою: Ми повинні були вигравати. А однією з найсильніших його фраз стали слова про те, що деяким нашим хлопцям уже час ставати мужиками. Цю думку він повторив кілька разів, наголошуючи на необхідності дорослішати саме в таких єврокубкових матчах.

Окремо Руслан Ротань подякував уболівальникам Копенгагена за банер на підтримку України. Він підкреслив, що для українців надзвичайно важливо відчувати: світ не забуває про нашу країну й продовжує стояти на боці добра.  Поки тривала прес-конференція, футболісти вже залишили стадіон, тому записати післяматчеві коментарі гравців цього разу не вдалося. Напевно, усі думками вже були у матчі-відповіді. У неформальних розмовах футболісти зізнавалися: у Копенгагені буде ще складніше. Повний стадіон, домашня атмосфера для суперника й шалена підтримка трибун зроблять той поєдинок набагато важчим.

Тож ця історія ще далеко не завершена. Матч-відповідь відбудеться 29 липня на легендарному стадіоні Паркен у Копенгагені. Стартовий свисток пролунає о 19:00 за місцевим часом, що відповідає 20:00 за київським часом. Саме там стане відомо, хто продовжить свій шлях у Лізі конференцій.  А нам залишається лише одне – вірити. Вірити у Полісся, вірити в український футбол і вірити, що ця єврокубкова історія для житомирської команди тільки починається.