Авторські матеріали

Кого український футбол втратив за два роки війни із рф: вшановуємо пам’ять наших гравців та тренерів

29672
Дмитро Вєнков
16 голосів
Сергій Баланчук. Фото: Google
У суботу, 24 лютого, виповнюється два роки із початку повномасштабної війни рф проти України. Сайт «УФ» згадує українських футболістів та тренерів, що загинули за час бойових дій.

Україна, на жаль, за два роки повномасштабної війни із росією втратила тисячі своїх синів та доньок. Не обійшла стороною ця страшна доля й українських футбольних людей. Хтось із них віддав своє життя, зі зброєю у руках захищаючи нашу батьківщину, а хтось трагічно загинув, знаходячись у тилу.

Сайт «Український футбол» вшановує пам’ять футболістів та тренерів, що загинули за нашу свободу. Заздалегідь перепрошуємо у рідних та близьких тих людей, яких ми, можливо, не згадали у даному матеріалі. 

Віталій Сапило (21 рік) – загинув 25 лютого 2022 року

Віталій є вихованцем ДЮСШ Карпат. У 2017 році вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, навчався на факультеті бойового застосування військ.

Після вторгнення рф на територію України Сапило був командиром танка та обороняв столицю від окупантів. Він знешкодив три десятки одиниць техніки ворога та загинув під час авіаудару.

Дмитро Мартиненко (25 років) – про загибель стало відомо 28 лютого 2022 року

Дмитро був вихованцем Луганського футболу, виступав на позиції півзахисника. Грав за ФК Гостомель. Визнавався найкращим бомбардиром та гравцем Другої ліги аматорського чемпіонату Київської області.

Загинув разом із матір’ю внаслідок вибуху російської бомби, яка влучила в його будинок. 

Дмитро Євдоченко (16 років) – загинув 11 березня 2022 року

Юний футболіст займався футболом у складі київської команди Атлет. Трагедія сталася під час евакуації сім’ї із Броварського району Київської області.

Родина виїжджала по «коридору» зі боку Чернігова, проте їхнє авто розстріляли російські солдати. Його мати та тітка загинули одразу, а Дмитра поранили в голову. Хлопця доставили до лікарні, але його життя врятувати не вдалося. 

Богдан Семенчук (29 років) – загинув 13 березня 2022 року

У мирному житті Богдан займався футболом, був гравцем аматорського клубу Случ міста Березне, Рівненської області. З початком повномасштабного вторгнення рф, пішов добровольцем захищати Україну. 

У складі Першої Окремої Бригади спеціального призначення ім. І. Богуна був кулеметником. Під час виконання бойового завдання під Києвом група потрапила у засідку. Загинув Богдан у бою, прикриваючи своїх побратимів.

Віктор Ткачук (53 роки) – загинув 9 квітня 2022 року

Віктор родом із містечка Берестечко Волинської області, де він грав за ФК Стир та інші місцеві команди. У 2000 році переїхав до Маріуполя і там розпочав свою тренерську діяльність. Був тренером у ДЮСШ «Азовсталь».

Після початку повномасштабної війни Віктор вивіз свою сім’ю із Маріуполя, а сам залишився у місті, аби допомагати людям. Загинув він від кулі снайпера, коли разом з іншими гасив пожежу після влучання у його будинок снаряда.

Артур Гриценко (43 роки) – загинув 22 квітня 2022 року

Уродженець Житомирщини як футболіст реалізувався у Львові, де виступав за Карпати та ФК Львів (у складі зелено-білих дебютував у елітному дивізіоні). Згодом грав у Сумах, Стрию та Кам'янському на рівні Першої ліги. 

Після футбольної кар'єри певний час мешкав у Франції. Загинув під час боїв на Харківщині.

Олександр Поповченко (44 роки) – загинув 16 травня 2022 року

Олександр раніше був професійним футболістом. У сезоні 2000/01 провів у Другій лізі вісім матчів за сумський Фрунзенець. Згодом виступав на рівні аматорського чемпіонату ААФУ за Імпульс, Спартак (Глухів), Велетень та Дружбу (Соснівка).

Головний сержант Олександр Поповченко був інспектором прикордонної служби другої категорії, мав 10-річний досвід служби у відомстві. Отримав смертельне поранення у бою із диверсійно-розвідувальною групою росіян під час оборони державного кордону на території Сумщині.

Олег Мазур (26 років) – загинув 21 травня 2022 року

Олег був випускником СДЮШОР «Карпати». У 2009 році він у складі «левів» став переможцем турніру Володимира Вараксіна, забивши у фіналі один з трьох голів. Також встиг пограти за Галичину (Львів), Звенигород, Лапаївку та Рудно. 

Олег загинув у бою з диверсантами, які намагалися прорватися через кордон на Сумщині.

Олександр Шишков (42 роки) – загинув 1 липня 2022 року

Олександр був президентом дитячого футбольного клубу Атлетік, очолював Асоціацію пляжного футболу Одеси, раніше виступав у складі національної збірної України з пляжного футболу. Загинув внаслідок російського ракетного удару по селищу Сергіївка в Одеській області.

Петро Гаврилів (21 рік) – загинув 2 липня 2022 року

Петро був вихованцем ФК Львів, грав у командах Нива-Кордія, Динамо-Сокіл, та Камула. 

Юний гравець від перших днів війни долучився до волонтерської діяльності, а потім пішов захищати Україну від російських окупантів до лав добровольчого батальйону «Реванш». Загинув під час виконання бойового чергування у зоні бойових дій. 

Сергій Баланчук (47 років) – про загибель стало відомо 9 липня 2022 року

Сергій розпочав футбольну кар’єру у спортивній школі київського Динамо. Згодом він приєднався до Маккабі Хайфа та у його складі виграв Кубок Ізраїлю. У 1999 році Сергій знову пробував себе в Динамо та виграв чемпіонат Першої ліги із Динамо-2. 

Потім гравець перейшов до Ворскли, а наприкінці кар’єри у 2003 році виступав за Металіст. 

Після повномасштабного вторгнення російських військ спортсмен став до лав Збройних сил України. Ексфутболіст загинув під Бахмутом внаслідок артилерійського обстрілу.

Дмитро Півень (31 рік) – про загибель стало відомо 5 серпня 2022 року

Дмитро був вихованцем ДЮФШ Динамо, але професійним футболістом не став. 

З початку повномасштабного вторгнення рф до України Дмитро вступив до лав Збройних сил України. Захисник пройшов навчально-тренувальні збори, після чого у складі мотострілецького батальйону вирушив на передову. Загинув на донецькому напрямку. 

Юрій Царик (28 років) – загинув 8 серпня 2022 року

Юрій виступав у першості України (ДЮФЛ) за чернівецьку Буковину. Грав у складі аматорських команд Чернівецької області Буковина-2, ФК Киселів, ФК Борівці, МСК Кіцмань, а також Пробій (Городенка, Івано-Франківська область). У сезоні 2017/18 Юрій зіграв один матч за чернівецьку Буковину.

Від березня 2021 року зарахований до особового складу військової частини міста Краматорськ. Загинув у бою з російськими окупантами в районі села Богородичне Донецької області.

Дмитро Фіалка (39 років) – загинув 1 вересня 2023 року

Останнім місцем роботи Дмитра була дитячо-юнацька школа футбольного клубу Львів.

З початком повномасштабного вторгнення вступив добровольцем до складу Добровольчого Українського Корпусу «Правий Сектор». Займався відбором добровольців до лав новоствореного батальйону, був інструктором. Згодом отримав звання командира взводу. Загинув від кулі ворога під Бахмутом.

Руслан Курдас (28 років) – загинув 27 січня 2023 року

Руслан розпочинав свій шлях у дорослому футболі у 2011 році у складі Динамо з Хмельницького. Виступав на позиції правого захисника у командах Металург Запоріжжя, Таврія-Сімферополь, ФК Суми та Перемога. Останнім його клубом став Кристал з Чортківа, де він був капітаном.

Після початку повномасштабного вторгнення Руслан вступив до лав ЗСУ. Загинув він в одному із боїв під Бахмутом.

Григорій Барчишин (37 років) – загинув 21 травня 2023 року

З перших днів великої війни Григорій записався до територіальної оборони Києва, а згодом підписав контракт із ЗСУ. Виконував бойові завдання та допомагав із евакуацією побратимів. Біля села Попасна на Луганщині потрапив під артилерійський обстріл, снаряд влучив у його автомобіль. У мирному житті львів'янин Барчишин був футболістом, на позиції півзахисника пограв за такі команди, як Галичина-Карпати (Львів), Оболонь-2 (Київ), СК Чайка (Петропавлівська Борщагівка), Гостинний Двір (Вишневе), а також за ФК Синьковичі та Карпати-Кам’янка (Кам’янка-Бузька).

Микола Жидков (22 роки) – загинув 1 червня 2023 року

Вогнеметник Микола Жидков із Кропивницького виконував бойове завдання біля селища Новодонецьке на Донеччині. Загинув під час ворожого артилерійського обстрілу. За кілька років до війни грав за польський футбольний клуб Венгжанка, але після повномасштабного вторгнення ворога на батьківщину прийняв рішення повернутися й стати на оборону України. В Польщі футболіста, який полюбився місцевій публіці, прямо з газону стадіону проводжали з квітами в кольорах прапорів наших країн...

В'ячеслав Савицький (25 років) – загинув 8 червня 2023 року

Поблизу Білогорівки, що на Луганщині, загинув футболіст В'ячеслав Савицький. Він грав у футбол на рідній Чернігівщині, найкращий етап кар'єри провів у ФК Кудрівка. Якби не війна, не виключено, зараз зі своєю командою пробував би сили в змаганнях професіоналів - Другій лізі.

Кирило Молоков (21 рік) – загинув у червні 2023 року

Ще один захисник за амплуа, який виявився справжнім Захисником у житті. Пішов воювати добровольцем, героїчно загинув під час штурму ворожих позицій. У мирному житті Молоков був футболістом, грав за черкаський Дніпро в аматорських змаганнях і сподівався дебютувати серед професіоналів, куди пробився його клуб. Також підтримував форму в аматорських колективах.

Олександр Гончар (43 роки) – загинув 16 серпня 2023 року

Колишній півзахисник низки вітчизняних клубів, серед яких Борисфен (Бориспіль), Прикарпаття (Івано-Франківськ), Ворскла (Полтава), Десна (Чернігів), Металіст (Харків) Зоря (Луганськ), Княжа (Щасливе), ПФК Олександрія, ФК Полтава, Нафком (Бровари), Нива (Тернопіль). Загалом 301 матч провів на всеукраїнському рівні (відзначився 10 голами). Життя футболіста, сім'янина та українця обірвалося на Запорізькому напрямку.

Олександр Щетінін (33 роки) – загинув 29 вересня 2023 року

Щетінін пройшов академію київського Динамо та футбольну школу Локомотива. Хоча професіонально в футбол не грав, залишався відданим вболівальником і гравцем-любителем. Із позивним "Динамо" захищав нашу батьківщину на півдні. Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

Роман Годований (33 роки) – загинув 29 листопада 2023 року

Свого часу високий і спритний захисник Годований був одним із тих, у кому вбачав великий потенціал Кварцяний. Із тернопільської Ниви Роман перейшов у Волинь, зігравши за лучан 20 матчів. Також недовго віг пограв за білоруську Славію (Мозир) - 8 матчів, 1 гол. Велику частину виступів Годований провів у студентському футболі - вигравав чемпіонат Європи серед вишів у складі команди ФК Тернопіль-ТНЕУ та ще раз здобув бронзові медалі. Воював у 33-й окремій механізованій бригаді, загинув під час танкового обстрілу внаслідок детонації міни.

Віталій Залізняк (50 років) – загинув 3 грудня 2023 року

Колишній захисник таких клубів, як Смотрич (Кам'янець-Подільський), Колос (Осокорівка), Шахтар (Павлоград), Металург (Новомосковськ), Металург (Маріуполь), Торпедо (Запоріжжя), Вуглик (Димитров), Сталь (Дніпродзержинськ), Електрометалург-НЗФ (Нікополь). Загалом 294 матчі (5 голів) провів тільки на професіональному рівні, багато років грав і на аматорському. Загинув у бою поблизу селища Залізничне у Запорізькій області.

Сергій Рожок (38 років) – загинув 23 січня 2024 року

Центральний півзахисник Рожок до початку повномасштабного вторгнення грав за сильний аматорський клуб - іванківський Штурм, але добровільно зголосився стати на захист батьківщини. Чудовий гравець, він пройшов знаменитий академклас Яковенка, грав за резервні склади Динамо, а також у складі таких команд, як Таврія, Закарпаття, ЦСКА (Київ), ФК Харків, Десна, Оболонь, Кривбас, Чорноморець, Зірка та низку білоруських команд. Про біографію талановитого футболіста та мужного захисника вітчизни - в статті нашого сайту "Позивний "Футбол".

Вічна їм слава!