Кривбас почав 2025 рік з двох поразок із загальним рахунком 0:5. Що сталося і як Вернидубу вийти з ситуації?

Кривбас – бронзовий призер чемпіонату України з футболу та учасник єврокубків цього сезону. Проте зараз він відстає від третього місця та Шахтаря вже на вісім очок. Причина цьому – вкрай важкий старт криворіжців, які не безнадійно, проте програли Вересу (0:3) та Інгульцю (0:2). 

Сайт «Український футбол» розбирався, чому так вийшло та що може вивести Кривбас на курс, притаманний претендентам на єврокубки. Причини тут дуже різноманітні – як кадрові, так і тактичні, а також такі, які не залежать від Кривбасу. Втім, про все – пункт за пунктом. 

Кривбас – тренерська команда, і Вернидуб недарма перемагав у референдумі «УФ»

Юрій Вернидуб зовсім недарма визнавався Тренером року в Україні – Кривбас є яскраво вираженою тренерською командою та, починаючи з 2022 року, постійно досягає того, що в сучасній статистиці й аналітиці називають «оверперфоменс». Ця команда не є лідером за базовими показниками володіння м’ячем, кількості та влучності ударів, врешті-решт, індексу xG. 

Але спортивна агресія, швидкість переходу від оборони в атаку, швидкість переведення комбінацій в конкретну загрозу воротам суперників – все це робить футбол Вернидуба ефективним у чемпіонаті України. Це концентрований екстракт силового та швидкісного стилю. 

Юрій Вернидуб. Фото: Кривбас

Що може піти не так? 

Дві дуже важливі складові: втрата провідних і стилеутворюючих виконавців, а також ретельне вивчення суперника. 

Команда, яка хоче регулярно виходити в єврокубки, має регулярно підсилюватися. Кривбас, навпаки, в останні роки регулярно втрачає провідних гравців

Успішність виступів Кривбасу має свою зворотну сторону – підвищений інтерес до його гравців. Тільки за останні кілька сезонів он скільки їх продано: лідер сезону 2022/23 боснійський півзахисник Ріфет Капич за 500 тисяч євро відправився в латвійську Валмієру, після чого ще вигідніше влаштувався в польській Екстраклясі. 

Захисник Данило Бескоровайний – власний вихованець – за 900 тисяч євро влітку перейшов у Полісся. Вже після старту поточного сезону форвард Прінс Аду за 700 тисяч євро проданий у чеську Вікторію (Плзень) – він круто себе показав проти неї в єврокубках. 

Взимку продані універсальний захисник Олександр Драмбаєв – у ЛНЗ (500 тисяч), його колега за амплуа Тимур Стецьков – у Карпати (аналогічна сума), центральний хавбек Джихад Бізімана – в лівійський Аль-Ахлі (за 300 тисяч, що дуже непогано, як для 28-річного легіонера). 

Трансферний баланс Кривбасу крутий: 

Якщо вірити цифрам Трансфермаркту, а саме вони тут і наведені, то це дуже сильна бізнесова робота. Прямо зразкова з точки зору трансферної діяльності. 

Проте є й зворотна сторона. 

Перше – це успішність новачків. 

Кривбас просто-таки не має можливості торгувати гравців такого рівня, які доступні не те що Шахтареві – а й ЛНЗ, Карпатам, навіть декому з тих, хто зараз бореться за виживання. Звідси – серйозні ризики. Дібанго, Бескоровайний, Капич, Аду – це топові придбання, нема питань. А от, приміром, Банада, Устименко, По не зайшли. 

В кожного свої причини, проте навіть при тому, що це все орендовані чи вільні агенти, вони ж займали ті місця, які потребували підсилення. Не завжди ж за суму 0,5 млн. євро чи менше вдається купити настільки класного новачка, як Твердохліб чи Дібанго – це свого роду лотерея. І якщо ви можете торгувати вихованців топових клубів, колишніх збірників – це одна історія, якщо ж ваш вибір – це ті, хто не підійшов не лише конкурентам, а й грандам нижчих ліг – то вже зовсім інша. 

Друге – це так званий ефект вимивання класу. 

Кого в ці сезони втрачає Кривбас? Центральних захисників, як Бескоровайний і Стецьков. Флангового захисника Драмбаєва – гравця серйозної спортивної перспективності. Опорника Бізімана. Плеймейкера Капича. Забивного нападника Аду, який, дозволю собі свою думку висловити, в Кривбасі не встиг реалізуватися й на 30% своїх можливостей. 

Якби Прінс в Україні вийшов на результативність 0,3-0,5 гола на гру, його ціна виросла б разів у два, а якби ще й склав конкуренцію Ванату та Сікану в перегонах найвлучніших бомбардирів, то точно б потроївся. Але для цього треба мати можливість інвестувати в такого гравця й утримати його до часу найбільш максимальної оціночної вартості. А хіба в Україні можна настільки ризикувати з легіонерами? Пару обстрілів – і зарубіжний гравець може подати документи на розрив контракту. ФІФА на його стороні. Правовласник, по суті, нічим не захищений. 

Так от, хай навіть спеціалізовані аналітичні платформи оцінюють торгівельну успішність клубу в майже 2 млн. при продажах у 3,5 млн., насправді це навіть небагато. Тому що компенсувати втрату основних центрбеків, опорника, фулбека та форварда – важко та дорого. А коли ти комплектуєшся зі скромними можливостями, то це ще важче та ризикованіше. 

От і виходить, що Кривбас успішний на ринку, проте стартує в весняній частині сезону з нулем забитих і п’ятьма пропущеними. 

То що, Кривбас складає зброю перед Шахтарем і Олександрією?

Надія на успіх є. 

По-перше, тому що футбол, який Вернидуб підібрав саме під можливості наявних гравців, дає більше шансів на успішність. 

По-друге, тому що Кривбас ще додасть за рахунок внутрішніх резервів, адже той же Твердохліб пропустив старт весняної частини сезону, його повернення значно посилить атаку й ті зусилля, які зараз завершувалися на фазі завершення – останнього пасу, будуть винагороджені. Точно додасть Дібанго, який чимало пропустив восени через травму, а зараз потихеньку набиратиме форму. Та й новачки з кожним тижнем повинні додавати, це все люди з задатками, їх можна розвивати – як і молодь на чолі з Шевченком.

Гравці Кривбаса. Фото: Кривбас

По-третє, тому що кожна – от буквально кожна! – команда УПЛ зараз має свої проблеми, часто аналогічні, так що на весняній дистанції ще будуть втрачати очки рівно всі. 

Для успішності Кривбасу потрібно вдало використати ту ігрову практику, яка залишається – і в плані загоювання ран, пов’язаних із втратою донедавна провідних гравців, і в плані розвитку наявних футболістів. Вернидуб це вміє – погодиться той, хто пригадає, як колишні флангові захисники Стецьков і Драмбаєв у Кривбасі розкрилися в центрі чи як поступово підходив до основи й що показав восени Твердохліб.

Можливо, хтось чекав від Кривбасу стабільнішого початку, проте такого не вийшло ні в Колосу з Рухом, теж команд досить міцно збитих, ні, за великим рахунком, у ЛНЗ, Полісся та Карпат із їхніми більшими можливостями. Так що Кривбас ще побореться, хоча, звісно, для того, щоб медалі та єврокубки стали для нього постійною реальністю, бажано притримувати гравців основи й діставати підсилення більше готове для допомоги тут і зараз.