Лунін виграв клубний Чемпіонат світу: як українці раніше перетиналися з цим турніром
Пропустив три м’ячі, отримав вкрай низькі особисті рахунки від спеціалізованих сайтів – але став першим українським футболістом, який виграв клубний Чемпіонат світу. Андрій Лунін максимально корисно провів той час, коли відновлюється від травми основний голкіпер Реалу Тібо Куртуа.
Сайт «Український футбол» здійснює екскурс у минуле – ось як наші земляки та особистості, пов’язані з УПЛ, виступали на клубних турнірах із світовим статусом.
Раніше світова корона була справою лише двох континентів
В це важко повірити, та до 2000 року ніша головного клубного турніру світу офіційно не була заповненою. У 1960-2004 розігрувався Міжконтинентальний кубок з футболу - коли в Південній Америці, за прикладом Європи, через чотири роки почали розігрувати свій континентальний трофей, з'явилася спокуса визначити найкращих між найфутбольнішими континентами. Хочеться чи ні, згодні з цим інші частини світу чи не погоджувалися, та все ж саме Європа та Південна Америка багато років розігрують між собою футбольні трофеї загальносвітового рівня. Спочатку два десятиліття Міжконтинентальний кубок проводився в двоматчевому режимі - кожна з команд грала один матч вдома. Бували (і не раз) зриви та відмови. Трофей здобув стабільність від 1980 року, коли організацію та проведення взяла на себе Японія. За допомоги могутніх місцевих корпорацій Національний стадіон Токіо, а в останні роки - Міжнародний стадіон Йокогами, приймали супер-матчі за участі провідних клубів світу. Лише раз до здобуття трофею наблизився українець - але 14 грудня 2003 Мілан програв по пенальті аргентинській Бока Хуніорс. Андрій Шевченко відіграв весь матч у команді під керівництвом Італія Карло Анчелотті, та забити байресівцям не зумів.
Не вдалось завантажити відео.
ФІФА започаткувала клубний Мундіаль у міленіум
Третє тисячоліття починалося з низки новинок у футболі – в січні 2000 року в Бразилії ФІФА провело перший (пробний) клубний Чемпіонат світу. Попри скарги учасників, особливо – європейських грандів МЮ і Реалу, турнір пройшов на початку року й виявив переможця.
Фінал на "Маракана" між Корінтіанс і Васко да Гама обійшовся без голів у ігровий час, натомість по пенальті виграли "корнтяни" - 4:3. Європейцям не дісталося медалей взагалі - матч за третє місце в Реалу виграла по пенальті мексиканська Некакса. У складі мадридців зіграв майбутній головний тренер Металіста Періца Огненович - 22-річний вінгер під №20 зіграв один матч. На 52-й хвилині він замінив бразильця Савіо й догравав аж до серії післяматчевих пенальті, де пробивали інші люди (забили Ето'О, Ельгера та Морієнтес, промахнулися МакМанаман і Дорадо).
Майбутній головний тренер Металіста на першому клубному Мундіалі відіграв лише один матч. Зате який!
На чотири роки розіграш трофею призупинився – що, мабуть, свідчить аж ніяк не на користь його престижності. Надалі жоден український клуб (зрозуміло, чому) не грав на турнірі аж до 2023 року. Проте не жоден гравець з українським паспортом (втім, про це – пізніше).
Чигринський здобув трофей з одним «але»
Зате перетинів з УПЛ історія КЧС назбирала дуже багато. Наприклад, 2006 рік. Великий склад бразильського Інтернасьоналя Абеля Браги привіз Алешандре Пато, Індіо, Фернандао, Ярлея. А під №18 - 19-річного Луїса Адріано. Майбутня зірка Шахтаря їздив у Японію не в якості туриста - у півфіналі з Аль-Ахлі забив переможний м'яч у ворота єгиптян, потім зіграв у переможному фіналі з Барселоною під керівництвом Райкаарда. У складі каталонців грали Ронлдіньо, Хаві, Іньєста, Пуйоль та інші культові гравці свого десятиліття.
Турнір 2007 року виграв Мілан із Кахою Каладзе. Майбутній мер Тбілісі та колишній захисник київського Динамо був вилучений у вирішальному матчі з Бокою Хуніорс, що не завадило італійцям виграти - 4:2. 2008-го наших не було, а от у 2009-му вперше в заявці учасника клубного Мундіалю з’явився українець.
Втім, у великій Барселоні Пепа Гвардіоли 23-річний Дмитро Чигринський (№21) обидва матчі турніру відсидів у запасі. Що було саме по собі честю в команді з Мессі, Златаном, Анрі, Пуйолем і Піке. А от №24 - центральний півзахисник Яя Туре, який свого часу грав за донецький Металург, у фіналі на 79-й хвилині замінив Серхіо Бускетса. Барса в екстра-таймі переграла аргетинський Естудіантес із Хуаном Себастьяном Вероном у якості капітана та Алехандро Сабелья - головним тренером. Переможний м'яч забив, ну звичайно ж, Мессі. Чигра став переможцем турніру 2009 року без жодної ігрової хвилини.
2010 рік - також багатий на знайомі кадри. В складі бразильського Інтернасьоналя під №8 зіграв 20-річний півзахисник Джуліано, якого через рік за €11 млн. придбав Дніпро, а під №11 - 25-річний нападник Рафаель Собіс. Клубів УПЛ у його біографії нема (хоча кажуть, що в 2006 році київське Динамо з московським Спартаком боролося за перспективного форварда - й програло іспанському Бетісу), зате в інтерв'ю іспанським ЗМІ Рафа зізнавався, що має українське походження. Юристи висхідної зірки навіть вивчали можливість здобути українське громадянство (втім, коли зрозуміли, що в провідних лігах воно не дає такої лімітної пільги, як паспорт ЄС, питання закрилося). Інтер із кількома зірками в складі програв у півфіналі конголезькому ТП Мазембе, зате в матчі за третє місце реабілітувався з корейською Ільва Чунма – 4:2. Велика зірка того Інтернасьоналя – аргентинець Андрес Д’Алессандро. А сам турнір без видимих зусиль виграв міланський Інтер під керівництвом Рафи Бенітеса.
А в 2011 році в заявці Сантоса під №8 у турнірі взяли участь Неймар, Гансо та колишній півзахисник Шахтаря Елано Блумер. Щоправда, 30-річний екс-хавбек Шахтаря, МанСіті та Галатасарая вже був на спаді своєї кар'єри - завершував виступи в збірній і через кілька років почав у тому ж Сантосі свою тренерську роботу. Елано починав в основі обидва матчі своєї команди, проте якщо господарів змагань - Кашива Рейсол - бразильці обіграли, то Барселоні в фіналі програли з розгромним рахунком 0:4.
Контрастні виступи колишніх зірок Динамо, Шахтаря та Металіста
На турнірі 2013 року в складі Атлетіко Мінейро прибув під №17 Гільєрме Гусман - 5-мільйонний трансферний провал Динамо. Раніше за два роки в складі киян нападник провів лише 14 матчів (при 5 голах і 1 асисті), втім, на клубному Мундіалі Кука віддавав перевагу іншим форвардам - Тарделлі та Луану, яким асистував сам Роналдіньо. Атлетіко Мінейро з таким підбором гравців здобув лише третє місце - в півфіналі програв марокканському Раджа Касабланка. А трофей виграла Баварія (Мюнхен) - уже без Тимощука.
У 2014 році на турнірі, який приймало Марокко, виступали дві австралійські команди. Одна з них - Вестерн Сіті Уондеререрс - мала в складі гравців австралійської збірної на ім'я Ніколай Топор-Стенлі та Нікіта Рукавіца. Якщо перший із них для нашого історичного дослідження не підходить (наполовину поляк - наполовину мавританець), то 27-річний вінгер Рукавиця - уролженець міста Миколаїв і починав грати в футбол у 2000 році в відомому місцевому ДЮСШ Торпедо. Наступного року переїхав за океан і в складі збірної Австралії взяв участь в Олімпіаді '2008 та фінальному турнірі Чемпіонату світу '2010 серед збірних. У 2014 році настав час і клубного Мундіалю! Цікаво, що в 2009 році майбутній форвард Твенте та Герти став першим володарем медалі Харрі К’юелла для найперспективніших гравців австралійського чемпіонату. На КЧС-2014 Рукавиця зіграв один матч - коли ВСВ програв мексиканському Крус Асуль у чвертьфіналі.
На турнірі 2015 року до фіналу дійшов Рівер Плейт, за який грав 30-річний Джонатан Майдана. Колишній захисник Металіста відіграв обидва матчі - і коли вигравали в Санфречче Хіросіми, і коли розгромно програвали Барсі з Мессі в фіналі. Тріо МСН тоді добре "відвозило" захист із Майданою в центрі. Три роки потому Рівер умудрився програти в півфіналі по пенальті тому самому Аль-Айн, де тепер Ребров - а потім виграв матч за третє місце. Ветеран Майдана також був у складі аргентинського гранда (один матч на турнірі). Таким чином, колишній улюбленець харківської публіки дістав собі в колекцію срібну та бронзову медалі світових клубних Мундіалів.
Працював на клубному Чемпіонаті світу й Луческу - не Мірча, а його син Разван. Аль-Хілал мав у складі Себа Джовінко та Бафетімбі Гоміса, зумівши виступити крутіше за Аль-Садд під керівництвом Хаві (катарці стали на турнірі шостими, саудівські аравційці - четвертими, програвши Фламенго та Монтеррею).
Після кількох років тиші турнір 2020 року виявився досить ностальгійним для нас. У складі катарського Аль-Духаїла грав 28-річний Дуду - 5-мільйонне придбання Динамо. За киян вінгер за три роки зіграв всього 24 матчі (2 голи), далі з перемінним успіхом грав за Греміо та став зіркою Палмейрасу. В Аль-Духаїлі за півтора роки оренди відзначився 14 голами в 22 матчах. Аль-Духаїл посів 5-те місце, Дуду зіграв 2 матчі та віддав гольову передачу в грі з корейським Ульсаном. А за той же Палмейрас тим часом бігав 33-річний Луїс Адріано - два матчі, дві поразки без голів. І четверте місце для бразильців - причому в медальному матчі з Аль-Ахлі Луїс не забив післяматчевий пенальті єгиптянам. А турнір 2020 року виграла Баварія.
До слова, на минулорічному турнірі Дуду вже грав за Палмейрас - і затягнув бразильців у фінал. У матчі з єгипетським Аль-Ахлі екс-динамівець асистував Рафаелю Вейга та забив з його пасу сам, а Палмейрас виграв - 2:0. У фіналі, правда, Челсі виграв у екстра-таймі на стадіоні Мохаммеда бен Зайєда в Абу-Дабі.
Лунін у Реалі зібрав стільки нагород, що більшості наших легенд і не снилося
Коли на початку лютого стало відомо, що Тібо Куртуа не встигає відновитися до клубного Чемпіонату світу, стало зрозуміло – це великий шанс для українця. Андрій Лунін справді отримав ігрову практику, проте в двох матчах на турнірі не зміг уникнути пропущених м'ячів. Від Ель-Ахлі пропустив один раз, від Аль-Хілалу - тричі.
Преса виставила українцеві далеко не найкращі оцінки – за версією SofaScore, наприклад, Лунін став найгіршим гравцем фіналу з оцінкою 5,7. Втім, Реал впевнено накидав своїм суперникам дев'ять м'ячів за ці два матчі та вп’яте в історії виграв цей трофей. Лунін став другим після Чигринського українським громадянином, який вигравав турнір, але, на відміну від Дмитра, Андрій мав ігровий час на клубному Чемпіонаті світу.
Відтепер Лунін - переможець Ліги чемпіонів, чемпіон і володар Суперкубка Іспанії, володар Суперкубка УЄФА та тепер клубний чемпіон світу. Додайте сюди титул чемпіона світу U-20 зі збірною України.
Звісно, прикро, що від 2018 року талановитий український воротар проводить лише 15-й матч за Реал. Але, погодьтеся, трофейний лист Андрія – це щось із чимось, а сам він продовжує боротися за місце в Реалі.
Поки що незрозуміло, чи встигне відновитися до 15 лютого Тібо Куртуа - саме тоді Реал прийматиме аутсайдера Ла-Ліги Ельче в матчі 21-го туру. Хотілося б, аби Андрій зміг зіграти в чемпіонаті Іспанії - і щоб це обов'язково був його четвертий "сухий" матч за мадридців. Чого йому й побажаємо.