Маріно Пушич пішов із Шахтаря: що залишив після себе, чому не все вийшло й що робити його наступнику

Пушич упродовж 19 місяців очолював донецьку команду та як її найкращі тренери оформив золотий дубль, але саме за нього трапилася криза, якої не ставалося у «гірників» за останні кілька десятиліть. 

Коментатор Кирило Круторогов в статті на сайті «Український футбол» намагається без емоцій проаналізувати майже дворічний період Пушича в Шахтарі. 

Швидко порозумівся з футболістами і миттєво налагодив мікроклімат у команді, яка не приймала ван Леувена

Важливо згадати, Маріно Пушич прийшов у Шахтар у жовтні 2023-го. На той момент команда не була в кризі, але відчувалося, що може туди потрапити з Патріком ван Леувеном. Його авторитарність відштовхувала гравців, його кадрові рішення на умовний матч проти Порту в ЛЧ залишили купу питань, і керівництво клубу прийняло логічне рішення про відставку нідерландця. 

Пушич прийшов перед виїзним матчем проти Барселони, після чого одразу пролунали слова футболістів та інших представників Шахтаря, що йому вистачило ледве не єдиної зустрічі з підопічними, щоби вони зрозуміли його ідеї гри та відразу почали втілювати їх на полі. 

Підхід Маріно – простий, доступний, доброзичливий – авжеж, підкуповував гравців, особливо на контрасті з холодним, малоемоційним та небагатослівним попередником ван Леувеном. Спрацювало два контрасти – Патріка не прийняли через те, що він замінив Йовічевіча, якого шанувала команда, але залюбки прийняли Пушича, адже він був значно приємніший для них за ван Леувена. 

Маріно Пушич. Фото: ФК Шахтар

Логічний «золотий дубль» на непереконливості конкурентів та перемога над Барселоною – головні звитяги Маріно 

Трофеї УПЛ та Кубку України в одному сезоні – дійсно класне досягнення, яке вдавалося підкорити далеко не кожному тренеру. Але важливо розуміти, що за підбором виконавців, трансферами за цей період та навіть банально за оцінювальною вартістю від Transfermarkt, Шахтар і в минулому сезоні, і зараз відчутно переважає всі команди Премʼєр-Ліги, а деякі навіть разом узяті. 

Пушич отримав цілком пристойну команду, покращив психологічний фон і вона пішла собі за течією. Може здатися, що в цьому сезоні Динамо стало відчутно краще, але банальна математика: в минулому сезоні кияни набрали 69 очок і стали другими, бо «гірники» набрали 71 очко. Але в цьому сезоні команда Шовковського здобула 70 балів, це все одно навіть менше ніж Шахтар рік тому, але команда Пушича тепер набрала відчутно менше – 62. От і всі статистичні причини програного чемпіонства. 

Також з позитиву Пушича можна відзначити перемогу над Барселоною в торішній Лізі чемпіонів. У тому матчі донеччани виглядали дійсно добре готовими та організованими, що залишало оптимістичні очікування. Разом з тим, за грою вони не мали шансів у зустрічі з Порту, в якій можна було зачепитися за плей-оф ЛЧ, та і з Марселем після переходу в ЛЄ. Що також є маркером. 

Шахтар Пушича показав, що справа точно не в браку часу, свіжий Кубок України ніяк не компенсував негативні оцінки

Інколи буває, що тренеру потрібно більше часу для втілення своїх ідей, тому його відставка навіть попри відсутність результатів здається нелогічною. Це не той випадок. Дійсно гарний та переконливий і за грою, і за результатами футбол видали його підопічні цього сезону лише з Янг Бойз та Брестом. Але давайте відверто, це абсолютно не топові команди, ще й на той час вони перебували не в своїх найкращих за останній час кондиціях, тому для Шахтаря ці перемоги можна вважати прохідними. 

А от не типова для команди максимально обережна гра в першому турі Ліги чемпіонів на втримання нульової нічиєї з Болоньєю (також НЕ топовою командою хоч і топового чемпіонату) та поразка від ПСВ за гарної гри внаслідок поганого гейм-менеджменту самого головного тренера – на жаль, показово в контексті реального максимуму команди Маріно. Як і поразки без шансів від Аталанти, Баварії та Боруссії. 

Поточний сезон взагалі вийшов якимось безнадійно провальним, без світлих плям. Бліді перемоги в суміші з купою емоцій від невдач. Будемо відвертими, факт здобуття Кубку України цього сезону ніяк не може компенсувати відвертий провал «гірників». Для цього достатньо подивитися на результати по турніру: 1:0 з Зорею, 1:0 в овертаймі з Олександрією, 1:0 в овертаймі з Поліссям, 1:1 з Динамо і перемога в один мʼяч у серії пенальті. 

Фото: ФК Шахтар

Здається, Пушич так і не зрозумів, куди потрапив

Враховуючи те, що в минулому сезоні для нього сходу все склалося добре, Маріно так і не зрозумів, що таке Шахтар та український футбол. По суті після жодної локальної невдачі (втрати очок) цього сезону в наступній грі ми не побачили якихось стрімких змін, значно активнішого руху та бажання команди довести випадковість попередньої невдачі. 

Пушич, пам’ятаючи успіх минулого сезону та чудово розуміючи, що має дійсно гарний підбір виконавців, усі умови від клубу для тренувань, зборів та іншого, вирішив, що все буде добре апріорі. Що Олександрія ось-ось здується, що Динамо також почне втрачати, іноді це траплялося, але Шахтар сенсаційно втрачав ще більше там, де цього взагалі не можна було передбачити раніше. 

Разом з тим Маріно ледве не жодного разу не зробив якихось гострих публічних висловів, які могли б сколихнути підопічних (очевидно, що вони все читають). Натомість після втрат очок він щоразу говорив, що задоволений командою, що все добре, він пишається гравцями. Який меседж вони чули? – Все добре, продовжуємо, навіть якщо самі розуміли, що не все добре. Щонайменше Артем Бондаренко кілька разів щиро визнавав в інтерв’ю те, що команда провела невдалу гру або що йому соромно за місце команди. Георгій Судаков після здобуття Кубку в ефірі назвав сезон проваленим, але за кілька днів до того Пушич після нульової нічиєї з Зорею знову казав, що пишається командою. 

Водночас ми почули від нього, що, ймовірно, вистачить восьми очок для виходу в плей-оф Ліги чемпіонів (що могло вплинути на несподіваний намір команди грати на нічию з Болоньєю з огляду на певну тренерську стратегію). Шахтар набрав сім, але Динамо (Загреб) не вийшло навіть з одинадцятьма. Також Маріно влаштовував публічне загравання взимку, що він має пропозиції від інших клубів. Нещодавно він заявив, що чемпіонство програне, коли шанси ще були, а потім пояснення, що його неправильно зрозуміли. 

Кілька днів тому був пост з прощанням в Інстаграм, а потім знову слова, що його неправильно зрозуміли. Відверто шокованими всіма цими заявами були й відомі в українському футболі персони та люди, для яких Шахтар – не порожній звук. Усі визнавали одне: це неприйнятно для такого клубу як Шахтар Донецьк. Від цього напрошується висновок, що Маріно так і не зрозумів, куди потрапив, наскільки це серйозна довіра і результати мають бути відповідними. 

Наступнику буде важко, але на контрасті знову можна досягнути швидкого ефекту – важливо знову почати працювати стратегічно

Після очевидного нинішнього розчарування новий тренер, хто б він не був, з адекватним підходом матиме змогу знову невимушено повернути команду на потрібний шлях. Хоча останні пертурбації та гойдалки із браком стабільності, зокрема, в тренерському питанні, здається, можуть мати свій негативний вплив. 

Але йому вкрай важливо буде робити висновки ось із цих свіжих негативних моментів – налагодити психологію, повернути футболістам впевненість у собі, довести, що його ігрові ідеї мають право на життя та здатні призвести не лише до зрушення з нинішньої точки, а й до очікуваних успіхів. Десь заспокоїти бразильців з їхнім шаленим святкуванням здобуття Кубку України в момент непереконливої перемоги та реально проваленого сезону. 

Новий тренер має дати емоцію, гарний гейм-менеджмент, об’єднати команду та знайти підхід до всіх та передусім до лідерів, дійсно талановитих та сильних виконавців, які від цього захочуть разом із цим коучем видати свій найкращий сезон. Всі підстави для цього є.