Авторські матеріали

Моурінью очолив Бенфіку Судакова й Трубіна: раніше він хотів Коноплянку і Ярмоленка, називав Шеву «принцом»

Данило Моісєнков
100
Жозе Моурінью, Георгій Судаков і Анатолій Трубін. Колаж: УФ
Легендарний Жозе Моурінью став головним тренером Бенфіки, де грають Георгій Судаков і Анатолій Трубін. «УФ» розповідає, як «Особливий» пов'язаний з Україною та вітчизняним футболом.
Зміст

У серпні Фенербахче під керівництвом Жозе Моурінью, на прохання португальця хотів підписати Керема Актюркоглу з Бенфіки. Саме проти лісабонців турки грали у вирішальному раунді кваліфікації Ліги чемпіонів.

Саме Керем забив вирішальний гол, вивів Бенфіку до ЛЧ, а також «звільнив» Моурінью з Фенера. Символічно, але після цього Актюркоглу все ж таки перейшов до стамбульського клубу, а от Жозе тепер очолив Бенфіку. Коло замкнулося.

Сайт «Український футбол» за допомогою Данила Моісеєнкова розповідає, чим новий наставник Георгія Судакова і Анатолія Трубіна пов'язаний з нашою країною.

«Шевченко вважав себе принцем»: Моурінью-Шева

Російський олігарх Роман Абрамович, після придбання Челсі у 2003 році, не вагаючись шукав найкращих гравців, щоб зробити лондонців одним з найкращих клубів Європи. А його найбільшою забаганкою був українець, який у підсумку спричинив його розрив із Жозе Моурінью: Андрій Шевченко.

Після його дебюту в 1994-му в складі київського Динамо, Мілан вирішив підписати українського нападника в 1999-му. Далі була Ліга чемпіонів, «Золотий м'яч»-2004, і багато чого ще. Все це призвело до рішення Челсі підписати його у 2006 році. Але була проблема: Моурінью, тодішній менеджер Челсі, вже мав Дідьє Дрогба і не хотів Шеву.

Абрамович намагався переконати його, але Жозе цього не бачив. Після кількох розмов росіянин проігнорував португальця і зрештою підписав українця, заплативши 45 мільйонів євро, що зробило його найдорожчим придбанням для клубу та в історії АПЛ на той час.

Жозе Моурінью та Андрій Шевченко. Фото: Getty Images

Однак, з плином часу, зрештою, тренер мав рацію. Період Шевченка в Челсі був аж ніяк не успішним: за два сезони, сповнені травм, йому вдалося забити «лише» 22 голи. На додачу до всього, Моурінью не дуже довіряв йому, роблячи ставку на Дідьє Дрогба... і це призвело до поганих стосунків між Абрамовичем і Моурінью.

Настільки, що на початку сезону 2007/08 Жозе несподівано залишив клуб.

«Мій провал в Челсі був провиною Моурінью», – розповідав нинішній президент УАФ. «Він був чудовим організатором, уважним до кожної деталі перед іграми. З цієї точки зору, він був неймовірним. Але, можливо, йому потрібно було більше спілкуватися зі своїми гравцями.

Травми були головною причиною моєї невдачі в Англії. Вболівальники Челсі так і не побачили справжнього Шевченка. Англійський футбол більш фізичний і швидший, ніж італійський, який більш технічний», – інакше висловлювався Шева пізніше для The Mirror.

Абрамович і Моурінью, які на той час були наймоднішим дуетом у європейському футболі, розійшлися через невдалий трансфер можливо найкращого нападника світу тих часів. Цікаво, що сам Жозе також висловлювався щодо Андрія Михайловича у 2008-му.

«Проблема полягала в тому, що в Мілані до нього ставилися як до принца, тоді як філософія Челсі була іншою. У нас там принців не було. Я думаю, що він знову буде футболістом вищого рівня в майбутньому. Але якщо чесно, то у 2006-му я хотів іншого гравця, але через різні обставини його не вдалося підписати. Тож, коли мені запропонували Шевченка, я погодився».

Жозе Моурінью. Фото: EFE

Вже у 2025 році, сам Шевченко висловлювався щодо Моурінью у зовсім інших тонах.

«Працювати для Жозе Моурінью було чудовим досвідом – я дуже поважаю його, тому що він завжди приймав найкращі рішення для команди. Він був майстром мотивувати кожного гравця по-різному і знав, як знайти правильну струну в кожного з нас – він використовував свій інтелект, щоб переконати нас як індивідуально, так і в цілому.

Ми були його солдатами. Мені щастило протягом усієї моєї кар'єри, що кожен тренер, з яким я працював, мав ту саму рису: переможний менталітет», – сказав Шевченко для англійського FourFourTwo.

Моурінью з часом теж змінив свій дискурс і у 2021 році, перед матчем його Роми проти Дженоа, яку тоді очолював Шевченко, зізнався: «Я люблю його».

Моурінью та війна: «Це радше людський провал, ніж політичний»

У 2022 році розпочалася війна, яка змінила життя кожного українця. Стосовно повномасштабного вторгнення російських військ до України висловлював думку в тому числі й The Special One.

У розгорнутому інтерв'ю з кардиналом Жозе Толентіно де Мендонсою, португальським поетом, теологом і есеїстом, опублікованому газетою L'Osservatore Romano у квітні 2022-го, Моурінью сказав:

«Я думаю, що війна в Україні – це радше людський провал, ніж політичний. Це жорстока невдача, це втрата принципів або нездатність їх розвинути, це еволюція людської думки в неправильному напрямку: що є фундаментальним і менш фундаментальним. Це щось, що важко пояснити. Це провал на всіх рівнях людства: це наш провал».

Моурінью проти клубів УПЛ: нічиї з Динамо, розгром Зорі

За свою довгу та успішну тренерську кар'єру Жозе провів вісім офіційних матчів проти українських клубів: чотири з київським Динамо та стільки ж луганською Зорею. 

Жозе Моурінью та Домагой Віда. Фото: Getty Images

Проти перших він грав на чолі міланського Інтера та Челсі, а проти других з Манчестер Юнайтед та Ромою.

Моурінью vs. Динамо:

  • 20 жовтня 2009-го, груповий етап Ліги чемпіонів: Інтер – Динамо – 2:2;
  • 4 листопада 2009-го, груповий етап Ліги чемпіонів: Динамо – Інтер – 1:2;
  • 20 жовтня 2015-го, груповий етап Ліги чемпіонів: Динамо – Челсі – 0:0;
  • 4 листопада 2015-го, груповий етап Ліги чемпіонів: Челсі – Динамо – 2:1.

Моурінью vs. Зоря:

  • 29 вересня 2016-го, груповий етап Ліги Європи: Манчестер Юнайтед – Зоря – 1:0;
  • 8 грудня 2016-го, груповий етап Ліги Європи: Зоря – Манчестер Юнайтед – 0:2;
  • 30 вересня 2021-го, груповий етап Ліги конференцій: Зоря – Рома – 0:3;
  • 25 листопада 2021-го, груповий етап Ліги конференцій: Рома – Зоря – 4:0.

Жозе Моурінью та Юрій Вернидуб. Фото: Getty Images

Коноплянка і Ярмоленко: Моурінью хотів їх у Челсі

Восени 2015 року Жозе Моурінью працював на чолі лондонського Челсі, це був його другий період у стані синіх. Тоді ж Мірча Луческу проводив свої останні роки у донецькому Шахтарі, а Євген Коноплянка і Андрій Ярмоленко вважалися головними зірками українського футболу.

26-річний Коноплянка тільки но підписав контракт з Севільєю, а Ярмоленко вражав своєю грою в київському Динамо. Тоді, у відборі до Євро-2016, збірна України з рахунком 0:1 поступилася Іспанії, і на тій грі був присутній не хто інший, як Моурінью, саме перед протистоянням з Динамо в ЛЧ.

Стосовно цього тоді навіть висловився Мірча Луческу, поділившись думками та інформацією.

«Жозе Моурінью дуже уважно стежив за тим, що відбувається на полі. Я впевнений, що його думки були про матч з Динамо. Крім того, він, мабуть, стежив за гравцями своєї команди, які грають за збірну Іспанії. Я припускаю, що як будь-який тренер на таких іграх він думав про якісь можливі трансфери.

Можливо, Ярмоленко, можливо, Тейшейра, можливо, Коноплянка, який досить переконливо зіграв у матчі проти Іспанії. Будь-хто з гравців, які були на полі, міг би стати об'єктом інтересу, тим більше, що ці футболісти грають досить стабільно», – приводить слова Мірчі видання ESPN.

У підсумку, Коноплянка дограв той сезон у Севільї, а пізніше перебрався до Шальке. Ярмоленко все ж таки поїхав до топ-ліги, але це була Німеччина і дортмундська Боруссія. Тейшейра також залишив Шахтар, але відправився на заробітки до Китаю. Та й Жозе був звільнений з Челсі вже у грудні.

Однак тепер у тренера, який вигравав Лігу чемпіонів з Порту та Інтером, буде можливість попрацювати з українцями: Судаков і Трубін у його розпорядженні. Сподіваємося, ця співпраця буде більш успішною, ніж свого часу з Шевченком.