Підготували конкурента Зінченку та торгували з росіянами – що потрібно знати про Болонью, з якою гратиме Шахтар

Чемпіони України спробують на смак новий формат ЛЧ. Болонья зіграє в найпрестижнішому євротурнірі виключно завдяки реформі УЄФА, яка збільшила кількість учасників з 32 до 36. Команда хоч і грає в топовому чемпіонаті, але дуже змінилася за літо і видається цілком прохідною. Однак форма Шахтаря поки що залишається незрозумілою. Та очевидно одне – якщо не перемагати в Італії, на плей-оф можна і не розраховувати. 

Коментатор Кирило Круторогов у статті на сайті «Український футбол» розповідає усе найважливіше, що потрібно знати про Болонью.

Пʼятий клуб за кількістю чемпіонських титулів Серії А, але останній титул був 60 років тому

В Італії є три провідні клуби в плані здобутих трофеїв чемпіонату – Ювентус (36), Інтер (20) та Мілан (19). Далі за кількістю скудетто йдуть не Рома, Лаціо чи Наполі, а Дженоа Руслана Малиновського, хоч і з великим відставанням (9). А от пʼяту сходинку ділять Торіно та саме Болонья, які вигравали «золото» по сім разів.

Проте чемпіонські роки суперника Шахтаря було дуже-дуже давно – двічі в 20-х роках минулого століття, тричі – в 30-х, одного разу в 40-х і востаннє на сьогодні рівно 60 років тому – в сезоні 1963/64 років. 

Якщо брати новітню історію, з початку нульових Болонья встигла три сезони провести в Серії В. Щоправда, після повернення в еліту у 2015-му жодного разу більше не понижувалася в класі, однак весь цей час була відверто далека від єврокубків – переважно перебувала в середині або навіть у нижній частині турнірної таблиці. 

Болонья має єврокубкову історію, також давню – зате вибивала росіян та білорусів   

Матчем проти Шахтаря Болонья повертається на міжнародну арену після перерви у 22 роки. Востаннє – у 2002-му – вони грали у вже неіснуючому Кубку Інтертото. Спершу подолали білоруський БАТЕ, потім чеський Тепліце, а у фіналі програли англійському Фулгему. До речі, у 1998-му россоблю вигравали цей трофей – єдиний єврокубок в їхній історії. Це дало їм путівку до Кубка УЄФА, де вони дійшли до півфіналу, проте поступилися французькому Марселю. А наступного року в цьому ж турнірі вибили російський Зеніт. Причому розтрощили їх у Санкт-Петербурзі (3:0). 

А от безпосередньо в Лізі чемпіонів Шахтар стане для них другим суперником в історії. Перший і єдиний до сьогодні – Андерлехт, від якого вони вилетіли вже в першому попередньому раунді Кубка європейських чемпіонів рівно 60 років тому. 

Потрапили в ЛЧ виключно завдяки новому формату турніру, а влітку втратили чимало своїх головних героїв минулого сезону

УЄФА в цьому сезоні збільшило кількість учасників основного раунду Ліги чемпіонів з 32 до 36. Дві путівки віддали за рейтингом країни, так Італія та Німеччина отримали можливість делегувати в найпрестижніший євротурнір по пʼять команд замість звичних чотирьох. 

Болонья фінішувала якраз пʼятою в попередньому розіграші Серії А. Причому майбутній суперник Шахтаря був надзвичайно компромісною командою (14 нічиїх), разом з тим вони мали третю найкращу оборону з 32 пропущеними голами (після Інтера – 22 та Ювентуса – 31) і забили порівну з Ювентусом (по 54), який фінішував третім. Від туринців вони відстали на 3 бали, а від четвертої Аталанти – лише на 1 очко. Проте якби не реформа УЄФА, то грали би в Лізі Європи.

Разом з тим, надзвичайно важливо те, що Болонья втратила головного творця цього успіху – тренера Тьяго Мотту, якого запросив Ювентус. 

Без шансів втримати було цього літа і кількох ключових виконавців. З іншого боку, в цьому можна побачити вміння россоблу працювати на трансферному ринку. Найкращий бомбардир команди Зіркзее, який видав не найбільш феєричну статистику з можливих (12 голів та 7 асистів) перейшов в МЮ за 42,5 мільйон євро, хоча два роки тому його купували на 15 млн. дешевше. Відчутно більше заробили на Рікардо Калафьорі – минулого літа його купили у Базеля за 24,5 мільйони, а за рік продали в Арсенал за 45 млн. Зважаючи на те, що Рікі може зіграти й зліва в обороні, виходить, що Болонья підготувала конкурента для нашого Алекса Зінченка.

Рікардо Калафьорі, фото: ФК Арсенал

В основній обоймі (хоч і не ключовою фігурою) був також Алексіс Салемакерс, але його оренда в Роми закінчилася. 

Перед дебютом в Лізі чемпіонів витратили менше, аніж минулого літа, коли, зокрема, торгували і з росіянами

Влітку 2023-го Болонья витратила рекордні для себе 69,5 мільйонів євро, придбавши вісьмох футболістів і влаштувавши дві платні оренди. Зокрема, вони викупили за 2,5 мільйони євро хорвата Ніколо Моро, який взимку 2020-го був близький до переходу саме в Шахтар. Що цікаво, вже в розпал повномасштабного вторгнення росії в Україну россоблу спершу заплатили Динамо (Москва) за його оренду 1,5 мільйона євро, а потім ще відправили до росії кількамільйонний транш. Постає питання, чому Моро не скористався статтею ФІФА, щоб залишити країну-агресорку безкоштовно?!

Цього літа Болонья активно шукала заміни проданим лідерам. Причому замість Зіркзее в атаку підписали одразу кількох гравців. 15 мільйонів виклали Тулузі за форварда Тейса Даллінга, який в минулому сезоні забив 14 голів у французькій Лізі 1, але після переїзду в Італію поки що не показує наявність бомбардирського таланту. За 4,5 мільйони викупили в АЗ раніше орендованого данця Йєнса Одгаарда, хоча в минулому сезоні він забив у Серії А лише два голи і поки що не забивав у нинішньому. Ще 10 мільйонів пішло Аталанті за відтягнутого нападника Ніколо Камбьягі, проте він травмував хрести в матчі першого туру і вибув надовго. 

А от на місце Калафьорі запросили двох інших центрбеків – хорвата Мартіна Ерліча із Сассуоло за 7 мільйонів, але він встиг отримати ушкодження, відновивися, але не набрав наново форму. А ще орендували у Лаціо Ніколо Казале. І враховуючи, що Рікардо взагалі-то приходив як лівий захисник, то запросили на правах оренди з Бетіса іспанського латераля Міранду.

• Читайте також: Превʼю чемпіонату Італії: презентація всіх команд Серії А і прогноз на сезон 2024/2025 для Довбика та Малиновського 

Новий тренер програв три великі фінали за два роки, з ним Болонья буксує, а капітан травмований 

Зберегти алленаторе Тьяго Мотту від запрошення в Ювентуса було неможливо. А йому на заміну Болонья запросила Вінченцо Італьяно. Новому тренеру 46 років, він непогано показав себе зі скромною Спецією, після чого отримав запрошення від Фіорентини, де зарекомендував себе як дійсно солідний, проте дещо нефартовий тренер.

Вінченцо Італьяно, фото: IPA Sport / IPA

За три сезони у Флоренції він два роки поспіль виводив фіалок у фінали – Кубка Італії та двічі – Ліги конференцій. Однак примудрився програти усі три. Особливо вболівальники не зрозуміли свіжу невдачу, коли вони в травні поступилися грецькому Олімпіакосу. 

На новому місці справи Італьяно складаються поки що зовсім невдало. Жодної перемоги у чотирьох стартових турах Серії А – велика поразка від Наполі (0:3) і три нічиї, причому з не найсильнішими суперниками – Удінезе, Емполі та дебютантом італійської еліти Комо просто напередодні старту в ЛЧ. 

Є у Болоньї і відчутні кадрові втрати – капітан Льюїс Фергюсон з квітня відновлюється від серйозної травми хрестів та відповідної операції, в стартовому турі аналогічну проблему отримав новачок Камбьягі, а перед початком сезону травмував коліно опорник Уссама Ель Аззузі.