Полісся смалить: друга поразка, Максимов-спортдир, власник мусів видати заяву на підтримку Калитвинцева. Що взагалі відбувається?

Гаряче в Першій лізі, де потихеньку ми наближаємося до кульмінації. Ось і гранди зазнали, нарешті, конкуренції – Полісся, яке пройшло без поразок весь перший етап (і лишалося останнім непереможним клубом на всі ліги сезону 2022/23 в Україні), програло другий матч поспіль – і знову на своєму полі!

Лідер Першої ліги переживає непрості, переломні часи:

• перші турнірні невдачі
• перші серйозні кадрові проблеми
• скандал навколо звільнення свого захисника Червака, який штовхнув арбітриню Причину
• призначення спортивним директором Максимова
• спеціальна заява президента клубу з вотумом довіри своєму головному тренеру Калитвинцеву. 

Що взагалі відбувається? «УФ» відтворив хронологію подій і знайшов причини турнірної нестабільності фаворита сезону в Першій лізі. Актуальний розбір кризи в найкрутішому клубі Першої ліги – напередодні центрального матчу 4-го туру. 1 травня о 13:00 відбудеться матч ЛНЗ (3 місце) – Полісся (2 місце), де між суперниками 4 очка, а на кону – пряме підвищення в класі без плей-офф із УПЛ.

Полісся. Фото: Google

А чому взагалі всі говорять про Полісся? У Першій лізі же є Оболонь, Карпати, ЛНЗ (Черкаси), Металург (Запоріжжя)…

Річ у тім, що житомиряни ввійшли в сезон 2022/23 абсолютними фаворитами чемпіонату. Такого зараз не знайдеш в УПЛ, це як Шахтар із крутими бразильцями в епоху домінування часів Луческу. Орієнтовна трансферна оцінка всього складу Полісся на старті чемпіонату складала 4,28 млн. євро. Наступні місця посідали команди, чиї гравці були майже вдвічі дешевшими за оцінками transfermarkt: ЛНЗ (2,79), Оболонь (2,43), Карпати (2,14), Прикарпаття (2,06).

14 гравців Полісся мали досвід виступів в УПЛ, ще чоловік п’ять-шість займалися в вищолігових клубах в юнацькому чи дитячому віці. Вісім із десяти найдорожчих гравців Першої ліги представляли Полісся, а на першому етапі лідером перегонів бомбардирів був його форвард Пилип Будківський, півзахисник Артем Козак до травми був серед перших за асистами, воротар Олег Кудрик – за кількістю «сухих» матчів. 

Граючи в об’єктивно сильнішій Групі 1, Полісся достроково кваліфікувалося в чемпіонський раунд і тільки раз втратило очки (виїзна нічия в Тернополі), вигравши 13 матчів із 14-ти без жодної поразки. Перші два кола – це була така домінація команди Калитвинцева, що про конкурентів навіть якось не можна було говорити. 

А вони були. 

От тільки в кожного – свої проблеми. Наприклад, головний переслідувач житомирян – Карпати (Львів) – втратив занадто багато очок проти конкурентів, не врахувавши, що новий формат передбачає збереження на другий етап саме очок, набраних проти суперників свого рівня. 

• Оболонь (Київ) просто не могла собі дозволити новачків рівня УПЛ, і в той час, як інші перед сезоном і під час зимової перерви підписували по 5-6 гравців вищого класу, кияни обійшлися повним мізером, повернувши, по суті, тільки Суханова (який після глухого запасу в Чорноморці потребує тепер ще кілька тижнів на вихід на прийнятну форму). 
• ЛНЗ (Черкаси) найбільше постраждали з початком повномасштабної війни: їхні провідні гравці з турецьких зборів відправилися в зарубіжні клуби (від узбецького Пахтакора до австрійських нижчих ліг). Оновлення боляче вдарило по команді, вона відважилася вже на старті замінити досвідченого Бакалова на тренера-дебютанта Ковпака – і поки тривали процеси оновлення, поки збирали втрачених і підписували сильніших гравців з УПЛ, було втрачено немало очок. 
• Нарешті, Металург (Запоріжжя) постраждав через наближення бойових дій. Всього пару матчів він зміг зіграти в рідному Запоріжжі, після чого перебазувався в столицю, а тепер – взагалі на захід країни. Звісно, це все безпосередньо впливало на моральний дух гравців і логістику – навіть при рівності з 4-8 командами дивізіону, Металург намотає більший кілометраж, втомиться більше, недоотримає очок більше. 

Словом, Полісся (Житомир) з усіх точок зору було головним фаворитом сезону. 

Гаразд, Полісся на рівні. Так чому ж воно «посипалося» в весняній частині сезону?

За короткий період – всього років півтора – Полісся застосувало дві кардинально різні методики формування складу. Спершу, коли Калитвинцев після Шищенка посів пост головного тренера, радикально обновили гравців. Це, багато в чому, призвело до провалу в незакінченому сезоні 2021/22 – вже тоді житомирянам до снаги було б боротися за медалі, проте масштабні зміни не встигли «прижитися», так що на момент зупинки чемпіонату Полісся було лише десятим – хоча й із двома матчами в запасі з замахом на п’яте місце по «втрачених», але це був істинний провал. 

Вище в таблиці опинилися команди значно скромніших фінансових затрат – Оболонь, Нива (Тернопіль), Прикарпаття, Поділля. Нагадаю, в сезоні 2021/22 лідирував з відривом Металіст із Кучером, Балулі, Сарапієм і крутими зимовими новачками, другим у зоні прямого підйому в УПЛ ішов Кривбас, а 3-4 місця розділяли Альянс (Липова Долина) та Оболонь. От уже тоді підопічні Калитвинцева, маючи Грицука, Гітченка, Бабенка, Шастала, Янакова, Огирю, мали б боротися за медалі та підвищення в класі. 

Це підтверджувала й перемога на Winter Cup у Туреччині, де буквально напередодні війни житомиряни виявилися сильнішими в турнірі з Вересом, Чорноморцем і Металістом. 

Так от, влітку 2022 року Полісся кинулося «з вогню та в полум’я»: якщо до того команда могла підписати по 7-12 новачків за трансферне вікно, то перед поточним сезоном під основу дозаявила лише екс-захисника дублю пражської Спарти Червака (того самого, який потрапив у скандал із поштовхом арбітрині). Ще двоє молодих хавбеків – Петрук і Микитюк – прийшли під віддалену перспективу, в рамках проекту клубу по зібранню всіх найперспективніших молодих футболістів Житомирщини. 

На першому етапі це спрацювало, тому що суперники теж виявилися незібраними через різні причини (ми їх розібрали вище), а от на другому все змінилося. 

• По-перше, це формат: ти втрачаєш всі очки, набрані з аутсайдерами (хто на першому етапі в твої групі посів 5-8 місця), натомість у кожному турі Чемпіонської групи граєш проти дійсно найсильніших суперників, уже твого рівня.
• По-друге, це ефект зимової перерви – Карпати та ЛНЗ настільки підсилилися за час антракту, що тепер майже зрівнялися з Поліссям за сумарною вартістю гравців (29 з лінії 32 з лінії 4,72 млн. євро в Полісся - 4,29 у Карпат, 3,55 у ЛНЗ, 3,15 в Оболоні). 

Поки житомиряни обійшлися точковим посиленням, Карпати та ЛНЗ «обсмикали» багато клубів УПЛ, попідписували по 6-7 новачків і вирівняли свій клас. Тепер, коли Полісся на своєму полі поступилося навіть більш скромно укомплектованим запоріжцям і оболонцям, львів’яни та черкасці облизуються й готуються нав’язати фавориту справжню боротьбу. Карпати – заочно (тому що на другому етапі команди з одних груп більше не перетинаються), а ЛНЗ – ось прямо в цьому турі в Черкасах. 

Гаразд, ми розібралися, що житомиряни злегковажили в посиленні, тоді як конкуренти серйозно витратилися, щоб вирівняти клас. А що ж безпосередньо спричинило турнірну кризу в Полісся?

В чому Полісся вразливе, як грати далі?

Взимку Полісся, як ми вже говорили, пішло в бік стабільності складу. Це, безсумнівно, мало логіку – після нестабільності, яка вартувала команді минулого сезону, треба було скористатися налагодженістю, зіграністю. Проте є одне дуже суттєве «але». Полісся, яке покладається на відразу кількох гравців у віці на ключових позиціях, недооцінило свою вразливість на ключових точках. 

Наприклад, захисник Нестеров, який колись грав за Карпати й проявив себе за кордоном, через травму пропустив старт сезону й тепер знову був недоступний. Прямо під час матчу з запоріжцями в першому турі весняної частини сезону травмувався опорник Огиря (колишній лідер Олімпіка та Десни) – і всього за кілька хвилин гра перевернулася на користь гостей. Поки Огирю замінювали на 31-й хвилині на Червака, Полісся провалилося в центрі поля, і на 33-й хвилині Сидоров зрівняв рахунок. Пізніше він забив вдруге, в кінці матчу Червак штовхнув арбітриню Софію Причину, клуб його тут же звільнив, а дисциплінарний комітет дискваліфікував на півроку, програли 1:2. 

Ідемо далі. В третьому турі в домашньому матчі з Оболонню були недоступні вже згадані Огиря, Нестеров і Червак – і в плюс до них через четверту жовту пропускав гру забивний універсал Кушніренко. Його замінив у опорній зоні зимовий новачок Крушинський – і вже на 45-й хвилині його теж довелося замінювати через травму!

Констатуємо: з багатим і благополучним клубом Поліссям сталася повна жерсть в комплектації! На папері все виглядало здорово, проте всього лише дві травми та дві дискваліфікації призвели до ‒6 очок у домашніх матчах з прямими конкурентами! І на найближчий – четвертий – тур ці проблеми не будуть вирішені повною мірою. 

У центрі захисту в останніх турах Калитвинцев до 38-річного Гітченка (1984 р.н.) ставив номінального лівого захисника Шаповала. Фланги оборони теж вразливі – наприклад, справа фулбека грає вінгер Морозко, його єдиний підстраховник – також вінгер Чередниченко. Це добротні, виконавчі хлопці з хорошою школою, проте є ж очевидна різниця між суттю атакувальної та захисної роботи! І якщо в матчах і суперниками слабкішого рівня це перекривається домінацією в володінні м’ячем і наступальному потенціалі, то в іграх із Карпатами, ЛНЗ, Оболонню такий нюанс може зіграти свою вирішальну роль.

До матчу в Черкасах повертається Кушніренко, проте про терміни відновлення Огирі судити важко – якщо вони затягнуться, а Крушинський теж затримається на тур-другий у лазареті, в розпорядженні поліщуків залишиться тільки 19-річний Петрук – він пройшов львівські Карпати та Рух, але лише на юнацькому рівні, на дорослому до Полісся грав тільки в чемпіонаті області. Тобто, в 4-2-3-1 уже не зіграєш, а 4-1-4-1 не проти кожного суперника допустимі, виставити над малодосвідченим опорником двох креативних інсайдів буде ризиком. 

У Полісся – очевидні проблеми з центром оборони та опорною зоною. Проте чи єдине це вразливе місце? Та ні. Ветеран Грицук (35 років, 5 голів і 4 асисти) виконує більшість стандартів і є одним із лише двох гравців у команді, спроможних зв’язувати лінії та видавати розрізні проникаючі передачі вищого рівня. Відключи Васю – залишається травматичний Козак і зовсім не випробуваний юний Микитюк. В атаці настільки домінує Будківський, що за його відсутності доведеться повністю міняти стиль, адже його конкурент-замінник Кисленко теж був доступний не весь сезон і деякі тури пропускав навіть у запасі. 

І ким, при такій вразливості, посилилося Полісся? Це 18-річний гамбійський оборонець Моузес Джарджу (ніколи не грав у Європі, поки не в заявці, та й взагалі – інсайдери запевняють, що його варто чекати вже під УПЛ, можливо, навіть на літні збори) та 20-річний універсал Крушинський Борис із ПФК Львів. Причому, в Поліссі на нього розраховують в опорній зоні, а в Дулуба Боря грав навіть флангового півзахисника! Знову ж таки, одного новачка нема, інший через травму був замінений ще до перерви – нічого собі підсилення!

 Фото: ФК Полісся

Босс ФК Полісся спершу призначив спортивним директором Максимова, а потім виступив із спеціальним зверненням про довіру Калитвинцеву. Це як?

Напередодні інсайдери повідомили, що колишній головний тренер Оболоні, Кривбасу, Ворскли та низки інших клубів Юрій Максимов призначений спортивним директором ФК Полісся (Житомир). Ну дійсно, після фіналу Кубка України з Ворсклою та славної кар’єри в Дніпрі, Динамо та Вердері – саме з дітьми працювати, ну а що ж.

Звісно, в кулуарах «все зрозуміли» - після невдач прийшла свіжа людина на «живе» місце. Президент клубу Геннадій Буткевич, співзасновник АТБ та власник BGV Group, не дуже публічний – але навіть виступив з окремим пояснювальним інтерв’ю:

«У найближчому майбутньому клуб продовжить поповнюватися висококваліфікованими фахівцями. Для мене ключовим в запрошенні Юрія Вільовича є те, що він бачив футбол як гравець і як тренер. Саме цей досвід допоможе йому готувати нових зірок футболу. В мене великі плани на побудову системи дитячо-юнацьких шкіл та академії ФК Полісся. Саме цей напрямок очолив Юрій Максимов».

Юрій Максимов. Фото: Google

Натомість, після другої поспіль домашньої поразки, Буткевич окремо підтримав головного тренера команди, не менш легендарного Юрія Калитвинцева: 

«Хочу наголосити, що у Юрія Калитвинцева безстроковий кредит довіри від мене. Це дуже досвідчений спеціаліст. Навіть трохи побоююсь, щоб його не запросили у Динамо або у збірну. Впевнений, що у найближчому майбутньому Юрій Калитвинцев на чолі Полісся буде боротися за вихід у єврокубки».

Юрій Калитвинцев. Фото: Полісся

Уже те, що особисто президент клубу коментує кадрові рішення та видає вотум довіри, свідчить, що були вагомі причини це зробити. 

Що далі? 

Навіть найтяжчі травми з часом загоюються, навіть проблемні позиції перестають бути такими. Житомирянам важливо протриматися ті кілька тижнів, коли можуть бути відсутніми ключові гравці. Це не так довго, але це важливо. Далі, звісно, Полісся буде все тим же Поліссям. А очкова перевага навіть наразі дає певний запас міцності, хоч і не такий великий, як це було на першому етапі. 

Важливо для розуміння: Геннадій Буткевич працює з довготривалим планом. Він хоче бачити Полісся (Житомир) у числі найсильніших клубів України, а інфраструктура в місті зусиллями місцевої влади та інвесторів підтягується. Два стадіони вже освоєні настільки, що в них не впізнаєш колишні руїни, проведено та проводиться велика робота над базою. Можна побажати такої глибини роботи іншим клубам – якщо сторонні катаклізми, які такі тяжкі в нашій країні, не завадять, то, цілком можливо, ті ж Малиновський, Андрієвський, Сікан із часом опиняться в Поліссі. Головне – щоб проект розвивався в довгу, стабільно, прогнозовано та послідовно.