УПЛ – для школярів: 15-річний рекордсмен Дігтярь ‒ перший гравець 2007 р.н. у чемпіонатах України. А хто інші ранні таланти нашого футболу?

В Ужгороді, у матчі 24-го туру Прем’єр-ліги України з футболу СК Дніпро-1 – Металіст у складі харківського клубу дебютував в УПЛ у віці 15 років і 159 днів нападник Кирило Дігтярь. Він став наймолодшим учасником Чемпіонатів України, побивши рекорд Юрія Феніна, який тримався з 1992 року. Дігтярь став також першим гравцем 2007 року народження за всю історію чемпіонатів України.

Нам стало цікаво, а хто ж ті футболісти, які стартували раніше за всіх ровесників? Хто з них виправдав сподівання та став зірками? Сайт «Український футбол» детально розбирає всі кейси найбільш ранніх дебютантів. 

1992 рік народження ‒ Віталій Іванко

Вихованець харківського футболу грав не центрфорварда, а частіше з флангу та глибини, проте на юнацькому рівні назабивав ровесникам із багатьох провідних клубів. Віталія помітив донецький Металург – і понеслося. Відразу з ДЮФЛУ він потрапив у першу клубну команду, дебютував 16-річним, забив Дніпру на кубок, досить класно грав і за юнацьку збірну.

Проте була в Іванка особливість – при хорошій швидкості, вмінні загострити з лави запасних і зіграти як з флангів, так і з центру, «прорвати» його довго не могло. В УПЛ за ті кілька сезонів Віталік забив тільки двічі – Ворсклі та тому ж Дніпру. Цікаво: було 23 гравці 1991 р.н., котрі мали шанс стати першими футболістами, народженими в Україні, які дебютували в Прем’єр-лізі. Проте саме Іванко 1992 р.н. здобув це історичне досягнення. 23 хлопців, народжених після 24.08 і до кінця 1991 року, дебютували пізніше за нього.

Віталій Іванко (праворуч). Фото: Google

Металург (Донецьк) у ті часи міг собі дозволити хороших легіонерів, часто міняв тренерів. Де тут було часу взятися за того Іванка? В підсумку висхідна зірка поїхала за кордон і з різним рівнем успішності пограла в п’яти (!) чемпіонатах ‒ Кіпр (той самий АЕК із Ларнаки), Білорусь (Білшина), Грузія (Колхеті-1913), Греція (Панегіаліос), Чорногорія (Сутьєска). Сумарно за всі ці команди Віталій зіграв 45 матчів, забивши два м’ячі та віддавши одну гольову передачу. 

Востаннє пробував заграти в сімферопольській Таврії, але лише один матч провів у Другій лізі. Від осені 2018 року – поза футболом.   

1993 рік народження ‒ Владислав Калитвинцев

Син великого плеймейкера Динамо здорово починав у клубі: в 16 років уже грав і забивав за Динамо-2, через рік дебютував в УПЛ - відразу ж побивши рекорд Алієва (вік дебюту в УПЛ) і віддавши гольову передачу на Мілевського. Проте за Динамо за 10 років тривалості контракту зіграв лише 26 матчів, відзначившись 3 голами та 2 асистами. Побував у кількох орендах - чеський Слован, Чорноморець, Зоря. Пробував ввірватися в дорослий футбол з нестабільним Арсеналом-Київ. Нарешті, знайшов себе в Десні, де в 68 матчах відзначився 10 голами та 14 асистами. Не без скандалу попрощався з чернігівцями та відтоді грає за ФК Олександрія (у 19 матчах - два голи та чотири асисти).

Тут категорично не можна сказати, що гравець не відбувся – наразі це один із кращих вінгерів УПЛ і цілком стабільний гравець основи ФК Олександрія. Проте, звичайно, від сина одного з провідних гравців України 90-х чекали більшого – десь завадили травми, десь шалена конкуренція з боку Ярмоленка та Циганкова. Жаль тільки, що до національної команди Влад не доріс (поки?), пройшовши всі вікові збірні до молодіжки включно.

1994 рік народження ‒ Владлен Юрченко

У 13 років миколаївський талант потрапив у Шахтар і вважався одним із найбільш перспективних атакувальних півзахисників. От тільки за могутніми спинами легіонерів пробитися в першу команду було дуже важко - після оренди в Іллічівці та величезної практики в дублі та резерві Владлен захотів покинути клуб. На якийсь час 20-річного гравця навіть відправили у Шахтар-3, але він дотерпів до кінця контракту й зірвав великий куш - перейшов у Байєр. 

Владлен Юрченко. Фото: ФК Шахтар

У Леверкузені Владлен мав шанс себе проявити: швидко дебютував у Бундеслізі, потім - у Лізі чемпіонів. Забивав Вольфсбургу, Монако і в найкращий період цілком органічно виглядав поряд із Чалханоглу, Арангісом, Чічаріто та Кісслінгом. От тільки травми не дозволили Юрченку повною мірою використати свій великий шанс. Він пробував зачепитися в датському Вайле та латвійській ФК Рига, проте найкраще грав саме в УПЛ. Як лідер Зорі, певний час навіть котирувався в національну збірну України. Проте менш успішні відрізки в Десні та Ризі відкотили його назад. 

У Ворсклі під керівництвом Скрипника ожив, зокрема шикарно зіграв проти Динамо та Дніпра-1, де його результативні дії дозволили полтавцям досягнути нічиїх 1:1. І знову важке випробування – травма меніска. Здається, талановитий гравець вибув надовго, можливо, й до кінця поточного сезону.

1995 рік народження ‒ Артем Радченко

Великий талант Металіста - вже в 16 років дебютував у першій клубній команді, причому, не лише на місцевому рівні, а й у єврокубках. В Лізі Європи, зокрема, Артем зіграв раніше, ніж в УПЛ. Проте конкурувати з, умовно, Бланко, Сосою чи Марлосом було зовсім неможливо, а на момент краху клубу Радченко вже там не грав. 

Побував у Говерлі, потім - у Хайдуку в часи, коли хорватський гранд також тримав на контракті Мілевського та Білого. Пробував сили в білоруському Дніпрі (Могильов) і латвійській Єлгаві. Опускався навіть у нижчі ліги - МФК Миколаїв і Перемога. З дніпровцями, здавалося, відновив свою форму - тож отримав контракт у Литві. Там змінив Йонаву на Дайнаву, проте давайте будемо максимально відвертими: свій талант Радченко не реалізував і на 25%. І найпримітніша подія в його кар’єрі – п’яне ДТП в Хорватії в 2016 році, а не різкі прориви, закручування хребців суперникам або ж майстерні штрафні. 

Артем Радченко. Фото: ФК Металіст

У свої 28 років ще може вистрелити, хоча б на балтійському рівні. За рівнем обдарування цей вибуховий вінгер невеличкого зросту справді талановитий і непересічний гравець.

1996 рік народження ‒ Олександр Каплієнко

Цей лівий захисник був серед тих, хто екстерном потрапив в УПЛ в останні роки запорізького Металурга. Багато разів пробував сили за кордоном – у турецькому Аланьяспорі, білоруських Смолевичах, грузинському Динамо (Тбілісі), російських Тамбові та Торпедо (Москва), латвійській Ауді. В УПЛ пограв за Металіст, Чорноморець, а тепер Дніпро-1, де він опинився в оренді.

1997 рік народження ‒ Олексій Зінкевич

Різносторонній центральний півзахисник пройшов юнацькі склади Волині, Шахтаря та Олександрії, проте в якийсь момент затримався в розвитку. Після юнацьких збірних України занурився в нижчі ліги - пограв за Волинь, Агробізнес, Чорноморець, тернопільську Ниву. Моментами виглядав здорово, але не вистачило терпіння провести якийсь цілісний і стабільний відрізок, щоб дійсно зробити ривок вперед у кар'єрі. Останнім часом - на аматорському рівні. Грав у рідній області за ФК Володимир, а тепер у Польщі - у клубі Подлясьє.

1998 рік народження ‒ Микола Шапаренко

Нарешті історія успіху! Земляк Василя Сачка та Тараса Степаненка школярем дебютував у Прем'єр-лізі. Микола Павлов настільки рано розгледів талант Шапіка, що в УПЛ він дебютував раніше, ніж у юнацькій збірній України! 

Через пару років технічний центрхав разом із правим краєм Микитою Кравченком опинився в Динамо та витримав максимальний тиск конкуренції та змагального рівня. 

Микола Шапаренко. Фото: ФК Динамо

Шапаренко в найкращі роки - це технічний, розумний атакувальний півзахисник, при якому є все - удар, пас і бачення поля. Поточний сезон, коли Коля настільки був потрібен Динамо, йому зіпсувала тяжка травма. Звісно, ми прекрасно розуміємо, що якби не потрапляння в лазарет – першим слідом за Циганковим і Забарним на продаж були б Шапаренко з Бущаном.

1999 рік народження ‒ Ярослав Деда

Вихованець Волині в юному віці потрапив у Карабах і навіть грав з азербайджанцями в юнацькій Лізі чемпіонів, само собою, викликався в юнацьку збірну України. Мав великий шанс у кризових Карпатах, які догравали в УПЛ до реорганізації – проте невдовзі львів’яни припинили виступи. На час «триєдиння» опинився в Другій лізі, але не затримався надовго навіть у Карпатах (Галич). Побував у футзальній обласній команді, а останнім часом, кажуть, бігав десь у польських глибинних лігах. 

2000 рік народження ‒ Владислав Дмитренко

Ще один талант, який дуже рано почав у Волині. Був наймолодшим дебютантом лучан за 21 рік. Але в якийсь момент вирушив за кордон, пограв на юнацькому рівні в Німеччині. Призабутого таланта взявся перезапустити Металіст 1925. Моментами Дмитренко в складі харків’ян видає просто-таки розкішні матчі. Піднявся з ними до УПЛ, але травматизм заважає цьому вінгерові проявити себе в усій красі. 

2001 рік народження ‒ Данило Сікан

Житомирянин ще підлітком потрапив у Карпати й дебютував у Прем'єр-лізі в 17 років. На здібного нападника львів'ян претендували Динамо, Хоффенхайм і навіть Спортинг (Ліссабон), але перехопив його Шахтар. Як і належить, Даня пройшов оренди - в ФК Маріуполь та німецькій Ганзі. 

Данило Сікан. Фото: ФК Шахтар

Як чемпіон світу серед молоді, який отримав срібну бутсу Мундіалю-2019, Сікан вважається одним із найбільш перспективних гравців Шахтаря. До речі, в дебютному матчі в національній збірній забив відразу ж, врятувавши команду Петракова від поразки в Казахстані.

2002 рік народження ‒ Максим Брама

У 2019 році вважався одним із найбільш перспективних захисників українського футболу – дебютував в УПЛ у 17 років (матч із Шахтарем!), уже грав за юнацьку збірну України. Проте в грудні 2020 року травмувався в матчі юнацької першості проти Інгульця. З того часу не грав. Кажуть, це був розрив «хрестів». Жаль, тому що це був швидкий лівий оборонець з яскравими підключеннями, в ньому був потенціал грати на хорошому рівні УПЛ. 

2003 рік народження ‒ Максим Хлань

Ще одна схожа історія з Сіканом: житомирянин рано дебютував у Карпатах, а коли пішла криза в старому львівському клубі, то Хлань, за певними даними, став останнім продажем в його історії. Зоря кілька років розвиває цього швидкісного гравця, який може зіграти вінгера чи інсайда. От тільки останнім часом, під завершення контракту з луганцями, Максим опинився в запасі й навіть отримав порівняння з Кріштіану Роналду від Вадима Шаблія – мовляв, не португальська зірка він, щоб чекати наразі топ-пропозицій. 

2004 рік народження ‒ Єгор Ярмолюк

Земляк Геннадія Литовченка, Геннадія Поповича та Артема Кравця вже в 14 років отримав контракт із СК Дніпро-1. 19 червня 2020 року школяр дебютував у матчі проти Ворскли в УПЛ, ставши найбільш юним польовим гравцем, який виходив у стартовому складі в вищому дивізіоні (16 років, 140 днів).

Єгор Ярмолюк. Фото: СК Дніпро-1

Звісно, прогрес Єгора не залишився непоміченим: він пограв за всі вікові збірні й отримав запрошення в англійський Брентфорд. Поки разом із Ромео Бекхемом вони в резервному складі, проте всі спостерігачі одностайні – Брентфорд Б є лише сходинкою для зростання талановитого центрального півзахисника. 

2005 рік народження ‒ Данило Савін

Цей нападник – один із найталановитіших вихованців маріупольського футболу останніх років. В юнацький склад ФК Маріуполь його перевели в 15,5 років, а вже за кілька місяців він зіграв і за 21-річних (коли ще був молодіжний чемпіонат України). 

18 вересня 2021 року Шахтар гостював у маріупольців, і низка орендованих гравців не могла допомогти господарям. У гру Остап Маркевич ввів навіть 16-річного Савіна, який у перерві замінив Владислава Клименка. Для Данила той матч - яскравий, хоч і сумний спогад. ФК Маріуполь програв вдома 0:5, проте він здійснив історичний дебют. 

Після початку повномасштабної фази війни, коли в Маріуполі пішли бойові дії й стало не до футболу, Данило опинився в Шахтарі. Зараз грає за юнацький склад донецького клубу – в поточному сезоні в семи матчах Першості U-19 УПЛ відзначився одним голом.

2006 рік народження ‒ Данило Кайдалов

Вихованець харківського футболу тренувався в ДЮСШ-16, ДЮСШ Схід, УФК-Металі. В 31 матчі ДЮФЛУ набив 13 м'ячів, хоча нападник - не основна його позиція, насправді Кайдалов грає лівого півзахисника чи навіть захисника. Ще в минулому сезоні, коли Металіст ішов до звання чемпіона Першої ліги, Данило почав потрапляти в заявку першої клубної команди.

Данило Кайдалов (праворуч). Фото: ФК Металіст

Цього сезону він провів 20 матчів у юнацькій першості УПЛ, відзначився 2 голами. 26 листопада 2022 року замінив на 82-й хвилині Картушова в матчі з Чорноморцем. В Одесі зіграли внічию - 0:0. Кайдалов став першим гравцем 2006 р.н. в УПЛ. 

2007 рік народження ‒ Кирило Дігтярь

Останній в нашому списку – новий рекордсмен чемпіонатів України з футболу за всю історію. 15-річний Дігтярь починав нападником, може зіграти правого чи лівого захисника чи півзахисника. Встиг провести шість матчів за більш дорослих – 19-річних, відзначився одним голом за юнацьку команду Металіста в Першості УПЛ. 

Його дебют у матчі проти СК Дніпро-1 – це частина поступового прогресу, тому що, крім Кирила, в першій клубній команді харків’ян уже дебютували згаданий раніше Данило Кайдалов, півзахисник Геннадій Синчук (2006 р.н.), а ще кілька хлопців уже немало награли за Металіст у передсезонці. Їх врятували, коли розпався класичний клуб, і зберегли як одну команду. Тепер же ці гравці з одного покоління разом поступово будуть переходити в дорослий футбол. 

Футболісти 1991-2007 р.н., які першими зіграли в Прем’єр-лізі України

Артур Валерко, Богдан Юрків.