Від Довбика до Малиновського: ось чому після Вієйра Дженоа, Де Россі та Руслан досягнуть успіху в Серії А

Три очки після дев'яти турів. Такою була статистика Дженоа під керівництвом Патріка Вієйра цього сезону Серії А. Не дивно, що після такого Руслан Малиновський залишився без головного тренера, адже легендарний француз закономірна залишив команду.

Замість нього генуезців очолив Де Россі, який раніше працював у Ромі Довбика та має на меті врятувати Дженоа від вильоту до Серії В. Завдання, дивлячись на початок сезону, не з легких.

Сайт «Український футбол» за допомогою Данила Моісеєнкова розповідає про деталі ситуації, в якій опинилася команда, де виступає Малиновський, який, нагадаємо, недавно красивим голом приніс Дженоа довгоочікувану перемогу.

Патрік Вієйра: від Ман Сіті до підвалу Серії А – як він працював до Малиновського

Перш ніж розпочати професійну тренерську кар'єру, легендарний у минулому опорник Арсеналу, Ювентусу, Інтера та збірної Франції був координатором академії Манчестер Сіті з 2011-го по 2013 рр., пізніше він став тренером резервної команди Сіті, а після – команди U-19, з якою виступав у юнацькій Лізі УЄФА.

Перший досвід Вієйра за межами Манчестера був, певною мірою, відгалуженням від манчестерської сцени. У МЛС, у Сполучених Штатах, він тренував Нью-Йорк Сіті з січня 2016 року по червень 2018-го. Клуб на 80% належить Football City Group, тож вибір зрозумілий. Загалом у США він провів 90 матчів і набирав в середньому 1,58 очка за гру.

З липня 2018-го по грудень 2020-го він отримав свій перший європейський досвід як тренер Ніцци. Два з половиною сезони, які можна вважати загалом позитивними та що завершилися сьомим та п'ятим місцями. Його було звільнено на початку сезону 2020/21: 89 ігор, 1,42 очка за матч.

Після Ніцци француз вирішив перезапуститися в АПЛ, а саме у Крістал Пелас, яким він керував з липня 2021-го по березень 2023 рр. У свій перший сезон він вивів команду на 12-те місце, але вже у наступній кампанії його звільнили після 27-го туру. Загалом він провів там 74 матчі, 1,22 очка за гру.

Зрештою, перед Дженоа він провів сезон на чолі Страсбура, де тренував Едуарда Соболя. Той рік завершився для команди 13-м місцем. Загалом у своєму другому французькому клубі Патрік провів 38 ігор, набираючи в середньому 1,26 очка.

І нарешті Дженоа. До Італії француз приїхав у листопаді 2024 року, і зі своєю задачею зміг впоратися. Це, загалом, тенденція його роботи – якісний початок, але потім різкий або не дуже, але спад. У сезоні 2024/25 Вієйра врятував Дженоа від вильоту, однак вже зараз команда плететься на самому дні таблиці.

Патрік Вієйра, фото: lapresse

На чолі генуезців Патрік провів 37 матчів із середнім показником набраних очок 1,14. Найнижчий за всю його кар'єру тренера. Показово.

Розпродаж лідерів, брак стабільності: причини провалу Дженоа та як Вієйра ставився до Руслана

Три очки за дев'ять турів при Вієйра цього сезону Серії А – не випадковість, а скоріше закономірність, якщо дивитися на те, як клуб провів літо. Наприклад, продажі на 52 мільйони це круто, але також боляче для тренера.

З команди пішли Коні де Вінтер, Хонест Аханор, Альберт Гудмундссон (був викуплений після оренди, тож рахуємо «олівцем»), Маттіа Бані, Алан Маттурро, Федеріко Вальєтті тощо. Їх замінили вільними агентами та орендами: Жан Онана, Ніколає Станчу, Валентин Карбоні, Алберт Грьонбек, Лео Остігард, Максвел Корне та Лоренцо Коломбо.

Якщо дивитися суто на імена, то гравці якісні. Якщо фокусуватися на результатах, так не скажеш. До того ж Вієйра за майже три місяці сезону так і не знайшов оптимального стартового складу: у перших 11 матчах чемпіонату та Кубка Італії, він виставив 10 різних поєднань.

«Ми розчаровані, як і наші вболівальники. Це була важка поразка [проти Кремонезе, 0:2] як для нашого психічного, так і для фізичного здоров'я. Пропущений гол на третій хвилині вплинув на нас. Я розумію футбол, я знаю, що це важкий час, але нам потрібна єдність, щоб вийти з нього», – говорив Вієйра 29 жовтня.

Однак «виходити з цього» Дженоа доведеться вже без француза, тренерська кар'єра якого поки що далека від успішності гравецької.

Щодо ставлення Патріка до Руслана Малиновського, то для українця цей тренер точно був не найгіршим. Півзахисник нерідко перебував у лазареті, але коли відновлювався, то користувався довірою Вієйра. Загалом з французом Руслан зіграв 13 матчів та здійснив три асисти.

Патрік Вієйра і Руслан Малиновський, фото: Getty Images

«Руслан – дуже важливий для нас гравець. Нам потрібно, щоб його впевненість зростала. Для нас важливо, що він забивав у кожному матчі. Малиновський справді потрібен команді», – радів за українця Вієйра, коли той забивав за збірну України цього жовтня.

Цікаво, що після звільнення Патріка генуезці одразу здобули першу перемогу цього сезону, причому один з голів забив саме Малиновський. Іронія долі.

Легенда Роми, екстренер Спартака і румун: вибір нового спеціаліста

Доволі авторитетне видання Sky Sport Italia повідомляло, що основними кандидатами на пост нового головного тренера Дженоа були Даніеле Де Россі, Паоло Ванолі, якого свого часу занесло до РФ працювати у Спартаку, та Лука Ґотті, а пізніше до них додався Едвард Йорданеску, екстренер збірної Румунії та Легії.

У підсумку вибір зупинився на Де Россі, якого на початку минулої кампанії було звільнено з Роми, де він встиг зовсім трохи, але попрацювати з Артемом Довбиком (4 матчі, 1 гол від Артема під керівництвом цього тренера). Не дивлячись на провал на старті сезону 2024/25, робота Даніеле у Ромі була якісною.

Коли легенда італійського футболу підхопив команду на початку 2024 року, римляни йшли не дуже впевнено і відчували втому на третій сезон Жозе Моурінью. З Де Россі все одразу змінилося: результати моментом пішли нагору, Рома дійшла до півфіналу Ліги Європи та дійсно боролася за зону Ліги чемпіонів у Серії А. Загалом протягом 30 матчів італієць набирав 1,70 очок за гру.

Але рідна Рома не була першим тренерським досвідом Де Россі. До неї він очолював СПАЛ (17 матчів і 0,88 очок за гру), а ще працював у штабі Роберто Манчіні у збірній Італії. Пам'ятаєте, чого досягла та команда? Вона виграла чемпіонат Європи.

За орієнтир у цьому випадку варто брати найуспішніший сольний досвід Даніеле, тобто Рому. Там він приходив посеред сезону та мав реанімувати команду, перш за все емоційно, але також тактично. У нього це вийшло на 100%. У Дженоа перед Де Россі наразі стоїть та сама задача: вижити, а для цього треба провести реанімаційні процедури.

Даніеле Де Россі і Артем Довбик, фото: ФК Рома

Попри літні продажі, все ж таки склад у генуезців не на зону вильоту за мірками Серії А, і враховуючи зароблені кошти влітку, ймовірно новий тренер зможе розраховувати на зимне поповнення команди.

Роль Пеллегріні як орієнтир для Малиновського

У Ромі у розпорядженні Де Россі вже був гравець, схожий за прототипом на Руслана – Лоренцо Пеллегріні. Атакувальний півзахисник, лідер команди, її мозок. При Даніеле італієць провів 29 матчів за півроку, і статистика відмінна: сім голів разом з трьома асистами.

Примітно, що Лоренцо під керівництвом Де Россі грав саме праву вісімку. Безумовно, одна з тих позицій, що найкраще імпонують якостям Малиновського та його манері зміщувати під ліву ногу, з якої він здатен витискати як голи фантастичної краси, так і асисти.

Те, що будуватиме Де Россі у Генуї, нам ще належить побачити. Чи то будуть 4-3-3 з Малиновським на позиції правої вісімки, чи можливо 4-2-3-1, де Руслан зможе діяти як десятка, а чому б не здивувати схемою з трьома центральними захисниками і дати українцю роль одного з трьох атакувальних футболістів? Всі варіанти у Де Россі є в наявності.

Враховуючи, що Дженоа виграла матч одразу після звільнення Вієйра, і згадуючи досвід нового тренера генуезців у схожій ситуації, мій прогноз: Дженоа врятується та фінішує у першій 15-ці Серії А, а Малиновський, якщо не буде травм, отримає важливу роль та досягне 10 результативних дій за сезон.