«Бійки у Вересі? Можу п’ять з ходу назвати»: Когут дав вогняне інтерв’ю про 7 років у клубі та статус легенди

Верес кілька днів тому повідомив про завершення співпраці з багаторічним капітаном команди Богданом Когутом. 37-річному ветерану запропонували залишитись в клубі на адміністративній посаді, однак жива легенда рівненського клубу відчуває в собі сили грати далі.

Сайт «Український футбол» поспілкувався з тепер уже колишнім воротарем Вереса Богданом Когутом, згадавши найпам’ятніші моменти протягом семи років і 135 матчів у команді з Рівного.

Кому Когут завдячує футбольними виступами та на кого залишає ворота Рівного? «За воротарську позицію у Вересі можна бути спокійним»

– Богдане, позаду великий відрізок часу, який ти пройшов з Вересом. З якими емоціями давалось це рішення?

– Велика частина кар'єри пройшла у Вересі. Спочатку 2 роки в старому проекті і 5 у теперішньому. Я з командою пройшов шлях, коли в нас не було ні бази, ні стадіону, ні лакшерних умов і залишаю команду, яка видала кращий сезон в УПЛ. 

– Твій контракт залишався діючим ще півроку. Від кого була ініціатива про прощання?

– Президент повідомив мені, що клуб більше не розраховує на мене як гравця і було запропоновано залишитись в клубі на адміністративній посаді. В свою чергу, я хотів би ще деякий час пограти. Якщо будуть варіанти  –  розглядатимемо з родиною. Я дуже вдячний президенту Вереса, який дав зрозуміти.

Я 20 років в професійному футболі. Дехто з гравців Вереса ще не народився навіть:) Я можу тільки подякувати всевишньому. що були різні періоди і на завершення пограв кілька сезонів в Прем'єр-лізі. Сили та бажання ще є. З іншого боку, у мене ростуть діти, яких я нечасто бачив і так само хочеться більше часу з ними проводити. Так що подивимось. 

Богдан Когут. Фото: Instagram

– Як родина відреагувала на твій відхід з Вереса?

– В першу чергу, я завдячую своїй дружині, яка майже без моєї участі виховувала трьох дітей. Не так легко одній жінці давати раду трьом пацанам, чесно скажу😊 Я це дуже ціную. Бувало так, що вона любила мене прихопити: я з нею одружений чи з Вересом? 😊

– Гадаю, якщо ви поміняєтесь ролями, вона може розраховувати на підтримку в плані самореалізації.

– Однозначно. Якщо я закінчу грати, зможу більше бути з хлопцями, проблем в цьому плані не буде.

– Після твого відходу можна бути спокійним за воротарську позицію?

– Кожухар це професіонал з великої літери і дуже хороша людина. За нього переживав, як за себе. Чим міг допомагав, підказував Зараз в команду приїхав Валентин Горох. Молодому голкіперу завжди хочеться показати себе в новому середовищі, а Верес може гарантувати йому ігровий час. Точно можу сказати. що за воротарську позицію у Вересі можна бути спокійним. 

Чи міг залишитися в Вересі Луан і що сприяло прогресу команди? «Шандрук – хороша знахідка для Вереса»

– Верес видав свій найкращий сезон в УПЛ. Що сприяло прогресу команди?

– Команда стала сильнішою. Шандрук разом з командою помічників виконали класну роботу. Це хороша знахідка для Вереса. Я б дуже хотів, аби Шандрук разом з клубом продовжували рух вперед. Цікаво буде подивитись.

– Верес справно набирає очки в матчах з грандами. Це може бути маркером, що клуб рухається правильно? 

– Такі результати додають тобі сил та емоцій. Ти розумієш, що можна грати на рівних з грандами і здобувати результат.

– Клуб почав заробляти на трансферах. Взимку продали Яго, зараз Гайдучик пішов в Полісся. Вийде у Миколи виграти божевільну конкуренцію?

– Для нього самий слушний момент змінити клуб. В конкурентному середовищі він точно спрогресує. Я можу побажати Колі зарекомендувати себе і використати свій шанс в класній команді. 

Стосовно Яго, ми разом жили на базі, адаптувався у нас і за 1.5 року у нас. Показав себе і приніс в бюджет Вереса непогані гроші. Верес в цьому плані може бути клубом-трампліном для маловідомих футболістів і на цьому заробляти, а в мирні часи ще більше класних гравців буде можливість залучити.

– Луана можна було втримати?

– Я не знаю всіх нюансів. Він або його агенти не хотіли, щоб він залишався. Можу тільки сказати, що це футболіст високої кваліфікації. Я впевнений, що ще півроку в Україні – і його б могли реалізувати на ринку. 

– Верес не приховує амбіцій розвивати академію. Зсередини клубу як це виглядає?

– Це однозначно про гру в довгу. Тренерський штаб постійно підключає молодь, будується інфраструктура. В майбутньому Верес точно може стати хорошим трампліном. 

Богдан Когут у матчі проти Зорі. Фото: Instagram

– Що потрібно Вересу, аби в майбутньому поборотись за єврокубки?

– Залежатиме від можливостей президента підтягувати Верес по умовах до того рівня.  Зараз нема такого кайфу від єврокубків, коли матчі не проходять в Україні. Вболівальники у Рівному заслуговують бачити команду на високих позиціях. Клуб поступово рухається в правильному напрямку. підтягуючи спортивну складову з інфраструктурою і це правильно.

Як у рівненському клубі з атмосферою та мікрокліматом? «Бійки у Вересі? З ходу п’ять можу згадати»

– До цього 2 сезони Верес доводив до перехідних матчів. В чому була причина?

– Команда ментально не була готова грати під тиском, який лише наростав. Відбулась певна еволюційна історія. Запросили класних гравців, зробили умови, тренерам є від кого будувати свою гру і Верес з запасом фінішував всерединці. Верес зростає не лише в плані результатів, а так само іміджево. Гравців калібру Харатіна та Степанюка з їх досвідом залучити – це дуже круто. 

– Як всередині це сприймалось?

– Різне бувало. Десь «собачились» між собою, збиралися по душах поговорити.

– За чутками не обходилось без махачів?

– Причому не одна була бійка. Можу 5 з ходу назвати. Найцікавіше, що після такої «заворушки» наступну гру вигравали. Колектив у нас був класний. Кожен переживав один за одного. 

– Повертаючись до серіалу «Футболіст», у тебе було скептичне ставлення, що за короткий відрізок часу Верес зможе грати і тренуватись вдома. Не вірилось, що це всерйоз і надовго?

– Я реаліст і, як відомо, в нашій країні люблять роздавати обіцянки та нічого не робити. На початках не особливо в це вірилось. Важко було уявити, що за рік у Першій лізі ми вийдемо в УПЛ, маючи більш ресурсних конкурентів.

 Це дуже цікавий досвід. Велика заслуга в тому, що Верес має на сьогодні, лежить на Юрію Миколайовичу Вірту, який підбирав команду, будував під себе, що дозволило піднятись з Другої ліги в УПЛ. Ні стадіону не було, ні автобуса власного, деінде тренувалися. Підібрались класні пацани, рухались від матчу до матчу і стали чемпіонами. В тому Вересі кожен футболіст приходив зі своєю історією і десь перезапустили кар'єру свою.

Богдан Когут і Юрій Вірт. Фото: Instagram

Якого рівня зарплати були в Вереса в УПЛ? «На місці президента дав би Вірту попрацювати з більшим бюджетом»

– На твій погляд, справедливим було б дати Вірту попрацювати з футболістами, які зараз у Вересі?

– Якщо говорити про події дворічної давності, то було несправедливо по відношенню до Миколайовича його прибрати з команди. Коли відновився чемпіонат, у нас були найменші зарплати в УПЛ і преміювали виключно за перемоги. Не було можливостей запрошувати класних гравців. 

Я не скажу, що ми грали погано. У Першій лізі нам аномально фартило, а воно потім повернулось до нас інакше з часом. Доводилось терпіти, влізли в психологічну яму. Багато поразок, недобирали очки, хейт, тиск на керівництво. З тими ресурсами Миколайович своє завдання виконав. 

Я б на місці президента дав би Вірту можливість попрацювати з більшим бюджетом, запросивши гравців, яких він хоче. Попрацювати в нормальних умовах. Вийшло так, що разом ми виросли як команда, а на все готове прийшли інші люди. 

– Іван Надєїн тоді і зараз він сильно виріс як футбольний функціонер?

– Спочатку він заходив в проект з міркувань бізнесу, а потім вже сильно включився в футбол. Івану Олексійовичу пощастило, що поруч з ним були Вірт і Діма Поворознюк, який зробив команду впізнаваним брендом, а за нас в Першій лізі вболівали по всій країні. 

Куди б ми не пішли – нас впізнавали. На старості років відчув себе рок-н-рольником😊 

Заради таких моментів розумієш, що варто було пройти через різні моменти. Є що дітям розповісти.

Президенту велика подяка, що він це все фінансує в міру власних можливостей. Все, що було обіцяне, те й виконувалось і по сьогоднішній день. 

– Три роки тому тобі пропонували контракт в Румунії. Зараз не шкодуєш, що залишився? 

– Я справді міг поїхати в Конкордію, яка тоді боролася за вихід в Суперлігу. Міг перейти вільним агентом, але психологічно я був не готовий грати в футбол, коли це все тільки почалося. Залишився вдома і за декілька місяців чемпіонат відновили. Всім було важко в той момент. Родину відправив до Польщі, я залишився вдома. 

– Роботу не довелось шукати?

– Була заначка. Цього вистачило на перший період часу. Три місяці посиділи і футбол повернувся. 

Когут завершить кар’єру чи продовжить працювати в футболі? «Я вже за 20 років відкатався добряче і знову покидати сім'ю точно не хочу»

– Маючи трьох синів, є досить велика ймовірність зародження футбольної династії, чи не так?

– Старший син певний час займався футболом, а потім стало нецікаво. Зараз середній дуже загорівся. Я нікого не змушую. Єдине, що проганяю подалі від воріт, нехай краще в полі гратимуть. Стільки нервів спалив на цьому, що ну його в баню😊 Дуже сильно через себе пропускав невдачі, помилки. 

Богдан Когут з родиною. Фото: Instagram

– За 20 років сильно змінилась роль голкіпера?

– Все змінилось. Ловити м'ячі можна будь-кого навчити. Зараз воротар максимально залучений в побудову гри. Треба і ногами грати, в моменті правильно відкритись, володіти першим пасом. 

– Сьогоднішня УПЛ  подобається?

– Багато класних команд, цікавий чемпіонат маємо в такий страшний час. Всі команди можуть один одну обіграти. Згадати, з чого починали 3 роки тому  і зараз, завдячуючи цим Силам оборони України. Трошки просіли в Європі, але й класних легіонерів поменшало, а поки свої підростуть треба чекати. 

– Гра кого з воротарів імпонує найбільше? 

– Якщо мова про УПЛ, я не буду оригінальним. Льоха Паламарчук своєю працею заслужив на хороший контракт в ЛНЗ. Я знаю, яку роботу проробив Шуст з ним. Не кожен в 30 років може навчитись грати ногами на пристойному рівні. З зарубіжних тут би Аліссона (Ліверпуль) відмітив. Раніше старався брати приклад з Буффона.

До речі, про Буффона маю цікаву історію. Він був в складі делегації, коли Італія з Молдовою грали у червні. Кожухар показав спільне фото з Джіджі та розповідав, що від нього дуже сильна аура йде. Відчувається одразу сила особистості.

– Наскільки задоволений своєю кар'єрою?

– Могла бути кращою, але точно не гіршою. На жаль, до мрії про збірну я не дійшов. Можливо. в іншій ролі вдасться реалізувати її😊

– Тренер, функціонер. менеджер?

– Я вже за 20 років відкатався добряче і знову покидати сім'ю точно не хочу. Після ігрової кар'єри обрав би адміністративну посаду. Головним тренером працювати мені не цікаво. Працювати з воротарями – цілком можливо. Довіряю Господу нашому. Так і по життю легше і по футбольних моментах.