Ексклюзив

Бруніньйо: «Карпати вже знають, чого я хочу, ми про це говорили». Герой 22-го туру УПЛ відверто розповів про себе

Артур Валерко
413
Бруніньйо. Колаж: УФ
Вінгер львівських Карпат Бруніньйо відповів на запитання «УФ»: про себе, Україну та команду, в якій проводить найкращий сезон у кар’єрі.

Бруніньйо – це один із найбільш результативних легіонерів чемпіонату України з футболу. Тільки серб Мічин із Зорі забив більше (вісім м’ячів), а от, наприклад, бразилець Безерра з Олександрії та косовар Яшарі з ЛНЗ відзначилися меншою кількістю голів (по п’ять). 

У божевільному матчі проти одеського Чорноморця Бруно Роберто Перейра да Сілва відзначився трьома голами й одним асистом, а його команда – львівські Карпати – розгромила гостей із рахунком 4:0. До всіх голів у матчі причетний Бруніньйо – ще домовляючись про інтерв’ю з прес-службою ФК Карпати, яка люб’язно допомогла з перекладом португальською мовою, ми розуміли, що саме 24-річний півзахисник здобуде в підсумку почесне звання найкращого гравця 22-го туру УПЛ 2024/25. 

Напередодні матчу Полісся – Карпати, заключного й центрального в 23-му турі, Бруніньйо відповів на запитання сайту «Український футбол»

  • Наскільки адаптувався бразилець до України? 
  • Що лякало його при переїзді в Україну? 
  • Яких несподіваних земляків зустрічав у Львові? 
  • На честь кого названий і як це пов’язано з футболом? 
  • Як несподівано охарактеризував українських грандів? 
  • Чи бував у Криївці, пробував пляцки та чи послухав «ОЕ»?

«Мова і холод мене найбільше “налякали”»

– Бруніньйо, вітаємо з хет-триком у матчі проти Чорноморця. Чи вдавалося раніше тобі таке досягнення?

– Так, мені вдавалося досягти такого результату в чемпіонаті штату в Бразилії, набагато меншого за значенням чемпіонату, де я забив 4 голи в матчі, який ми виграли з рахунком 8:0.

– Здалося, що ви не лише з Ігорем, а й із Костенком маєте гарне взаєморозуміння. Отже, адаптація в колективі завершилася й ти повністю розумієш своїх місцевих одноклубників?

– Я думаю, що я на 100 відсотків адаптувався до команди та моїх партнерів по команді, українська мова трохи складна для мене, але у нас є багато гравців в команді, які говорять англійською, Костенко – один з них, і це дуже допомагає під час матчів, нам легше спілкуватися під час ігор.

– А як стосовно твоєї адаптації в Україні? Що найтяжче далося з українських звичаїв і правил життя?

– Мова і холод – це ті фактори, які мене найбільше «налякали». Це дуже відрізняється від Бразилії, і якщо спортсмен не приїжджає сюди з думкою про адаптацію до української культури і звичаїв, то шанси повернутися назад високі.

Бруніньйо. Фото: ФК Карпати

«Розпитував у мого кумира Бернарда про Україну»

– У вас є маленька бразильська діаспора у Львові. З ким найчастіше спілкуєшся з земляків? Чи рухівець Едсон входить у вашу компанію?

– Я дружу лише з товаришами по команді Карпати, зустрічав кількох бразильських солдатів на вулицях, але дружу лише з гравцями клубу.

– Шахтар же також часто гостює у Львові, особливо в тижні єврокубків. Знаєш когось із складу гірників чи динамівців? Можливо, в Бразилії зустрічав когось, хто говорив тобі про УПЛ за своїми виступами там?

– Я знаю їх лише по іграх у Бразилії, всі вони прийшли з великих клубів країни, але особисто я з ними не знайомий.

– Хто з бразильців УПЛ твої земляки? Чи відомо тобі, хто найкращі «мінейрос» в історії українського футболу?

– Один з моїх кумирів у футболі – Бернард, який довгий час грав за Шахтар. До цього він грав за Атлетіко Мінейро, з яким виграв Кубок Лібертадорес. Кілька років тому він отримав травму і поїхав на лікування до Бразилії. Я був в Атлетіко і розпитував його про Україну, про те, як там справи, власне тоді мені спало на думку те, що це може бути хорошим місцем для мене.

– Тебе називають Бруніньо, отже, десь є старший Бруно. Звідки в тебе взялося таке аподо? Хто тебе так прозвав?

– Мого батька також звуть Бруно. Ну, а я – Бруніньйо. 

– А в роду в тебе є футболісти? Хто де грав, хто чим займається із твоїх батьків?

– Мій тато Бруно Елено – колишній футболіст, всю свою кар'єру провів у Бразилії, також займався в Атлетико Мінейро (володар Копа КОМНЕБОЛ 1997 року із Таффарелом, Деде, Дорівою під керівництвом чемпіона світу Емерсона Леана, – прим. «УФ»). Правда, грав на місці правого захисника, а не півзахисника, як я😊. А моя мама – вихователька дитячого садка.

«Жан Педросу міг би допомогти збірній України»

– Ти – хлопець тендітний, худенький. В Україні – атлетичний футбол. Ти його витримуєш? Ти додав у м'язовій масі в Україні?

– Я добре справляюся з цим, я також атлетичний хлопець, і це ніколи не було для мене проблемою.

– Чому довелося переучуватися в футбольному плані в Україні, в Лупашка?

 – Практично всього! Я ніколи раніше не грав так у своїй кар'єрі – постійно пресингуючи суперника, використовуючи його глибину та створюючи йому дискомфорт увесь час. 

Мені знадобилося кілька ігор, щоб звикнути до цієї формації, і сьогодні я на 100% адаптований до такого типу гри, і мені це дуже подобається.

– Який із суперників найбільше сподобався тобі стилем гри, а який був найважчим, найбільш неприємним, не твоїм? Говоримо як про команди, так і про твоїх візаві – флангових оборонців. 

– Шахтар і Динамо – найкращі команди в чемпіонаті, вони на голову вищі за інших, обидві справили на мене велике враження у своїх матчах, Динамо дуже добре контролює м'яч і має дуже розумних гравців, які вирішують гру. Шахтар, з більш вертикальною і швидкою грою, змусив нас відчувати себе дуже незручно в матчах, вони дійсно вражають.

– В історії збірної України були Едмар, Марлос і Мораес. Ти розглядаєш такий варіант в своїй кар'єрі? А щодо своїх земляків у Карпатах що скажеш, адже той же Педросу має українське коріння?

– Я тут менше року. Ще багато всього попереду. А що стосується Жана, то він – гравець високого класу, і я вважаю, що він міг би багато в чому допомогти збірній України в майбутньому.

– Ти вже пограв в Україні достатньо, щоб говорити про висновки. Карпати – це яка була б ліга в Бразилії? А Динамо, Шахтар, Олександрія?

– Я ніколи не уявляв собі такого сценарію, але вони, безумовно, грали б у вищому дивізіоні і боролися б у верхній частині таблиці.

Владислав Лупашко. Фото: ФК Карпати

«Інтерес МанСіті, МЮ, Челсі охолов після одного рішення мого тодішнього клубу»

– Ти – вихованець Атлетіко Мінейро. В кого навчався футболу, хто твої дитячі та дорослі тренери? Можливо, серед них є такі знаменитості, яких чули й ми в Європі?

– Я в Атлетіко з 13 років, у мене було чимало тренерів починаючи з дитячих років і аж до дорослого віку, але я не думаю, що хтось із них робив кар'єру в Європі, найвідоміший з них – Левір Кульпі, який провів більшу частину своєї кар'єри в японському футболі.

– Років шість тому про тебе говорили всі європейські ЗМІ, повідомляли про інтерес до тебе з боку Манчестер Сіті, Челсі, Манчестер Юнайтед, Ліверпуль та Тоттенхем Готспур. Що з цього було правдою? Ти бував десь на переглядах? Мали місце конкретні перемовини?

– Все вірно, ці команди стежили за мною. Це нормальна річ для них – відстежувати перспективних гравців у Бразилії. Інтерес охолов після того, як мій клуб повернув мене в молодіжну команду. Я тоді цього рішення не зрозумів, але, зрештою, це все минулося і вийшло на добре.

– Ти багато поїздив по орендах. Яка була найкориснішою? 

– Гуарані в Бразилії – це команда, де я найкраще себе проявив, команда, де моя манера гри робила відчутну різницю і де я був найщасливішим, в інших командах, мій стиль гри повністю відрізнявся від того, що ставив перед собою клуб, і в кінцевому підсумку я грав менше в цих командах.

– Знаю, що ти чемпіон двох штатів – Сеари та Мінас-Жирайс. Поясни нам, як виглядає лігова система в Бразилії, чи крутіше чемпіонати штати за наші чемпіонати областей та, врешті-решт, який же штат у футбольному плані найкрутіший?

– Найкращим чемпіонатом штату в Бразилії, безсумнівно, є чемпіонат штату Сан-Паулу, де заробляється найбільше грошей і який має найбільшу популярність. У Бразилії, оскільки країна дуже велика, в першій половині року ці чемпіонати проводяться як свого роду передсезонка для великих команд, і це трохи складно пояснити, тому що це абсолютно відрізняється від того, як це функціонує тут.

– Зараз ти працюєш у молодого українського тренера, який відомий своїм проактивним футболом. Чи комфортно тобі тренуватися та грати в Лупашка? Що найчастіше говорить, радить тобі Владислав? Як ти змінився за цей час у плані амплуа, роботи з м'ячем, розуміння футболу?

– Мені дуже імпонує Лупашко як тренер і як людина. Він багато спілкується зі мною і робить так, щоб мені було абсолютно комфортно грати і викладатись на полі. Багато чим із того, що я роблю сьогодні, я завдячую йому і його тренерському штабу. Вони дуже допомогли мені адаптуватися до країни і гри тут, в Україні.

– Чи відчував ти інтерес від інших українських клубів? 

– Ні, я зосереджений тільки на Карпатах, а якщо таке й було, то я навіть не намагаюся про це дізнатися.

– ТМ повідомляє, що ти в оренді. Ти хотів би залишитися в Україні та Карпатах? 

– Клуб вже знає, чого я хочу, ми про це говорили, і це найголовніше.

«Одного дня я відвідаю Криївку»

– Чи бував у Криївці, чи їв львівські пляцки, чи пив наливку або бімбер? Чи слухав Океан Ельзи або Скрябін? І як, це все сподобалося?

– Я не був у Криївці, але ця назва мені знайома, мені розповідали про це місце. Я впевнений, що одного дня я відвідаю його. Пляцки я не пробував, але пробував українські торти, вони мені сподобалися. Наливку і бімбер не куштував, бо не п'ю алкогольні напої. 

Про «Океан Ельзи» і «Скрябіна» нічого не можу сказати. Можливо, їхні пісні я слухав тому, що українці завжди вмикають якусь музику в спортзалі, до прикладу. Але загалом українська музика мені подобається.

– Наостанок пропоную тобі бліц. Най-най-най по-карпатівськи. 

– Найшвидший гравець? 

– Олексій Сич. 

– Найбільш технічний? 

– Жан Педросу. 

– Найбільш фізично сильний? 

– Влад Бабогло. 

– Найбільш веселий? 

– Ігор. 

– Найбільш похмурий? 

– Немає такого. 

– Найбільш серйозний і відповідальний? 

– Пабло Альварес.