«Був вибір між Німеччиною, Францією та Чехією, але домовитися зі Славією зміг саме ЛАСК»: Таловеров – про повернення до Австрії

Уродженець Донецька виховувався в академіях Шахтаря та Олімпіка, але не грав у чемпіонаті України, пристойно заявив про себе у Чехії, звідти почав викликатися до молодіжної збірної Ротаня, з якою дійсно вирізнявся на нещодавньому Євро (U-21). Це сприяло активним чуткам про інтерес до нашого захисника з боку клубів  топ-чемпіонатів – Вест Гема та Айнтрахта, а також Шахтаря. В підсумку він вчора перейшов до австрійського ЛАСКа, за який провів попередні півроку. 

Чому Максим обрав саме цю команду, якому тренеру вдячний за прогрес, хто його вразив у чемпіонатах Чехії та Австрії та про що мріє тепер? Максим Таловеров розповів Кирилу Круторогову в ексклюзивному інтерв’ю для сайту «Український футбол». 

Я запропонував Максиму поспілкуватися, коли в пресі оголосили про інтерес до його персони з боку Вест Гема. Він чемно попросив зачекати до наступного понеділка, допоки йому самому не стане зрозуміло, де він продовжить кар’єру. А також пообіцяв, що першим дасть інтерв’ю саме мені. 

Понеділки минали, доводилося чекати. Це футбол, так буває. Але було дуже приємно, коли колеги розповіли, що зверталися до Максима щодо інтерв’ю, однак він відповів, що вже пообіцяв мені. Приємно не з точки зору его, а з в контексті того, що я познайомився з людиною слова. Вдвічі приємно було, коли Макс написав мені сам: «Контракт підписано, можемо записувати інтерв’ю». Записали!  

«Нещодавно змінив номер, тож, можливо, з Шахтаря телефонували на старий, тому я і не там:)»

- Ти знову став гравцем ЛАСКа, що відчуваєш?

- Передусім велику відповідальність перед уболівальниками. Тому що у цієї команди дуже класні фанати. Їхній сектор ультрас – понад 5 тисяч – забитий на кожній грі. Вони створюють неймовірну атмосферу. Хоча загалом всі вболівальники ЛАСКа щиро чекають від команди яскравої гри і, нарешті, трофеїв. 

- Я так розумію, що останні три тижні чи навіть місяць ти провів в очікуванні. Яким був цей період: важким або із передчуттям чогось великого?

- Насправді я не сидів і не чекав чогось. Працював, тренувався та готувався до сезону. А коли все вирішилося, то за чотири години був уже в Лінці. Швидко з дівчиною зібрали речі і поїхали. 

- Ти казав, що завжди запитуєш в агента, чи є по тобі офіційні пропозиції. Привідкрий завісу, які пропозиції ви розглядали цього літа? Адже інтрига була чимала. 

- Скажу так – фінальний вибір був між клубами з Німеччини, Франції та Чехії. Але важливо зауважити, що першими домовитися зі Славією зміг саме ЛАСК. Значить, вони хотіли мене бачити в себе найбільше.

- Враховуючи, що Шахтар активно шукав центрального захисника у зв'язку з травмою Бондаря, можливо, до тебе таки зверталися «Гірники» із пропозиціями?

- Особисто до мене або до мого агента Шахтар не звертався. Але я нещодавно змінив номер телефону, тож, можливо, вони телефонували на мій старий номер:) 

- Для тебе самого зараз могло би бути цікаво грати в чемпіонаті України або ти зацікавлений виключно у грі в європейських лігах і руху по ним якнайвище? 

- Звісно, якщо я опинився і залишаюся в Європі, то, однозначно, для мене це мета номер один. Також я маю особисті цілі у завоюванні європейських трофеїв, тому для мене логічніше залишится в Європі та досягати своїх цілей тут. 

«У Славії ледве не кожні півроку відбувається якась божевільна ротація гравців лінії оборони» 

- Виправ мене, якщо я помиляюся, але складалося враження, нібито Славія хотіла тебе позбутися?

- По-перше, скажу, що зі Славією в мене хороші стосунки. Загалом за цей час клуб дуже допоміг мені та багатьом українцям. Це факт, про який я неодноразово говорив публічно і за що завжди буду вдячний Славії. 

Для мене особисто перехід у Славію свого часу був кроком вперед. Коли я тільки-но прийшов, ми провели суперсезон. Я намагався бути максимально корисним. Коли я проводив свій останній повний поєдинок за Славію, ми були на першому місці в чемпіонаті Чехії, що для мене також дуже важливо. 

Потім два сезони клуб, на жаль, не здобував чемпіонських титулів, але ми дійшли до чвертьфіналу Ліги конференцій, це доволі пристойне досягнення для чеської команди. Одне з найвищих для представників Чехії за останні роки. 

- В чому причина такого радикального ставлення головного тренера Славії до тебе та Качараби, що він вирішив позбутися одразу двох українців, які донедавна грали регулярно?

- Особисто в нас з головним тренером доволі непогані стосунки. Але вимоги тренерського штабу до гравців лінії оборони, я би сказав, не дозволяють демонструвати самим гравцям їхні найкращі якості та навички. Вболівальники можуть перевірити, подивитися і побачити, що ледве не кожні півроку у Славії відбувається якась божевільна ротація гравців лінії оборони. На жаль, це не завжди пов'язано з рівнем майстерності футболістів. 

- Тобі вже відомо в якому напрямку вирушить зі Славії Качараба?

- Ні, невідомо. Але я усім серцем бажаю йому, аби Тарас потрапив у той клуб, в який він би хотів, і був там щасливий. 

- Хто тебе найбільше вразив у чемпіонаті Чехії за той час, що ти провів там?

- Не можу сказати, що просто-таки вразив, але доволі сильний футболіст – Гложек зі Спарти. Ми з ним чимало грали один проти одного і для мене честь, що в цих матчах, якщо я не помиляюся, він не забив нам жодного голу, коли я грав центрального захисника. Це круто, тому що він зараз в Байєрі і проводить суперсезон. 

- А ще?

- Також назву Ладіслава Крейчі, той, який 99 року народження. Хлопець дуже талановитий, його зараз сватають в англійську Прем'єр-лігу.

- Давай сформуємо топ-3.

- Третім буде Ніко Станчу. Я з ним пограв чимало. Зараз він виступає в Китаї. Вважаю, що це дуже талановитий футболіст, ми з ним часто на зв'язку. Під час молодіжного Євро він бажав нам успіхів, але тільки не в матчі з його рідною збірної Румунії. Класний хлопець і дуже сильний гравець. 

«На молодіжному Євро дійсно вразив один футболіст, який точно може здобути Золотий м'яч. Він грав за збірну України» 

- Участь в нещодавньому молодіжному Євро, на твою думку, якось вплинула на тебе? Бо мені здається, що після цього турніру до тебе виникає більше інтересу. 

- Для мене великою честю було грати на цьому турнірі. Наскільки я знаю, так, дійсно, інтерес до мене збільшився. За це хочу подякувати команді, а також Руслану Ротаню та його тренерському штабу. Це все завдяки їхній праці.  

- На цьому Євро кого можеш відзначити? Можливо, серед учасників турніру ти побачив майбутнього володаря Золотого м'яча? 

- Так, бачив там одного футболіста, за збірну України грав – Михайло Мудрик, якщо не помиляюся:) Він мене вразив на полі більше за всіх.  

- Як тобі було грати у доволі важкий для реалізації футбол Ротаня? Ризикований, але красивий, якщо все виходить. 

- Це повна протилежність стилю Славії. Тому що в команді Ротаня ми в першу чергу граємо головою, а не ногами. Я щасливий, що працював із цим тренером. Адже він навчив мене думати, як та правильно приймати рішення і зберігати м'яч у важкій ситуації. А також думати на полі швидше, аніж я робив це до того. Для мене це дійсно великий досвід. 

З іншого боку, у Славії примітивніший футбол, там більше боротьби один в один. Але там я також навчився багато чого в роботі на оборону. Взагалі я вдячний кожному тренеру, з яким працюю, адже беру щось від кожного. Але Руслан Ротань поставив нам дійсно класний футбол. Ці два з половиною роки в молодіжці з ним були чудовими. 

«Футболісти з Австрії регулярно переходять далі за десятки мільйонів. Чим це не показник сили ліги?»

- Як ти оціниш свої попередні півроку в ЛАСКу?

- Цікаве питання. Оціню як чудовий досвід. Адже австрійська Бундесліга – це вже щонайменше Бундесліга. Хоч і не німецька:) Але і не чеська ліга. Значно вищий рівень футболістів. Вищий рівень боротьби. Вищі швидкості та інтенсивність. Якщо подивитися на статистику, можливо, я і не провів шалену кількість хвилин, але там я здобув впевненість перед молодіжним Євро. 

- В австрійській Бундеслізі трохи пограв за РБ Зальцбург Ерлінг Холланд. Як вважаєш, можливо, там і зараз є хтось з подібних топів? 

- Так, я особисто грав проти Зальцбурга кілька ігор, там дійсно дуже багато талановитих футболістів. Гравці звідти щороку йдуть за чималі гроші в топові чемпіонати. Це, щонайменше, означає, що австрійська ліга користується попитом. 

Зі Штурму нещодавно пішов футболіст за пристойні гроші (Емегха до Страсбурга за 13 млн. євро – прим. КК). ЛАСК продав Накамуру за 12 мільйонів до Реймса. 

Тож, я вважаю, на австрійський футбол звертається значно більше уваги, аніж, до мого великого жалю, на український. І більше, аніж на чеський. Впевнений, що і зараз у австрійській Бундеслізі є люди, які скоро підуть далі.  

- Які цілі ставить перед собою ЛАСК?

- Боротьба за чемпіонство та Кубок. Дуже важка конкуренція із Зальцбургом. Але скажу особисто за себе, граючи проти них, не можу сказати, що ЛАСК не заслуговує боротися з ними за чемпіонство. Думаю, все йде від голови. У нас змінився тренерський штаб, тепер він став більш молодим (головному тренеру Томасу Садегеру 39 років – прим. КК). Будемо спільно ставити за мету боротися за всі трофеї. А ще ‒ потрапити до Ліги Європи та пройти якнайдалі. 

- Як вважаєш, чи побачимо ми тебе невдовзі у збірній України?

- Це питання не до мене. Але це одне з того, про що я завжди мріяв. І одна з моїх цілей. Я роблю усе можливе і робитиму усе можливе, щоб рано чи пізно отримати виклик. Але чим раніше, тим краще. 

- Твій улюблений європейський чемпіонат?

- Скажу коротко – той, в якому я на даний момент.