Динамо шукає правого захисника: експерти пояснили, хто кращий – Сич чи Крупський – і кого киянам треба брати
Київське Динамо, яке має чималі проблеми в обороні, хоче зміцнити редути, а саме праву бровку, за рахунок підписання 20-річного захисника полтавської Ворскли Іллі Крупського або 23-річного Олексія Сича з львівського Руху. Про те, що обидва виконавці цікаві Динамо, неодноразово інформували численні вітчизняні журналісти-інсайдери.
Однак не лише скаути і представники тренерського штабу Динамо поклали око на перспективних оборонців. Наприклад Крупського активно сватають ще й до донецького Шахтаря та харківського Металісту 1925, який нині грає у Першій лізі. Ці два клуби, ніби, навіть готові задовольнити апетити Ворскли та викласти три мільйони євро клаусули. Сича відправляють у Карпати, які разом із Рухом зробили несподівану заяву про спільне майбутнє.
Варто чи ні Динамо на повну силу увімкнутися у боротьбу за Крупського або ж краще віддати перевагу досвідченішому Сичу? Чи доросли обидва гравці до того, щоб грати за клуб-гранд та які мають сильні й слабкі сторони? Про це і не лише журналіст сайту «Український футбол» Віктор Глухенький поговорив з Артемом Федецьким, який за час ігрової кар’єри теж руйнував атаки опонентів на правому фланзі оборони та одним з найавторитетніших українських футбольних експертів Олегом Федорчуком – теж захисником у минулому.
Віталій Пономарьов та Олексій Сич. Фото: ФК Рух (Львів)
«Єдиний мінус Сича – він «одноногий». Та це невелика проблема. Наприклад Мессі права взагалі потрібна виключно для ходи»
– Розпочнімо нашу розмову з обговорення слабких та сильних сторін Крупського і Сича. Чим можуть похизуватися Ілля та Олексій та над чим їм слід ще попрацювати?
Федецький: Мені дуже подобається, з якою самовіддачею постійно грає Сич. Це перше, щоб я виокремив з його сильних ігрових якостей. Також Олексій не боїться чорнової роботи, багато працює на команду. Тактично непогано підкований. Добросовісний пацан.
Якщо ж говорити про позитивні якості Крупського, то він стабільний і сильно прогресує. Не даремно ж ним цікавиться Динамо та Шахтар.
Щодо слабких моментів у грі Сича, наприклад, то от так однозначно не можу сказати. Зважаймо, що він ще доволі молодий гравець, тому працювати йому потрібно ще над багатьма аспектами. Самовдосконалюватися. Власне, те саме стосується й Крупського, який молодший від Олексія на три роки.
Федорчук: Найсильніша сторона Крупського – це його вік. Йому лише 20, майже юнак, а він вже майже сформований, якісний оборонець. Ще один козир Іллі – те що він однаково добре грає обома ногами. Універсал. Також він має якісний дриблінг. Чимось Крупський схожий на Караваєва, навіть дещо перспективніший.
Щодо мінусів, то у Крупського є хиби у відборі, у єдиноборствах загалом, а також він не надто високий (180 см зросту). А ще, от я готувався до нашої розмови, аналізував матчі Іллі за Ворсклу у поточному сезоні і є в нього одна велика, найбільша проблема: він провалив всі матчі проти грандів, проти лідерів УПЛ. Найвищі оцінки за гру у нього проти Інгульця, Чорноморця й решти аутсайдерів. Гру проти Динамо (1:3) у четвертому турі УПЛ він провалив.
Щодо Сича, то його плюсами є чималий досвід, попри вік (23 роки) він вже встиг пограти й за кордоном (про виступи за бельгійський Кортрейк Олексій розповідав у окремому інтерв’ю «УФ», – прим. В.Г.). Це – по-перше. По-друге, як на мене, він сильний ментально і фізично. І, якщо порівнювати з Крупським, то Сич не провалюється у матчі проти сильних команд. Функціонально теж видно, що з хлопцем все гаразд. А ще він може грати не лише праворуч, а й у центрі. Тобто для схеми у три центральних оборонці Сич відмінно підійде, а Шовковський саме перебудовує Динамо на таку модель гри.
А єдиний мінус Сича – він «одноногий». Погано грає лівою. Та це невелика проблема. Наприклад, Мессі права взагалі потрібна виключно для збалансованої ходи, а у грі він її майже не використовує :)
🔥Читайте на «УФ» велике інтерв’ю Іллі Крупського про кар’єру.
«Методи просування Крупського і Сича, накручування на них цін, схожі з тими, коли піарили Супрягу»
– А чи готові Крупський і Сич до виступів за клуб-гранд? Не перегорять, витримають психологічно? Не хотілося б проводити паралелі, але в нас уже був «новий Шевченко» Влад Супряга, за якого біло-сині свого часу заплатили 6,5 млн євро. І на кого він перетворився нині?
Федецький: Сич і Крупський готові грати за команду рівня Динамо, впевнений у цьому. Для них це буде дуже великий крок вперед, який змотивує їх ще більше працювати. Ментально теж не має бути проблем.
Наприклад Олексій гідно грав за молодіжку, вже викликався й до національної команди. Тому він не загубиться й у команді Олександра Шовковського, звісно, якщо перейде до неї. В Іллі досвід теж є, нехай і не такий значний. А доросли чи не доросли, то, знаєте, тільки час покаже.
Федорчук: Коротко відповідаючи на питання, то ні. Обидва гравці ще не є виконавцями калібру таких клубів, як Динамо. Якщо гіпотетично уявити, що сьогодні Динамо підписує чи Крупського, чи Сича, то я чомусь впевнений, що вони б сиділи глибоко у запасі.
Методи просування Крупського і Сича, накручування на них цін, схожі з тими, коли піарили Супрягу. Майже ідентичні. Коли Супряга переходив у Динамо (серпень 2018 року, – прим. В.Г.), я працював у Другій лізі (очолював Енергію з Нової Каховки, – прим. В.Г.) й ми грали з Дніпром-1. Як зараз пам’ятаю, що на пресконференції в мене спитали про Супрягу. Тоді я сказав, що краще б звернули увагу на нападника з другої команди, а це був Довбик. Тоді всі подумали, мабуть, що я геть не тямлю у футболі.
До Супряги я ставився дуже скептично. У нього слабке ігрове мислення. Кричуща помилка Динамо. Не розумію, як можна було купити Супрягу за такі гроші, фактично не стежачи за гравцем. От Мілан «вів» Шевченка два сезони й лише потім купив у Динамо.
🔥Бесіда «УФ» із Сичем з нагоди першого виклику в національну збірну України – тут.
«Крупський ще не доріс до команди рівня Шахтаря. Хіба він зможе витіснити з основи Коноплю?»
– Окрім Динамо, за Крупським також полюють Шахтар і Металіст 1925. Обидва клуби ніби готові навіть сплатити клаусулу Ворсклі в розмірі 3 млн євро.
Здавалося б, що вибір для гравця очевидний – пристати на пропозицію «гірників», бо виступи у Першій лізі то такий собі крок назад, як на мене. Однак у Шахтарі Ілля може міцно засісти «на банці». Та й ставку Маріно Пушич переважно робить на легіонерів.
Федецький: Питання непросте. Щодо конкуренції з легіонерами, то нині вони в Шахтарі не рівня тим, що були до початку війни, років вісім тому, будьмо відвертими. Тому нині Крупський може нав’язати боротьбу будь-якому легіонеру в УПЛ на своїй позиції. В нього для того є всі необхідні якості. Так, в Шахтарі є певний кістяк команди, за місце в основі потрібно буде боротися.
Щодо ймовірного переходу до Металісту 1925, то якщо він станеться, як на мене, це не буде кроком назад. Зважаючи на фінансування цієї команди, я певен на 99,9 відсотка, що навесні вони повернуться в УПЛ. Тож пограти кілька місяців у Першій лізі не буде регресом. А ще, мені так здається, що якщо харків’яни дійсно будуть боротися з Шахтарем за Крупського, то вони можуть зробити йому привабливішу фінансову пропозицію.
Якби Крупський запитав у мене особисто куди йому йти, то я б порадив Шахтар, звісно ж.
Федорчук: Все залежить від внутрішньої самооцінки Крупського. Якщо він впевнений у собі, у своїх силах, то йти до Металісту 1925 не потрібно. Але для Іллі найважливіше перейти у той клуб, де він матиме перспективу росту, тобто повноцінну ігрову практику.
Треба Крупському брати приклад з Циганкова чи Довбика. Вітя та Артем перейшли до маловідомого іспанського клубу, але від початку грали там в основі. Це зараз Жирона виступає в Лізі чемпіонів, а три сезони тому в Україні не кожен вболівальник навіть знав, що такий клуб існує.
Щодо донецького колективу, то, повторюся, Крупський ще не доріс до команди рівня Шахтаря. Хіба він зможе витіснити з основи Коноплю? Ні.
Ілля Крупський. Фото: ФК Ворскла (Полтава)
«І Крупський, і Сич підходять під ігрову модель Динамо»
– Якщо все ж обирати між Крупським та Сичем, а Динамо навряд купуватиме обох, кому б Ви віддали перевагу, порадили Олександру Шовковському, так би мовити?
Федецький: Як на мене, обидва ці гравці підходять під ігрову модель Динамо. Якщо ж обирати когось одного, то мені більше імпонує, як грає Сич, але це моя суб’єктивна думка. Не кажу, що він сильніший за Крупського, але мені він більш симпатичний. Дивився більше ігор Руху ніж Ворскли, може через це. Тож, хай на мене Ілля не ображається:)
Федорчук: Дуже непросте питання. Я скажу так: обом гравцям ще рано грати за команди рівня Динамо. Однак, якщо подивитися на їх опонентів, чи то колег по цеху з інших клубів УПЛ, то Сич і Крупський є безумовно найперспективнішими на сьогодні правими захисниками в Україні.
І все ж, кого б не придбало Динамо з цих двох гравців, виглядатиме це приблизно так, як купити гарну, якісну зимову річ у літній період. Тобто не на часі, як на мене, нині Шовковському посилювати саме позицію правого захисника. Є більш проблемні.
Можливо, має місце бути чисто економічний розрахунок.... Рух припиняє існування й влаштує розпродажу з тих гравців, які не підуть у Карпати, а й ти туди, як довелося чути, хочуть не всі. Тож взяти перспективного гравця (Сича) не задорого, буде розумним рішенням.
А так… Ну от посуди сам, Крупський нормально грає, стабільно в основі на високому рівні, сезон, рік з натяжкою. Сич – півтора року. Це дуже замало, щоб робити про гравців глобальні висновки, аналіз на перспективу. Замало інформації. Можу навести таку історичну паралель…
– Будь ласка.
– Я пригадую, як свого часу Шахтар купив Шевчука (у 2000 році із запорізького Металурга, – прим. В.Г.) і той дуже довго сидів у запасі й зрештою пішов до донецького Металурга. А був В’ячеслав так само тоді, молодим і перспективним, але «необкатаним».
І таких прикладів є чимало. Петряк, Соболь, Селін. За Євгена Динамо виклало Ворсклі два мільйони, а він не виправдав сподівань. Зараз от дограє у Другій лізі (ЮКСА). Багато в Україні було захисників – і правих, і лівих, які, на жаль, не розкрилися до кінця. Протягом останніх років десяти, якщо не зважати на теперішній воєнний час, то майже завжди крайні оборонці Динамо та Шахтаря були легіонери.
– То в чому ви бачите проблему саме з цим амплуа?
– Дефіцит з «крайками» в Україні тому, бо якісний лівий чи правий оборонець сьогодні має не лише відпрацьовувати позаду, а й бути інтегрованим в тактику команди в цілому. Відпрацьовувати не тільки на бровці. Хороший крайній бек має бути гравцем з високим інтелектом.
І тут проблема глибока, насправді. Як ще кілька років тому в України хлопців відбирали на позицію захисника чи опорника? Якщо хлопець високий і добре грає головою – буде опорник. Коли ж має хорошу швидкість, витривалий – буде грати крайнього. Зараз таких критеріїв замало. А перелаштованих із півзахисту в пізньому віці гравців не вчать бути, власне, захисниками – от і виходить, що ще на атаку вони працюють, а сучасним вимогам до флангового оборонця не відповідають. Не вміють грамотно перекривати зону, чисто діяти в відборі, поєднувати роботу з м’ячем з роботою без м’яча.
Резюме: Крупський більше підходить під комбінаційну гру Шахтаря, Сич – більше під динамівський стиль. Він більш надійний. Тому, якщо обирати, то Шовковському я б порадив віддати перевагу представнику Руху.
Олег Федорчук. Фото: Google
«Тимчик та Караваєв на сьогодні точно сильніші за Крупського і Сича. За всіма показниками»
– Зараз справа у Динамо грає переважно Олександр Тимчик чи Олександр Караваєв. Чи витримають конкуренцію потенційні новачки (новачок) з вже досвідченими біло-синьої команди?
Федецький: Скажу відверто – мені подобається, як справа грає Тимчик. Можливо за антропометрією Сич дещо вищий за Тимчика (насправді в обох по 185 см зросту, – прим. В.Г.), але загалом, як на мене, це приблизно рівні за класом гравці.
А щодо Караваєва, то я не вважаю його суто правим захисником. Він креативний, атакувальний гравець. Взагалі б назвав його півзахисником, хоч і грає він латераля.
Як на мене, тому обом потенційним новачкам Динамо буде цікаво поконкурувати з Тимчиком. Це буде спонукати як одного, так і іншого до прогресу. Якщо буде така конкуренція, то від неї виграє і Динамо в цілому, і кожен з гравців.
Федорчук: Тимчик і Караваєв на сьогодні точно сильніші за Крупського і Сича. За всіма показниками.
«Мені тренер казав: «Федя, у тебе ліва нога для того, щоб заходити й виходити з автобуса»»
– Наостанок пройдемося по скілах Крупського та Сича, оцінивши їх від одного до десяти балів. І розпочнемо з перспективності.
Федецький: Обох гравців сміливо оціню у вісім балів.
Федорчук: Крупському поставлю вісім. Рідко коли у 20 років захисник демонструє такий рівень гри, як Олексій. Він стабільний.
Сичу – сімка.
– Як щодо швидкісних якостей?
Федецький: Крупський дещо швидший від Сича. Іллі – вісім, Олексію – сім.
Федорчук: Крупському – вісім. Цей компонент він ще може і має покращити. Сичу теж вісімка. Він досить швидкісний оборонець.
– Гра правою та лівою ногою.
Федецький: Знаєте, я ж теж грав правого захисника, то якось мені тренер казав: «Федя, у тебе ліва нога для того, щоб заходити й виходити з автобуса» Звісно, зараз покоління сучасніше, скажімо так, тому тут я не стану виставляти бали, бо буду не об’єктивним. Скажу так: правші легше навчитися грати лівою, ніж шульзі правою.
Федорчук: Розпочнемо з Крупського. Гра правою – дев’ять. Не десять, бо немає забитих голів. виключно через це. Лівою – сім.
Сич: правою – дев’ятка. Лівою – чотири. Він нею практично не грає.
– Рівень гри на «другому поверсі», тобто головою.
Федецький: Сич у цьому плані непоступливий. Масивний такий хлопчина і верхову боротьбу виграти у нього не так вже й просто. У цьому компоненті ставлю Олексію дев’ять балів, а Крупському – сімку.
Федорчук: Крупський – п'ять балів. Сич – шість.
– Техніка та дриблінг.
Федецький: Сичу сімку за обидва цих взаємопов’язаних компоненти, Крупському трохи вище – вісім.
Федорчук: Техніка у Крупського на вісімку. Футболіст він акуратний, мало браку в його діях. Щодо дриблінгу, то теж вісімка. І це для гравця оборонного плану дуже високий бал. Позицію він вибирає грамотно. Тактично гнучкий виконавець.
Сичу – сімка. З дриблінгом в нього не дуже, але він може віддати якісну довгу передачу. Може вдарити непогано.
– Універсалізм.
Федецький: Тут складно говорити, бо обидва практично завжди грали виключно справа, тож… Сичу поставлю сім, Крупському, знову ж таки, вісім.
Федорчук: Крупському – дев'ятка, бо він однаково добре грає і правою, і лівою ногами.
Сич – класичний захисник. У цьому компоненті поставлю йому сім. Як його використовувати на різних позиціях, якщо робоча тільки права нога?
– Фізична сила та міць.
Федецький: У цьому компоненті навпаки: вісім і сім. Захисник Руху дещо міцніший за свого візаві з Ворскли.
Федорчук: Іллі у цьому компоненті поставлю сімку, а Олексію – дев’ятку, бо він має кращу антропометрію.
Артем Федецький. Фото: Google
– Спортивна агресія.
Федецький: Обидва «заряджені» хлопці. По-хорошому агресивні. Поставлю по дев’ять балів обом.
Федорчук: Цей скіл Крупського оціню найнижче – шість. Чому? Мало результативних передач, не бере на себе ініціативу у вирішальних фазах атаки Ворскли.
Сич – акуратний оборонець, який майже не отримує карток. Це добре, але ж інколи захисник має бути жорстким. По-хорошому. Агресія досить низька. Оцінка – сім балів.
Федецький:
- Середня оцінка скілів Крупського – 7,8 бала
- Середня оцінка скілів Сича – 7,8 бала
Федорчук:
- Середня оцінка ігрових характеристик Крупського – 7,4 бала
- Середня оцінка ігрових характеристик Сича – 7,1 бала