«Домовився з Карпатами, але залишився – і не прогадав»: Русин – про зірваний трансфер, Арку і Сандерленд
Сезон в польській Екстраклясі поступово наближається до кульмінації. Мінімальний розрив між командами в турнірній таблиці на цьому етапі може кардинально змінити ситуацію для кожної з команд за підсумками ігрового вікенду.
Не є винятком і Арка українця Назарія Русина. Орендований у Сандерленда атакувальний універсал розкрився на новій для себе позиції, а пройшовши адаптацію, почав допомагати команді результативними діями.
Назарій Русин в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» розповів про друге пришестя в Екстраклясу та перспективи Арки зберегти прописку за підсумками сезону.
«В Арку прийшов як вінгер, а мене зробили «десяткою»
– Назарію, навесні тобі вдалося результативно нагадати про себе, хоча восени не все пішло, як потрібно.
– Я багато над цим думав. Насамперед виокремив би те, що я повністю інтегрувався в плані футболу і побуту. Арка протягом двох місяців переконувала мене приїхати сюди. Я виставив умову, що прийду в команду на позицію вінгера.
– Чим тебе переконав екстренер Арки Давид Шварга?
– Він мені показав, на якій позиції мене бачить. Що я зможу класно себе проявити на позиції «десятки», хоча я ніколи до цього там не грав. Пояснювали, в яких аспектах я можу ще додавати і стати кращим. Я принципово не хотів, бо це специфічна роль.
Вийшло так, що я прийшов, Шварга змінив схему на 3-4-3 з двома десятками і одним форвардом.
– Що було найскладнішим на новій позиції?
– Перші вісім матчів я жодного разу не вдарив по воротах. В якийсь момент дійшло до того, що я не розумію тренера та з яких позицій можу отримати м’яч і забити гол. Знадобилося трохи часу. Тренер мене підтримував. На простих прикладах пояснював, що я вчуся ходити як мала дитина: йдеш, спіткаєшся, встаєш і йдеш далі.
Після зими я зрозумів, як потрібно грати. Воно почало заходити, тренер з пацанами підтримували в критичний момент.
– Попередній досвід в Легії тобі допомагає на цьому етапі?
– З того часу в Польщі змінився сам футбол. Рівень чемпіонату виріс. З тим періодом у Легії важко порівнювати, бо зіграв лише одну гру. Багато класних футболістів приїздить сюди. Нинішня Екстракляса мені прямо заходить.
– В лютому тобі вдалося відзначитися у воротах Легії. Не відчував присмак солодкої помсти, що свого часу у тебе не склалося там?
– Як не крути, на таку команду ти по-іншому налаштовуєшся. Легія – це бренд в Польщі, попри всі негаразди і турнірну ситуацію. Я отримав для себе певний досвід, який в подальшому допоміг мені рухатись далі.
«У Польщі отримую задоволення від футболу»
– Арка в цьому сезоні бореться за виживання в Екстраклясі. Як в команді дають раду зовнішньому тиску?
– Психологічно воно дуже тисне. Нікуди не дінешся, треба брати очки в кожному турі. Вибратися знизу можна, якщо вся команда буде працювати на результат.
– У тебе раніше був подібний досвід, коли між всіма командами мінімальний розрив?
– Такого точно не було. Якщо говорити об'єктивно, то зараз ми думаємо про те, як залишити команду в Екстраклясі. Я можу навести цитату Луческу, коли я ще був в Динамо: «Ви можете виграти дві гри з Шахтарем, але чемпіонат виграється проти всіх команд, з якими ти граєш».
– З боку не скажеш, що Арка виглядає слабше за інших, якщо не брати лідерів...
– Якщо не беремо першу четвірку (Лех, Ягеллонія, Заглембє, Гурнік), які виділяються, то решта команд більш-менш одного рівня. Вдома проти нас суперникам дуже важко. Можна кожну команду обігрувати. Одна-дві перемоги можуть все поміняти.
– Можна говорити про те, що хотів би залишитись тут?
– Я зараз класно себе почуваю. Почав отримувати задоволення від гри. Але в футболі ти нічого не можеш знати напевно. Все може змінитись в одну секунду. Зараз я хочу зосередитись на кінці сезону, допомогти Арці, а про ці речі можна буде говорити в міжсезоння.
«З Карпатами про все домовились, але…»
– У вас змінився головний тренер. Які враження про роботу з Давидом Шваргою у тебе залишились?
– Є багато речей, які мені подобаються, як у тренера. Як розбирав суперника, бачення гри, комунікація з футболістами. Давиду лише 35 років. В майбутньому він може вирости в дуже крутого спеціаліста. Проти нього грає виключно брак досвіду роботи головним тренером. В футболі є моменти, через які ти маєш пройти.
– Коли твої справи у Гдині пішли в гору, на цьому тлі з'явились чутки про зацікавленість з боку Карпат. Ти розглядав для себе варіант повернення додому?
– У мене була особиста домовленість з Карпатами. Був такий момент, коли гра не йшла. Дві гри граєш, а наступну сидиш в запасі. Це мене всередині дуже бісило.
Щось схоже було у мене в Зорі. Восени то граю, то не граю, а потім, навесні, почав забивати постійно. Я відчув впевненість, що мені довіряють, а коли тебе емоційно гойдають зі сторони в сторону, то десь починаєш зайвого накручувати собі.
– Чим підкуповувала пропозиція Карпат?
– Я порахував, що за останні два роки не провів жодної гри по 90 хвилин. Тоді з'явився варіант з Карпатами, з якими про все домовилися. Стилістично мені підходило, бо вони грають так само, як Зоря при Патріку ван Леувену.
Говорив Шварзі, що мені важко, я хочу піти. Давид відмовляв мене, але всередині мене зріла думка, щоб повернутись додому. Мені дали зрозуміти, що у мене буде шанс, а клуб не збирається переривати оренду. Я прийняв цю ситуацію і все склалось найкращим чином.
– Найкращий матч за Арку можеш назвати?
– Проти Гурніка, коли забив перший гол за Арку (поразка 1:5). Хоч ми і програли, але то був для мене переломний момент
– Не лише у тебе тоді матч склався добре. Макс Хлань, з яким ти раніше грав у Зорі, також провів блискучий поєдинок.
– Ця гра дала нам потужний імпульс, коли в наступній грі ми обіграли Лех (3:1).
– Який досвід Екстракляси можна перейняти щодо висвітлення футболу?
– Мені подобаються флеш-коментарі в перерві. Робота клубів з вболівальниками. Як вони розкручують футболістів, роблять з них особистості.
– Не секрет, що польська фан-двіжуха іноді буває гарячою у своїх проявах. Особисто не зіштовхувався з образами чи погрозами?
– В деяких клубах то має місце. Так само в Хорватії – як нас тільки не називали. Я вдячний полякам, які за роки війни багато наших людей прийняли. Як у мене повірили та підтримували, коли не пішло на старті. Вар'яти всюди є, але не варто судити за ними про цілий народ.
Я грав в чотирьох країнах, але згадуючи перший рік в Сандерленді, коли ми посипалися після зими, я жодного разу не зустрічався з проявами неповаги чи адресними образами. Там ти йдеш в підкат, зі сраки не злазиш на полі, люди тобі плескають і подякують за самовіддачу. Тотальний респект.
– Ти вже на собі відчув атмосферу Поморського дербі. Матчі з Лехією можна порівняти з Класичним у нас?
– Класичне я застав в ковідні часи, коли не було людей на стадіоні. Не було такої гарячої атмосфери. Фанати Арки кожен домашній матч створюють класну атмосферу. Як би нам не було важко, вони з нами. Хочеться зробити все, аби порадувати їх в кінці сезону.
– А що скажеш про подібні матчі в Хорватії чи в Англії?
– При всій повазі до Хайдука і Динамо Загреб, але матчі Сандерленда проти Ньюкасла, то одне з найкращих протистоянь у світі.
«Я залишив частину душі в Сандерленді»
– Тобі навіть пощастило зіграти в матчі на Кубок Англії. Що запам'яталось по тій зустрічі Сандерленда і Ньюкасла?
– Моя дружина зі старшим сином вперше побували на грі Сандерленда. Вони були в приємному шоці. Я такого ніколи не бачив. Божевільна енергетика, яка йшла біля «Стедіум оф Лайт» – кілометр не було де машину запаркувати. Значення цієї гри для Вірсайду, особливо коли давно не зустрічались між собою, не передати словами.
– Формально твій контракт належить Сандерленду. Слідкуєш за виступами клубу в АПЛ?
– Кожен матч дивлюся. Я залишив в цьому клубі частину своєї душі. Куди б мене далі по кар'єрі не занесе, але я дуже радий, що після такої перерви команда видає класний сезон в АПЛ.
– Скільки гравців залишилось в команді, яких ти застав?
– 5-7 хлопців.
– Адаптація до футболу і побуту в Англії давалась складно?
– Я вперше потрапив в країну з іншою ментальністю. Поки призвичаївся, зрозумів, що до чого, тренерів постійно міняли. Поки не приїхала родина, то я не міг себе знайти. До травми я отримував постійну практику, а потім тренер зробив ставку на інших хлопців, які робили результат для команди. Можна говорити, що не все склалося, але всередині відчуваєш, що певною мірою моя частка у виході в АПЛ там була.
– Скільки менеджерів змінилось за півтора роки в Сандерленді?
– П’ять тренерів.
– Що ти для себе відкрив нового в плані футболу?
– Я побачив зовсім інше ставлення до футболу і багато чого дізнався нового. Як футболісти відновлюються після матчів, робота на тренуваннях.
– В Чемпіоншип хотів би повернутися?
– Коли тобі 27 років, то найважливіше знайти команду, де ти будеш грати, приносити користь і знайти свого тренера. Зараз я дуже позитивно налаштований. Можу без проблем три позиції закрити в атаці. З точки зору досвіду і майстерності відчуваю, що можу далі прогресувати.
– В хороші часи і не дуже поруч з тобою завжди була родина. Як з появою другої дитини змінилось твоє життя?
– Тут можу навести слова Люка О'Ніна (багаторічного капітана Сандерленда), що найважливіше весь негатив з футболу залишати за ганком будинку. Вдома на тебе чекає родина. Сьогодні ти можеш програти, але завтра починаєш все з чистого аркуша.
Я завжди буду захоплюватись своєю дружиною. Коли я в роз'їздах, вона дає раду з малими та займається побутовими моментами. Часом буває важко, коли поруч нема батьків, а я після тренувань замучений. Не вистачить слів, щоб описати, що робить Марія для мене з дітьми.
- Після 28 турів Арка має в активі 34 очки та займає 16-те місце в турнірній таблиці Екстракляси, лише на бал відстаючи від рятівної 15-ї позиції.
- Русин в цьому сезоні провів 22 матчі за Арку в усіх турнірах та відзначився чотирма забитими м’ячами.
- Transfermarkt оцінює українця у 800 тисяч євро.