Головний тренер Буковини Мельничук: «Восени були в лідерах за володінням м’ячем і інтенсивністю пресингу. Втрати змусили перебудуватися»
Маємо справу з певним феноменом: хоча Буковина не змогла пробитися в чемпіонську групу та не втримала лідерство в нижній вісімці (третє місце серед восьми команд групи на вибування), за грою цю команду відзначає більшість суперників. Промовистий приклад: знаєте, хто й скільки володів м’ячем у матчі Буковини з Карпатами? 63% проти 37% на користь чернівчан. Хто лідер ліги за розрізними передачами? Буковинці. В кого найбільш перспективні молоді гравці відразу на кількох позиціях? У них.
Буковина ‒ ніби середнячок, а за ігровою поставою, тактичною стрункістю та чистою «голландською» схемою звертає на себе увагу фахівців. Хіба може бути дорожче визнання, ніж від колег-суперників? Головний тренер Буковини Андрій Мельничук у відвертому інтерв’ю для сайту «Український футбол» розібрав ігрові парадокси та закономірності своєї рідної команди.
«Ми не змогли зіграти в оптимальному складі ні одної повноцінної гри»
‒ Андрію Ярославовичу, говоримо про Буковину. Давайте почнемо з минулого сезону. Наскільки сподобався вам рівень учасників і формат змагань?
‒ Передовсім, дякуємо нашим ЗСУ за те, що ми провели цей сезон, найголовніше ‒ що він відбувся. Зміну формату сприймаю з розумінням, думаю, під час війни, прийняли правильне рішення розділити групи за територіальним принципом.
- Читайте також: «У Ниви є кістяк. Залишилось підсилитися точково»: Ярошенко впевнений, що йому вдасться зібрати у Вінниці міцний колектив
Звісно, виділялися Карпати і Полісся. Важко, проте цікаво було грати проти них, враховуючи, що ми створили фактично новий колектив.
‒ Було відчуття, що це Перша ліга й підвищення в класі порівняно з тим, що ви бачили в Другій лізі та аматорах?
‒ Звісно є різниця між Першою лігою і Другою, кваліфікація гравців дозволяє значно швидше приймати рішення в ігрових ситуаціях, велика різниця в психології, концентрації, майстерності.
‒ А як оціните, власне, саму Буковину? На яке місце орієнтувалися до початку сезону та чи співпали очікування з тим, що ви побачили в першому сезоні після Другої ліги?
‒ Наше основне завдання було ‒ закріпитися в Першій лізі, набратися досвіду, створити конкурентоспроможну команду. Як ви бачили, взимку ми зробили висновки й одразу 10 гравців залишили команду по різних причинах. Але ми вдячні кожному гравцю, кожний вніс свою частинку в побудову команди.
Футболісти Буковини, фото: СФК Буковина
Найголовніше, що ми побудували чудовий колектив, команду яка має свою філософію і характер. Якщо робити висновки щодо виступу команди, я незадоволений саме тим, що ми не змогли зіграти тим складом, який награвали взимку. Результат, на мою думку, міг бути кращим.
‒ Була поразка, за яку особливо прикро?
‒ За 5 місяців ми програли одну гру (мінімальна поразка в Горішніх Плавнях у квітні, ‒ прим. «УФ»), я не хочу зараз виправдовувати себе, але знову були обставини, які вплинули на поразку, ‒ відсутність одночасно двох ЦЗ (Новотрясова і Прокопчука), двох виконавців в центрі поля (Столяра і Глаголи), але, знову повторююсь, це досвід - поразка, це також результат, зробили висновки і рухались далі!
‒ Ваша команда взагалі серйозно страждала від травм і кадрових втрат. Чи багато матчів було, коли ви грали в оптимальному складі?
‒ На жаль, дійсно в кожному весняному турі у нас були кадрові втрати. Наприклад, перед початком весняної частини ми втратили Столяра (зробили операцію на гланди), це «мозок» команди, через якого будувалась атака. Тільки в передостанньому турі з Гірником-Спорт Володя зміг вийти на заміну.
Нещодавно розмовляв з Денисом Рябим, який перед стартовою грою в Полтаві отримав важку травму. Він почав тренуватися і запевнив мене, що готовий до зборів!
Були тури, де гравці змушені були грати не на своїх позиціях (хоча я вважаю, що зараз такий футбол, що кожний має грати на будь-якій позиції). Звісно, це проблема. Проблема в комплектації команди. Але, на жаль, у нас немає фінансової змоги мати по двох гравців на позицію.
‒ Як виходили зі складної ситуації?
‒ Виходили з керівництвом із ситуації, заявивши молодих виконавців, вихованців чернівецьких футбольних шкіл: це Митрик (ДЮСШ «Спарта» 2005 р/н), Емре (КЗ «Буковина» 2004 р/н), повернули Штефановича. Вважаю, за ними майбутнє Буковини.
Приходилося десь підлаштовуватися під тих гравців, які були в обоймі. Якщо в першому колі, ми були кращі за інтенсивністю пресингу (PPDA) ‒ 6.45, то в весняній частині він упав до 7.69. Ми розуміли, що не зможемо так агресивно пресингувати з тими виконавцями, але використовували інші їхні кращі якості, додали в ударах (в середньому за гру 7.99 в першій частині і 11.10 весною).
54.4 % володіли м’ячем в осінній частині (краще тільки у Полісся ‒ 56,5% ) і 50.7 % (5 результат) навесні. Не збираюся зводити все до кадрових втрат, але той же Столяр, давав нам більше часу контролювати гру, його відсутність відчувалася. Проте ми перелаштувалися, змістили Скрипника на позицію «десятки» й збільшили агресію та мобільність в грі з м’ячем.
Повторюся, я не задоволений тільки тим, що ми не змогли зіграти в оптимальному складі ні одної повноцінної гри, але плюс, що ми створили команду, яка доповнювала і підтримувала один одного!
«Залишив Буковину наш капітан, лідер, серце команди»
‒ Ширяться чутки, що наразі в Буковини багато втрат. Підтвердите чи спростуєте відхід великої кількості футболістів?
‒ Наразі ми ще не зібрались, але, звісно, вже є втрати. До останнього хотіли втримати Сергійчука, але у нас була домовленість: якщо влітку Міші поступить запрошення, ми не будимо заперечувати (наразі ми не можемо конкурувати фінансово з тими клубами, які ним цікавляться).
Михайло Сергійчук, фото: СФК Буковина
Залишив Буковину наш капітан, лідер, серце команди Василь Гакман. Я вважаю, він заслуговує грати в УПЛ, щиро бажаю йому успіхів! Сьогодні мав розмову з Цурупіним, Артем попросив його відпустити в команду УПЛ. Вважаю, що свій шанс треба використовувати, а якщо не закріпиться, ми будемо раді знову бачити його в команді.
Для мене втрата помічника дуже значуща: Павлу Олеговичу Тарану запропонували продовжити працю в Карпатах, він заслужив, тому потиснули один одному руки, побажали успіху і продовжуємо спілкуватися, як приятелі.
‒ Дехто з ваших гравців (що особливо прикро – серед тих, хто прогресував – як півзахисник Скрипник або ж захисник Данилюк) були у вас на правах оренди. Чи підтверджено співпрацю з ними на наступний сезон?
‒ Скрипник, який знаходився у нас в оренді із Динамо (Київ), покинув розташування клубу і поки у нас немає зв’язку з ним. У Данилюка, закінчилася оренда з Вересом, але ми домовилися, що Артем приїде до нас. Якщо домовимося про умови, то продовжимо співпрацю.
Остаточно вже будемо розуміти [кадрову ситуацію], коли команда збереться. У кого закінчуються контракти, будемо сідати з керівництвом і обговорювати нові умови. Я би хотів залишити всіх виконавців і по деяких позиціях підсилитися.
‒ Деякі екс-буковинці опустилися на аматорський рівень. Це закономірний результат їхнього спортивного регресу чи, скажімо так, зростаючі фінансові можливості любительських колективів?
‒ Зараз не всі клуби ПФЛ мають такі фінансові можливості, як деякі аматори! Тому дехто вважає, що краще підняти свій фінансовий рівень в аматорській команді, ніж грати у професіональний футбол. Я не засуджую, кожен вправі робити свій вибір.
‒ Власне, щодо змін: як багато новачків хочете підписати і на які лінії?
‒ Є домовленість з місцевими вихованцями, які зараз виступають в інших клубах, повернутися в Буковину. Також ведуться переговори з досвідченими гравцями, але все буде залежати від бюджету клубу, кого і на які умови ми зможемо запросити.
Ми розуміємо, що з 18 гравцями (заявка польових гравців навесні), нам буде дуже важко в 18 іграх і ще як додасться Кубок України. Враховуючи всі обставини, будемо переглядати багато новачків.
Ілля Скрипник, фото: ФСК Буковина
‒ Яке перше враження від учасників нового сезону?
‒ Є вже склад груп, і ми бачимо, що додалися нові команди. Моя думка: будуть цікаві ігри, у кожної команди будуть свої цілі, але найголовніше: завдяки ЗСУ, ми можемо грати у футбол!
«Підготувалися до специфічної гри СК Полтава, маючи відеозапис з дрону»
‒ Президент вашого клубу Андрій Сафроняк – колишній футболіст. Це плюс чи мінус для тренерського штабу та гравців?
‒ Так, Андрій Петрович свого часу виступав за Буковину, але отримав травму і прийшлось закінчити з футболом в якості гравця. Але він вернувся в професійний футбол вже на посаду президента клубу в дуже складний час ‒ як для держави, так і для клубу. Він, як керівник, створив команду фактично з нуля, як важко не було в складний час, але у клубу немає заборгованості на даний час.
Маючи нагоду, хочу подякувати йому за довіру і співпрацю. Все, що було обіцяно, все виконано! Я вам скажу більше, Андрій Петрович навіть піднімав заробітну плату гравцям, які прогресували!
‒ Вважається, що з точки зору тактики наш футбол одноманітний. Проте в Першій лізі, навпаки, було і є кілька команд з яскраво вираженим стилем – хтось грає за голландською схемою, хтось у три центральних оборонці, хтось у відверто захисний футбол, а хтось домінує з володінням значно вище середнього. З ким із точки зору тактики було особливо цікаво та важко?
‒ Так, було цікаво готуватися до ігор, маючи можливість отримувати інформацію по суперниках. Дійсно, багато різних тактичних схем у команд Першої ліги.
Важко було грати проти Полісся: у них у складі багато кваліфікованих гравців, важко їм протидіяти. У першій виїзній грі ми програли 0:2 завдяки двом 11-метровим ударам, а в домашній грі після першого тайму вигравали 1:0, але завдяки індивідуальним діям їхніх кваліфікованих гравців, поступилися 1:2.
А от із другим претендентом на підвищенні в класі ‒ Карпатами ‒ навпаки: ми зіграли, маючі перевагу. Процитую:
- Володіння м’ячем 37%-63%
- Удари 10 - 22
- В т.ч. у площину воріт 4- 6
- xG 1,49- 1, 55
- Атаки/з ударом 43/7 - 50/20
- Кутові 9- 9
- Штрафні удари 3 - 7
Це все на нашу користь, але рахунок на табло 0:4 на користь львів’ян. Також у домашній грі ми мали ігрову перевагу та вели в рахунку до 83 хвилини, але Карпати випустили на заміну досвідченого Кожанова і досвід переміг:) Поступилися 1:2.
Важкі і принципові ігри у нас із Нивою і Прикарпаттям. Прикарпаття нав’язувало боротьбу, демонструючи більше десь силовий футбол, більш вертикальний з великою кількості боротьби, а Нива грала більше на контратаках.
Буковина, фото: СФК Буковина
Епіцентр ‒ цікава команда, яка демонструє комбінаційний футбол. Запам’яталася молода та динамічна команда з Маріуполя, дуже грамотно будує свою гру, видна праця тренерів, але десь не вистачило майстерності та досвіду гравцям.
Дві різні гри зіграли з Діназом: хоча зіграли в нічию, дома ми грали першим номером, а у Вишгороді, вже Діназ мав ігрову перевагу, але за моментам закономірний результат 1:1.
У весняній частині стало ще цікавіше.
Акцентовано готувалися до першого туру в групі вибування з Полтавою, завдяки моїм помічникам (Тарану і Чурілову), ми мали змогу ретельно підготуватися до специфічної гри команди, маючи відеозапис з дрону. Розібрали гру команди один в один по всьому полі, виключили лідерів і здобули дужу важливу перемогу!
Ігри з Черніговом вже відрізнялися: команда прагне грати в тотальний футбол, ми використали їх гру в обороні, де побачили слабкі місця при переході з атаки в оборону (так забили перший м’яч Скрипник і третій - Сергійчук).
В грі з Гірником розуміли, що буде важко розкрити оборону з 5 захисниками. Далася взнаки відсутність у нас чотирьох гравців основи, перехід на трав’яне покриття, чітка побудова гри команди Дірявки і отримали єдину поразку в сезоні, а от у Чернівцях було дуже цікаво, як ми перебудовувалися і підлаштовувалися і мали змогу перебудовуватися за рахунок замін. У першому таймі грали без м’яча за схемою 1:4:3:3 при атаці 1:3:4:3, лівого захисника піднімали по бровці вгору, опорний робив «спуск», правий крайній зміщувався в середину, так що мали перевагу в центрі поля за рахунок цього і забили три м’ячі.
Також, вважаю, треба виділити Скорук. Це команда з хорошим підбором гравців. Вони тактично перелаштовувалася під час гри, особливо це було помітно в останньому турі, коли починали 1:3:5:2, в другому таймі перелаштувалися на 1:4:3:3. Проте ми були готові. Залишивши на лавці досвідченого опорного Цурупіна, зіграли на «0». Співчуваю Скоруку з приводу ситуації, яка склалася, й бажаю швидше отримати можливість повернутися в чемпіонат.
Буковина ‒ Скорук, фото: СФК Буковина
Враховуючи особливість минулого сезону, команди відпрацювали якісно. Були різноманітні тактичні схеми в Першій лізі. Це дає змогу прогресувати як футболістам, так і тренерам.
‒ Лауреати Першої ліги за голосуванням клубів: тренер – Микитин із Металурга, гравець – Будківський із Полісся. Згідні з цим?
‒ Микитин вивів команду в стикові ігри і, на мою думку, заслужено був обраний найкращим тренером Першої ліги.
Будківський ‒ лідер команди, яка виграла Першу лігу, і є найрезультативнішим гравцем сезону, тому він ‒ найкращий гравець чемпіонату, я з цим погоджуюсь. Проте для мене мої гравці кращі 😄
‒ На вашу думку, троє новачків УПЛ від Першої ліги будуть там успішними?
‒ Полісся і ЛНЗ, на мою думку, не загубляться, а по Оболоні є сумніви. В першу чергу, вважаю, заслуговують на те, щоб їм дали шанс випробувати себе в УПЛ, ті гравці, які з командою пройшли шлях до УПЛ.
Бажаю всім нам перемоги, напевно, найбільш бажаної, найбільш цінної, найбільш важливої в нашому житті!
Бажаю цим трьом командам досягнути своїх цілей в УПЛ, а нам найшвидшої перемоги у війні!
Слава ЗСУ!!! Слава Україні!
Довідка «УФ»
Андрій Ярославович Мельничук народився 14 листопада 1978 року в Чернівцях. Перші тренери — Ігор Калита, Володимир Нікітін. Ігрове амплуа – воротар. Грав за чернівецькі Ладу (1993-97) та Буковину (1997-2000, 2009), а також за Оскіл (Куп’янськ), Сокіл (Золочів), Спартак (Івано-Франківськ), Спартак-Горобину (Суми), Сталь (Кам’янське, тоді ‒ Дніпродзержинськ), Нафтовик-Укрнафту (Охтирка), Комунальник (Луганськ), узбекистанські Кизилкум і Динамо (Самарканд).
Завершивши виступи в 2015 році, розпочав тренерську роботу. Працював у академії кам'янської Сталі, юнацькій команді Металург (Кам'янське) і Маолдіс (Дніпро), ДЮСШ Спарта (Чернівці), очолював аматорський Довбуш (Чернівці). Буковину очолює вдруге: 2019 і з 2022 року.