«Граю кожен матч за Ракув на максимумі, а решта залежить від Реброва»: Кочергін – про єврокубки та збірну України
Ракув після першого в історії клубу чемпіонства у польській Екстраклясі продовжив писати нову сторінку в історії команди з Ченстохови. Замість святкування чемпіонства – коротка відпустка та початок шляху у кваліфікації Ліги чемпіонів з першого раунду, який завершився потраплянням в групу Ліги Європи.
Останні півроку команда билася на трьох фронтах, чим залюбки скористалися конкуренти у чемпіонаті, через що команда нашого сьогоднішнього героя відстала від конкурентів в боротьбі за чемпіонство. Дуже приємно, що одну з провідних ролей у Ракуві відіграє українець.
Журналіст сайту «Український футбол» Олександр Карпенко поспілкувався з півзахисником Ракува Владиславом Кочергіним про:
- Шлях Ракува у єврокубках
- Зміну головного тренера
- Кого з українських грандів міг би очолити Марек Папшун.
- Збірну України та ін.
«Завжди мріяв зіграти в Лізі чемпіонів»
– Владе, чемпіонат Польщі пішов на зимові канікули. Ракув розривався між Екстраклясою, єврокубками та Кубком Польщі. Як оціните першу частину сезону?
– Це для Ракува перший єврокубковий сезон,ми продовжуємо боротьбу за чемпіонство, вийшли до чвертьфіналу Кубка Польщі (в лютому Ракув поїде в гості до П'яста (Ґлівіце), – прим. О.К.). Я вважаю, що ми добре відіграли цей проміжок часу.
– Як команда готуватиметься до поновлення сезону?
– В нас будуть збори в Туреччині. Суперники – Лудогорець, Марибор та Дніпро-1.
– Ракув зустрічає свята на четвертій сходинці в Екстраклясі, маючи гру в запасі. Команді під силу надолужити відставання у 9 очок від лідируючого Шльонська?
– Минулого сезону в нас не було єврокубків, тому всю дистанцію пройшли досить рівно. Фізично і психологічно досить складно грати кожні 3-4 дні. Команди, не задіяні в єврокубках, можуть скористатися своїм шансом, як це зробили Шльонськ та Ягеллонія. Попереду багато матчів, щоб виправити цю ситуацію. Після відпустки ми зможемо зосередитись на чемпіонаті та Кубку Польщі.
– Матчі проти яких суперників вам запам'яталися найбільше?
– Можу назвати кілька матчів. Найбільш пам'ятними стала перемога над Легією (2:1). Мені вдалося забити, дуже важлива для нас перемога.
Далі матч зі Штурмом (1:0) в Лізі Європи, бо це історична перемога для Ракува. Само собою, поєдинки проти Спортинга (1:2, 1:1) та Аталанти (0:4, 0:2). Команди дуже хорошої якості.
Не вдалось завантажити відео.
– Шлях Ракува в єврокубках справді видався історичним. Чемпіон Польщі у кваліфікації ЛЧ пройшов всю дистанцію в 4 раунди та подарував євроосінь. Складно було подолати шлях довжиною в 14 матчів?
– Дуже тяжко. В нас був період, коли багато знакових гравців травмувалося. Грали кожні 3-4 гри. Багато людей прийшло в команду. Ракув відрізняється тим, що гра поставлена на взаємодіях. Кожен футболіст повинен знати, що робити в пресингу, при грі в обороні. Новачкам знадобився час, щоб все зрозуміти.
– Що відчуває футболіст, коли вперше слухає гімн Ліги чемпіонів безпосередньо на полі?
– Почути гімн ЛЧ на футбольному полі – мрія кожного футболіста, і я – не виключення. Завжди мріяв зіграти в цьому турнірі, тож почути цю мелодію було приємно. Коли ми вийшли на гру з Копенгагеном, пішов дощ і це ще більше закарбувало в пам'яті цю мить.
– Ракув реально претендував на вихід в груповий раунд ЛЧ, однак поступилися Копенгагену (1:1, 0:1) за підсумками плей-офф. Чого не вистачило?
– Зовсім трохи. З Копенгагеном не пощастило отримати в першому матчі гол у власні ворота, потім нам скасували взяття воріт через сантиметровий офсайд. В матчі-відповіді отримали нелогічний м’яч з 40 метрів. Ми не повинні пропускати такі голи.
Потрібно не забувати, що єврокубки ми грали не у Ченстохові, а у Сосновиці. Підтримка була справді хорошою, але чогось не вистачало. Десь це могло вплинути на такий результат в єврокубках.
Не вдалось завантажити відео.
«Для Динамо стиль Папшуна підходив би краще»
– Влітку Ракув залишило кілька провідних футболістів чемпіонської команди, а на їхнє місце прийшло багато новачків. Зараз новенькі вже призвичаїлися до футболу, який сповідує команда?
– В команду прийшли хороші футболісти, які потребували часу на адаптацію. Хтось більше, а хтось менше для того, щоб зрозуміти, як ми граємо командно, обороняємось, атакуємо та решту дрібничок, які мають значення у побудові гри Ракува.
Досить непросто прийти та з ходу стати бойовою одиницею, коли щотижня ти граєш важливі матчі. На початку було важко, а зараз вийшли на високий рівень та приносять користь команді.
– Творець чемпіонського Ракува Марек Папшун залишив команду після семи років роботи на чолі команди. Зараз клуб тренує його асистент Давид Шварга. Гра команди сильно змінилася?
– Основні принципи, які були при Папшуні, збереглися. Шварга додав свої деталі, які можуть допомогти нам буде ще кращими. Коли ми граємо проти команди за лінією м'яча, я вище підіймаюся третьою десяткою і насичую певну ділянку поля в пресингу.
– Прізвище Папшуна часто можна було почути в наших медіа в контексті можливого призначення в Шахтар або Динамо. Кому з наших грандів його футбол міг би підійти?
– Я думаю, що для Динамо стиль Папшуна підходив би краще, тому що в нього все закладено на інтенсивності, на спринтах. Як ми бачили при Луческу, Динамо також грало в інтенсивний та вертикальний футбол. Щось схоже сповідує Папшун.
А що награв Кочергін у Польщі?
Підписавши контракті з Ракувом у березні 2022 року, в 82 матчах він забив 18 м’ячів і віддав 8 результативних передач.
– Чи багато команд в Екстраклясі грають в простий футбол?
– Рівень всього чемпіонату Польщі дуже пристойний. Більшість команд подібного рівня, змагається за чемпіонство.
– Досвід гри в УПЛ стає в нагоді проти таких суперників?
– Так. Досвід гри за Зорю в УПЛ та єврокубках мені допомагає. Мені дуже подобається, як поляки вболівають, їхнє ставлення до футболу. Завжди повні стадіони, відчуваєш себе футболістом.
– Не можу не запитати вас про Зорю, в якій ви відіграли майже 5 років. Навесні команда зможе вилізти з ігрової ями?
– За Зорею слідкую. Коли є можливість, то дивлюся їх матчі. У них складна ситуація. Постійна зміна тренерів не йде на користь. Про глибину проблеми говорить те, що в команду приходить тренер, а він навіть не знає своїх футболістів, на яких позиціях вони грають (Влад відсилає нас до слів В'ячеслава Чурка про Ненада Лалатовича,– прим. «УФ»).
Перша частина сезону провалена, але я сподіваюсь, що після зборів команда повернеться на той рівень, якого чекають вболівальники.
«В збірній України зараз дуже серйозна конкуренція»
– З Ракувом ви виграли всі можливі титули у Польщі, засвітилися в Європі. Що далі?
– Зараз повністю сконцентрований на Ракуві. Хочу бути корисним для своєї команди.
– Контракт з Ракувом дійсний до 2025 року. До вас є інтерес з боку інших команд?
– Не можу сказати. Можливо він є, але я нічого не знаю.
Владислав Кочергін. Фото: ФК Ракув
– Успішні виступи за Ракув можуть сприяти вашому потраплянню в топ-чемпіонат?
– Хотілося б спробувати себе в топ-5 європейських чемпіонатів. Спробувати себе на тому рівні. Повинно скластися багато речей так, щоб там опинитися. Залежить від багатьох дірбниць.
– А серед чемпіонатів топ-5 є улюблений?
– З дитинства симпатизую Реалу. Якщо є можливість подивитися футбол, то перевага буде у Ла Ліги. Слідкую за всіма нашими українськими легіонерами, зокрема за Жироною, яка показує класний рівень.
– Польщу дуже часто ставлять в приклад Україні в футбольному плані. Що могла б УПЛ взяти за приклад?
– Через війну, а перед цим COVID-19, у нас в Україні немає вболівальників на стадіонах. Після нашої перемоги можна більше уваги звернути на навколофутбольні речі. Клуби Екстракляси потужно просувають себе на телебаченні та в соцмережах. Є телепул. Все це на дуже високому рівні.
– Ваша успішна гра за Ракув залишається поза увагою тренерського штабу збірної України. Ви для себе знайшли відповідь?
– Звісно, хочеться отримати запрошення в збірну України, але не зациклююсь на цьому. Я виходжу на кожен матч за Ракув грати на максимум, а решта залежить від Сергія Станіславовича. Я буду щасливий, якщо це трапиться. Якщо ні – вболіватиму і сподіваюся побачити нашу команду на Євро-2024.
В збірній України зараз дуже серйозна конкуренція, тому я стараюся прогресувати і показувати той футбол, щоб на мене звернули увагу.
– У вашому доробку є один поєдинок у складі збірної. Восени 2021 року ви зіграли у спарингу проти Чехії (1:1). Що запам'яталося з того відрядження?
– Коли змалечку займаєшся футболом ти завжди мрієш потрапити до збірної. Це почесно представляти свою державу. Для мене це було дуже приємно і дало мотиваційний поштовх тримати рівень. Дуже був радий, що мене запросили і дали можливість дебютувати.
– З появою Сергія Реброва на чолі збірної України вважалося, що ваше запрошення – питання часу. Готуючись до інтерв'ю, прочитав, що, коли Ребров очолював Динамо, то він розглядав вашу кандидатуру. Можете пролити світло?
– Я чув про це. Пройшло дуже багато часу. Це вже не має ніякого значення.
– Попереду на збірну чекає плей-офф за вихід на Євро-2024 через Лігу націй. Як розцінюєте шанси нашої команди?
– Я вважаю, що нашій збірній все під силу. Потрібно добре налаштуватися, показати свою гру, яку ми бачили під керівництвом Сергія Реброва. Все в наших руках.
– Вам подобається футбол, який демонструє збірна України?
– Так. Ми почали грати з позиції сили. Важливим є те, що почали здобувати потрібний результат.