Гусін зустрічався з Феллером із Баєра та мав дискусії з Блохіним: Маркевич і Хацкевич – про легенду Динамо в річницю його загибелі

17 вересня 2014 року Україну сколихнула новина про загибель легендарного півзахисника київського Динамо та національної збірної – Андрія Гусіна, який не зумів впоратися з керуванням мотоциклом на автодромі «Чайка під Києвом та загинув прямо на місці. На той момент Андрію Леонідовичу був 41 рік, у нього залишалася дружина Христина та троє дітей – Андрій, Іван та Анастасія.

І як говоритимуть пізніше: «Гусін мав дуже коротке, але яскраве життя». Проте його шлях до слави був тернистим. Народившись у сім’ї атлетів, Андрій пішов стопами батьків та обрав свій вид спорту – футбол. Відзначимо, що батько Гусіна – Леонід – заслужений тренер України, який також був тренером-організатором команди шкільного турніру до Євро-2012. Пізніше й Андрій обере тренерське ремесло, але про це згодом.

Розпочавши свій шлях у нижчолігових колективах, Гусін непогано заявив про себе та привернув увагу керманича львівських Карпат Мирона Маркевича, який саме шукав підсилення для своєї команди, що на той момент перебувала в кризі. Зрештою Гусін опинився у лавах «левів» та продовжив виступати там на позиції нападника.

Андрій Гусін в Карпатах, фото: з відкритих джерел

Вже у Динамо в Андрієві легендарний Валерій Васильович Лобановський побачить ідеального опорного півзахисника. До того Гусін виступав за Динамо-2, а в першій команді серед форвардів мав конкурентів в особах Андрія Шевченка, Віктора Леоненка, Сергій Реброва, Сергія Скаченка та інших. 

Перед поверненням Лобановського у Динамо Гусін був за крок до переїзду в інший клуб, проте третій прихід Метра врятував для біло-синіх одну з майбутніх легенд команди.

В складі Динамо Андрій грав у півфіналі Ліги чемпіонів, сім разів ставав чемпіоном України та ще чотири рази здобував Кубок країни. Разом зі збірною Гусін увійшов до історії, спершу вийшовши на перший в історії країни чемпіонат світу, а пізніше й ставши чвертьфіналістом ЧС-2006 в Німеччині. До того ж, Гусін у пам’яті одноклубників та тренерів, з якими працював, лишається виключно позитивною особою. 

Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський зв’язався з Мироном Маркевичем, який знайшов Гусіна для великого футболу, та з Олександром Хацкевичем, разом з яким грав за київське Динамо, аби ті поділилися своїми спогадами про легенду вітчизняного футболу.

 «Хотіли повернути Гусіна в Карпати, але Суркіс застосував силові методи»

– Коли та як у ваші тренерські руки потрапив юний нападник Андрій Гусін? 

Маркевич: Діло було у 1992 році, я тоді тільки прийняв Карпати. Тоді команди взагалі не було: вилітала з Вищої ліги, але в останньому турі все ж врятувалась. Я почав формувати новий колектив, їздив по області, переглядав гравців.

Порекомендували мені заїхати у Комарно, подивитися на одного нападника. Казали, що він сируватий, але з хорошою швидкістю. І дійсно, я подивився на нього і забрав у Карпати. Пам’ятаю, що він дебютував у Вищій лізі з Нивою (Тернопіль). Ми тоді забили двічі та виграли 2:0, здається. На той момент я його бачив саме у нападі. 

– Що було далі? 

Маркевич: Потім наші дороги розійшлися. Він пішов у армію, був у ЦСКА-Борисфені, ми хотіли його повернути назад, в Карпати. Але тоді Динамо нам цей варіант перекрило, Суркіс застосував силові методи. 

Андрій Гусін в ЦСКА-Борисфені, фото: з відкритих джерел

Нас по дорозі з Києва до Львова підрізав джип, вийшли люди з автоматами та забрали Гусіна до себе в авто. У підсумку далі Лобановський побачив у ньому опорного хава, а сам Андрій з часом став одним з найкращих гравців в історії українського футболу.

– Що це був за гравець, якими були його головні ігрові козирі? 

Маркевич: Знаєте, всі тренери люблять таких футболістів, які прислуховуються та все виконують. Андрій був одним з тих футболістів, які мали чудову ігрову дисципліну та прекрасні фізичні дані.

– Чи зміг би Гусін стати топовим гравцем, якби й надалі продовжував грати у нападі?

Маркевич: Переконаний, він був би і чудовим нападником. Гусін мав максимально професійне ставлення до справи.

– А відчувалося, що Андрій походить зі спортивної родини?

Маркевич: Я добре знав його батьків, ми спілкувалися. Перше, на що я звернув увагу – це те, що він зі спортивної сім’ї та має хороші фізичні якості. Решту можна було підтягнути.

«Гусін виконував шалений обсяг чорнової роботи, він 100% заграв би у Європі»

– Раніше ви говорили, що батько Андрія дуже хотів бачити свого сина саме в Динамо.

Маркевич: А я хотів бачити його у себе в Карпатах:) Але так, він та батьки хотіли у Київ. Що казати, Динамо – є Динамо. Там він повністю розкрився. Динамо на той час було не тільки топовим клубом в Україні, а й у Європі. Гусін був одним з ключових гравців тієї команди, тому все логічно.

– Тобто, якби Гусін переїхав до Європи, то точно б там не загубився?

Маркевич: 100%. Він у будь-якій команді заграв, тим більше, на позиції опорного півзахисника. Гусін виконував неймовірний обсяг чорнової роботи, сьогодні таких футболістів мало. Зараз всі хочуть грати лише з м’ячем.

А з таких, як Андрій, в нашому футболі лишився один Тарас Степаненко, але й у нього вже солідний вік. Гусін ніколи зайвого не робив на полі: забрав-віддав, а ще й же міг забити.

Андрій Гусін в Карпатах, фото: з відкритих джерел

– Чи є у вас історія пов’язана з Андрієм, його слова, чи асоціація, яка приходить вам у голову, коли ви згадуєте про нього?

Маркевич: Він був порядною людиною і хорошим сім’янином, а до того ж класним футболістом. Все разом поєднував. Зараз таких важко знайти, бо Андрій не намагався навмисно «світитися» перед кимось. Нині багато подібного: гравець ще по м’ячу не вдарив, а вже майбутня зірка, публікують фото їхніх жінок… Я на таке дивитися не можу. 

Гусін жив скромно, спокійно, виконував свою роботу. Сім’я, повторюся, в нього прекрасна була. Нормальною людиною він був. Мені дуже прикро, що Андрій так рано пішов. Він прожив яскраве життя, хоч і коротке. Ті часи я згадую з величезною ностальгією та дуже задоволений тим, що зумів знайти його для великого футболу. В свою чергу я вдячний йому за те, що Гусів довів мені – я не помилився. 

«Гусін із Каладзе влаштовували перегони по Києву, з’ясовуючи хто швидше доїде до бази Динамо»

– А яким ви пам’ятаєте Андрія Гусіна? 

Хацкевич: Андрій був чудовою людиною, чоловіком, батьком та сином. Якщо брати футбольні якості, то він був прекрасним партнером, який міг підказати та підстрахувати, а також вирішити долю матчу.

– Коли ви дізналися про пристрасть Гусіна до швидкої їзди? 

Хацкевич: Взагалі Андрій був нетиповим футболістом у плані проводження вільного часу. На базі та в літаку більшість хлопців грали в карти, а Гусін все читав свої журнали про автомобілі та мотоцикли. Він дуже цим захоплювався, у нього, напевно, були найшвидші машини в команді. Пам’ятаю, як він і Subaru свою все якось покращував, перепрошивав.

– А чи є історія, пов’язана з Гусіним та перегонами? 

Хацкевич: Вони з Кахою Каладзе любили поганяти, хто швидше добереться до нашої бази від будинку на проспекті Перемоги, де ми жили в одному будинку. Можу сказати, що виглядало це very dangerous для оточуючих. Але тоді не було таких заторів і хлопці примудрялися від Політеху «долетіти» до Конча-Заспи за 15-17 хвилин. Швидкість – це те, що в нього стояло відразу після сім’ї та футболу.

Каха Каладзе і Андрій Гусін, фото: з відкритих джерел

– Якою була ваша остання розмова з Андрієм? 

Хацкевич: Ми того дня збиралися грати в футбол. Він вранці підтвердив, що буде присутній. Після цього все…

«Лобановський розгледів в Андрієві опорника, а згодом Гусін став одним з найкращих у Європі»

– А за яких обставин ви познайомилися з Гусіним, який тоді ще був нападником?

Хацкевич: Андрій тоді повернувся з ЦСКА-Борисфен, але я знав, що він був форвардом. Проте відразу, з першого тренування після повернення, Валерій Васильович його перекваліфікував у півзахисника, який мав грати перш за все на оборону. Гусіну було важко перебудуватися, оскільки він ще не мав необхідних навичок. 

Напевно, Андрій не розумів та не знав, що потенціал у ньому саме на цій позиції і помітив Лобановський. Він був одним з найкращих гравців, що стосувалося відбору м’яча, верхової боротьбі, непоступливості та агресивності на стандартах в атаці. 

Гусін своїм шансом від Валерія Васильовича скористався та довів, що він гідний бути гравцем тієї ще команди Динамо та національної збірної України.

– Якщо говорити саме про манеру гри Гусіна, то хто з всесвітньовідомих футболістів діяв у подібному стилі?

Хацкевич: Із сучасними гравцями його некоректно порівнювати, бо наприкінці 90-х був трішки інший футбол. Зараз від тієї позиції, на якій грав Андрій, вимагають, окрім всього, ще й вправно діяти на атаку. 

Хоча у наш час, коли ми грали проти топових клубів у Лізі чемпіонів, то у кожній з цих команд був подібний гравець. Можна пригадати Роя Кіна з Манчестер Юнайтед, Едгара Давідса з Ювентуса – такі ж, як Андрій, дуже непоступливі футболісти, які заточені на руйнування. Я можу сміливо сказати, що Гусін був одним з найкращих гравців Європи на своїй позиції.

– Сам Гусін, до речі, розповідав, що мав чимало пропозицій з Європи та навіть контактував з представниками леверкузенського Баєра.

Хацкевич: Це природньо для таких гравців, коли ними цікавляться топові клуби. Гусін відповідав усім вимогам тодішнього футболу. Тому те, що він зустрічався з Руді Феллером з Баєру – не дивина. Можна тільки здогадуватися чому цей трансфер так і не стався. Проте я знаю точно, що Андрій мав діалог з Баєром. 

Андрій Гусін (ліворуч у верхньому ряду), фото: ФК Динамо Київ

«Гусін не мав конфліктів з Лобановським, але коли став тренером, то влаштовував дискусії з Блохіним»

– Яким був Гусін у спілкуванні з тренерами, зокрема з Лобановським?

Хацкевич: У тій нашій команді багато футболістів мали свою думку. Конфліктів не було, оскільки Валерій Васильович завжди вислуховував гравців. Однак лише в тому випадку, якщо це не перетворювалося на істерику, чи невиконання його вимог – у такому випадку вже були наслідки. Тому жодних непорозумінь у Гусіна з Лобановським не було. 

Наприклад, коли в Європі вже стали перебудовуватися на гру в лінію, без останнього захисника, то Андрій мав свою думку з приводу цього. Ми ж продовжували діяти з останнім захисником, або навіть двома останніми, коли у нас були Ващук та Герасименко. Потім, вже як сам Гусін став тренером, то почав у своїй практиці використовувати сучасні методи, які йому імпонували.

– Гусін був важливою частиною команди Лобановського, яка доходила до півфіналу Ліги чемпіонів у сезоні 1998/99. Проте також з ним пов’язана історія, яка сталася вже пізніше, коли напередодні матчу з Манчестер Юнайтед всі гравці Динамо побрили голови. Є версія, що ініціатором виступив саме Гусін.

Хацкевич: Досі історія замовчує, чия це ідея:) Головне, що ми були єдині в цьому пориві! А ось хто виявив ініціативу – це вже не так важливо. Найважливіше, що всі підтримали цю ідею. 

Щодо реакції Лобановського, ходить багато історій, але Валерій Васильович, я гадаю, сприйняв це як один з проявів єдності нашої команди після невдалих ігор. Від Лобановського ми жодних слів щодо такого вчинку не почули: ні хороших, ні поганих. 

– Останні роки своєї кар’єри Гусін провів за кордоном. Існує версія, що він покинув Динамо саме через конфлікт з Йожефом Сабо, який тоді очолив команду.

Хацкевич: Мене на той момент вже не було в команді, а з Андрієм я це не обговорював. Розумієте, просто потрібно знати Йожефа Йожефовича:) 

– Тренерську кар’єру Гусін розпочинав у Росії, хоча більше запам’ятався саме своєю роботою з Динамо-2. Можете детальніше розповісти про те, яким був Гусін-тренер?

Хацкевич: Ми з Андрієм разом працювали в той час. Він очолював Динамо-2, я був у молодіжці, а Олег Володимирович Блохін керував першою командою Динамо. Кожного тижня після турів ми зустрічалися та обговорювали футбол. Ось тут Андрій вже відстоював своє бачення футболу. 

Андрій Гусін, фото: ФК Динамо Київ

Були достатньо цікаві моменти, коли на той момент вже Андрій Леонідович вступив з Олегом Володимировичем у дискусію. Якщо Блохін – це більше old school, то Гусін намагався грати сучасно, системно, зі структурою. Андрій тоді чітко розумів, що він хоче від команди та як вона має діяти на футбольному полі.

«Старший син Гусіна грав у схожому з батьком стилі, але мав не такий дипломатичний характер»

– Обидва сини Гусіна – Андрій та Іван – пробували власні сили у футболі. Казали, що Андрій-молодший був дуже схожий за манерою гри на батька.

Хацкевич: Андрюха, той що молодший, приходив на базу, тренувався з першою командою. Пам’ятаю, у нього був доволі непростий характер. Якщо його батько був більш дипломатичним, то син мав відмінний від нього характер. Але це нормально, люди різні.

Андрій-молодший теж був такий «кусючий», непоступливий та достатньо агресивний, діяв теж у центрі поля. А Іван на той момент був ще малим, я його вже давно не бачив, тому не можу щось сказати. 

– А які стосунки в Гусіна були з дружиною – Христиною?

Хацкевич: Це було ідеальне подружжя. Вони дуже любили приймати в себе гостей, Андрій готував шикарне барбекю. Ми доволі часто бували в них вдома. Всі дні народження у них мали свою певну тематику. Гусін був ідеальним чоловіком, вони з Христиною дуже поважали, любили та цінили один одного.

– Взагалі Гусін дуже нетиповий футболіст для свого часу: любив яскраво одягатися, брав участь у телепроєкті «Танцюю для тебе-2». В команді могли «прихопити» за це?

Хацкевич: В Андрюхи були, звісно, доволі своєрідні наряди:) Христина ж у нього дівчина доволі творча, дизайнер одягу і, мабуть, це впливало на Андрія. Ось він і виділявся в плані стилю та одягу на тлі інших футболістів.

Андрій Гусін з дружиною Христиною, фото: з відкритих джерел

– Перед загибеллю Гусіна того ж 2014 року з життя пішло ще дві легенди Динамо – Андрій Баль та Валентин Белькевич. Які думки були щодо такої серії трагічних новин?

Хацкевич: Чорний кінець літа… Ніхто подібного навіть не очікував. Зрозуміло, що у кожного своє життя, своя смерть та доля. Я вважаю, що не можна навіть думати про те, що це якась закономірність. Йдеться про долю кожного з цих людей.

– Що перше спадає вам на думку, коли зараз згадуєте про Гусіна?

Хацкевич: Знаєте, Андрій був доволі закритою людиною, сім’янином. Він любив гумор, але яскравих моментів, які б запам’яталися, я не можу пригадати. Стільки часу минуло, вже все-таки 11 рік йде як немає хлопців... Найголовніше, що ми їх пам’ятаємо. Вони були справжніми.