Хоакін Сіфуентес із Епіцентру: «Хочу через роки розповідати дітям, що у мене була така пригода, як Україна»

Хоакін ніколи не грав у Ла-Лізі своєї батьківщини – Іспанії, прибув до України після чемпіонату Андорри, а на сьогодні з п’ятьма голами та сімома результативними діями входить у десятку найкращих в УПЛ поруч із гравцями Динамо та Шахтаря, збірниками, дорогими легіонерами.

Він приїхав у країну, яка охоплена війною, не маючи гарантій, контракту та розуміння того, що чекає попереду. Сьогодні – це один з лідерів Епіцентру, який підтвердив свій клас на рівні УПЛ, а завдяки голам і самовіддачі впевненості закохав у себе фанів з Кам'янця-Подільського. 

Оглядач сайту «Український футбол» Олександр Карпенко поспілкувався з Хоакіном Сіфуентесом, поділившись своєю особистою історією, яка привела його в Україну. Він міг зіграти проти Полісся з андоррським клубом – а зараз його Епіцентр гратиме в Житомирі.

Як Хоакіну працюється в Епіцентрі та в чому він бачить проблему команди-новачка УПЛ? «Нагорняк завжди каже мені одне»

– Хоакіне, як справи у тебе та твоїх товаришів по команді?

– Головне – ми велика родина. Навколо мене багато нових людей, нові конкуренти. Наполегливо працюю, і результат прийде за один день.

– У попередніх матчах вам вдавалося результативно забивати. Що це сприяло?

– Особисто я почуваюся добре. Для нас було важливо почати набирати очки. Навіть якщо ми здобудемо перемогу над Карпатами та Олександрією, нам буде нелегко. Зовсім інша гра вийшла з Вересом.

– Епіцентр після непоганої серії програв два матчі поспіль і дуже страждає через власні помилки в обороні. Чи приділяєте цьому аспекту багато уваги?

– Можливо, це й була наша найбільша проблема в попередніх матчах. Команда не тримається згуртованою, залишає багато простору у центрі. Тренер завжди казав: нам потрібно робити те саме. Намагатися атакувати однаково.

– Як би ти описав головного тренера Епіцентру Сергія Нагорняка, колишнього гравця збірної України?

– Мені тренер завжди каже: йди в атаку, 1в1, швидко підіймайся, насолоджуйся грою, пробуй робити різні речі. Для мене дуже важливо відчувати довіру тренера.

Сергій Нагорняк, фото: ФК Епіцентр

Як Хоакін адаптувався в Україні та що думає про колектив Епіцентру? «Зрозумів, що мені потрібно більше працювати, щоб грати в УПЛ»

– Складно було адаптуватись до футболу УПЛ?

– Для мене це перший досвід гри далеко від дому. Все інше: нова країна, футбол. Я добре пам'ятаю свою першу передсезонну гру. Спочатку я почувався чудово, але з плином часу суперник ставав все сильнішим, багато фізичних контактів. 

Після передсезонки я освоївся, познайомився з іншим футболом. Я зрозумів, що мені потрібно більше працювати, щоб грати в УПЛ. В Іспанії все заточено більше на тактиці, ігрових якостях гравців. У Епіцентрі серед українців так само хлопці класно грають на м'ячі.

– Наскільки важливим було те, що ти приїхав не сам в Україну? 

– Дуже здорово, що я тут не сам. Спочатку ми з Нілом [Кошем Монтаньєю] приїхали до Кам'янця-Подільського. Пізніше до нас доєднався Себеріо. Вони ще й класні хлопці в плані людських якостей. Раз на тиждень любимо втрьох збиратись на вечерю у когось вдома.

– Самому було б складніше адаптуватись?

– Якби я тут опинився сам, то з першого дня в Епіцентрі почував би себе комфортно. Зараз я кайфую від свого перебування тут. 

– Як ладнаєш з місцевими гравцями?

– Хлопці більш-менш володіють англійською. Буша (голкіпер Епіцентру Гліб Бушняк, – прим. «УФ») класно володіє іспанською. Перекладає, що просить від нас тренер. Потрошку намагаюсь опанувати вашу мову. Раз на тиждень беру уроки. Деякі футбольні речі я вже розумію без перекладу. Жодних проблем з комунікацією.

Хоакін Сіфуентес, фото: ФК Епіцентр

– Кого можеш назвати найбільшим жартівником?

– Саня Климець вміє розрядити обстановку. А так всі хлопці можуть добре пожартувати. Я так само люблю пожартувати. В цьому плані у нас класний колектив. Ви, українці, здаєтесь дещо холодними та занадто серйозними, але після кількох місяців тут я переконався, наскільки ви класні, відкриті якщо ближче знаєте людину.

– Чи плануєш перевозити родину?

– Зараз я сам, але сподіваюсь, що скоро родина буде зі мною. Чесно кажучи, вдома по телебаченню нам показують стрьомні кадри з фронту і деколи це викликає стурбованість. Потім пояснюю, що я у відносно безпечному регіоні, поруч з молдовським кордоном. Щодня зідзвонююсь з рідними.

– Що тебе побудило приїхати в Україну грати в футбол?

– Це великий шанс для мене грати тут. Спробувати щось нове. Я хочу через багато-багато років розповідати своїм дітям, що у мене була така пригода в житті. Я розумію, що українці проживають складні часи і мені хочеться своєю грою дати трошки позитиву, наскільки це можливо.

Чому Хоакін не зіграв за Санта-Колому проти Полісся та де міг опинитися перед Епіцентром? «Перехід не стався через одну причину»

– Перші матчі сезону – одразу ж потрапляєш на Шахтар та Динамо. Можна говорити про те, що у вас найскладніший старт по суперниках?

– Не лише вони, а також Кривбас, ЛНЗ в перших турах випадали. На мій погляд, нема в УПЛ легких суперників. Єдине, що виокремлює Динамо та Шахтар – філософія гри. 

– У тебе вже 5 голів в дебютному сезоні за Епіцентр. Що допомогло відшукати свою гру далеко від дому?

– Я дуже щасливий, що мої дії допомагають команді. Для мене не стільки важлива моя статистика, як мій вклад в загальний успіх команди. Зі свого боку можу пообіцяти продовжувати в такому ж дусі, щоб радувати наших вболівальників. Нам потрібен результат. Потрібні очки.

Хоакін Сіфуентес, фото: ФК Епіцентр

– Цього літа ти міг зустрітись з Поліссям у складі Санта-Коломи, але твої шляхи з андоррцями розійшлися...

– В Андоррі у мене був класний перший сезон, вигравав титули, грав в єврокубках, але через нефутбольні проблеми провалив попередню кампанію. Були проблеми в родині, я в іншій країні. Це все накладало свій відбиток. Після успішного першого сезону у мене була хороша пропозиція. Санта-Колома її відхилила і це мене сильно демотивувало.

– Від кого була пропозиція?

– Серія Б в Італії та команда з Індії.

Як Хоакін і його родина сприйняли варіант в Україні та з ким із наших збірників перетнувся в Іспанії? «Мама боялась війни, але це був мій шанс»

– Як ти опинився в Епіцентрі?

– Мені була потрібна зміна обстановки. Влітку мій агент розповів, що є варіант поїхати в Україну. Я подумав: «О, прикольно!» Я знав, що тут хороший чемпіонат, але ситуація з війною дещо посіяла долю сумніву. Я сказав: «Треба спробувати. Такого шансу доля може і не дати». 

– Епіцентр не пропонував контракт тобі одразу, а лише приїхати на перегляд. Як до цього поставився?

– Це нормальне явище. Спочатку це мене насторожило, але на іншій стороні медалі був шанс заявити про себе в УПЛ. Це переважило більше. Я нічого не втрачав, по суті. Попри те, що я був без контракту, до мене було одразу хороше ставлення з боку клубу, хлопців, працівників. Не всюди так можуть поставитись до гравця, що може в будь-яку секунду поїхати назад. З першого дня мені допомагали освоїтись і я хотів віддячити за це своєю грою. Що я заслуговую грати тут.

– Яку роль в твоєму переході зіграв ексгравець збірної України, а нині агент Роман Зозуля?

– Роман – дуже важлива особистість в моїй кар'єрі. Я народився в Альбасете і добре пам'ятаю, яким він був чудовим гравцем, а зараз відкрив мені дорогу в УПЛ. Він знав мого агента і запропонував йому варіант з Епіцентром. 

– Як відреагував, коли Епіцентр запросив тебе у свій склад?

– Я одразу зателефонував родині, щоб поділитись радісною звісткою, що гратиму в футбол тут, в Україні.

Хоакін Сіфуентес, фото: ФК Епіцентр

– Не відмовляли тебе через війну?

– Мама дуже переживала. Я пояснював, що це мій шанс піти за мрією грати на найвищому рівні. Вона мене підтримала, але дуже сильно хвилюється, коли по ТБ показують моторошні кадри. Зараз вона трошки розуміється на контексті. Якщо їдемо на виїзд до Києва, то вона дуже сильно переживає, щоб нічого не трапилось. Стільки часу ви воюєте, багато невинних людей продовжують страждати. Це багато говорить про те, що ви любите свою країну і готові за неї битися. Навіть я вже до сирен призвичаївся. Реагую, як і всі хлопці. Концентруюсь на позитиві і не думаю про погане. 

Чому Хоакін не заграв в Іспанії та як живе в Україні? «Важка травма залишила без футболу на кілька років»

– Що особисто для тебе буде маркером успішного сезону?

– Допомогти Епіцентру залишитись в УПЛ. 

– Коли в твоєму житті з'явився футбол?

– З 4-х років я почав грати з друзями. Потім приєднався до академії Альбасете, де пробув до 15 років. Потім грав у клубах провінції Альбасете і отримав важку травму коліна, яка на кілька років залишила мене без футболу. Через травму втратив варіант з Мурсією і був змушений призупинити кар'єру. Я порвав хрести, відновлювався, почався Covid-19. Через що я випав на такий довгий термін. 

– Можна говорити про те, що якби не травма, то міг би заграти раніше?

– Важко відповісти. В футболі все дуже швидко змінюється. Після надуспішного року все може змінитись в іншу сторону. 

– Що тобі допомогло повернутись в футбол?

– Я познайомився з чудовою людиною, яка тренувала мене індивідуально. Він вірив у моє повернення в футбол більше, ніж я сам. Для мене 90% в футболі вирішує ментальність, яка спонукатиме більше працювати на тренуваннях, в залі, під час ігор. Одного дня це відкриє тобі двері у великий футбол.

– Хто був твоїм футбольним кумиром?

– Бразилець Роналдо.

– Починав нападником?

– Трошки пограв форварда, а потім мене перевели на фланг. Не проблема взагалі зіграти на обох. Залежить від того, що просить тренер. 

– По юнаках не перетинався з хлопцями, що зараз запалюють в топклубах?

– Мексиканський півзахисник Марко Фабіан, якщо чув про такого (з Хоакіном перетинались в Андоррі, – прим. «УФ»).

Хоакін Сіфуентес, фото: ФК Епіцентр

– Так. В Айнтрахті запалював.

– Він товаришує з братами Дос Сантос (Джованні та Джонатан є вихованцями Барселони, які вважались суперталантами, - прим. «УФ»). Дуже добре відгукувався про них. 

– Після паузи збірних Епіцентр зіграє з Поліссям. Що можеш сказати про одного з лідерів чемпіонату?

– Бачив тільки хайлайти. Результати в чемпіонаті говорять за себе. Цікаво буде випробувати себе на тлі класних гравців.

– Як би описав фанатів Епіцентру?

– Вони неймовірні. Багато людей подорожує до Тернополя цілими родинами. Вони витрачають купу часу, щоб доїхати з Кам'янця до Тернополя. На жаль, нам не вдалося їх порадувати домашніми перемогами. Я сподіваюсь, що ми виправимо цю тенденцію.

– Як часто фанати впізнають у Кам'янці-Подільському?

– Час від часу впізнають. Мені дуже приємно. Я нікому не відмовляю у фото чи автографах. Трошки відчув на собі, наскільки важливим тут є футбол. 

– Як проводиш час поза футболом?

– Нещодавно скористались вихідним подивитися Львів. Я знаю, що міста на Заході країни дуже класні. Прогулятись центром міста. Хотілося б більше поїздити по Україні, коли з'явиться така нагода. Також можу піти в зал або пограти в теніс у задоволення.

– Чого не вистачає тобі в Україні в плані звичного ритму життя?

– Оскільки я кілька місяців не був в Іспанії, то більше часу хочеться провести з рідними та друзями.