«Хто не розуміє – зносить склад «бульдозером»: Маркевич, Федорчук і Вернидуб назвали найкращих в УПЛ у жовтні

Сезон Української Прем’єр-ліги 2025/26 років поволі підходить до свого екватора, а не за горами вже й зимова перерва. Тож боротьба за перші щаблі та виживання лише загострюється.

У жовтні в елітарному дивізіоні нашої держави було зіграно три тури, а це означає, що є що проаналізувати в нашій традиційній рубриці, де ми визначаємо найкращих за місяць. В гостях у сайту «Український футбол» побували відомі експерти:

• Мирон МАРКЕВИЧ (колишній головний тренер національної збірної України, культовий наставник львівських Карпат та знаковий керманич Дніпра й Металісту);
• Олег ФЕДОРЧУК (екстренер сімферопольської Таврії, вінницької Ниви та інших вітчизняних команд);
• Юрій ВЕРНИДУБ (ексголовний тренер луганської Зорі та криворізького Кривбасу);
• Артур ВАЛЕРКО (оглядач вітчизняного футболу).

Експерти обговорили побачене за жовтень в УПЛ перед міжнародною паузою для поєдинків національних збірних, зокрема й України у відборі на ЧС-2026, й назвали лауреатів нашої традиційної рубрики. 

Який клуб – найкращий у жовтні в УПЛ? «Знімаю капелюха перед Скрипником, але якщо говорити про найкращу команду місця, то це не Зоря»

– Найкраща команда УПЛ за підсумками жовтневих поєдинків? 

Маркевич: абстрагувавшись суто від результатів і зароблених очок, хоч і це, безумовно важливо (кам’янчани здобули шість залікових пунктів, – прим. «УФ»), мені імпонує, як грає Епіцентр. Їм ще б підсилити оборону… А так, то в атаці вони грають добре, в кожному поєдинку створюють моменти, байдуже, хто в них опонент. 

По грі, повторюсь, мені подобається, як виглядає команда Сергія Нагорняка, тому мій голос – їй.

Федорчук: дуже неоднозначний вийшов місяць, як на мене… Мені сподобалися три команди – ЛНЗ, який взяв максимум очок, дев’ять з дев’яти, Полісся, яке не програвало (сім залікових балів) та луганська Зоря (п’ять пунктів). Перед Віктором Скрипником знімаю капелюха, він зміг свою команду дуже добре збалансувати, звідси й результати. 

Якщо ж говорити про одну найкращу команду, то, звісно ж, це ЛНЗ. Бо ж як може бути інакше, якщо вони не програли жодної гри? 🙂 І, знову ж таки, хотілося б виокремити тренера – Пономарьова. Він хоч і не надто досвідчений тренер, ЛНЗ його друга команда на рівні УПЛ після Руху, але в нього є свій стиль, який він вже зумів прищепити черкаському колективу. Дуже подібний, варто сказати, до того малюнку гри, який був у Руху і який давав результат. 

Та найбільше, що мені подобається в роботі Пономарьова – він вміє «підсвічувати» молодих гравців.

Вернидуб: як на мене, на це звання заслуговує Полісся, бо пройшли жовтневий відтинок без поразок. Дуже впевнено розібралися підопічні Руслана Ротаня з СК Полтава (4:0) та Оболонню (4:0), розписали мирову з Шахтарем. Рівно відіграли у минулому місяці.

Валерко: цього місяця ЛНЗ виграв усі три свої матчі, причому, календар не був до команди надто добрим і випадали як фаворити сезону, так і сусіди по таблиці. Перемоги над Шахтарем і Динамо для нас усіх лише «підсвітили», підкреслили ту якісну роботу, яку Пономарьов у короткі терміни встиг провести в ЛНЗ. Як бачимо, клуб, який до того підписував легіонерів, зараз довірився своєму новому головному тренерові й запросив знайомих йому гравців. Саме це й дозволило оновленій команді давати результат уже зараз, а не, наприклад, вже після зимових зборів, як було б при закупці нової партії зовсім неадаптованих футболістів зі сторони.

Найкраща команда вересня УПЛ за версією експертів

ЛНЗ – 2 голоси, Епіцентр і Полісся – по одному голосу.

Футболісти ЛНЗ. Фото: ФК ЛНЗ

Яка команда УПЛ розчарувала експертів у жовтні? «Один клуб із лебедя-красеня чомусь перетворився на гидке каченя»

– Команда-розчарування жовтня?

Маркевич: найбільше в тому місяці мене розчарувала ФК Олександрія. Одне очко за три тури, то дуже замало…

Поганенько виступив і Колос, але в них хоч виправдання певне є – від них пішов Велетень, а він був одним з ключових гравців.

Федорчук: ФК Олександрія. Ця команда як потрапила на початку чемпіонату в піке, так і не може з нього виборсатися…

Однак і Колос у жовтні з лебедя-красеня чомусь перетворився на гидке каченя. Та обираючи один колектив з приставкою «найгірший», тобто той, який найбільше розчарував, я скажу, повторюсь – це ФК Олександрія. Ніби й гравці у Нестеренка непогані й геть не молоді, а результату немає. Навіть СК Полтава, де значно гірші умови й ресурси, виглядала у жовтні краще.

Вернидуб: київське Динамо. Явно не ту гру й не ті результати показала команда Олександра Шовковського, двічі втрачаючи перемоги на завершальних хвилинах (нічиї з однаковим рахунком 1:1 проти харківського Металіста 1925 та луганської Зорі, – прим. «УФ»). 

В чому причина невдалої серії киян? На це питання може відповісти лише їх тренер. Та, видно, що в них пропала та легкість, яка була на старті сезону... 

Валерко: взагалі, тим більше на фоні нинішньої УПЛ, найбільше розчарування – це гранди. Набирати по 4-5 очок із 9-ти можливих, не мати переваги в класі – це поганий знак, що у нас немає на сьогодні дійсно сильніших клубів, які б якісно вирізнялися від інших учасників чемпіонату. Проте, якщо говорити про саме доробок, то лише одне очко Колоса дуже здивувало. Досвідчена команда, на відміну від тієї ж Олександрії, влітку не втрачала 2/3 лідерів… Маючи в суперниках Рух, Полтаву та ЛНЗ, можна й треба було набирати побільше за одне очко – говоримо це, не бажаючи образити опонентів, звісно. З цим підбором гравців Колос міг би бути в зовсім іншій рубриці – там, де ЛНЗ. 

Команда-розчарування жовтня в УПЛ за версією експертів

ФК Олександрія – два голоси, Динамо та Колос – по одному голосу.

Хто найкращий тренер жовтня в УПЛ? «Пономарьов зумів за досить короткий термін поставити гру ЛНЗ, який очолив лише влітку»

– Найкращий тренер жовтня?

Маркевич: оскільки на мою думку найкращою командою у жовтні був Епіцентр, то логічно, що найкращим тренером я назву Нагорняка 🙂 Він, власне, і є творцем Епіцентру, суто тренерська команда, я то говорять, нині в Кам’янці-Подільському. Щиро бажаю Сергію досягти з Епіцентром успіхів в УПЛ.

Федорчук: Пономарьов зумів за досить короткий термін поставити гру ЛНЗ, який очолив лише влітку. І це показник рівня тренера.

Вернидуб: якщо вже когось і виділяти, то Пономарьова. Хороша у нього нині команда, силова така, але при всьому цьому не цураються гравці атакувальної ланки й грати один в один, йти на обіграші, загострювати. Також видно, що у гравці ЛНЗ все добре з фізикою і це також заслуга саме тренера, який правильно дає навантаження, розподіляє їх. 

Валерко: професія головного тренера – найбільш відповідальна й найбільш важлива в футболі. Той, хто не розуміє цього, кожні півроку бульдозером зносить попередній склад і залишається незадоволеним результатами. Той, хто розуміє – інвестує в тренера, тоді навіть наявні гравці починають прогресувати й розвиватися. Тож найкращий у жовтні – Пономарьов, який не має придбань рівня багатьох конкурентів ЛНЗ, але при цьому дає кращий результат.  

Найкращий тренер вересня УПЛ за версією експертів

Віталій Пономарьов (ЛНЗ) – три голоси, Сергій Нагорняк (Епіцентр) – один голос. 

Віталій Пономарьов. Фото: ФК ЛНЗ

Хто найкращий футболіст жовтня в УПЛ? «Оба дуже потужно відіграв, забив три голи, а міг ще більше»

– Найкращий гравець УПЛ за підсумками жовтневих баталій?

Маркевич: гравцем жовтня назву Велетня (по два голи та асисти за жовтень, – прим. «УФ»), хоч йому ще чимало потрібно прибавляти. Уже зараз в нього задатки дуже хороші для того, щоб прогресувати. 

Федорчук: Проспер Оба (три голи й один асист за звітний місяць, – прим. «УФ») дуже потужно відіграв, забив три голи, а міг ще більше. Як на мене, найбільш недооцінений гравець в УПЛ на даний час цей дуже талановитий хлопець, максимально якісне придбання для черкаської команди. 

Вернидуб: Глейкер Мендоса (два голи й один асист за звітний місяць, – прим. «УФ»). Він починав у Кривбасі, ще коли я працював у Кривому Розі. В нього є стрижень, характер, і якщо він хоче дійсно показати себе всього, всі свої чесноти на футбольному полі, то й надалі лише прогресуватиме. Сподіваюсь, що вже минув той період, коли Глейкер трохи, скажімо так, непрофесійно ставився до справи. Раніше він то грав, то не грав, то страшно йому було, то ні [ситуація з обстрілами Кривого рогу російсько-окупаційними військами]. З такою результативністю, як була у жовтні [два голи у трьох матчах], він має всі шанси перейти до якогось клубу вищого за класом за Кривбас. 

Валерко: цього сезону ми отримали чергове підтвердження, що в УПЛ можна розкривати гравців із великою перспективою. Я говорю і про Мендосу, і про Проспера, і навіть про Хоакінета Сіфуентеса, хоча гравця в віці під 30-ть важче потім капіталізувати. Ми ж бачили, як Кривбас засвітив і швидко продав того ж Аду. Це цілком реальний спосіб ведення чесного футбольного бізнесу, один із небагатьох, які ще залишилися в українському спорті. Не треба мати великих талантів, щоб відвалити восьмизначну суму в доларах і придбати статусних гравців із великих футбольних ринків – Бразилії, наприклад. А от знайти десь у Венесуелі, Албанії, Косово чи Андоррі такого гравця – це вже свідчення глибшого скаутингу, ретельнішого пошуку. Проспера знайшли в клубі-ліфті в Португалії (Візела періодично то вилітає, то підіймається). І подивіться, людина грає на рівних із Динамо та Шахтарем, за місяць оформлює чотири результативних дії, фактично робить для ЛНЗ результат! Виявляється, так теж можна, га?

Найкращий гравець жовтня УПЛ за версією експертів

Проспер Оба (ЛНЗ) – два голоси, Владислав Велетень (Полісся), Глейкер Мендоса (Кривбас) – по одному голосу.

Хто найкращий легіонер з України за кордоном у жовтні? «Хай як Довбику не складно в Ромі, а він гне свою лінію»

– Найкращий український легіонер вересня? 

Маркевич: на мою думку, то Миколенко, бо грає в найсильнішому європейському чемпіонаті [АПЛ] й стабільно в основі свого клубу [Евертону], далеко не останнього в Англії.

Федорчук: вибір невеликий 🙂 Може це й дивно для когось здасться, але найкращим нашим легіонером у Європі за підсумками матчів жовтня, назву Довбика. Відзначу Артема за його впертість та стійкість. Хай як Довбику не складно в Ромі, то тренер його не бачить в основі, то партнери на полі, а він гне свою лінію, б’ється за місце у старті, відвойовує. Ну й Артем у жовтні гол забив (Пармі) й асист віддав (у поєдинку проти Фіорентини)

Вернидуб: зараз багато говорять і пишуть про Судакова, але звання найкращого легіонера жовтня, я віддаю Ярмолюку. Імпонує мені його гра. Дуже прогресує Єгор. Він професіонал з великої літери, він – майбутнє нашої національної збірної.

Валерко: на мою думку, Єгор Ярмолюк – прогрес року щодо всіх вітчизняних футболістів. Він пережив відхід Франка в Тоттенхем, справляється з чутками про МЮ та Челсі, а нам з вами ці чутки вже й не здаються просто спекуляцією. Ми ж бачим, що на наших очах цей футболіст спрогресував і вийшов на новий рівень майстерності, як раніше Забарний у Борнмуті. Можна тільки порадіти, що є такий важливий кейс і позитивний приклад для усіх наших гравців. 

Найкращий український легіонер жовтня за версією експертів

Єгор Ярмолюк (Брентфорд) – два голоси, Віталій Миколенко (Евертон), Артем Довбик (Рома) – по одному голосу.

Єгор Ярмолюк. Фото: Getty Images

Що експерти думають про лідерство Шахтаря? «Найпевніше, «зимовим чемпіоном» буде саме команди Турана, але питання в іншому»

– Чи можна говорити, що за підсумками жовтневих поєдинків вже вималювався так званий «зимовий чемпіон»? Нині на це звання найбільше претендує донецький Шахтар, який пішов у відрив.

Маркевич: найпевніше, «зимовим чемпіоном» буде саме команди Турана, але тут головне питання в іншому – чи втримають свою перевагу «гірники» навесні? От у цьому я не певен. 

Федорчук: Шахтар стабілізувався у жовтні, скажімо так, хоч бувало й 1:4 від ЛНЗ і нічия з Поліссям (0:0), і погром Кудрівки (4:0). Результати неоднозначні були, але саме гра підопічних Арди Турана, як на мене, стала більш-менш однозначно. Подобається, як нині виглядає Назарина, агресивно так, ледь не з претензією на лідера команди. Бондаренко теж молодець.

Думаю, що до зимової перерви Шахтар вже своє лідерство не віддасть, втримається на першому щаблі, бо дуже нестабільні головні конкуренту – Динамо та Полісся й ЛНЗ, який має доволі обмежений резерв. Два рази Акела не має промахнутись 🙂

Вернидуб: зарано вітати Шахтар зі званням «зимового чемпіона», дуже зарано. Ним може стати й ЛНЗ, й Полісся і не варто скидати з рахунків також Динамо.

Валерко: от для інтриги це погано, але для нашого футболу (особливо на євроарені) було б добре, якби виділявся хоча б один клуб, відповідав званню міцного континентального середняка Ліги чемпіонів. Але на сьогодні в нас такого нема. Шахтар же не лише раз оступився, програвши з розгромним рахунком ЛНЗ. Була й поразка від Легії, були дуже важкі інші результати. Дивлячись на індивідуальний рівень молодих новачків, відчуваєш, що їхній прайм настане через 1-2 роки. Тоді це буде ближче до часів Луческу, як вийшли на свій рівень Ферна, Дуглас Коста, Вілліан, Тайсон і інші. Може, Феррейра, Мейрелліш, особливо Марлон Гомес із Алісоном і повторять цей шлях. Але на це потрібен час. Що ж до інших… Скажімо так, падіння триває і дуже важко сказати, що хтось у ньому стабілізувався.