«ЛНЗ вдалося нав'язати свою гру Генту»: Вишняк пояснив, чому команда Пономарьова вилетіла з Ліги конференцій

Єврокубкова казка ЛНЗ завершилася вже у другому кваліфікаційному раунді Ліги конференцій. Команда Віталія Пономарьова після нульової нічиєї в Польщі знову розписала мирову з Гентом уже в Бельгії. У серії післяматчевих пенальті фортуна усміхнулася досвідченішому колективу Ріка Де Міла (0:0, по пен. 4:2).

Оглядач сайту «Український футбол» Владислав Лютостанський про дебютний єврокубковий виступ ЛНЗ та протистояння з Гентом поговорив з колишнім головним тренером Колоса і нинішнім наставником Зорі U-21 – Ярославом Вишняком.

«ЛНЗ не вистачило реалізації напівмоментів»

– Ярославе Васильовичу, як загалом оціните протистояння ЛНЗ проти Гента?

– Як для дебютанта, черкасці виглядали досить непогано. Вони зуміли створити проблеми досвідченому єврокубковому бійцю та не дали йому зіграти у звичний для себе футбол. Ба більше, фрагментами ЛНЗ вдавалося нав'язувати власну гру.

Загалом вийшло дуже конкурентне протистояння – як у першому, так і в другому матчі. Команди мали рівні шанси на успіх. Для дебюту на міжнародній арені це вже хороший результат. Тому виступ черкасців можна вважати вдалим. Звісно, завжди хочеться більшого – пройти далі та вигравати, але з огляду на рівень суперника та дебютний статус ЛНЗ, це гідний показник.

– Склалося враження, що другий поєдинок – точна копія першої гри ЛНЗ з Гентом. Дуже щільна боротьба.

– Так, і в цьому повністю заслуга ЛНЗ. Це була гра, яку черкасці фактично нав'язали Генту – із пресингом та єдиноборствами «один в один» майже на всіх ділянках поля.

Були моменти, коли гравці бельгійського клубу взагалі не могли вийти з-під цього тиску. Здавалося, що ось-ось ЛНЗ дотисне суперника та заб'є такий необхідний м'яч. Однак команді не вистачило реалізації цих напівмоментів, аби перетворити удари на голи.

ЛНЗ зіграв у свій звичний футбол, який вони демонструють і в чемпіонаті України. З огляду на те, що відбувалося на полі, саме черкасці диктували свої умови. Зробити це було непросто, адже у складі Гента виступають технічні та досвідчені виконавці, які регулярно грають у єврокубках.

Фото: ФК ЛНЗ

«Сподіваюся, що команда Пономарьова уникне «синдрому другого сезону»

– Чому, на вашу думку, за дві гри ЛНЗ так і не вдалося знайти та реалізувати свій момент біля воріт Гента?

– Ми вже частково торкнулися цієї теми. ЛНЗ будує свою гру у специфічному стилі, і перед матчем було зрозуміло, який план вони готують.

Що ж до того, чого саме не вистачило... Знаєте, коли команда не досягає переможного результату, найчастіше говорять про брак результативних чи індивідуальних дій. У вирішальний момент не вистачило гравця, який міг би проявити майстерність, зробити різницю та вирішити долю епізоду.

Черкасці нав'язали боротьбу, змусили суперника грати у незручний для нього футбол, але в таких протистояннях критично важливо забивати. Можна сказати, що не вистачило виконавця, який здатен створити момент із нічого, реалізувати шанс у грі або ж ефективно розпорядитися стандартом, адже в таких рівних матчах саме стандарти часто відкривають шлях до перемоги.

– Торік, коли ЛНЗ стрімко увірвався до лідерів, лунали думки, що це може бути команда одного сезону, яка швидко втратить позиції. Зараз, після ігор із Гентом, можна стверджувати, що черкасці знову боротимуться за єврокубкові місця?

– Реальний стан речей покаже лише чемпіонат та Кубок України. Усі футбольні люди знають: другий сезон після успішного завжди набагато складніший. Суперники вже по-іншому налаштовуються на тебе, сприймають як одного з лідерів та медалістів минулого розіграшу. На легкі очки чи фору в турнірній таблиці чекати вже не варто.

Проте я переконаний, що тренерський штаб ЛНЗ, який чудово себе проявляє, та керівництво клубу це чудово розуміють. У них є внутрішній ресурс, фінансові можливості та потенціал для якісного підсилення складу.

Сподіваюся, ЛНЗ збереже високу конкурентоспроможність. Наявність самобутньої, якісної та добре фінансованої команди – це величезний плюс, який додає інтриги нашому чемпіонату. Будемо сподіватися, що черкасці уникнуть так званого «синдрому другого сезону» і втримають той високий рівень, який вони задали торік. Це піде тільки на користь усьому українському футболу.