«Мав пропозицію лідера європейського чемпіонату, обрав Олександрію»: Теді Цара не пішов шляхом Коноплянки

Албанський півзахисник Олександрії Теді Цара вже встиг привернути до себе увагу українських вболівальників своїми впевненими діями на полі. Хавбек приєднався до українського клубу взимку й швидко став одним із ключових гравців «містян». Єдиним, що хвилювало самого Цару – це відсутність забитих м’ячів за Олександрію, але починаючи від гри з Ворсклою у албанського легіонера пішло. Спочатку дубль у ворота полтавської команди, а потім і переможний гол на виїзді проти Інгульця. 

У цьому ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» напередодні важливого матчу 27-го туру УПЛ проти Полісся Теді Цара розповів про: 

• адаптацію в Україні, 
• земляка – сусіда по кімнаті, якого зустрів в УПЛ,
• особливості роботи з Русланом Ротанем, 
• досвід у єврокубках 
• і великі мрії, які ведуть його далі.

«Радий, що вдалось нарешті забити»

‒ Для початку – поділись враженнями від матчів проти Інгульця та Ворскли.

‒ Це були два складні матчі, обидві ці команди борються за виживання. Вони грали агресивно, але головне — ми здобули три очки. 

Радий, що вдалось нарешті забити. Для мене було дуже важливо відчути впевненість за допомогою забитих голів. Зараз я почуваюся більш спокійним. Хочу продовжувати в тому ж дусі та допомагати команді.

‒ Сергій Кравченко в нещодавньому інтерв’ю згадував, що ти обіцяв йому почати забивати голи й ти виконав обіцянку. Що тепер чекає від тебе Сергій Сергійович?

‒ Він підтримував мене з першого дня мого перебування в Україні. Ця підтримка додає мені впевненості. Тренер очікує ще більше від мене, тому я маю продовжувати працювати, покращуватись і приносити користь команді.

Теді Цара, фото: ФК Олександрія

‒ Чи можеш ти вже сказати, що адаптувався до українського футболу?

‒ Так, думаю, що вже адаптувався добре. Я зрозумів багато речей, багато чому навчився і хочу продовжувати в цьому ж темпі.

‒ З ким найбільше спілкуєшся в Олександрії?

‒ Майже з усіма я почуваюся як вдома, як в Албанії. Усі товариші по команді мені допомагають у будь-якій справі, за що їм дуже вдячний.

«Щодня інтерес Олександрії до мене зростав»

‒ Як тебе зустріли в команді?

‒ Мене прийняли дуже добре. Я думав, що буде важче, але тут я побачив чудовий колектив — і персонал, і гравців, які завжди мене підтримують.

‒ У тебе був день народження декілька тижнів тому. Вітали у команді?

‒ Так, привітали і навіть зробили невеличкий подарунок, було дуже приємно.

‒ Розкажи, як виник варіант з ФК Олександрія?

‒ Мій агент пояснив мені, що є інтерес від Олександрії. Щодня цей інтерес зростав, і я вирішив, що це буде гарний крок у кар'єрі.

‒ Чи цікавились тобою інші клуби? Якщо так, то які?

‒ Так, на початку року надходили пропозиції, наприклад, від Клужа із Румунії, який на той момент був на першому місці в своєму чемпіонаті. Але мені більше сподобалась ФК Олександрія, стиль гри команди мені більше підходив, я вважав, що зможу проявити себе краще саме тут.

«В Україні усі кажуть, що Ротань легенда і як тренер він зараз робить великі речі»

‒ Що знав про Олександрію та загалом про український футбол?

‒ Чесно кажучи, багато не знав. Але після отримання пропозиції почав вивчати й дізнався багато, щоб бути впевненим у своєму виборі. Зрозумів, що в українському футболі дуже цінуються єдиноборства і захисна ланка повинна бути дуже надійною.

‒ Чи чув про Руслана Ротаня, як гравця? В Україні він вважається легендою та в референдумі «УФ» виграв номінацію «Найкращий тренер України 2024 року». Це стало сенсацією!

‒ Так, чув і бачив відео Руслана Петровича з ігрових часів. В Україні, де б я не був, усі кажуть, що він легенда як гравець. Як тренер, він зараз робить великі речі.

Руслан Ротань, фото: ФК Олександрія

‒ Що нового ти дізнався від головного тренера Руслана Ротаня?

‒ Він мене багато чому навчив — перш за все, дав мені довіру. Це змусило мене почуватися дуже добре. Стиль гри, який він вимагає, мені підходить — саме в такому футболі я можу продемонструвати свої найкращі якості.

‒ Що тебе здивувало в Україні?

‒ Мене приємно здивувало, що мене тут поважають і завжди допомагають. Я думав, що ця частина буде складнішою, але все добре.

«Три роки ділили з Ррапаєм одну кімнату, а тут вийшли грати у різних командах»

‒ В Колосі грає Арінальдо Ррапай, з яким ви провели 128 матчів разом в одній команді. Ви перейшли майже одночасно до українських клубів. Радилися в процесі переходу? 

‒ Так, ми  говорили про футбол в Україні, про ці пропозиції. Звісно, радилися між собою під час переходів до нових клубів – і ось ми тут.

‒ У березні ви вперше зустрілися на полі один проти одного – твоя команда виграла в Ковалівці, причому, Шепелєв переможний м’яч забив з твого пасу. Розкажи про цю зустріч.

‒ Коли зустрілися на полі з Ррапаєм — це був особливий момент, адже ми три роки ділили одну кімнату, а тут вийшли грати у різних командах.

Трохи пізніше обговорили наші враження від старту українського етапу кар’єри, в цілому все так, як ми й очікували.

‒ Яка відмінність між албанським та українським футболом?

‒ В Албанії гра більш технічна, а тут футбол більш агресивний і з вищим темпом.

«В Албанії боролись за чемпіонство до останнього»

‒ Поговоримо про початок твоєї футбольної кар’єри. Беса (Кавая) є клубом з твого рідного міста. Розкажи про цю команду та свою батьківщину.

‒ З дитинства я мріяв стати футболістом і почати свій шлях у рідному місті. Це місто дуже любить футбол і я хочу бачити його в еліті албанського футболу.

‒ Ти здобував чемпіонство в Албанії у складі Партизані. Якими ти запам’ятав чемпіонські перегони?

‒ Це були особливі емоції. Дві найтитулованіші команди столиці (Партизані та КФ Тирана, – прим. І.Л.) боролись до останнього. Наші команди мали однакову кількість очок, але Партизані стали чемпіонами завдяки кращим результатам в очних матчах.

Теді Цара, фото: ФК Партизані

‒ Останній раз тебе викликали до збірної Албанії ще у 2022 році. Сподіваєшся, що зміна чемпіонату та боротьба за чемпіонство в Україні допоможе, щоб тренерський штаб збірної звернув на тебе свою увагу?

‒ Кожен албанський футболіст мріє грати за збірну в будь-який момент. Звісно, я сподіваюся, що моя гра в Україні приверне увагу тренерів збірної Албанії.

«Завершення війни в України бажає не лише Албанія, а весь світ»

‒ ФК Олександрія гарантувала собі місце в єврокубках у наступному сезоні. Розкажи про свій досвід в єврокубках, адже в складі Партизані ти пограв проти Базеля та Астани, загалом в 16 матчах єврокубків відзначився 8 голами. Який матч запам’ятався тобі найбільше?

‒ Запам’яталась гра кваліфікації до Ліги Чемпіонів (проти білоруського БАТЕ, - прим. І.Л.), де я забив, але ми не змогли пройти далі. Ми показали хороший футбол, і це була болюча поразка.

‒ Чи не турбує тебе війна в Україні? 

‒ Іноді мене це турбує, але загалом я спокійний і не мав великих хвилювань з цього приводу.

‒ Яке ставлення Албанії щодо війни в Україні, що там про неї відомо?

‒ Щодня передають новини, що відбувається в Україні. Всі хочуть, щоб це якнайскоріше закінчилося. Цього бажає не лише Албанія, а весь світ.

‒ Яка твоя глобальна футбольна мрія? 

‒ Моя мрія — грати в Ла Лізі. Я з дитинства слідкував за цим чемпіонатом, це моя головна футбольна мета.