«Ми збираємося захищатися чи перемагати? До Реброва багато питань!»: Федорчук розібрав список збірної України

Після відверто невдалого початку циклу кваліфікації на Мундіаль-2026 поразкою від Франції та нічиєю з Азербайджаном збірній України потрібно виключно перемагати. На черзі знову неслабка та специфічна за стилем гри команда Ісландії, а також друга зустріч з азербайджанцями, які відібрали в нас очки місяць тому. 

Сайт «Український футбол» поспілкувався з колишнім головним тренером Оболоні, Таврії та вінницької Ниви Олегом Федорчуком щодо найбільш болісних нюансів гри збірної та кадрової політики Сергія Реброва – ми розібрали оголошений список збірної України на жовтневі матчі. 

«Бущан наразі є третім голкіпером Полісся і він викликається у збірну. Але чому не перший або другий?»

‒ Позиція воротаря у нас видається найбільш стабільною за прізвищами тих, кого викликають: Трубін, Різник та Бущан. Все логічно?

‒ Стосовно Трубіна та Різника – питань немає. Хто з них гратиме в основі – буде вирішуватися за день до матчу, тому що матиме значення їхній психологічний та фізичний стан, а також манера гри суперників. Але по третьому воротарю у мене великі питання. 

Бущан наразі є третім голкіпером Полісся і він викликається у збірну. Але чому не перший або другий? Якщо у нас непогана школа воротарів, чому не викликаються ті, хто надійно грає в інших командах? Наприклад, в минулому сезоні це Єрмаков. А зараз – чимало молодих та перспективних. Я не пам’ятаю такої практики, щоб третій воротар клубу міг допомогти збірній в такий короткий період двох ігор. 

Думаю, крім Трубіна та Різника був сенс викликати когось, хто на сьогодні має ігрову практику та показує належний рівень. 

Георгій Бущан. Фото: УАФ

‒ Тобто це може бути Волинець чи Кудрик з Полісся або Варакута з Металіста-1925, адже команда йде серед лідерів УПЛ та має одну з кращих ліній оборони за кількістю пропущених. 

‒ У цьому питанні є й відповідь на нього. Футбол – це спорт, він конкурентний. Викликати до збірної потрібно за спортивним принципом, а не того гравця, який три-чотири роки тому проявляв себе. Мені це більше нагадує особисті симпатії тренерів, аніж спортивний принцип. 

Загалом дуже багато запитань до тренерського штабу Реброва, дуже мало інформації від них, дуже мало спілкування з пресою та громадськістю, немає зворотного зв’язку. Таким чином втрачається довіра до прийняття рішень. 

‒ Щодо лінії оборони з позитивного у списку цього разу звертаємо увагу на повернення Миколенка, який у вересні не грав за збірну через травму. Забарний відверто тішить своїм виступом за ПСЖ. 

‒ Я би також відзначив Бондаря, і по останніх іграх, і, зокрема, по матчу проти Абердіна. Дуже стабільну гру за Шахтар показує Матвієнко. Але тут питання до резервного списку. Ми ж розуміємо, що Ісландія це основний наш конкурент за другу путівку, і нам потрібно виключно перемагати в обох матчах з ними. До того ж це команда, що грає в силовій манері. Тому нам потрібні кремезні хлопці, які добре грають на другому поверсі. 

Я не є особистим прихильником гри Шабанова, але він мене здивував в минулому сезоні і продовжує приємно дивувати в цьому. Він високий захисник, шульга, грає стабільно. Чому під Ісландію не викликати його?! Натомість в резервному списку є Таловєров, який два з половиною місяці взагалі майже не виходив на поле. 

Також я вважаю, що хоча би 10-15% зі списку, тобто 2-3 гравці мають викликатися як заохочення за вдалу гру на клубному рівні, що сприятиме їхньому прогресу та демонструватиме усім, що збірна для найкращих, що стежать за всіма. На жаль, цього від Реброва я не бачу. 

«Матчі з Карпатами та Кристал Пелас показали, що Бражко не в тих кондиціях, щоб грати в основі збірної»

‒ В лінії півзахисту у нас цього разу відсутній травмований лідер Зінченко, зате повертається Руслан Малиновський. Це мова про досвід?

‒ Досвід ‒ це, звісно, добре. Але потрібно рухатися вперед. Досвід це більше про накопичену інформацію. Але енергію та швидкість досвід не компенсує. Мене здивувало це рішення Реброва. У нас взагалі приїде до збірної три опорні півзахисники, три гравці праворуч в середню лінію і лише один Назаренко ліворуч. Хоча на флангових гравців йде ледве не найбільше навантаження. Тому для другої гри хотілося би бачити більш свіжих виконавців на флангах. З Азербайджаном це буде надзвичайно потрібно. 

‒ У вас ще є питання щодо когось з наявних гравців?

‒ По Бражку. Матчі з Карпатами та з Кристал Пелас показали, що він не в тих кондиціях, на мій погляд, щоби грати в основі збірної. 

‒ А чи можете назвати прізвища півзахисників, хто заслужив бути в збірній, але не отримав виклику? Вболівальники називали прізвища Велетня, і зараз пішли чутки, що його довикличуть…

‒ Велетень своєю грою наприкінці минулого сезону заслуговував виклику. В Поліссі поки що в нього ще йде адаптаційний період, він трішки нервує. Йому ще потрібен місяць-два. Але чому ні? Ми ж розуміємо, що футболісти, яких викликають до збірної, емоційно дуже заряджені і на цьому можуть видати неймовірну гру. 

Тому мене дивує, що немає жодного новачка. Наприклад, минулого сезону Ілля Крупський грав у складі аутсайдера Ворскли, але багато говорили про виклик для нього. Зараз він стабільно грає за команду, що є однією з лідерів чемпіонату, але не викликається. Як це пояснити? На жаль, ці питання не можна поставити Реброву.

Володимир Бражко. Фото: УАФ

«Станом на зараз Очеретько та Малиновський – це Феррарі та Шкода, щоб не образити Руслана»

‒ В резервному списку опинився Нещерет, якого в Динамо посадили на лаву через не переконливу гру.

‒ А з Кристал Пелас повернули і в нього знову були проблеми. 

‒ Очеретька багато хвалили за стартові матчі сезону, він отримав виклик у вересні, але не отримав зараз. Чим це можна пояснити?

‒ На мій погляд, станом на зараз Очеретько та Малиновський – це Феррарі та Шкода, щоб не образити Руслана. З Абердіном мене здивував Назарина. А чому його не викликати після такої гри? Час же є, чому не відкорегувати список? За такої нинішньої гри Бражка… У Назарини в першому таймі від статистичних порталів оцінка була 9.2. Я не пам’ятаю такої для українських гравців. Всі б зрозуміли, що цей довиклик був би правильним і доречним. 

Загалом у цьому циклі повторюється ситуація, що була з Тимощуком, а потім з Сидорчуком та Степаненком. Якась традиція, щоб гравці закінчували свою кар’єру в збірній. Хоча вони мають закінчувати в клубах, а не в збірній. 

‒ На вашу думку, чи відбулися якісь зрушення в позитивному напрямку після провалу на Євро-2024?

‒ Ні. Провал відбувся, але всі залишаються на своїх місцях – тренерський штаб й ті ж гравці, а змін немає. Хоча, наприклад, у футбольній країні під назвою Італія все відбувається дуже швидко. Якби в Італії таке ставалося, як в нас, то тренерський штаб пропрацював би максимум добу. 

Мені прикро, що в нас зберігається «советська» практика. І немає ніяких змін. 

‒ Що відчуваєте в контексті наближення матчів проти Ісландії та Азербайджану? Більше тривожності, аніж впевненості, що все буде добре?

‒ Мене засмучує, що все дійшло до того, що вболівальники відвертаються від збірної через її результати та відсутність зворотного зв’язку. Збірна – це дитя всієї країни. А замість єднання довкола неї ми втрачаємо довіру до неї, тим більше під час війни вона дає людям ще більше приводів для смутку.